Ухвала суду № 96823431, 12.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 травня 2021 року Справа № 160/6416/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А1964, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини А1964, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 КАС України, тому ухвалою суду від 26.04.2021 року була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків. На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки та 05.05.2021 р. надав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що до отримання рішення Дніпропетровського окружного дміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 160/15482/20, яке вступило в законну силу, він не мав права подавати позовну заяву стосовно показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2019 та на 01.01.2020 року. Так, як позовні вимоги у справі № 160/15482/20 стосувались показника 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 по 02.08.2020 року. Тобто позовні вимоги були за той же період, але за значно більшим показником. І якби судом було винесено рішення на користь позивача, то необхідність звернення з позовною заявою стосовно показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, була б відсутня. Так, як позивач не отримував рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 160/15482/20, яке вступило в законну силу, то місячний термін звернення ще не вийшов.

В зв`язку з перебуванням судді у відпустці, заява позивача отримана 11.05.2021 року.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач в жовтні 2020 року звертався до суду з позовною заявою до Військової частини А1964 стосовно нарахування окладу за в/звання та посадового окладу з розрахунку 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати з 01.01.2018 по 02.08.2020 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 160/15482/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовлено повністю. При цьому, в тексті рішення було зазначено: «Водночас, пунктом 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 року № 1774-VIII (далі – Закон № 1774), який набрав чинності 01.01.2017, установлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. Тому згідно з постановою КМУ № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина – розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Таким чином з рішення суду позивачу стало відомо, що розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина – розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.

Позивач зазначає, що рішення суду у справі № 160/15482/20 ним отримано не було.

Відповідно до частин першої та третьої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Так, в Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні - в соціальній і правовій державі, в якій визнається і діє принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року № 3477-IV передбачає застосування національними судами Конвенції та практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) як джерела права.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку, що заява позивача підлягає задоволенню, а строк звернення до суду - поновленню.

Враховуючи викладене, позовна заява визнана такою, що за формою і змістом відповідає вимогам КАС України та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи згідно частини 2 статті 257, частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.

Керуючись ст. ст. 171, 257, 260, 262 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення строків звернення до суду з позовною заявою, - задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з даною позовною заявою

Відкрити провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А1964, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

Зобов`язати позивача надати до суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали: належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи інших документів та доказів, які мають значення для вирішення справи та не були надані разом з адміністративним позовом, якщо такі є.

Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.

Зобов`язати відповідача надати до суду разом із відзивом на позов:

-документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

- довідку, з якої вбачається розмір щомісячного грошового забезпечення, яке виплачувалося позивачу за період з 01.01.2019 по 02.08.2020 р.р.;

- довідку, з якої вбачається, яким чином щомісячне грошове забезпечення було нараховано та з яких складових воно складалося (з 01.01.2019 по 02.08.2020 р.р.);

- довідку про доходи позивача за два останні місяці, що передували місяцю звільнення позивача зі служби.

-довідки за 2019 та 2020 роки, які направлялися до ГУ ПФУ для перерахунку пенсії позивача;

- грошовий атестат позивача станом за 2019-2020 роки.

- інші докази та документи, які на думку відповідача мають значення для вирішення цієї справи.

Роз`яснити відповідачу, що надані до суду докази повинні бути направленні іншим учасникам справи, а докази такого направлення надані до суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Зобов`язати позивача надати до суду разом із відповіддю на відзив:

- документи, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Зобов`язати відповідача надати до суду разом із запереченнями:

- документи, що підтверджують надіслання (надання) заперечень іншим учасникам справи.

Встановити третій особі строк для подання письмових пояснень протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються письмові пояснення та документів, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих на нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема вони подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, а якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством, зокрема учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Повідомити учасників справи, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі, відповідно до приписів статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі надіслати учасникам справи.

Інформацію щодо вказаної адміністративної справи учасники можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса