Рішення № 96822913, 07.05.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року ЛуцькСправа № 140/1934/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр-Петроль” до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр-Петроль” (далі – ТзОВ “ПТФ “Укр-Петроль”, товариство) звернулося з позовом до Державної екологічної інспекції в Одеській області (далі – також Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанов від 06 листопада 2020 року №11.1/20 про накладення штрафу у сумі 68000,00 грн та від 06 листопада 2020 року №12.1/20 про накладення штрафу у сумі 34000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що за результатами планової перевірки характеристик продукції (автомобільних бензинів та дизельного палива), що проводилася Державною екологічною інспекцією в Одеській області за фактичною адресою розповсюдження продукції: місто Одеса, вулиця Тираспольське шосе, 16а, було складено акт перевірки характеристик продукції від 15 вересня 2020 року №33/07-20. Актом перевірки характеристик продукції встановлено, що позначення палив на паливно-розподільчому обладнанні та в розрахункових документах не відповідають вимогам Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 (далі - Технічний регламент №927); товариством не надано декларацію про відповідність на бензин автомобільний АИ-95-К5-Евро та А-92-Євро5-Е5; паспорт якості №657 на бензин автомобільний АИ-95-К5-Евро та паспорт якості №6059 на бензин А-95-Євро5-Е5 не відповідають вимогам Технічного регламенту №927. На підставі акта перевірки відповідачем прийняті спірні постанови про накладення штрафних санкцій від 06 листопада 2020 року №11.1/20 та №12.1/20.

Позивач не погоджується із прийнятими рішеннями та вважає їх необґрунтованими. Позивач зауважив, що товариство не видавало паспорти якості, оскільки прерогатива їх видання покладена на випробувальні лабораторії. Законодавством не визначено, у який спосіб має відбуватися відображення товарного знаку іноземного підприємства-виробника на паспорті якості, виданому випробувальними лабораторіями України, як і не передбачено право чи обов`язок розповсюджувача або постачальника вносити будь-які зміни (в тому числі будь-які зображення, товарний знак, тощо) в паспорт якості, що виданий у встановленому порядку незалежною випробувальною лабораторією. Всі документи на нафтопродукти, зокрема і паспорти якості, були надані під час перевірки, вони є дійсними та засвідчують якість нафтопродуктів. Також під час перевірки були надані декларації про відповідність на кожен вид палива, яке реалізувалося на АЗС, що підтверджує відповідність нафтопродуктів Технічному регламенту №927.

Під час перевірки не було встановлено недотримання якісних характеристик продукту, отже він не несе загрози для споживачів, тобто відсутні підстави для застосування статті 28 Закону від 02 грудня 2010 року №2735-VI “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (далі – Закон №2735-VI) та заборони надання продукції на ринку. Виявлене порушення не є формальною невідповідністю у розумінні частини третьої статті 29 Закону №2735-VI, а Технічним регламентом №927 не встановлено інших формальних невідповідностей.

Щодо інших вимог, встановлених пунктом 9 Технічного регламенту №927, - нанесення товарного знаку та приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами, то як зазначив позивач, не зазначення товарного знаку виробника не перешкоджає ідентифікації нафтопродуктів. Товарний знак підприємства виробника не може бути нанесений на власний розсуд українською лабораторією з перевірки якості продукту, оскільки це становитиме порушення права інтелектуальної власності виробника Відкритого акціонерного товариства “Мозирський нафтопереробний завод” (далі – ВАТ “Мозирський НПЗ”). На його думку, у відповідача не було достатніх підстав для застосування коригувального заходу у вигляді приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та для застосування тимчасової заборони надання продукту на ринку, тому винесені постанови про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню.

Позивач вказав, що листом від 05 листопада 2020 року №7/5 на вимогу перевіряючих додатково надано документи про вжиті заходи щодо усунення недоліків. Жодних зауважень стосовно поданих документів не надходило. Поряд з тим можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу, яких слід вжити підприємству для усунення порушень. У даному випадку відповідач не чітко встановив конкретний спосіб усунення порушення.

Окрім того, позивач вважає, що оскільки на сьогодні у зв`язку із запровадженням карантинних заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, існує заборона на проведення перевірок органами і посадовими особами, уповноваженими здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, то перевірка проведена незаконно.

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги не визнав (а.с.20-33). В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що у нього були законні підстави для здійснення планової виїзної перевірки характеристик продукції (автомобільних бензинів та дизельного палива) на належній позивачу АЗС, оскільки обмеження щодо проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановлені Законом України від 17 березня 2020 року №530-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон №530-IX), Законом України від 17 березня 2020 року №533-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” (далі - Закон №533-IX), не поширюються на здійснення заходів державного ринкового нагляду.

Плановою виїзною перевіркою характеристик продукції, а саме автомобільних бензинів та дизельного палива на АЗС позивача встановлено порушення пунктів 7, 8, 9, 19, 20, додатка 1 Технічного регламенту №927, про що зазначено в акті перевірки характеристик продукції. У зв`язку із виявленими порушеннями відповідно до статей 29, 30 Закону №2735-VI прийнято рішення від 17 вересня 2020 року №25-20 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів у строк до 05 жовтня 2020 року. Позивач у встановлений строк не повідомив про виконання рішення. Перевіркою стану виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів встановлено, що рішення від 17 вересня 2020 року №25-20 не виконане. Тому на підставі акта перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 жовтня 2020 року №38/07-20, протоколів від 22 жовтня 2020 року №11-20, №12-20 за результатами розгляду справи 06 листопада 2020 року прийнято постанови №11.1/20 та №12.1/20 про накладення на позивача штрафу відповідно до пунктів 2, 3 частини другої статті 44 Закону №2735-VI. Позивач на забезпечив прибуття уповноваженого представника на розгляд справи, що давало підстави для розгляду справи за відсутності його представника.

З наведених підстав відповідач вважає, що ним правомірно винесено постанови про накладення штрафу, а тому у задоволенні позову просив відмовити.

У відповіді на відзив позивач підтримав доводи позовної заяви (а.с.87-88).

У запереченні на відповідь на відзив (а.с.90-96) відповідач зауважив, що Інспекцією було прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 відповідно до статей 29 та 30 Закону №2735-VI, а не статті 28, як вважає позивач. Отримання паспортів якості згідно з вимогами пунктів 9, 24 Технічного регламенту №927 на продукцію, яка була введена в обіг на території України офіційним представником заводу-виробника, має відбуватися на території України та зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599. Тому, на думку відповідача, не заслуговують на увагу аргументи позивача про те, що товарний знак не може бути нанесений на власний розсуд українською лабораторією з перевірки якості продукту, бо це становитиме порушення права інтелектуальної власності ВАТ “Мозирський НПЗ”, адже завод є виробником бензинів автомобільних, декларація про відповідність яких не відповідає вимогам Технічного регламенту та відповідно до частини третьої статті 426 Цивільного кодексу України використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключене право дозволяти використання об`єкта інтелектуальної власності.

Відповідач вважає, що факти порушення вимог законодавства про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції підтверджений актом планової перевірки характеристик продукції, актом позапланової перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а тому спірні постанови є правомірними.

Відповідач просив врахувати заперечення на відповідь на відзив на відмовити у задоволенні позову.

Від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не надходили.

Ухвалою суду від 12 квітня 2021 року замінено відповідача - Державну екологічну інспекцію в Одеській області на правонаступника - Державну екологічну інспекцію Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

На виконання секторального плану державного ринкового нагляду на 2020 рік, затвердженого тимчасово виконуючим обов`язки Голови Державної екологічної інспекції України від 29 листопада 2019 року (а.с.49-50), на підставі наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 09 вересня 2020 року №528 (а.с.51) та направлення про проведення перевірки від 09 вересня 2020 року №305пр (а.с.52), Інспекцією з 10 по 15 вересня 2020 року проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції, а саме автомобільних бензинів та дизельного палива на АЗС за фактичною адресою розповсюдження ТзОВ “ПТФ “Укр-Петроль” продукції: місто Одеса, вулиця Тираспольське шосе, 16а. За результатом перевірки складено акт перевірки характеристик продукції від 15 вересня 2020 року №33/07-20 (а.с.5-6; 53-56). Актом перевірки характеристик продукції встановлено:

1) позначення палив на паливно-розподільчому обладнанні (Дизельне паливо А-92; А-95; А-95 Premium) та в розрахункових документах не відповідає пункту 7 та додатку 1 Технічного регламенту №927;

2) декларацію про відповідність на бензин автомобільний АИ-95-К5-Евро (виробник ВАТ “Мозирський НПЗ”) не надано, що є порушенням пункту 19 Технічного регламенту №927;

3) паспорт якості №657 на бензин автомобільний АИ-95-К5-Евро (виробник ВАТ “Мозирський НПЗ”) не відповідає вимогам пунктів 8, 9 Технічного регламенту №927: відсутні відомості щодо декларації про відповідність;

4) декларацію про відповідність на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (виробник Публічне акціонерне товариство “Укртатнафта” (далі - ПАТ “Укртатнафта”) - не надано, що є порушенням пункту 19 Технічного регламенту №927;

5) паспорт якості №6059 від 13 листопада 2019 року на бензин А-95-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”) не відповідає вимогам пунктів 8, 9, 20 Технічного регламенту №927: відсутній знак відповідності та знак виробника;

