Вирок № 96819066, 11.05.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/33/2021

Справа № 537/1757/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.05.2021 рокуКрюківський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : Маханькова О.В.

за участю секретаря судового засідання - Костюкевич Н.В., Супруненко О.О.,

прокурора - Коваленко Д.А.,Ольховського Б.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

адвоката Шаповала В.Д.,

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Крюківського районного суду м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12020170000000277 від 18.05.2020року про обвинувачення

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук, Полтавської області, українця, громадянина України, має середню освіту, не працюючий, проживає: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 189, ч. 2 ст. 194, ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акту обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини за наступних обставинах:

27.03.2019 близько 03:00 год. ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими слідством особами, матеріали досудового розслідування відносно яких, виділені в окреме провадження, перебуваючи у подвір`ї будинку АДРЕСА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою заздалегідь підготовленої невідомої речовини, здійснили підпал автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_2 . У результаті умисним протиправних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та інших невстановлених слідством осіб, вказаний автомобіль згорів, чим потерпілому заподіяно матеріального збитку, згідно з висновком експерта № 51 від 06.02.2020 на суму 139 503 грн. 20 коп.

Окрім цього, ОСОБА_1 діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , матеріали досудового розслідування відносно якого, виділені в окреме провадження, реалізуючи спільний злочинний умисел із корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного отримання грошових коштів та таким чином власного протиправного збагачення, в грудні 2018 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не представляється можливим, з метою вимагання грошових коштів у громадянина Туреччини ОСОБА_3 , перебуваючи біля кіоску «Шаурма», що належить останньому за адресою: м. Кременчук, вул. Генерала Манагарова, 1-Д, висунули безпідставну вимогу потерпілому про передачу їм грошових коштів, погрожуючи фізичної розправою, нанесенням тілесних ушкоджень та побоїв, на що ОСОБА_3 відмовився виконувати їх вимоги.

У подальшому, 24.06.2019р. близько 14:25 год. ОСОБА_1 діючи умисно за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , матеріали досудового розслідування відносно якого, виділені в окреме провадження, з метою доведення злочинного умислу до кінця за адресою: АДРЕСА_3 зустріли ОСОБА_3 , та з метою спонукання останнього до виконання вказаних незаконних вимог, нанесли йому близько 20 ударів руками зігнутими в кулак та ногами по голові та тулубу, після чого ОСОБА_1 з пістолета здійснив один постріл резиновою кулею в область грудної клітки з лівої сторони, у результаті чого ОСОБА_3 отримав наступне тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення м`яких тканин передньої бокової грудної стінки зліва, що згідно висновку експерта № 251 від 01.04.2020р., відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, що СПРИЧИНИЛИ короткочасний розлад здоров`я, що є небезпечним для життя та здоров`я особи.

Продовжуючи реалізовувати спільний злочинний умисел, 24.07.2019р. близько 02:00 год. ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 , матеріали досудового розслідування відносно якого, виділені в окреме провадження, із корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою незаконного отримання грошових коштів та таким чином власного протиправного збагачення, з метою доведення злочинного умислу до кінця, за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_4 біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_5 , залишили вінок із запискою про вимогу перерахування грошових коштів в сумі по 5 тисяч гривень на дві банківські картки № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 .

Також, ОСОБА_1 діючи умисно в невстановлений слідством час та у невстановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, незаконно придбав перероблений стартовий пістолет «BLOW Compact», калібру 9мм Р.А.К., серійний номер « НОМЕР_4 » та не менше трьох патронів до нього, який в подальшому зберігав при собі, без передбаченого законом дозволу

У подальшому, 02.01.2020р. в період часу з 13:27 год. по 13:54 год. в ході проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «Daewoo Lanos», д.н.з. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_5 в особистих речах ОСОБА_1 виявили та вилучили предмет схожий на пістолет та три патрони, що згідно з висновком експерта № 13 від 11.01.2020р. наданий на дослідження пістолет, являється гладкоствольною, короткоствольною, самозарядною вогнепальною зброєю. Даний пістолет, виготовлений шляхом переробки стартового пістолета «BLOW Compact», калібру 9мм Р.А.К., серійний номер « НОМЕР_4 », промислового виготовлення, що виражається в видаленні штатного ствола та встановленні на його місце наскрізного гладкого ствола та заглушенням газовідводного отвору самостійним способом. Даний пістолет придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9мм Р.А.К., комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром 6,5 мм, та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів.

Надані на дослідження: один патрон з маркуванням на денці гільзи «ВІЙ 9мм Р.А.» являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попередньої погодження з органом сертифікації продукції; один патрон з маркуванням на денці гільзи «HsA 9мм Р.А. являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попередньої погодження з органом сертифікації продукції; один патрон з маркуванням на денці гільзи «РИСЬ 9мм Р.А.» являється нестандартним бойовим припасом - пістолетним патроном калібру 9 мм Р.А. виготовлений промисловим способом по типу патрона травматичної (несмертельної) дії, калібру 9мм Р.А. з порушенням технології виготовлення без попередньої погодження з органом сертифікації продукції. Надані на дослідження три патрони калібру 9 мм Р.А. придатні для стрільби.

Окрім цього, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_1 діючи умисно в невстановлений слідством час та у не встановленому місці, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, яку зберігаючи при собі незаконно переніс до місця свого тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_6 .

У подальшому, 02.04.2020р. у ході проведення санкціонованого обшуку за місцем тимчасового мешкання ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_6 , виявлено та вилучено: шість зіп-пакетів з кристалічною речовиною світло-жовтого кольору, що згідно з висновком експерта №838 від 15.04.2020р. надані на дослідження кристалічні речовини світло-жовтого кольору містять метамфетамін. Метамфетамін віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 1,4291 г., які останній незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, визнав частково. Вину у вчиненні правопорушення за ст.263КК України визнав повністю,щодо інших правопорушень вину не визнав та суду пояснив, що дійсно придбав, зберігав вогнепальну зброю для самозахисту. Дійсно між ним та потерпілим існували відносини з 2019року, як продавця шаурми. З ним ніяких відношень не підтримує. ОСОБА_4 знає з дитинства, дружні стосунки. Дійсно ОСОБА_4 отруївся шаурмой, і вони намагалися встановити правду. Але він не вимагав у потерпілого гроші, ніякого відношення до подій, які зазначені в обвинувальному акті відношення не має. В той день він був з ОСОБА_4 та випадково зустріли потерпілого на проїзній частині. Стали спілкуватися, чому він продає неякісну шаурму. У потерпілого були в руках пакети. Розмовляли приблизно 15-20 хвилин, потім потерпілий виламав велику гилку та став погрожувати. Тоді він вихопив пістолет та намагався лише постращати потерпілого. Але оступився та вистрелив в потерпілого. Попав в область серця. Потім вони втекли з ОСОБА_4 . Займається спортом, наркотики не вживає. Дійсно позичали гроші у потерпілого. Знайдені у його куртці наркотичні засоби йому не належать. Про підпал машини дізнався після отримання обвинувального акту. З потерпілим ОСОБА_2 не знайомий. Автомобіля ВАЗ 2109 не має. Місце реєстрації на АДРЕСА_7 . Наркотичні засоби не вживає, наркотичні засоби, які були вилучені в ході обшуку йому підкинули працівники поліції, які проводили обшук.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 пояснив, що знайомий з обвинуваченим. Знає по ОСОБА_8 . Дійсно обвинувачений купляв у нього шаурму, іноді вимагав дати шаурму безкоштовно. Декілька разів прохав надати гроші в борг. Декілька разів приходив до нього за місцем роботи з друзями. Також приходив з ОСОБА_9 , дали фальшиві гроші, які він передав поліцейським. Потім почались погрози. Він зателефонував до поліції. Обвинувачений приходив до нього на роботу та погрожував рукой імітуючи пістолет. Один раз обвинувачений вдарив його в обличчя рукою, вимагав « дай бабки», дай шаурму, ти проживаєш у нашому районі, вони контролюють цей район. І він повинен товаришувати з ними. Він повинен давати гроші. Пізніше ОСОБА_9 побив його і він місяць не працював. Він звернувся до поліції. Потім вони прийшли до нього і вимагали забрати заяву. Пізніше до нього на роботу приїхали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , погрожували розправою. Він викликав поліцію. Потім все почалося спочатку. Гроші вимагали постійно. Пояснювали що гроші необхідні для підтримки осіб які перебувають у в*язниці. Потім обвинувачений та ОСОБА_4 зустріли його біля «Маркетопта». Пояснили йому або він платить гроші, або закриває підприємство. Він відмовив, після чого ОСОБА_4 декілька разів вдарив його в обличчя. Він захищався пакетами. Після чого він відірвав лозину та захищався. ОСОБА_1 достав пістолет та направив його на нього. Потім вистріл, почув що тече кров. Вони розбіглись. Відстань між ним та ОСОБА_1 була 2-3 метра. Тривалий час не працював, лікувався. Однієї ночі чув розмову за вікном, потім побачив вінок похоронний.. Він затягнув його до квартири а вранці повідомив у поліцію. В ранку він побачив у дверях записку з вимогою перерахувати 5000грн та номер картки. Він неодноразово звертався до поліції, але марно.

В судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що в березні 2019року в ніч з 27 на 28 березня він перебував дома. Приблизно о пів третього почув взрив. Він мешкає на третьому поверсі. Коли вибіг на подвір`я, то побачив що горить його автомобіль. Потім приїздити пожарні та поліція. Автомобіль належав його сестрі. З камер відео спостереження встановлено, що в двір за адресою: АДРЕСА_8 заходить дві особи, які кидають на кришу автомобіля пакет. Все загорається. Був ще третій. Обвинуваченого не знає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що обвинувачений є її онуком. Вона проживає у власній квартирі, коли до неї прийшли працівники поліції, які забігли, звалили її, скрутили онука, а потім почали обшук квартири. В куртці онука знайшли наркотики. До цього вона проводила уборку в квартирі, прала. Після цього вона повісила онука речі в його кімнаті, та в них були знайдені наркотики. До цього ніколи не бачила у онука наркотики, він спортсмен. Онук постійно знаходився у залі. Велась відеозйомка. Були свідки, поняті.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 вказала, що коли вона працювала то її покликати бути свідком при обшуку біля Крюківського мосту. Проводився обшук автомобіля. Біля машини знаходилися декілька осіб. Було знайдено декілька пакетів з речовиною. Обшук проходив біля 3годин.Складали протоколи. Зауважень не було. Здійснювалася фіксація. Пакети були в різних місцях автомобіля. Кому належали пакети не відомо.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 вказала, що 02.січня перебувала на чергуванні. Надійшло повідомлення про викрадення людини. Потім повідомили що затримали осіб. У затриманих в багажнику нікого не було. В салоні автомобіля була чорна сумка з якої був вилучений пістолет. Кому належала сумка, їй не відомо. Автомобіль був зупинений біля Крюківського мосту. Була фіксація на відеокамеру.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснив, що 24.06.2019року він перебував на чергуванні. Отримали виклик, вона та екіпаж №105 про те, що двоє невідомих стріляли в потерпілого. Дана була орієнтировка. Було встановлено одну особу на прізвище ОСОБА_4 . Пред*являли фото на впізнання.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснив, що перебував на чергуванні. Отримали виклик. Прибули на місце вчинення злочину. Там був потерпілий, іноземна особа, швидка допомога та багато свідків. Також була жіночка біля потерпілого. Надали фото для встановлення осіб. Потім встановили осіб, які напали на потерпілого.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснив, що події не пам*ятає, обвинуваченого не пам*ятає, вилучення пістолета не пам*ятає.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснив, що з обвинуваченим не має ніяких відношень. Подію не пам*ятає. Приблизно в січні 2019року надійшов виклик про зупинку транспортного засобу. При поверхневому огляді було виявлено наркотики. На місці був екіпаж та 3-4 цивільних. Викликали оперативну групу. Вилучили тільки наркотики.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснила, що знає потерпілого та обвинуваченого. З потерпілим перебувала у трудових відносинах, працювала в кіоску по продажу шаурми. Кіоск розташований на ринку «Крюківчанка». В той день потерпілий зателефонував їй та сказав куди необхідно підійти. Коли вона прийшла до того місця, то побачила, що потерпілий тримався за грудь, тілесних ушкоджень не бачила. Це було на проїзний частині дорозі. У потерпілого були пакети з продуктами харчування. Він наказав їй забрати пакети. Вона забрала пакети та пішла на роботу. Що трапилося їй не відомо. Дійсно в кіоску де вона працює є відео спостереження. Дійсно обвинувачений разом з іншим чоловіком приходили до кіоску, вимагали надати їм телефон потерпілого. Про те, що обвинувачений щось вимагав у потерпілого їй не відомо. Після цього кіоск не працює. Вона зараз не працює у потерпілого.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_22 пояснила, що працює на АЗС-36. Її запросили бути понятою, тому що затримали машину. Вона не заперечувала. Була машина зеленого кольору. При обшуку в машині знайшли пакети з речовиною та пістолет. Біля машини перебував чоловік в куртці, який повідомив що це його пістолет. Пістолет стріляє гумовими кулями. Проводився особистий обшук осіб.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_23 пояснив, що під час чергування до них був доставлений пацієнт, який мав поранення м*яких тканин. Обставини отримання поранення йому не відомо. Потерпілому була надана допомога.

Вищезазначені покази свідків узгоджуються між собою, є послідовними та підтверджені потерпілим в судовому засіданні.

Крім показів обвинуваченого, потерпілих, свідків, визнання обвинуваченим своєї вини по епізоду за ст.263 ч.1КК України,не визнання вини по епізодам за ст.189 ч.3, ст.194ч.2, ст.309 ч.1 КК України, вина обвинуваченого підтверджується іншими доказами по справі.

По епізоду за ст.189 ч.3 КК України:

Протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 24.07.2019року, з яким потерпілий ОСОБА_3 звернувся до слідчого СВ ВП №1 та повідомив про спричинення тілесних ушкоджень;

Заява від 26.07.2019року з якою ОСОБА_3 звернувся до начальника Полтавського управління ДВБ про вимагання грошей;

Протокол огляду від 24.07.2019року квартири потерпілого та фототаблиця, докази вимагання грошей;

Протокол огляду місця події від 24.06.2019року - огляд будинку по АДРЕСА_4 . На даху - привязана мотузка, на якій спущено було вінок. ОСОБА_3 також надав вінок з чорною стрічкою з написом «Помним, скорбим, от друзей», а також аркуш паперу з написом «сегодня 24.07.2019 до 18-00 ты должен сбросить 10000 грн. на две банковские карты (номера) на каждую по 5000 грн.».

Довідка головного лікаря швидкої допомоги від 02.03.2019року №73 про виклик екстреної допомоги ОСОБА_3 ;

Лист виїзду швидкої медичної допомоги №081243 від 24.06.2019року;

Висновок експерта №251 від 31.03.2020року яким встановлені тілесні ушкодження потерпілому: рубця в ділянці грудної клітини зліва, який явився слідством загоєння рани, що утворилася від дії заряду вогнепальної зброї;

Протокол проведення слідчого експерименту від 31.03.2020року та фото таблиця, яким визначені механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень;

Висновок експерта №286 від 14.04.2020року;

Протокол пред*явлення особи для визнання за фотознімками від 19.03.2020року;

Протокол пред*явлення особи для визнання за фотознімками від 31.03.2020року;

Протокол огляду відеозапису від 12 травня 2020року.

Так, положеннями ст. 94 КПК України визначено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

За правилами статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Докази повинні бути належними та допустимими в розумінні ст.ст. 85-86 КПК України.

Недопустимості доказів згідно вимог ст.ст. 87-89 КПК України судом не встановлено. Порушень вимог КПК України, які б могли спростувати висновки суду під час розгляду справи судом встановлено також не було.

Під час вирішення питання про допустимість доказів важливе значення має істотність порушення прав і свобод людини, а тому не усі порушення, допущені сторонами при збиранні доказів, є підставою для визнання доказів недопустимими, а відтак і вирішення питання про порушення права на справедливий суд. Даних обставин під час розгляду кримінального провадження судом не встановлено.

Враховуючи вищевказані положення закону, суд приходить до висновку, що усі вище перелічені та досліджені в судовому засіданні докази, не викликають у суду сумніву, оцінені судом як належні та допустимі письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.

При цьому суд зазначає, що повне та фактичне заперечення обвинуваченим власної провини у скоєному, розцінюється судом як прагнення уникнути відповідальності за скоєний кримінальний злочин, оскільки його провина у вчиненні кримінального злочину, передбаченого ч.3 ст. 189 КК України повністю підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, достовірність та допустимість яких не викликає у суду сумніву, зокрема: поясненнями потерпілого та свідка ОСОБА_21 , які чітко та послідовно надали суду покази щодо обставин вчинення ОСОБА_1 кримінального злочину, а саме вимагання поєднаного з насильством у відношенні потерпілого ОСОБА_3 . Крім того, надані потерпілим та свідком покази повністю узгоджуються між собою, а також узгоджуються з іншими дослідженими та проаналізованими судом доказами, у тому числі й протоколами слідчого експерименту та відеозаписами вищевказаної слідчої дії, в ході якої потерпілий та свідок надавали чіткі та послідовні покази щодо події злочину, а також висновками дактилоскопічних експертиз.

При цьому, будь-яких даних щодо наявності у потерпілого чи свідка ОСОБА_21 обставин оговорювати обвинуваченого судом не встановлено. В ході розгляду справи на підставі пояснень самого обвинуваченого було встановлено, що дані особи між собою раніше не були знайомі, у будь-яких неприязних відносинах не перебували.

За таких обставин, надані обвинуваченим суду покази, суд визнає виключно такими, що спрямовані на уникнення від відповідальності за вчинене суспільно-небезпечне діяння.

Крім того, враховуючи інкриміновані ОСОБА_1 дії, суд вважає за необхідне визначити, чи була в його діях - вимога передачі чужого майна, поєднана з насильством, небезпечним для здоров`я особи, наявність якої обвинуваченим заперечується.

Так, об`єктивна сторона вимагання полягає у незаконній вимозі передачі чужого майна чи права на майно, або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Отже, діяння може виявлятися лише в активній поведінці - в незаконній вимозі: чужого майна; права на чуже майно; вчинення будь-яких дій майнового характеру, на які винний не має права.

При цьому, вимога як ознака вимагання означає викладену в рішучій формі пропозицію винного до потерпілого (власника, особи, у віданні чи під охороною яких перебуває майно) про передачу майна, права на майно або вчинення останнім інших дій майнового характеру. Пред`явлена суб`єктом майнова вимога утворює ознаку об`єктивної сторони цього злочину тільки за умови, що вона є завідомо протиправною. При вимаганні винна особа прагне заволодіти не належним їй майном чи правом на таке майно або бажає вчинення на її користь дій майнового характеру. Вимога задовольнити законні майнові претензії не утворює складу вимагання, як не утворює його вимога вчинити інші, крім передбачених у ст. 189 КК України, дії.

Крім того, вимагання є закінченим злочином з моменту пред`явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами, насильством, пошкодженням чи знищенням майна незалежно від досягнення поставленої винною особою мети.

Суб`єктивна сторона вимагання характеризується прямим умислом. Вимагання - це корисливий злочин та при його вчиненні винний має за мету незаконно одержати чуже майно, право на нього або добитися вчинення потерпілим інших дій майнового характеру.

Кваліфікуючими ознаками злочину закон, зокрема, визнає вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи (ч. 3 ст. 189 КК України).

Заподіяння в процесі вимагання легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості тілесного ушкодження, позбавлення волі, вчинене способом, небезпечним для життя або здоров`я потерпілого, нанесення побоїв, що мало характер мордування, охоплюється ч. 3 ст. 189 і додаткової кваліфікації за іншими статтями КК не потребує.

Крім того, відповідно до роз`яснень п.п. 8, 13 Постанови Верховного суду України від 06.11.2009 № 10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», вимагання полягає у незаконній вимозі передати чуже майно чи право на майно або вчинити будь-які дії майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмежити права, свободи або законні інтереси цих осіб, пошкодити чи знищити їхнє майно або майно, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголосити відомості, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці.

Оцінюючи надані потерпілим та свідком ОСОБА_21 в сукупності з іншими дослідженими та проаналізованими судом доказами, суд вважає, що зі сторони обвинуваченого у відношенні потерпілого мала місце незаконна вимога передати чуже майно (банківську картку та пін-код від неї) шляхом застосування насильства з метою незаконного одержання в подальшому чужого майна (грошових коштів).

Ці висновки суду ґрунтуються також на тому, що обвинувачений не заперечує факт сварки з потерпілим та використання при цьому пістолета, яким скористався з метою впливу на потерпілого.

Суд бере до уваги, що відповідно до обвинувального акту виділено із матеріалів досудового розслідування № 12019170110000572 від 27.03.2019року матеріали в окреме провадження №12020170000000277, однак на час судового розгляду прокурором не було надано суду будь яких доказів щодо участі в інкримінованому ОСОБА_1 злочину участі ОСОБА_4 , а тому необхідно виключити з обвинувачення кваліфікуючу ознаку, як вчинення групою осіб.

Таким чином, проаналізувавши обставини справи, належні та допустимі докази, надані сторонами та події, які сталися 24.06.2019 року, суд погоджується зі стороною обвинувачення щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.3 ст. 189 КК України та кваліфікує його дії як вимагання, тобто вимога передачі чужого майна, з погрозою насильства над потерпілим, поєднане з насильством, небезпечним для здоров`я потерпілого, а саме: за ч.3 ст. 189 КК України.

Доказів на спростування зазначеного суду не надано.

По епізоду за ст. 263 ч.1 КК України:

Рапорт ЖЄО №186 від 02.01.2020 - біля АЗС ОККО зупинено авто, у ОСОБА_1 виявлено пістолет.

Рапорт ЖЄО №187 від 02.01.2020 - біля АЗС ОККО зупинено авто, у ОСОБА_1 виявлено наркотичну речовину.

Рапорт ЖЄО №193 від 02.01.2020 - біля АЗС ОККО зупинено авто, у ОСОБА_1 виявлено наркотичну речовину.

Протокол обшуку від 02.01.2020 - обшук автомобіля. ОСОБА_1 - на задньому правому сидінні, де на підлозі виявлено сумочку, в якій пістолет, з патроном в магазині. ОСОБА_1 вказав, що пістолет належить йому. В сумці - ще один набій. В гаманці ОСОБА_1 - папір з рослинною речовиною, ОСОБА_1 вказав, що то канабіс.

Відеозапис з нагрудних камер працівників БПП, ОМП диску від 13.01.2020 - фактично те саме, що й при обшукові, ОСОБА_1 сидів із заду, потім підняв сумку з полу на сидіння, в якому був пістолет і гаманець там.

Висновок експерта №13 від 11.01.2020 - наданий на дослідження пістолет, являється гладкоствольною, короткоствольною, самозарядною вогнепальною зброєю. Даний пістолет, виготовлений шляхом переробки стартового пістолета «BLOW Compact», калібру 9мм Р.А.К., серійний номер « НОМЕР_4 », промислового виготовлення, що виражається в видаленні штатного ствола та встановленні на його місце наскрізного гладкого ствола та заглушенням газовідводного отвору самостійним способом. Даний пістолет придатний для проведення пострілів штатними стартовими патронами калібру 9мм Р.А.К., комбінованим зарядом, шляхом роздільного спорядження зі снарядом діаметром 6,5 мм, та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів.

По епізоду за ст.189 ч.3 та ст.309 ч.1 КК України суд виходив з наступного.

Так, відповідно до вимог ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Згідно зі ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, повинен вирішити, зокрема, питання чи містить діяння, у якому обвинувачується особа, склад кримінального правопорушення та чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

За змістом ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що: вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення. Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п. п. 1.2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.

Згідно ст. 17 КПК України, особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим кодексом. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, та сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду доказів.

Стаття 84 КПК України передбачає, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» вказано на недопустимість обвинувального ухилу при вирішенні питання про винність чи невинність підсудного. Всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь підсудного.

При розгляді справи в межах пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення, безпосередньо допитавши обвинуваченого, потерпілого ОСОБА_2 , свідків та вивчивши матеріали кримінального провадження, заслухавши міркування і доводи прокурора, захисника, суд дійшов висновку, що дані досудового розслідування не підтверджують пред`явленого обвинуваченому обвинувачення, що в свою чергу вказує на не доведеність в діях обвинуваченого об`єктивної сторони складу вказаних злочинів, у вчиненні яких він обвинувачується.

В якості доказів стороною обвинувачення використано та надано в якості доказу:

- Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27.03.2019 - потерпілий ОСОБА_2 повідомив про умисний підпал його автомобіля;

- Протокол огляду місця події від 27.03.2019 - оглянуто авто, зафіксовано наявні на авто пошкодження, а також вилучено 2 коробки з під сірників та 50 сірників, продукти горіння з під капоту та з капоту;

- Звіт про причину пожежі - підпал;

- Актом про пожежу від 27.03.2019 - описано пошкодження автомобіля детально;.

- Протоколом додаткового огляду місця події від 16.05.2019 - додатково, детально оглянуто автомобіль, описано наявні пошкодження;

- Висновок експерта № 51 від 06.02.2020 - визначено вартість автомобіля - 139 503 грн. 20 коп.;

- Висновок експерта №12 від 14.02.2020 - осередок пожежі знаходився в передній частині автомобіля, причина виникнення пожежі - стороннє джерело запалювання, занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки;

- Відеозаписом з камер зовнішнього відеоспостереження магазин «Маркетопт» по АДРЕСА_9 - на стоянці авто ВАЗ 21099, о 02 од. 32 хв. автомобіль повертає в двір будинку по АДРЕСА_10 , де проживає ОСОБА_1 (за пів години до підпалу);

- Довідка управління міграційної служби від 31.07.2019 - місце проживання ОСОБА_1 ;

- Відеозаписом з будівлі департапенту ЦНАП в м. Кременчуці за 27.03.2019 - на відеозаписі все то й же автомобіль, безпосередньо неподалік місця вчинення злочину.

- Протокол обшуку від 02.04.2020 - АДРЕСА_11. В шкафу, в кофті ОСОБА_1, в його кімнаті де він проживав - виявлено та вилучено: шість зіп-пакетів з кристалічною речовиною світло-жовтого кольору, що згідно з висновком експерта №838 від 15.04.2020 надані на дослідження кристалічні речовини світло-жовтого кольору містять метамфетамін;

- висновок експерта № 51 від 11.01.2020 - вилучена в гаманці ОСОБА_1 речовина - наркотична, особлииво-небезпечний наркотичний засіб Канабіс, обіг якого заборонено - канабіс, масою 4,469 г. ;

- висновок експерта №838 від 15.04.2020 - надані на дослідження кристалічні речовини світло-жовтого кольору в шестизіп-пакетів з кристалічною речовиною світло-жовтого кольору, містять метамфетамін. Метамфетамін віднесений до психотропних речовин, обіг яких обмежено. Маса метамфетаміну (в перерахунку на метамфетамін основу) становить 1,4291 г., які останній незаконно зберігав для власного вживання без мети збуту. Згідно ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Відповідно статті 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого, оов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів, з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст.ст. 84, 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Докази повинні бути належними, тобто такими, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Також, докази повинні бути допустимими, тобто такими, що отримані у порядку, встановленому цим Кодексом.

Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 62 Конституції України та ч.2 ст.17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе вину особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 12 рп/2011 від 20 жовтня 2011 року визнаватися допустимими і використовуватися як докази в кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина в кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі.

Судом встановлено , що відповідно до наданих суду матеріалів дійсно 27.03.2019р. близько 03:00 год. у подвір`ї АДРЕСА_2 був підпал автомобіля RENAULT MEGANE, д.н.з. НОМЕР_1 , що належав ОСОБА_2 .

Надані суду докази свідчать про підпал вказаного автомобіля.

