Рішення № 96821293, 11.05.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2021Справа № 910/638/21За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай-Кооп"

про стягнення 104 122,79 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін: без виклику.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай-Кооп" про стягнення 104 122,79 грн., з яких 98 000 грн. шкоди, 3 084,59 грн. пені, 2 266,74 грн. інфляційних втрат, 771,46 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Цивільного кодексу України та Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу матеріальну шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Судом встановлено, що відповідач належним чином повідомлявся про здійснення розгляду справи.

22.03.2021 відповідач подав суду письмові пояснення на позовну заяву, в яких пояснив про сплату на користь позивача 98 000 грн. шкоди, 3 084,59 грн. пені, 2 266,74 грн. інфляційних втрат, 771,46 грн. 3% річних, а також 2270 грн. витрат по оплаті судового збору. При цьому, доказів здійснення оплати у розмірі 3 084,59 грн. пені, 2 266,74 грн. інфляційних втрат та 771,46 грн. 3% річних суду не надав.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.03.2019 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова група "ТАС" (позивач, страховик) та ПП "Укрпалетсистем" (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №FO-00337032.

Відповідно до договору позивач прийняв на себе обов`язок відшкодувати збитки, що може зазнати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу (причеп "ППЦ 30-64229,05", державний реєстраційний № НОМЕР_1 )

Як встановлено судом, 25.11.2019 в с. Олександрівка Житомирської області, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого причепа "ППЦ 30-64229,05", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , автомобілів "Краз" державний реєстраційний № НОМЕР_2 , "ДАФ" державний реєстраційний № НОМЕР_3 , "Renault" державний реєстраційний № НОМЕР_4 та автомобіля "Renault" державний реєстраційний № НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , яка допустила зіткнення з причепом "ППЦ 30-64229,05", державний реєстраційний № НОМЕР_1 .

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України.

Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2020 (справа № 285/1240/20) ОСОБА_1 за вчинення вказаного ДТП було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження причепу "ППЦ 30-64229,05", державний реєстраційний № НОМЕР_1 , який був застрахований у позивача, згідно з договором страхування від 11.03.2019 № FO-00337032.

На виконання умов цього договору на підставі страхового акту від 12.02.2020 № 03366/07/920 позивач виплатив на рахунок страхувальника 233 043,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 14.02.2020 № 80411.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля "Renault" державний реєстраційний № НОМЕР_5 , під керуванням ОСОБА_1 , під час експлуатації вказаного автомобіля, і її вину у вчиненні ДТП та скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП України встановлено постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 27.04.2020 (справа № 285/1240/20).

Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП 25.11.2019, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Renault" державний реєстраційний № НОМЕР_5 , застрахована у відповідача відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО4074457. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 100 000,00 грн., франшиза - 2 000,00 грн.

Отже, відповідач є особою на яку полісом №АО4074457 покладено обов`язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля "Renault" державний реєстраційний № НОМЕР_5 , на час спірної ДТП.

Враховуючи ліміт відповідальності та встановлену франшизу, сума страхового відшкодування, яку відповідач має сплатити на користь позивача 98 000 грн.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати та встановлених полісом лімітів, а отже виникло право вимоги до відповідача в розмірі 98 000 грн.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону N1961-IV, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АО4074457 та положення статей 12, 22, 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", статей 9, 27 Закону України "Про страхування", статей 993 Цивільного кодексу України, відповідач повинен був відшкодувати позивачу у встановлений законом строк шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, у межах суми, що перейшла до позивача 98 000 грн.

Поясненнями відповідача, викладеними у письмових поясненнях на позовну заяву, наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями №№ 29031 від 23.02.2021, 29082 від 25.02.2021 стверджується факт сплати відповідачем на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 98 000 грн. після звернення позивача в суд з указаним позовом.

Оскільки заявлена до стягнення сума шкоди у розмірі 98 000 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 98 000 грн. шкоди відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 2 266,74 грн. інфляційних втрат та 771,46 грн. 3% річних суд відзначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач 06.07.2020 звернувся до Відповідача з Заявою № 01319/9220, яку відповідач отримав 13.07.2020, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення пошитого відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні витрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

При цьому судом взято до уваги, що Заяву на виплату страхового відшкодування Відповідач отримав 13.07.2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи. Граничний строк для здійснення страхової виплати за полісом є 13.10.2020.

Відповідно до ст. 36.2 Закону України №1961 страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов`язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 2 266,74 грн. інфляційних втрат та 771,46 грн. 3% річних.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 3 084,59 грн. суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 3 статті 20 Закону України "Про страхування" - при настанні страхового випадку страховик зобов`язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Статтею 36 (п. 36.5.) Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За розрахунком позивача пеня за прострочку виплати страхового відшкодування становить 3 084,59 грн.

Суд погоджується з розрахунком пені позивача, визнає його обґрунтованим, у зв`язку з чим задовольняє вимогу позивача про стягнення з відповідача 3 084,59 грн. пені.

Доводи відповідача щодо сплати на користь позивача інфляційних втрат, 3% річних та пені необґрунтовані, оскільки доказів здійснення відповідних оплат суду не надано. Крім того, як сам зазначає відповідач у поясненнях на позовну заяву, що ним було здійснено оплату вказаних сум на рахунок ПрАТ "СК "УСГ", а не на рахунок позивача у справі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи, що на підставі платіжних доручень №№ 29563 від 16.03.2021, 29597 від 17.03.2021 відповідач відшкодував позивачу понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн., то вказані витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 231, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в частині стягнення інфляційних втрат, 3% річних та пені задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова група "Ю.Бі.Ай-Кооп" (01014, м. Київ, вул. Бастіонна, 5/13, ідентифікаційний код 31113488) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243) 2 266 (дві тисячі двісті шістдесят шість) грн. 74 коп. інфляційних втрат, 771 (сімсот сімдесят одну) грн. 46 коп. 3% річних, 3 084 (три тисячі вісімдесят чотири) грн. 59 коп. пені.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині вимог про стягнення 98 000 грн. шкоди провадження у справі № 910/638/21 закрити.

Рішення набирає законної сили в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко