Ухвала суду № 96822965, 07.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

07 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/3172/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (далі – відповідач, орган ДВС) про визнання протиправними постанов, що прийняті в рамках примусового виконання виконавчого листа від 07 червня 2012 року №2-7903/2011, який був виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області, а саме: від 03 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження №47986669, яка була винесена головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції Будь С.Л., від 23 травня 2016 року ВП №47986669 про повернення виконавчого документа стягувачеві; від 26 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження №52331591 старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Будь С.Л., від 20 грудня 2017 року ВП №52331591 про повернення виконавчого документа стягувачеві, від 02 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №63774440 головним державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Бенещук Л.В.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви, у тому числі шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, із обов`язковим наданням доказів поважності причин такого пропуску (арк. спр. 16-17).

Позивач 16 квітня 2021 року подав до суду заяву про поновлення строку для подання позовної заяви у даній справі, в якій вказав, що про винесення 02 грудня 2020 року постанови про відкриття виконавчого провадження №63774440 дізнався коли звернувся до відповідача із заявою з метою ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, так як 19 березня 2021 року довідався, що арештовані кошти на його банківській карті. На підтвердження вказаних обставин позивач надає копію заяви від 19 березня 2021 року, адресовану начальнику Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) із відміткою про її отримання відповідачем (арк. спр. 21-23).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), призначено судове засідання на 11:00 год. 29 квітня 2021 року та зобов`язано відповідача у строк для подання відзиву надати суду матеріали виконавчих проваджень №47986669, №52331591 та №63774440 (арк. спр. 28).

Суд вивчивши матеріали виконавчих проваджень №47986669, №52331591 та №63774440 встановив, що подана суду заява позивача від 19 березня 2021 року не містить відомостей щодо виконавчих проваджень №47986669, №52331591, а лише виконавчого провадження №63774440, оскільки архівні виконавчі провадження №47986669 та №52321591 знищені за закінченням 3-річного терміну зберігання та підтверджується листом від 23 квітня 2021 року №10328 Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (арк. спр. 58).

Тобто, позивач не міг знайомитися з документами (виконавчими провадженнями), які фактично знищені.

Відтак, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про визнання протиправними та скасування постанов повторно було залишено без руху та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення строку звернення з адміністративним позовом, у якій вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску; копії оскаржуваної постанови від 23 травня 2016 року ВП №47986669 про повернення виконавчого документа стягувачеві (арк. спр. 63-64).

Копію ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року позивач отримав 29 квітня 2021 року, що підтверджується повідомленням про доставлення судової ухвали на його електронну адресу (арк. спр. 70).

Станом на 07 травня 2021 року будь-яких письмових доказів на виконання ухвали, чи то заяв, клопотань про продовження процесуального строку до суду не надходило.

У судове засідання 23 квітня 2021 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були належним чином повідомлені (арк. спр. 31-35).

Частиною третьою статті 268 КАС України обмовлено, що неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З урахуванням цієї норми та положень частини четвертої статті 229 КАС України судовий розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовну заяву в частині позовних вимоги про визнання протиправними та скасування постанов від 03 липня 2015 року №47986669, від 23 травня 2016 року ВП №47986669, від 26 вересня 2016 року №52331591, від 20 грудня 2017 року ВП №52331591 слід залишити без розгляду, виходячи з такого.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Спеціальною нормою, якою встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, а саме положеннями пункту 1 частини другої статті 287 КАС України передбачено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався” та “повинен був дізнатись”.

Так під поняттям “дізнався” необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанови Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №340/1019/19, від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/21, від 28 квітня 2021 року у справі №П/320/591/20).

В тексті позовної заяви та у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що про існування оскаржуваних постанов, прийнятих в рамках примусового виконання виконавчого листа №2-7903/2011 від 07 червня 2012 року, йому стало відомо лише 19 березня 2021 року після ознайомлення із матеріалами виконавчого провадження, проте як убачається із листа Луцького районного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від 23 квітня 2021 року №10328, архівні виконавчі провадження №47986669 та №52321591 знищені за закінченням 3-річного терміну зберігання.

З урахуванням зазначеного, наявність у позивача копій оскаржуваних постанов не узгоджується із фактом знищення виконавчих проваджень №47986669 та №52321591, із яких як стверджує останній і стало відомо про винесення відповідних постанов.

До суду ОСОБА_1 звернувся 29 березня 2021 року, пропустивши десятиденний строк звернення до суду, встановлений у такій категорії справ для оскарження постанов від 03 липня 2015 року, від 23 травня 2016 року, від 26 вересня 2016 року, від 20 грудня 2017 року.

Суд зауважує, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом десяти днів від дати порушення його прав, свобод чи інтересів (у спорах з рішеннями, діями, бездіяльністю державного виконавця).

Водночас законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної виконавчої служби (приватним виконавцем) порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: (1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; (2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; (3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; (4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання верховенства права, а точніше одного з його елементів - правової визначеності.

Законодавче закріплення строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно-правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого публічно-правові відносини можуть вважатися спірними. Тому, якщо протягом законодавчо встановленого строку особа не звернулася до суду за вирішенням спору, відповідні відносини набувають ознаки стабільності.

Отже, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений частиною другою статті 287 КАС України десятиденний строк звернення до суду з цим позовом, наведені у заяві 16 квітня 2021 року обставини в обґрунтування строку звернення до суду стосуються виключно постанови від 02 грудня 2020 року про відкриття виконавчого провадження №63774440, а на виконання вимог ухвали Волинського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року про залишення позовної заяви без руху позивачем не надано жодних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду в іншій частині позовних вимог, тому суд дійшов висновку про залишення позову у відповідній частині позовних вимог без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України.

Відповідно до частини п`ятої статті 240 КАС України в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

За приписами пункту 4 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI “Про судовий збір” сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Оскільки позов залишено без розгляду на підставі частини третьої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 КАС України (тобто, з інших підстав, ніж у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою), тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір в сумі 1907,43 грн, який сплачений квитанцією від 16 квітня 2021 року №0.0.2090975620.1 та частину судового збору в сумі 1724,57 грн, сплаченого згідно із квитанцією від 29 березня 2021 року №0.0.2069907121.1.

Керуючись частиною першою статті 122, частиною третьою статті 123, пунктом 8 частини першої статті 240, статтями 248, 272, 287 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 в частині позовних вимог про визнання протиправними постанов, що прийняті в рамках примусового виконання виконавчого листа від 07 червня 2012 року №2-7903/2011, який був виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області, а саме: від 03 липня 2015 року про відкриття виконавчого провадження №47986669, яка була винесена головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції Будь С.Л., від 23 травня 2016 року ВП №47986669 про повернення виконавчого документа стягувачеві, від 26 вересня 2016 року про відкриття виконавчого провадження №52331591 старшим державним виконавцем Луцького районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Волинській області Будь С.Л., від 20 грудня 2017 року ВП №52331591 про повернення виконавчого документа стягувачеві залишити без розгляду.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бюджету судовий збір в сумі 1907,43 грн (одна тисяча дев`ятсот сім гривень сорок три копійки), сплачений згідно із квитанцією від 16 квітня 2021 року №0.0.2090975620.1 та частину судового збору в сумі 1724,57 грн (одна тисяча сімсот двадцять чотири гривні п`ятдесят сім копійок), сплачений згідно із квитанцією від 29 березня 2021 року №0.0.2069907121.1.

Надіслати позивачу копію ухвали разом із копіями квитанцій від 16 квітня 2021 року №0.0.2090975620.1 та від 29 березня 2021 року №0.0.2069907121.1, а оригінали квитанцій залишити в суді.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович