Рішення № 96817350, 12.05.2021, Кремінський районний суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2021 року Справа № 414/799/21

Провадження № 2-а/414/19/2021

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Безкровного І.Г.,

за участю секретаря с/з Нагорянської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого інспектора Сектора реагування патрульної поліції Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова Андрія Борисовича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник Головченко Артем Олександрович, звернувся до Кремінського районного суду Луганської області з позовною заявою до старшого інспектора Сектора реагування патрульної поліції Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова А.Б. та Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

В обґрунтування позову зазначається, що постановою старшого інспектора СРПП ВП № 2 Сєвєродонецького РУП від 07.04.2021 серії БАВ № 008818 на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. У цій постанові зазначається, що 07.04.2021 о 22:20 год. по вул. Лиманській м. Кремінна Луганської області позивач ОСОБА_1 керував автомобілем «Volvo» з напівпричепом «Kogel SN-24» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на якому була встановлена фара, тип на розміщення якої не відповідали вимогам конструкції транспортного засобу, чим порушив п. 31.4.3 (а) ПДР України.

Проте така постанова, на думку позивача, не відповідає дійсності та вимогам закону.

Так, під час складення постанови позивач оспорив інкриміноване правопорушення та пояснив, що коли він знаходився на припаркованому автомобілі з непрацюючим двигуном на блокпості на виїзді з м. Кремінна до нього підійшов працівник поліції Ковальов А.Б. та почав вимагати від нього пред`явити аптечку та вогнегасник, у відповідь на що позивач запитав про наявність підстав для такого пред`явлення, після чого поліцейський виніс постанову про адміністративне правопорушення у зв`язку з тим, що кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світових приладів на транспортному засобі позивача не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. Окрім цього, позивач зазначає, що в оскаржуваній постанові не зазначено де саме була розміщена фара, яка не відповідає вимогам конструкції автомобіля.

Крім того, поліцейський Ковальов А.Б. не мав права накладати на штраф на позивача, оскільки згідно з протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу № 01158-00709-20 від 22.06.2020 напівпричіп «Kogel SN-24» з реєстраційним номером НОМЕР_1 визнано технічно справним, а це свідчить про його відповідність вимогам правил і норм, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі комплектності відповідно до призначення - в іншому випадку позивач не отримав би протокол перевірки транспортного засобу.

Також позивач був позбавлений можливості користуватися частиною наданих законом прав, що є порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Відповідач не досліджував докази правопорушення, про що свідчить зокрема та обставина, що до постанови будь-які докази не долучені. Також у постанові відсутні докази ознайомлення позивача зі своїми правами та обов`язками.

Таким чином, позивач просив: 1) скасувати постанову серії БАВ № 008818 від 07.04.2021 про накладення на позивача адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, винесену старшим інспектором СРПП ВП № 2 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області ГУНП в Луганській області капітана поліції Ковальовим А.Б.; 2) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь позивача судовий збір у розмірі 454 грн.

16.04.2021 судом було відкрите провадження та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 14-15).

Позивач та його представник у судове засідання не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи за їх відсутності, в якій також зазначив, що позовні вимоги сторона позивача підтримує повністю.

Відповідач - старший інспектор Сектору реагування патрульної поліції Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітан поліції Ковальов А.Б. у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, будь-яких заяв або клопотань від нього не находило, відзив на позов не подав.

Представник співвідповідача - Головного управління Національної поліції в Луганській області у судове засідання також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник управління Матусевич Р.М. у наданому відзиві на позов просив розглядати справу за відсутності представника ГУНП в Луганській області.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням всі надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до постанови серії БАВ № 008818 від 07.04.2021 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, водій ОСОБА_1 07.04.2021 о 22:20 год. по вул. Лиманській м. Кремінна керував транспортним засобом «Volvo» з напівпричепом «Kogel SN-24» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , на якому була встановлена фара, тип та розміщення якої не відповідали вимогам конструкції транспортного засобу, чим порушив п. 31.4.3 (а) ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з чим старшим інспектором Сектора реагування патрульної поліції Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітаном поліції Ковальовим Андрієм Борисовичем була винесена вказана постанова, за якою на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн (а.с. 36).

Як вбачається з п. 31.4.3 (а) Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, забороняється експлуатація транспортних засобів, на яких кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

Як вбачається із позовної заяви, ОСОБА_1 категорично заперечує факт вчинення інкримінованого йому порушення правил дорожнього руху, стверджуючи, що на припаркованому автомобілі з непрацюючим двигуном, перебуваючи на блокпості на виїзді з м. Кремінна, до нього підійшов старший інспектор Ковальов А.Б. почав вимагати від нього пред`явити аптечку та вогнегасник, проте позивач заперечував проти цього, оскільки поліцейський не пояснив в чому полягає необхідність такої вимоги, після чого старшим інспектором Ковальовим А.Б. було винесено постанову, у зв`язку із тим, що кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів на транспортному засобі позивача не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу. На підтвердження своїх заперечень проти постанови відповідача позивач також надав суду протокол перевірки технічного стану транспортного засобу № 01158-00709-20 від 22.06.2021, згідно з яким напівпричіп «Kogel SN 24» з номерним знаком НОМЕР_1 після технічного контролю визнано технічно справним (а.с. 11).

У той же час відповідач Ковальов А.Б. , отримавши судову повістку і матеріали адміністративного позову, ознайомившись із їх змістом, не з`явився до суду і не надав пояснень з приводу своїх дій щодо притягнення до адміністративної відповідальності позивача, правомірність та законність яких останній ставить під сумнів, а також не надав будь-яких доказів чи бодай відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає, що відповідач своєю пасивною поведінкою щодо реалізації наданих йому процесуальних прав фактично висловив мовчазну згоду з вимогами позивача.

Заперечуючи проти позову, представник співвідповідача - ГУНП в Луганській області Матусевич Р.М. надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що постанова та дії працівника поліції Ковальова А.Б. відповідали вимогам діючого законодавства, а скоєння позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, підтверджується постановою серії БАВ № 008818 від 07.04.2021, а також фотосвітлинами та поясненнями самого позивача, у яких останній зазначив, що ліхтар, встановлений на причепі, носить декоративний характер та не має функціонального призначення (а.с. 31-35).

Так, у своїх письмових поясненнях від 07.04.2021 ОСОБА_1 зазначає, що не рухався на транспортному засобі, а знаходився на блокпості у нерухомому стані. Після вимоги працівника поліції надати документ він відповів, що документи знаходяться у працівника блокпосту. Після цього працівник поліції почав вимагати показати йому аптечку та вогнегасник. Почувши кроки по напівпричепу, ОСОБА_1 вийшов подивитися, що сталося - там невідома позивачу особа займалася невідомими справами. Після цього працівник поліції вказав на декоративний предмет, який не має ніякого функціонального призначення, та зазначив, що винесене постанову стосовно цього предмета, який на його необґрунтовану думку встановлений незаконно. Також ОСОБА_1 вказав, що постанова винесена незаконно та з огляду на це просив стягнути всі судові фінансові витрати з працівника поліції (а.с. 37)

Суд критично оцінює посилання представника відповідача на постанову серії БАВ № 008818 від 07.04.2021 як на доказ вчиненого позивачем правопорушення, оскільки постанова є рішенням, згідно з яким позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності, і в розумінні ст. 251 КУпАП та ч. 1 ст. 72 КАС України не може бути (на відміну від протоколу про адміністративне правопорушення) доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення або ж встановлювати обставини, що обґрунтовують заперечення представника відповідача проти позову в частині порушення позивачем ПДР України.

Суд також критично оцінює надану відповідачем фотосвітлину, оскільки остання, хоча і зазначається у додатках до постанови серії БАВ № 008818 від 07.04.2021, є обрізаною, не містить фіксування дати і часу фотознімку, а також сама по собі не підтверджує, що на причепі позивача була встановлена фара, тип та розміщення якої не відповідали вимогам конструкції транспортного засобу.

Так само не є підтвердженням порушення позивачем п. 31.4.3 (а) ПДР України письмові пояснення останнього, оскільки ОСОБА_1 не зазначав про встановлення на причепі фари, тип та розміщення якої не відповідали вимогам конструкції транспортного засобу, а навпаки оспорював законність постанови та вказував, що на причепі встановлений декоративний предмет, який не має ніякого функціонального призначення.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно з ч. 2 ст. 3 та ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

ЄСПЛ поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. ЄСПЛ зазначає, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (рішення у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008).

У той же час у ч. 3 ст. 62 Конституції України наголошується, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, оскільки позивач категорично заперечував порушення ним п. 31.4.3 (а) ПДР України, а будь-яких доказів вчинення останнім відповідного адміністративного правопорушення відповідачами не надано, у той час як доказування (а так само обвинувачення) не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведена правомірність винесення оскаржуваної постанови, оскільки викладені у ній обставини належними та допустимими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 72 КАС України не підтверджені.

Суд також зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

У контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень (в даному випадку - працівником поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 337/3389/16-а, який суд першої інстанції враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у цій адміністративній справі з огляду на приписи ч. 5 ст. 242 КАС України.

У той же час суд вважає необґрунтованими посилання позивача на те, що він був позбавлений під час розгляду справи про адміністративне правопорушення працівником поліції можливості користуватися частиною передбачених законом прав, оскільки позивач у своєму позові не зазначив, якими саме правами він був позбавлений можливості користуватися, а також яким чином відповідач Ковальов А.Б. перешкоджав йому у реалізації цих прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на встановлені судом обставини, оскільки відповідачами не було доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем інкримінованого останньому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, у зв`язку з чим вважає суд за необхідне скасувати оскаржувану постанову та закрити відповідну справу про адміністративне правопорушення, що з огляду на положення ч. 2 ст. 9 та ч. 3 ст. 286 КАС України буде належним та ефективним способом захисту прав позивача.

Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь судові витрати, які складаються з витрат на сплату судового збору в розмірі 454 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Судом встановлено, що під час звернення з позовом до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 454 грн, що підтверджується відповідною квитанцією від 15.04.2021, доданою до позову, а також випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 2, 30).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, оскільки суд дійшов висновку про необхідність повного задоволення позову, понесені та доведені позивачем судові витрати, які складаються зі сплати судового збору у розмірі 454 грн, суд вважає за необхідне стягнути на користь останнього за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області, яке є співвідповідачем у справі, і посадовою особою якого була винесена оскаржувана позивачем постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 6, 9, 14, 16, 72-77, 79, 132, 139, 241-246, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до старшого інспектора Сектора реагування патрульної поліції Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова Андрія Борисовича, Головного управління Національної поліції в Луганській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити повністю.

Скасувати постанову старшого інспектора Сектора реагування патрульної поліції Відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітана поліції Ковальова Андрія Борисовича серії БАВ № 008818 від 07.04.2020 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн, а відповідну справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454 (чотирьохсот п`ятдесяти чотирьох) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду безпосередньо або через Кремінський районний суд Луганської області протягом десяти днів із дня його складення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана ним протягом десяти днів із дня вручення йому рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ; місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач: старший інспектор Сектора реагування патрульної поліції відділу поліції № 2 Сєвєродонецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області капітан поліції Ковальов Андрій Борисович (місцезнаходження: Луганська область, м. Кремінна, площа Кооперативна, 12).

Співвідповідач: Головне управління Національної поліції в Луганській області (іден. код 40108845; місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, 1).

Суддя І.Г. Безкровний