Відповідно до надано відеозапису автомобіля ВАЗ в салоні перебувало 2 особи, в згідно обвинувального акту було 3 особи.

Заїзд транспортного засобу до двору де проживав ОСОБА_1 не може бути доказом вчинення ним злочину групою осіб.

Вказані в обвинувальному акті дані також протирічать встановленим в ході судового розгляду обставинам стосовно вчинення ОСОБА_1 злочинів за ст.194 ч.2 та ст.309 ч.1 КК України.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису обшуку квартири ( 28 хвилина), в якої проживав ОСОБА_1 , судом не встановлено факту виявлення та вилучення наркотичних засобів, які перебували в поліетиленових пакетах та знаходилися у руці працівника поліції, який проводив обшук.

Судом також враховано, що при проведенні обшуку працівниками поліції грубо порушився порядок проведення обшуку.

Вказані невідповідності під час судового розгляду стороною обвинувачення усунуті не були , обвинувальний акт не змінювався , таким чином , суд ,враховуючи дані обставини , оцінюючи докази , брав до уваги обставини , вказані стороною обвинувачення в обвинувальних актах відносно ОСОБА_1 .

Оцінивши суперечливі надані стороною обвинувачення доказі, відсутність письмових документів , суд вважає, що органом досудового розслідування не доведено вчинення обвинуваченим ОСОБА_1 інкримінованих йому злочинів за ст.194 ч.2 та ст. 309 ч.1 КК України.

Висновок експерта №12 від 14.02.2020року, що осередок пожежі знаходився в передній частині автомобіля, причина виникнення пожежі - стороннє джерело запалювання, занесене ззовні з ознаками попередньої підготовки та Відеозапис з камер зовнішнього відеоспостереження магазин Маркетопт по вул. Набережна Л. Дніпрова, 64а - на стоянці авто ВАЗ 21099, о 02 од. 32 хв. автомобіль повертає в двір будинку по АДРЕСА_10 , де проживає ОСОБА_1 (за пів години до підпалу) не містять в собі інформації про причетність ОСОБА_1 до інкримінуємого їм злочину.

Також, суд критично оцінює надані речові докази, виявлені та вилучені при обшуку автомобіля ВАЗ, що вказані речові докази не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих останньому злочинів.

З аналогічних підстав суд критично оцінює надані речові докази, вилучені при обшуку квартири, в якої проживав ОСОБА_1 та належали йому. Проведені експертизи підтвердили відсутність будь яких доказів до вчинення інкримінує мого йому злочину за ст.194 ч.2 КК України.

Речові докази - довідка про вартість автомобіля не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Речовий доказ - ДВД диск, на якому зафіксовано відеозапис з камери відео спостереження, яка розміщена за адресою: вул. Набережна Л. Дніпрова, 64а - на стоянці авто ВАЗ 21099, о 02 од. 32 хв. автомобіль повертає в двір будинку по АДРЕСА_10 , де проживає ОСОБА_1 (за пів години до підпалу) та відеозапис з будівлі департапенту ЦНАП в м. Кременчуці за 27.03.2019 - на відеозаписі все то й же автомобіль, безпосередньо неподалік місця вчинення злочину, вказує виключно на рух даного транспортного засобу і ніяким чином не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Речовий доказ - Довідка управління міграційної служби від 31.07.2019 - місце проживання ОСОБА_1 , ніяким чином не доводять винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Тобто, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за звинуваченням у вчинення злочинів за ст.194 ч.2 та ст. 309 ч.1КК України грунтуються на припущеннях, які не відповідають встановленим обставинам .

Всі докази на підтвердження вказаних обставин оцінені судом, як кожен окремо, так і в своїй сукупності. Вказані докази передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ «суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Оцінка доказів, в розумінні практики Європейського суду з прав людини, суд керується критерієм "поза розумним сумнівом". Таке доведення випливає із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою («Кобець проти України», № 16437/08, п. 43, рішення від 14 лютого 2008).

Суд визнає докази обвинувачення, на підставі яких сторона обвинувачення інкримінує обвинуваченому ОСОБА_1 вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2.ст.194КК України та ч.1 ст.309КК України не належними і не допустимими, оскільки ці докази не містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, , передбаченого ч.2.ст.194КК України та ч.1 ст.309КК України.

Отже, дослідивши під час судового розгляду надані сторонами та іншими учасниками кримінального провадження докази на предмет їх належності, достовірності, допустимості і достатності відповідно до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2.ст.194КК України та ч.1 ст.309КК України , виходячи з критерію "поза розумним сумнівом", не доведена, а тому підлягає виправданню.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що відповідно до змісту ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Таким чином, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що обставин, які б згідно ст. 66 КК України пом`якшували останньому покарання судом не встановлено.

До обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_1 , згідно ст. 67 КК України,судом не встановлено.

Крім того, при призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, зокрема те, що згідно із ст. 12 КК України, злочин, передбачений ч. 3 ст. 189 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, також враховує й фактичні обставини та характер вчиненого злочинного діяння, яке, зокрема поєднано із застосування насильства у відношенні потерпілого, небезпечним для здоров`я особи та відношення обвинуваченого до скоєного.

Таким чином, суд ураховуючи характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства й відповідно покарання обвинуваченому слід призначити в межах санкцій ч. 3 ст. 189 КК України у виді позбавлення волі.

При цьому підстав, для застосування до обвинуваченого положень ст. ст. 69 та 75 КК України ,суд не вбачає.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 необхідно відмовити.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Частиною 2 ст.124 КПК України передбачено, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.194 ч.2, ст.309 ч.1 КК України не доведена, керуючись ст.ст.118, 122, 124, 126 КПК України, суд вважає за необхідне процесуальні витрати за проведення експертиз віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 65-75 КК України ст.ст. 368, 369-371, 373-376, 395 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Визнати ОСОБА_1 невинуватим у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст.194, ч. 1 ст. 309 КК України за відсутністю в його діях складу злочинів.

Виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.

Виправдати ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим та призначити покарання :

- за ст.189 ч.3 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 ( п*ять) років з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла;

- за ст.263 ч.1 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 ( три) роки.

На підставі ст. 70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п*ять) років з конфіскацією всього належного йому майна, окрім житла.

До набрання вироком законної сили, продовжити обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою .

Початок строку відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту ухвалення вироку 11 травня 2021 року

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення з моменту затримання 03.04.2020 року до 10.05.2021 року включно.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на проведення експертизи у розмірі 1595/одна тисяча п*ятсот дев*яносто п*ять/ грн.86коп.

В задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 - відмовити.

Речові докази, відповідно до вимог ст.100КПК України, а саме: два оптичних диска DVD-R 4,7GB з відеозаписами проведення обшуку автомобіля «ДЕО Ланос», днз НОМЕР_6 , DVD-R з нагрудних камер співробітників УПП, два ком пакт диска з відеозаписом обшуку від 02.04.2020року за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити в матеріалах справи.

Речові докази, відповідно до вимог ст.100КПК України, а саме: пістолет який віднесено до категорії вогнепальної зброї та бойові припаси у кількості 3штук, наркотичний засіб канабіс масою 4.469г у експертному пакеті №3963931, кристалічну речовину у експертному пакеті №3963929, які передані на зберігання до кімнати озброєння Кременчуцького ВП - знищити.

Речові докази, відповідно до вимог ст.100КПК України, а саме: п*ять гільз, дві кулі, порох, які упаковані до полімерного сейф-пакету Експертної служби №3058183 з написом «СУ ГУНП к/п №12019170110000572», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Полтавського РВП Полтавського ВП ГУНП в Полтавській області - знищити.

Речові докази, відповідно до вимог ст.100КПК України, а саме: мобільний телефон Samsung в корпусі чорного кольору, жосткий диск Samsung, паспорт України ОСОБА_24 , довідка про місце реєстрацію ОСОБА_24 , кофта матерчата темного кольору з емблемою «Adidas», помаранчевого кольору, штани спортивні чорного кольору з емблемою «Adidas», штани спортивні чорного кольору з емблемою «Nike»,Кросівки білого кольору з трьома чорними полосками «Adidas», кросівки біло-сірого кольору «Adidas», які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при СУ ГУНП в Полтавській області - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази, відповідно до вимог ст.100КПК України, а саме 6 зіппакетів полімерних розміром 30х60, в яких знаходиться речовина порошкоподібна, кристалічна світло-жовтого кольору, психотропна речовина метамфетамін масою 1.4291г, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів при СУ ГУНП в Полтавській області - знищити.

Ухвалу слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 06 квітня 2020року про накладення арешту на мобільний телефон Samsung в корпусі чорного кольору, жосткий диск Samsung, 6 зіппакетів полімерних розміром 30х60, в яких знаходиться речовина порошкоподібна, кристалічна світло-жовтого кольору , паспорт України ОСОБА_24 , довідка про місце реєстрацію ОСОБА_24 , кофта матерчата темного кольору з емблемою «Adidas», помаранчевого кольору, штани спортивні чорного кольору з емблемою «Adidas», штани спортивні чорного кольору з емблемою «Nike»,Кросівки білого кольору з трьома чорними полосками «Adidas», кросівки біло-сірого кольору «Adidas» після вступу вироку в законну силу - скасувати.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Подання апеляційної скарги на вирок суду зупиняє набрання ним законної сили.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Крюківський районний суд м. Кременчука протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Обвинуваченому роз`яснити його право ознайомитися з журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя Крюківського районного суду

м.Кременчука Полтавської області Маханьков О.В.