Ухвала суду № 96815227, 11.05.2021, Мангушський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд Донецької області)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

241/747/21

2/241/271/2021

11 травня 2021 року смт. Мангуш

Суддя Першотравневого районного суду Донецької області Молонова Ю.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , від імені і в інтересах якого діє адвокат Науменко Денис Геннадійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Львівської регіональної філії Державно підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Львівської регіональної філії Державно підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в Новозаводському відділу державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області відкрито виконавче провадження відносно ОСОБА_2 за №56379248. Відповідно до постанови про арешт майна боржника ВП №56379248 від 18.07.2019, виданої Новозаводським ВДВС м. Чернігів, державним виконавцем накладено арешт на транспортний засіб DAEWOO NEXIA, 2007 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , НОМЕР_2 та у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження» передано документи для подальшої реалізації майна до ДП «СЕТАМ».

05 вересня 2019 року відповідно до протоколу проведення електронних торгів №429974 ДП «СЕТАМ», переможцем електронних торгів щодо реалізації транспортного засобу DAEWOO NEXIA, 2007 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 (який належав ОСОБА_2 ), є він. 11 вересня 2019 року на підставі Протоколу Новозаводським відділом державної виконавчої служби міста Чернігів Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області йому видано акт про проведені електронні торги (додаток), який є підставою для подальшого переоформлення майнових прав на Майно. 07 грудня 2019 року на підставі правовстановлюючих документів на майно, ним здійснено перереєстрацію транспортного засобу DAEWOO NEXIA, 2007 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , VIN НОМЕР_3 в ТСЦ 1242, тобто 07.12.2019 він став новим власником зазначеного транспортного засобу, відповідно до якого йому видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 та присвоєно новий реєстраційний номер, а саме: НОМЕР_5 . 30 січня 2021 року при зверненні ним до ТСЦ 1441 м. Маріуполя РСЦ ГСЦ МВС в Донецькій області, стало відомо, що транспортний засіб DAEWOO NEXIA, 2007 року випуску, білого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 (на момент звернення НОМЕР_5 ), VIN НОМЕР_3 заборонено відчужувати, відповідно до заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕСТ ХАУС" від 22.09.2020, але станом на 22.09.2020 ОСОБА_2 не є власником даного транспортного засобу (у зв`язку з проведеними електронними торгами), а новим власником є він. З метою врегулювання даного питання, 17 лютого 2021 він спрямував на адресу Відповідача заяву про зняття арешту з майна, яке йому належить, але станом на теперішній час ніяких дій з боку Відповідача не здійснено, а відповідь на даний лист не надано.

Пред`являючи даний позов до Першотравневого районного суду Донецької області позивач посилається на ч. 2 ст. 30 ЦПК України, якою встановлено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Разом з тим, відповідно до статей 3-5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов`язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення.

Статтею 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що до забезпечувальних обтяжень належать: застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, що виникає на підставі договору; право застави рухомого майна згідно з статтею 694 Цивільного кодексу України; право притримання рухомого майна згідно з параграфом 7 глави 49 Цивільного кодексу України; право довірчої власності на рухоме майно; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються як забезпечувальні.

Положеннями статей 37-38 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» встановлено, що до публічних обтяжень належать: податкова застава; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов`язань боржника; накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів (осіб) у випадках, встановлених законом; інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.

При публічному обтяженні обтяжувачем є уповноважений орган (особа). Права і обов`язки суб`єктів публічного обтяження встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Частиною 2 ст.30 ЦПК України передбачено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

Виключна підсудність - особливий вид територіальної підсудності. Правила виключної підсудності забороняють застосування при пред`явленні позову норм інших видів територіальної підсудності.

Згідно роз`яснень, що викладені в п. 34 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред`являються до юридичної особи - за її місцезнаходженням, яке визначається за положеннями статті 93 ЦК України.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п. 1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як вбачається з позовної заяви предметом позову є зняття обтяження у вигляді застави рухомого майна, яке в свою чергу є приватним обтяженням, що виникло на підставі договору відступлення.

Отже, дане обтяження, яке просить зняти позивач в позовній заяві, є приватним забезпечувальним обтяженням, яке встановлено для забезпечення виконання зобов`язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору відступлення.

В той же час правила ч. 2 ст.30 ЦПК України щодо виключної підсудності стосуються виключно позовів про зняття арешту з майна.

Арешт майна за нормами Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є публічним обтяженням рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

З врахуванням викладеного та системного аналізу вищевказаних норм матеріального та процесуального права слід дійти висновку, що правила виключної підсудності, передбачені ч. 2 ст. 30 ЦПК України, стосується лише виключно позовів про скасування публічного обтяження рухомого майна у вигляді арешту та не можуть бути застосовані при вирішенні спору про скасування чи зняття приватного забезпечувального обтяження, яке встановлено для забезпечення виконання зобов`язання боржника перед обтяжувачем на підставі договору застави.

В даному випадку, вказавши в нормах ЦПК України, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна, законодавець чітко визначив, що застосування виключної підсудності може мати місце лише до публічного обтяження майна у вигляді арешту, а не до будь-якого обтяження, в тому числі приватного забезпечувального чи приватного договірного обтяження рухомого майна. В іншому випадку в даній нормі закону мало б зазначатись, що правила виключної підсудності стосується будь-якого виду обтяжень.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 70613799 від 30.01.2021 обтяжувачем за договором відступлення є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», яке розташоване за адресою: вулиця Миколи Вороного, буд. 2, м. Львів, 79005, що територіально знаходиться у Шевченківському районі м. Львова.

Таким чином, вищевикладені обставини свідчать про те, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 , від імені і в інтересах якого діє адвокат Науменко Д.Г., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Львівської регіональної філії Державно підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна, підсудна Шевченківському районному суду м. Львова.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, в тому числі, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, вважаю необхідним передати дану цивільну справу на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова.

Керуючись ст.ст. 28, 31, 260, 352-355 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені і в інтересах якого діє адвокат Науменко Денис Геннадійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог – Державне підприємство «Національні інформаційні системи» в особі Львівської регіональної філії Державно підприємства «Національні інформаційні системи», про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом зняття обтяження з рухомого майна, передати на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Львова.

Роз`яснити учасникам справи, що передача справи, з підстав зазначених вище в ухвалі, здійснюється не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження ухвали суду, а в разі подання апеляційної скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Ю.В. Молонова