6) декларацію про відповідність на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”) не надано, що є порушенням пункту 19 Технічного регламенту №927.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідач прийняв рішення від 17 вересня 2020 року №25-20 про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо обмеження надання продукції на ринку: приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та усунення формальної невідповідності (а.с.57). Цим рішенням від позивача вимагалося у термін до 05 жовтня 2020 року: позначити згідно з вимогами додатка 1 до Технічного регламенту №927 паливо дизельне (Диз.П), бензин автомобільний (А-92, А-95, А-95 Premium) на паливно-розподільчому обладнанні та в розрахункових документах (фіскальних чеках) (А-92, А-95, А-95 Premium, ДП); надати декларацію про відповідність на бензин автомобільний АИ-95-К5-Евро (виробник ВАТ “Мозирський НПЗ”) відповідно до вимог пункту 19 Технічного регламенту №927; надати паспорт якості на бензин автомобільний АИ-95-К5-Евро (виробник ВАТ “Мозирський НПЗ”), оформлений згідно з вимогами пунктів 8, 9 Технічного регламенту №927; надати декларацію про відповідність на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”) згідно з пунктом 19 Технічного регламенту №927; надати паспорт якості на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”), оформлений згідно з вимогами пунктів 8, 9, 20 Технічного регламенту №927; надати декларацію про відповідність на бензин автомобільний А-92-Євро5-Е5 згідно з пунктом 19 Технічного регламенту №927.

Акт перевірки характеристик продукції від 15 вересня 2020 року №33/07-20 та рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 надіслані позивачу рекомендованим листом від 17 вересня 2020 року №3514/07 та отримані останнім 24 вересня 2020 року (а.с.61-62).

На підставі наказу Державної екологічної інспекції в Одеській області від 21 жовтня 2020 року №636 (а.с.63) та направлення про проведення перевірки від 20 жовтня 2020 року №372пр (а.с.64) з 21 по 22 жовтня 2020 року проведено позапланову перевірку стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 ТзОВ “ПТФ “Укр-Петроль” за фактичною адресою розповсюдження продукції: місто Одеса, місто Одеса, вулиця Тираспольське шосе, 16а. За результатом перевірки складено акт перевірки стану виконання суб`єктом господарювання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 22 жовтня 2020 року №38/07-20 (а.с.65-67), згідно з яким рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 не виконано. Виявлені порушення стосуються позначення палива дизельного та бензину автомобільного на паливно-розподільчому обладнанні та в розрахункових документах (фіскальних чеках); надання декларації про відповідність на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”) згідно з вимогами пункту 19 Технічного регламенту №927; надання паспорта якості на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”), оформлений згідно з пунктами 8, 9, 20 Технічного регламенту №927.

22 жовтня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Одеської області сектору державного ринкового нагляду складено протоколи №11-20 та №12-20 про виявлені порушення вимог Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а.с.68-69). Ними встановлено невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20, визначених статтею 29 Закону №2735-VI, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону №2735-VI, а також невиконання цього рішення в частині вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, передбачених частиною третьою статті 29 Закону №2735-VI, щодо усунення формальної невідповідності.

Акт від 22 жовтня 2020 року №38/07-20 та протоколи від 22 жовтня 2020 року №11-20 та №12-20 надіслано позивачу 28 жовтня 2020 року рекомендований листом та вручено йому 17 листопада 2020 року (а.с.71). Цим листом інформовано про розгляд справи про накладення штрафу за порушення статті 44 Закону №2735-VI о 10:00 06 листопада 2020 року.

Листом від 05 листопада 2020 року №7/5 позивач повідомив про вжиті заходи, спрямовані на усунення недоліків, вказаних в акті перевірки характеристик продукції, зокрема, про приведення у відповідність позначення палив та паливно-розподільчому обладнанні та у розрахункових документах, а також надав копії декларацій про відповідність від 10 грудня 2019 року №UA.101222019/ТР-5/А-95-К5, декларації про відповідність бензину А-95-Євро5-Е5 від 18 вересня 2020 року, декларації про відповідність бензину А-92-Євро-5-Е5 від 18 вересня 2020 року, паспортів якості від 03 червня 2020 року №657, від 01 листопада 2019 року №751 та від 13 листопада 2019 року №6059 з приміткою “згідно з паспортом якості №751 від 13 листопада 2019 року ПАТ “Укрнафта” (а.с.9).

06 листопада 2020 року за результатами розгляду справи, на підставі акта перевірки від 22 жовтня 2020 року №38/07-20 та протоколу від 22 жовтня 2020 року №11-20, Інспекцією прийнято постанову про накладення штрафу №11.1/20 у сумі 68000,00 грн (а.с.7) та на підставі цього акта перевірки та протоколу від 22 жовтня 2020 року №12-20 - постанову про накладення штрафу №12.1/20 у сумі 34000,00 грн (а.с.8).

Предметом оскарження ТзОВ “ПТФ “Укр-Петроль” у цьому спорі є постанови від 06 листопада 2020 року №11.1/20 та №12.1/20.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд керується такими нормативно-правовими актами.

Правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції визначено Законом України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (Закон №2735-VІ).

За змістом абзацу третього статті 1 вказаного Закону державний ринковий нагляд (далі - ринковий нагляд) - діяльність органів ринкового нагляду з метою забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також забезпечення відсутності загроз суспільним інтересам.

У статті 1 Закону №2735-VІ визначено, що орган державного ринкового нагляду - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності, що визначається відповідно до цього Закону (далі - орган ринкового нагляду). У разі якщо орган ринкового нагляду здійснює визначені цим Законом та Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” повноваження також через свої територіальні органи, термін “орган ринкового нагляду” позначає також його територіальні органи.

Стаття 4 Закону №2735-VІ визначає, що метою здійснення ринкового нагляду є вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з відповідним інформуванням про це громадськості щодо продукції, яка при її використанні за призначенням або за обґрунтовано передбачуваних умов при належному встановленні та технічному обслуговуванні становить загрозу суспільним інтересам чи яка в інший спосіб не відповідає встановленим вимогам.

Як встановлено частиною першою статті 10 Закону №2735-VI, ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 року №1069 затверджено Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд, зокрема Держекоінспекція відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2013 року №927 “Про затвердження Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив” здійснює державний ринковий нагляд за автомобільними бензинами, дизельним, судновим та котельним паливом.

Згідно з частиною першою статті 22 Закону №2735-VІ заходами ринкового нагляду є: 1) перевірки характеристик продукції, у тому числі відбір зразків продукції та їх експертиза (випробування); 2) обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: а) обмеження надання продукції на ринку; б) заборону надання продукції на ринку; в) вилучення продукції з обігу; г) відкликання продукції; 3) контроль стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів; 4) попередження органами ринкового нагляду споживачів (користувачів) про виявлену цими органами небезпеку, що становить продукція.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Суд вважає помилковими доводи позивача про існування заборони на проведення перевірок органами ринкового нагляду під час дії карантину.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону №530-ІХ на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Як установлено пунктом 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону №533-ІХ, тимчасово, по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), але не раніше 30 червня 2020 року, забороняється проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім державного нагляду (контролю): за діяльністю суб`єктів господарювання, які відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику; у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Однак відповідно до частини другої статті 2 Закону України 05 квітня 2007 року №877-V “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів <...> державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції...

Отже, з аналізу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку, що заборона на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, встановлена Законами №530-ІХ та №533-ІХ, не поширюється на перевірки в сфері державного ринкового нагляду та контролю нехарчової продукції.

Актом перевірки характеристик продукції від 15 вересня 2020 року №33/07-20 зафіксовано порушення Технічного регламенту №927, який встановлює вимоги до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив (далі - палива), що виробляються, вводяться в обіг та реалізуються на території України, з метою захисту життя та здоров`я людини, тварин, рослин, національної безпеки, охорони навколишнього середовища та природних ресурсів.

Пунктом 5 Технічного регламенту №927 дозволено виготовлення, введення в обіг і обіг палив, які відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

Згідно з вимогами пункту 7 Технічного регламенту №927 під час роздрібного постачання (реалізації) палива позначення палив повинне бути розміщено у місцях, доступних для споживача (на паливо-розподільчому обладнанні), а також відображено в розрахункових документах. На вимогу споживача (покупця) продавець повинен надати копію документа про якість (паспорт якості) палива та копію декларації про відповідність.

За змістом додатку 1 до Технічного регламенту №927 позначення автомобільних бензинів включає назву і марку бензину та містить такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літера А, позначення бензину для автомобільних двигунів з примусовим/іскровим запалюванням; друга група - цифрове позначення октанового числа автомобільного бензину (80, 92, 95, 98) за дослідним методом; третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту біоетанолу: Е5, Е7, Е10 (приклад позначення автомобільного бензину з октановим числом 95 екологічного класу Євро4 з вмістом біоетанолу до 7 відсотків: бензин автомобільний А-95-Євро4-Е7). Позначення дизельного палива включає такі групи знаків, розташовані у визначеній послідовності через дефіс: перша група - літери ДП, позначення дизельного палива для автомобільних дизельних двигунів; друга група - літерне позначення кліматичного періоду: Л (літнє), З (зимове), Арк (арктичне); третя група - символи екологічного класу: Євро3, Євро4, Євро5; четверта група - символ визначення вмісту метилових/етилових естерів жирних кислот: В0 (за їх відсутності), В5, В7 (приклад позначення дизельного палива зимового екологічного класу Євро4 з вмістом метилових/етилових естерів жирних кислот до 7 відсотків: паливо дизельне ДП-З-Євро4-В7).

Як встановлено пунктом 8 Технічного регламенту №927, кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива. Документ про якість (паспорт якості) палива - документ, що містить дані для ідентифікації та фактичні значення показників якості нафтопродуктів, отримані в результаті лабораторних випробувань, а також інформацію про їх відповідність вимогам нормативних документів (пункт 3 Технічного регламенту №927).

Також пунктом 9 Технічного регламенту №927 визначено, що документ про якість (паспорт якості) палива повинен містити: дату видачі і номер документа; назву, марку палива; товарний знак підприємства-виробника, його назву та адресу; назву та адресу постачальника (за наявності); дату виготовлення палива; дату відбирання проби та дату проведення випробування; нормативні значення та фактичні результати випробувань, які підтверджують відповідність марки палива вимогам цього Технічного регламенту; відомості щодо декларації про відповідність; посилання на нормативні документи на методи випробування згідно з нормативним документом на паливо; номер партії (резервуара); дані про вид та кількість добавок (присадок); підпис начальника відділу технічного контролювання або керівника лабораторії, яка виконує функції відділу, або уповноваженої особи, завірений печаткою.

Згідно з пунктом 19 Технічного регламенту №927 за результатами проведення оцінки відповідності виробник або уповноважений представник складає декларацію про відповідність за формою згідно з додатком 6 до цього Технічного регламенту.

Пунктом 20 Технічного регламенту №927 обумовлено, що перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) палива виробником повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту, так, щоб забезпечувалася його видимість, розбірливість та незмивність. Зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. №1599 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 49, ст. 2188).

З наведених нормативно-правових актів слідує, що кожна партія палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, повинна мати документ про якість (паспорт якості) палива, супроводжуватися декларацією про відповідність продукції Технічному регламенту №927.

Частиною сьомою статті 23 Закону №2735-VI визначено перелік документів, що підлягають перевірці, якими є: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (товарно-супровідна документація або договори). Орган ринкового нагляду має право вимагати надання таких документів лише в обсязі, що необхідний для встановлення ланцюга постачання продукції; 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб`єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб`єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб`єктами господарювання, митними органами, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

Отже, органи ринкового нагляду мають право витребовувати та перевіряти у розповсюджувачів цієї продукції документи, визначені у частині сьомій статті 23 Закону №2735-VI.

Відповідно до частин першої, третьої статті 29 Закону №2735-VI у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що продукція не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону, та формальної невідповідності), орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб`єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність (її копія чи спрощена декларація про відповідність) не супроводжує продукцію, якщо це передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначені у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Перелік порушень встановлених вимог, які вважаються формальною невідповідністю, уточнюється у відповідних технічних регламентах.

Згідно зі статтею 30 Закону №2735-VI обмеження надання продукції на ринку здійснюються шляхом: 1) приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (згідно з частинами першою і четвертою статті 29 цього Закону); 2) усунення формальної невідповідності (згідно з частиною третьою статті 29 цього Закону); 3) тимчасової заборони надання продукції на ринку.

Порядок прийняття рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів визначений статтею 33 Закону №2735-VI. Відповідно до частин одинадцятої-чотирнадцятої зазначеної статті до прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів орган ринкового нагляду надає (надсилає) суб`єкту господарювання, щодо якого передбачається прийняти рішення, проект відповідного рішення з пропозицією надати в письмовій формі свої пояснення, заперечення до проекту рішення, інформацію про вжиття ним заходів, спрямованих на запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам, усунення невідповідності продукції, що є предметом проекту рішення, встановленим вимогам. Суб`єкт господарювання, якого стосується проект рішення, має право надати (надіслати) органу ринкового нагляду свої пояснення, заперечення та/або інформацію до проекту такого рішення протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту. Цей строк може бути продовжено органом ринкового нагляду за обґрунтованим клопотанням відповідного суб`єкта господарювання. До своїх пояснень, заперечень та/або інформації суб`єкт господарювання може додавати документи чи їх копії, що обґрунтовують його позицію та підтверджують наведені ним дані. Пояснення, заперечення та інформація до проекту рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, надані (надіслані) суб`єктом господарювання, підлягають обов`язковому розгляду органом ринкового нагляду та зберігаються в органі ринкового нагляду.

Поряд з тим у разі необхідності термінового вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з метою запобігання або уникнення ризиків суспільним інтересам орган ринкового нагляду може прийняти рішення про вжиття відповідних обмежувальних (корегувальних) заходів без надання (надіслання) суб`єкту господарювання проекту такого рішення. У такому разі суб`єкт господарювання, якого стосується рішення, має право надати (надіслати) свої пояснення, заперечення та/або інформацію до такого рішення в будь-який час після його прийняття, але до закінчення визначеного строку виконання такого рішення. Орган ринкового нагляду має негайно розглянути одержані пояснення, заперечення та інформацію суб`єкта господарювання та за результатами такого розгляду оцінити адекватність і пропорційність прийнятого ним рішення (частина п`ятнадцята статті 33 Закону №2735-VI).

У розглядуваному випадку відповідачем не приймалися проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, а відразу прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів з вимогою вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог та усунення формальної невідповідності.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 19 квітня 2019 року №667 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 травня 2019 року за №540/33511) затверджена форма 8 “Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів”.

Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів повинне містити, зокрема зміст обмежувального (корегувального) заходу та пов`язані з ним дії, що має виконати суб`єкт господарювання. Можливість усунення порушень прямо залежить від чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити позивачу для усунення порушень. Відповідно орган перевірки несе імперативний обов`язок визначити конкретний спосіб усунення порушення. Зазначення конкретних дій у рішенні, які має вчинити суб`єкт господарювання слугує не лише досягненню основних завдань державної політики у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, а й однакового розуміння норм законодавства з метою його дотримання як суб`єктом господарювання, так і органом ринкового нагляду.

У рішенні про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 зазначено про усунення формальної невідповідності вимогам Технічного регламенту №927 та приведення продукції у відповідність до встановлених вимог; зобов`язано вжити заходів щодо приведення продукції у відповідність до встановлених вимог шляхом взаємодії із суб`єктами господарювання у ланцюгу постачання відповідної продукції або в інший спосіб, що не суперечить законодавству.

Позивач є розповсюджувачем продукції. Виробником продукції є ВАТ “Мозирський НПЗ” та ПАТ “Укртатнафта”.

Отже, виконання таких дій залежить від суб`єктів господарювання в ланцюгу постачання, що виключає можливість усунення таких порушень в залежності від правової поведінки лише одного суб`єкта господарювання/ розповсюджувача продукції.

Згідно з частиною другою статті 34 Закону №2735-VI суб`єкт господарювання, якого стосується рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, має у визначений у такому рішенні строк надати (надіслати) органу ринкового нагляду, що прийняв відповідне рішення, повідомлення про його виконання. До цього повідомлення суб`єкт господарювання може додавати документи або їх копії, що підтверджують виконання рішення.

Матеріали справи не містять доказів, що у строк до 05 жовтня 2020 року ТзОВ “ПТФ “Укр-Петроль” повідомляло про виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20, яке воно отримало 24 вересня 2020 року.

Поряд з тим матеріали справи містять копії декларації від 18 вересня 2019 року про відповідність Технічному регламенту №927 бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5, декларацію від 18 вересня 2019 року про відповідність Технічному регламенту №927 бензину автомобільного А-95-Євро5-Е5 (а.с.9 зворот). Також на ці види бензину автомобільного наявні паспорти якості: від 13 листопада 2019 року №6059, від 03 червня 2020 року №657 (а.с.58-60), їх наявність не заперечує відповідача (про них зазначено в акті перевірки характеристик продукції).

Водночас актом від 22 жовтня 2020 року №38/07-20 виїзної перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 травня 2020 року №25-20 встановлено, що із шести порушень, які зафіксовані актом перевірки характеристик продукції від 15 вересня 2020 року №33/07-20, рішення від 17 травня 2020 року №25-20 не виконано за чотирма пунктами, які стосуються позначення продукції на паливно-розподільчому обладнанні та в розрахункових документах згідно з вимогами додатку 1 до Технічного регламенту №927; надання декларації про відповідність на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 та А-92-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”) згідно з вимогами пункту 19 Технічного регламенту №927; надання паспорта якості на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (виробник ПАТ “Укртатнафта”), оформлений згідно з пунктами 8, 9, 20 Технічного регламенту №927.

Отже, слід дійти висновку, що решта заходів, про які йшлося в рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20, зокрема, щодо надання декларації про відповідність та паспорта якості на бензин автомобільний АИ-95-К5-Євро (виробник ВАТ “Мозирський НПЗ”), що відповідає вимогам пунктів 8, 9 Технічного регламенту №927, є виконаними.

Невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 стало підставою для складення протоколів від 22 жовтня 2020 року №11-20 та №12-20 (а.с.68-69), які позивач разом з актом перевірки отримав 17 листопада 2020 року (а.с.71), та вже 06 листопада 2020 року за невиконання зазначеного рішення позивач був притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу.

Водночас не може залишитися поза увагою суду і та обставина, що листом від 05 листопада 2020 року №7/5 позивач надав відповідачу копії декларацій про відповідність від 10 грудня 2019 року №UA.101222019/ТР-5/А-95-К5, декларації про відповідність бензину А-95-Євро5-Е5 від 18 вересня 2020 року, декларації про відповідність бензину А-92-Євро-5-Е5 від 18 вересня 2020 року, паспортів якості від 03 червня 2020 року №657, паспорта якості від 01 листопада 2019 року №751 та повторно паспорта якості від 13 листопада 2019 року №6059 з приміткою “згідно з паспортом якості №751 від 13 листопада 2019 року ПАТ “Укрнафта” (а.с.9).

Наявність паспорта якості на партію палива, що вводиться в обіг або перебуває в обігу, є виконанням пункту 8 Технічного регламенту №927.

За висновками акта перевірки характеристик продукції основним недоліком паспорта якості від 13 листопада 2019 року №6059, є відсутність на ньому знака відповідності та знака виробника.

Вимога до наявність у паспорті якості товарного знака підприємства-виробника, його назви та адреси визначена пунктом 9 Технічного регламенту №927. Пункт 20 Технічного регламенту №927 зобов`язує виробника перед введенням в обіг палив на документ про якість (паспорт якості) нанести національний знак відповідності, який підтверджує відповідність палива вимогам цього Технічного регламенту. Тут же обумовлено, що зображення національного знака відповідності повинно відповідати його опису, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599.

Поряд з тим постановам Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 року №1599 втратила чинність з 10 лютого 2016 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року №1184.

Зі змісту цього паспорта якості на бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5, виробником якого є ПАТ “Укрнафта”, слідує, що він виданий випробовувальною лабораторією з контролю виробництва “Одеснафтопродукт”. Цей паспорт якості містить примітку про його видачу згідно з паспортом якості №751 від 13 листопада 2019 року ПАТ “Укрнафта”.

Єдиний порядок організації та проведення робіт, пов`язаних з контролюванням якості товарної нафти та нафтопродуктів під час їх приймання, зберігання, транспортування та відпуску встановлює Інструкція з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затверджена наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04 червня 2007 року №271/121 (далі - Інструкція №271/121; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04 липня 2007 року за №762/14029).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 15 січня 2015 року №124-VIII “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” випробувальна лабораторія - орган з оцінки відповідності, який проводить випробування. Випробування - це визначення однієї чи кількох характеристик об`єкта оцінки відповідності згідно з процедурою.

Інструкцією №271/121 також передбачено, що випробувальна лабораторія - лабораторія, яка проводить технічні операції, що полягають у визначенні однієї чи декількох характеристик нафти і нафтопродуктів згідно з установленою процедурою; лабораторні випробування (вимірювання, аналіз) - визначення фактичних значень показників якості нафти та/або нафтопродуктів, установлених нормативними документами з використанням стандартизованих методів випробувань (вимірювань) або атестованих методик випробувань (вимірювань).

Як обумовлено пунктами 5.2, 5.6 Інструкції №271/121, підприємства, що не мають власних випробувальних лабораторій з випробування нафти та нафтопродуктів, укладають відповідні договори про виконання робіт з випробувань нафтопродуктів зі сторонніми акредитованими або атестованими, у встановленому порядку, лабораторіями. Згідно з результатами випробувань проб нафти та/або нафтопродуктів випробувальна лабораторія оформлює паспорт якості за формою №11-НК. Підставою для заповнення паспорта якості є акт відбирання проби, записи і висновки про якість нафти та/або нафтопродуктів, які занесено до журналів реєстрації результатів випробувань.

Отже, паспорт якості є документом про якість палива та одним з обов`язкових товарно-супровідних документів. Паспорт якості засвідчує відповідність нафтопродукту всім вимогам нормативних документів. Оформлення паспорта якості палива належить до повноважень випробувальної лабораторії.

Позивач як особа, яка реалізує нафтопродукти в роздрібній мережі, не має права самостійно вносити зміни/доповнення/уточнення до паспортів якості, які видаються випробувальними лабораторіями, при цьому усунути визначені порушення іншим чином також не має можливості, оскільки діють спеціальні норми законодавства, які визначають правовий режим документів про якість палива. Вказані вище обставини свідчать про те, що у позивача відсутня об`єктивна можливість виконати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20 у спосіб, який визначив відповідач та невиконання якого стало підставою для накладення штрафу.

Згідно з частиною шостою статті 44 Закону №2735-VI справи про накладення штрафів за порушення, визначені цією статтею, розглядаються керівниками органів ринкового нагляду або їх заступниками відповідно до їх компетенції. Про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадові особи органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складають протокол на підставі документів, що містять інформацію про походження продукції та її обіг. Протокол разом з актом перевірки, поясненнями фізичної особи, у тому числі фізичної особи - підприємця, чи керівника юридичної особи або уповноваженої ним особи (у разі їх наявності) та документами, що стосуються справи, не пізніше наступного робочого дня за днем його складання передається керівнику чи заступнику керівника органу ринкового нагляду, які розглядають справу протягом 15 календарних днів з дня отримання протоколу та відповідних документів і приймають рішення про накладення штрафу. Кожний штраф оформляється окремою постановою.

У цій справі акт від 22 жовтня 2020 року №38/07-20 та протоколи від 22 жовтня 2020 року №11-20 та №12-20 позивачу надіслано лише 28 жовтня 2020 року засобами поштового зв`язку та вони були отримані останнім 17 листопада 2020 року (а.с.71).

На момент розгляду справи про накладення штрафу 06 листопада 2020 року ні акт, ні протоколи, складені 22 жовтня 2020 року, не були підписані суб`єктом господарювання та з їх змістом позивач не був ознайомлений. Тим самим він був позбавлений можливості подати пояснення щодо складених за результатами перевірки стану виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів процесуальних документів та взяти участь у розгляді справи.

Зі спірних постанов про накладення штрафу від 06 листопада 2020 року №11.1/20 та №12.1/20 слідує, що вони містять опис суті виявленого порушення: не виконано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20, визначених статтею 29 №2735-VI, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону України; невиконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 17 вересня 2020 року №25-20, визначених статтею 29 Закону №2735-VI щодо усунення формальної невідповідності, передбаченою частиною третьою статті 29 Закону України. В першому випадку застосовано штраф у розмірі 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 68000,00 грн, а у другому - у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 34000,00 грн.

Вказані постанови у графі “порушені вимоги” містить примітку**, що згідно з роз`ясненнями, які містяться на бланку постанови, означає вимоги передбачено частинами другою-четвертою статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та частинами другою-четвертою статті 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Слід наголосити на тому, що головною рисою актів індивідуальної дії є їхня гранична чіткість, яка проявляється у чіткому формулюванні конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою індивідуальних питань, що виникають у сфері правозастосування; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Відповідальність суб`єктів господарювання визначає стаття 44 Закону №2735-VI (частини друга – четверта) та стаття 15 Закону України від 02 грудня 2010 року №2736-VI “Про загальну безпечність нехарчової продукції” (частини друга - четверта).

Вказані норми містять широкий ряд санкцій, що застосовуються уповноваженими органами у випадках встановлення порушень у відповідних сферах. При цьому такі санкції розрізняються як за фактичним характером та змістом порушення, так і за суб`єктним складом особи порушника та ступенем негативного впливу на порушника.

У відзиві на позов відповідач покликається на пункти 2 та 3 частини четвертої статті 44 Закону №2735-VI, відповідно до яких до суб`єкта господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафу в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, визначених статтею 29 Закону, крім усунення формальної невідповідності, передбаченої частиною третьою статті 29 Закону, - у розмірі шести тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів; в разі невиконання або неповного виконання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо усунення формальної невідповідності, визначених частиною третьою статті 29 цього Закону, - у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для осіб, які ввели продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважаються такими, що ввели продукцію в обіг, та у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для розповсюджувачів.

Разом з тим, спірні постанови не містять посилання на конкретні норми статті 44 Закону №2735-VI або ж Закону №2736-VI, на підставі яких на позивача накладено штраф, що не відповідає змісту, які висуваються до акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз норм законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, та встановлені у справі обставини вказують на те, що відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності прийнятих рішень про накладення штрафу на позивача; ці рішення не відповідають критеріям обґрунтованості (врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення), не містять норм закону, на підставі яких застосовано штрафні санкції, прийняті за умов, коли позивач до їх прийняття не був ознайомлений з процесуальними документами, на підставі яких спірні рішення прийняті. За таких обставин суд дійшов переконання, що позов слід задовольнити.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19 лютого 2021 року №531 (а.с.4), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.13).

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судові витрати у сумі 2270,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр-Петроль” (44761, Волинська область, село Микуличі, вулиця Мілашенкова, 35, ідентифікаційний код юридичної особи 41579579) до Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) (65058, місто Одеса, проспект Шевченка, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 43879780) про визнання протиправними та скасування постанов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови Державної екологічної інспекції в Одеській області від 06 листопада 2020 року №11.1/20 та від 06 листопада 2020 року №12.1/20.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Паливно-торгова фірма “Укр-Петроль” за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) судові витрати у сумі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк