Ухвала суду № 96823378, 12.05.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

12 травня 2021 року Справа №160/13156/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2020р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та, з урахуванням уточненого позову від 03.11.2020р., просить:

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позивачеві суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, встановленого ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р. адміністративний позов позивача було повернуто позивачеві на підставі п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.03.2021р. було скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.12.2020р., а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Справа №160/13156/20 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 30.03.2021р. та передано на розгляд судді Конєвій С.О. 31.03.2021р.

Ухвалою суду від 05.04.2021р. зазначений адміністративний позов було залишено без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою суду від 12.04.2021р. було відкрито провадження у цій справі та розгляд даної справи призначено в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні згідно до вимог ст.ст. 12, 180-183 Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у цій справі, судом було встановлено наступне.

Так, 06.04.2021р. засобами поштового зв`язку від позивача надійшов уточнений позов від 31.03.2021р., в якому позивачем визначено в якості відповідачів Державну судову адміністрацію України, Державу Україну в особі Державної казначейської служби України, а також і визначено третьою особою - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, при цьому, у наведеному уточненому позові від 31.03.2021р. позивач просить:

- стягнути з Держави України за рахунок коштів Державного бюджету України, головним розпорядником яких є Державна судова адміністрація України, шляхом безспірного списання Державною казначейською службою України на користь позивача 166299,29 грн. на відшкодування матеріальної шкоди у вигляді недоотриманої суддівської винагороди за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року, завданої прийняттям неконституційного правового акта.

Ухвалою суду від 12.04.2021р. зазначений уточнений позов від 31.03.2021р. було залишена без руху на підставі ст.47, ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано позивача у п`ятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки уточненого позову від 31.03.2021р. шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому обґрунтованого розрахунку суми, яку позивач просить стягнути у позові - 166299,29 грн. у відповідності до вимог п.3 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу змісту позовних вимог до кожного з відповідачів та із зазначенням обставин, якими позивач такі вимоги обґрунтовує у відповідності вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові обґрунтувань на підтвердження правомірності заміни позивачем самостійно відповідача у справі та переведення його у статус третьої особи, а також і залучення інших двох відповідачів, із зазначенням норм процесуального права, у відповідності до вимог ст.ст. 48, 49, 50, 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

2) обґрунтованого розрахунку на заявлену до стягнення суму у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів направлення уточненого позову від 31.03.2021р. та доданих до нього документів іншим учасникам справи у відповідності до вимог ч.7 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України.

05.05.2021р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2021р., від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків у справі №160/13156/20 на підставі ухвали від 12.04.2021р., до якої позивачем додано уточнену позовну заяву від 28.04.2021р. з додатками та докази її надіслання іншим учасникам справи.

Так, з метою прийняття до розгляду уточненого позову позивача від 31.03.2021р. та досліджуючи надані позивачем докази на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2021р. разом з поданим уточненим позовом від 28.04.2021р., суд приходить до висновку про те, що позивачем недоліки уточненого позову від 31.03.2021р. не усунуто, вимоги ухвали суду від 12.04.2021р. не виконано, а саме: не надано адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України:

- із зазначенням у позові окремо викладу змісту позовних вимог до кожного з відповідачів в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові обґрунтувань на підтвердження правомірності заміни позивачем самостійно відповідача у справі та переведення його у статус третьої особи, а також і залучення інших двох відповідачів, із зазначенням норм процесуального права, в порушення вимог ст.ст. 48, 49, 50, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідного клопотання позивачем суду не надано.

При цьому, зі змісту уточненого позову від 28.04.2021р. поданого на виконання вимог ухвали суду від 12.04.2021р. видно, що позивачем у ньому визначено в якості відповідачів Державу України в особі Державної судової адміністрації України, Державної казначейської служби України, а також і визначено третьою особою - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, як і в уточненому позові від 31.03.2021р. та у наведеному уточненому позові від 28.04.2021р. позивач заявляє аналогічні позовні вимоги до позовних вимог, викладених в уточненому позові від 31.03.2021р.

Разом з тим, зі змісту прийнятого судом до розгляду уточненого позову від 03.11.2020р. вбачається, що позивачем в якості відповідача у ньому було визначено Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, третьою особою - Головне управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області та у ньому позивач просить:

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити судді Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області позивачеві суддівську винагороду за період з 18 квітня 2020 року по 28 серпня 2020 року на підставі частин 2, 3 статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" без застосування обмеження, встановленого ст.29 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік";

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині стягнення суддівської винагороди за один місяць.

Так, за змістом статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.

Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Згідно ч.1 ст.47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, зокрема, що позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви.

Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними «стадійними вимогами».

Однак, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2018 року у справі №806/1723/17, від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 31 липня 2020 року у справі №826/11947/18 та від 28 квітня 2021 року у справі №420/2388/19, яка підлягає обов`язковому врахуванню адміністративним судом у відповідності до положень ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, як встановлено судом з аналізу змісту уточненого позову від 03.11.2020р., який прийнято судом до розгляду, та уточнених позовів від 31.03.2021р., від 28.04.2021р. (поданого на усунення недоліків уточненого позову від 31.03.2021р.), позивачем у наведених уточнених позовах від 31.03.2021р. та від 28.04.2021р. одночасно змінено і предмет і підставу позову, а також і самостійно, без заявлення будь-яких клопотань, змінено склад учасників справи, в порушення вимог ст.ст. 47, 48, 49, 50, 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Тобто, у такий спосіб позивачем фактично заявлено нові, не пов`язані з попередніми, позовні вимоги, що утворює зміст позовних вимог окремого позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач станом на 12.05.2021р. вимоги ухвали суду від 12.04.2021р. не виконав, недоліки уточненого позову від 31.03.2021р. не усунув у встановлений строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаної вище ухвали до суду не звернувся.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

За викладеного, даний позов слід повернути позивачеві згідно до вимог ст.47, п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.47, п.1 ч.4 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Уточнений позов ОСОБА_1 від 31.03.2021р. у справі №160/13156/20 - повернути позивачеві.

Копію ухвали про повернення уточненого позові від 31.03.2021р., разом із уточненим позовом від 31.03.2021р. та доданими до нього документами, надіслати позивачеві.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу УІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва