Рішення № 96823194, 19.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2021 року Справа № 160/410/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кальника В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Криворізький Міськмолокозавод № 1" до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2021 року Приватне акціонерне товариство "Криворізький Міськмолокозавод № 1" звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 року № 0045165630 яке винесене Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області відносно Приватного акціонерного товариства "Криворізький Міськмолокозавод № 1" про донарахування податку на додану вартість зі штрафними санкціями у розмірі 17 852,50 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами камеральної перевірки ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" відповідачем складено акт перевірки №46254/04-36-56-30/00444932 від 19.08.2020 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 року № 0045165630, яким донараховано позивачу податок на додану вартість зі штрафними санкціями у розмірі 17 852,50 грн. Позивач попередньо оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до ДФС України, проте скаргу було залишено без задоволення. ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" вважає проведення камеральної перевірки та її висновки безпідставними, оскільки відповідачем порушено спосіб реалізації владних управлінських функцій, а саме: у разі виявлення розбіжностей у деклараціях та Єдиному реєстрі податкових накладних, за позицією позивача, відповідач мав призначити документальну позапланову виїзну перевірку відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України. Отже, позивач вважає неправомірним прийняте за результатами камеральної перевірки податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 року № 0045165630 з донарахуванням штрафних санкцій.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

15.02.2021 року відповідачем надано відзив на позов, в якому зазначено про правильність висновків ГУ ДПС у Дніпропетровській області за результатами проведеної камеральної перевірки ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1", а саме: встановлення порушення позивачем вимог п. 187.1 ст. 187 розділу V з врахуванням п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 ПК України, та заниження податкових зобов`язань відображених в р. 9 декларації з ПДВ за червень 2020 року на суму ПДВ 14 282,00 грн. Відповідачем наголошено, що у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов`язання на підставі розрахунку коригування, своєчасно зареєстрованого отримувачем в ЄРПН, у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його складено. ГУ ДПС в Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

22.02.2021 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" зауважує, що у запереченнях, зазначених у відзиві, наводяться аналогічні аргументи, що зазначались у рішенні ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.09.2020 року та у рішенні ДПС України від 03.12.2020 року, при цьому доводи, наведені у позові, не спростовані. Позивач наголошує, що для перевірки повноти нарахування податку на додану вартість, відповідач мав винести наказ про проведення документальної перевірки, із дотриманням порядку ознайомлення платника податків із таким наказом. Всупереч ст.ст. 75, 76 ПК України, відповідач провів камеральну перевірку, а тому його дії є протиправними. Позивач вказує на те, що податкова накладна №2102 від 30.06.2020 року, яка була зареєстрована в ЄРПН 23.07.2020 року, складена помилково, без здійснення відповідної господарської операції, у зв`язку із чим не включена до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року. З метою виправлення помилки, ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" 18.08.2020 року складено розрахунок коригування помилково складеної податкової накладної, у зв`язку із чим податкове зобов`язання не підлягає відображенню у відповідній декларації з податку на додану вартість.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Приватне акціонерне товариство "Криворізький Міськмолокозавод № 1" (код ЄДРПОУ 00444932) перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби України в Дніпропетровській області.

Згідно витягу з реєстру платників податку на додану вартість за №1504824500157, ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" (код ЄДРПОУ 00444932) являється платником податку на додану вартість з 07.07.1997 року.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" (код ЄДРПОУ 00444932) з питань достовірності даних, задекларованих в декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період червень 2020 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки №46254/04-36-56-30/00444932 від 19.08.2020, яким встановлені порушення ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" вимог п. 187.1 ст. 187 розділу V з врахуванням п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та заниження податкових зобов`язань, відображених в р.9 декларації з ПДВ за червень 2020 року на суму 14 282,00 грн.

02.09.2020 року за вих.№661 ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" до ГУ ДПС у Дніпропетровській області було подано заперечення на акт перевірки №46254/04-36-56-30/00444932 від 19.08.2020.

На підставі висновків зазначеного вище акту перевірки ГУ ДПС в Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2020 року №0045165630, відповідно до якого Приватному акціонерному товариству «Криворізький Міськмолокозавод №1» (код ЄДРПОУ 00444932) збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у загальному розмірі 17 852,50 грн., з яких за податковим зобов`язанням - 14 282,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 3 570,50 грн.

30.09.2020 року за вих.№735 ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" було подано до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 17.09.2020 року №0045165630.

Рішенням ДПС України від 03.12.2020 року №34326/6/99-00-06-02-03-06 скаргу позивача було залишено без задоволення.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2020 року №0045165630, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2 п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому необхідно звернути увагу на таке:

строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем фактичного подання;

платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку;

платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом;

якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період;

у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити:

а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов`язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу);

б) відповідність уточнених показників податкових зобов`язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов`язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою.

Відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

За правилами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" було виписано податкову накладну №2102 від 30.06.2020 року на суму ПДВ 14 282, 00 грн., яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних 23.07.2020 року. Водночас, у зв`язку з виявленням помилковості складення зазначеної податкової накладної, позивачем не було включено до податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2020 року суму 14 282,00 грн. відповідно до податкової накладної №2102 від 30.06.2020 року.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Податкове законодавство містить положення щодо усунення виявлених недоліків, у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації їх в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Зокрема, Податковим кодексом передбачено, що платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням визначених термінів реєстрації. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. Зазначена норма передбачена п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Про дотримання порядку відображення даних щодо господарських операцій в податковій звітності та усунення помилок, вказує і ДФС України в листі від 08.11.2017 р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК «Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ», обґрунтовуючи свою позицію тим, що до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний період без наростаючого підсумку ( абзац другий п. 1 розд. ІІІ Порядку). Дані звітності мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п.6 розд. ІІІ Порядку). При цьому ДФС України наголошує, що обсяги постачання товарів та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній і розрахунку коригування до неї не підлягають відображенню в декларації.

Враховуючи те, що визначений законом термін виписування розрахунку коригування сум ПДВ ще не минув, а до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані, які мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розд. III Порядку), обсяги постачання товарів/послуг та сума податку на додану вартість, вказані в помилковій податковій накладній, не підлягають відображенню в декларації.

Аналогічна позиція викладена ДФС України в листі ДФС України від 08.11.2017 р. №2557/6/99-95-42-03-15/ІПК «Про відображення помилково складеної податкової накладної у податковій декларації з ПДВ».

З матеріалів справи вбачається, що дані щодо обсягів здійснюваних господарських операцій, та суми податку на додану вартість, відображені позивачем в податковій звітності за червень 2020 року відповідають даним податкового та бухгалтерського обліку.

При цьому, суд зауважує, що з`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають вимогам податкового законодавства, а тому інформація, зібрана інспекцією відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю, не відноситься до предмета перевірки та не може бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини зумовлені помилковим виписуванням податкової накладної ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" по контрагенту, що ідентифікований під час камеральної перевірки відповідачем та під час розгляду даної справи як «неплатник ПДВ».

При цьому, до матеріалів справи надано розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.08.2020 року №382 до податкової накладної від 30.06.2020 року №2102, на якому міститься відмітка «зареєстровано в ЄРПН», відповідно до якого позивачем зазначено суму коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту в розмірі 14 282, 79 грн.

Суд звертає увагу також на те, що відповідно до змісту акту перевірки від 19.08.2020 року №46254/04-36-56-30/00444932, при перевірці контролюючим органом, зокрема, використано інформацію, наявну в Єдиному реєстрі податкових накладних щодо податкових накладних та розрахунків коригування. Таким чином, на момент проведення камеральної перевірки розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 18.08.2020 року №382 вже містився в Єдиному реєстрі податкових накладних, та мав бути врахований при наведенні висновків в акті перевірки від 19.08.2020 року.

Відтак, ПрАТ "Криворізький Міськмолокозавод № 1" не допущено порушення податкового законодавства в частині відображення даних щодо господарських операцій в податковій звітності та усунення помилок.

З урахуванням наведених вище обставин, суд вважає, що прийняте податкове повідомлення-рішення 17.09.2020 року № 0045165630, яке винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно Приватного акціонерного товариства "Криворізький Міськмолокозавод № 1" про донарахування податку на додану вартість зі штрафними санкціями у розмірі 17 852,50 грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

В силу вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 2270,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №15 від 05 січня 2021 року.

Оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства

України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Криворізький Міськмолокозавод № 1" до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.09.2020 року № 0045165630, яке винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області відносно Приватного акціонерного товариства "Криворізький Міськмолокозавод № 1" про донарахування податку на додану вартість зі штрафними санкціями у розмірі 17 852,50 грн.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Криворізький Міськмолокозавод № 1" (код ЄДРПОУ 00444932) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області суму сплаченого судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) В.В. Кальник

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Суддя В.В. Кальник

19.03.2021

Рішення не набрало законної сили 19 березня 2021 р.

Суддя В.В. Кальник