Рішення № 96814423, 06.05.2021, Чорноморський міський суд Одеської області (до 25.04.2025 - Іллічівський міський суд Одеської області)

Дата документу 06.05.2021

Справа № 501/4163/20

2/501/338/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2021 року Іллічівський міський суд Одеської області в складі головуючої судді - Петрюченко М.І.,

за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Чорноморську Одеської області цивільну справу за

позовом ОСОБА_1

до

відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта»

предмет та підстави позову: про захист прав споживача та визнання угоди недійсною

учасники справи:

представник позивача - ОСОБА_2

представник відповідача - Головатюк Я.О.,

негайно після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та

ВСТАНОВИВ:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

ОСОБА_1 07.12.2020 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» про захист прав споживача та визнання угоди недійсною, згідно якого просить суд визнати недійсним договір, укладений між замовником ОСОБА_1 та виконавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта», умови якого викладені в акті демонстрації об`єктів від 06 грудня 2018 року, який підписано ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Атланта».

Позов мотивовано тим, що 06.12.2018 позивач та відповідач склали акт демонстрації об`єктів, який за змістом є договором надання послуг. Дана обставина встановлена Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 по справі №501/839/19.

Позивач зазначає в позові, що за період з 06.12.2018 по 07.12.2020 позивачу працівниками відповідача було продемонстровано 11 об`єктів нерухомості, серед яких була квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Дану квартиру позивач оглядала раніше по оголошенню, розміщеному в мережі інтернет її власником ОСОБА_3 за ціною 24000 доларів США.

Позивач придбала у ОСОБА_3 вказану квартиру 18.12.2018.

У березні 2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Атланта» звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» залишено без задоволення.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23.01.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Атланта» грошові кошти у розмірі 41829,12 грн. за надані послуги відповідно до акту демонстрації об`єктів від 06.12.2018. Вирішено питання про судові витрати.

Як встановлено Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 Акт демонстрації від 06.12.2018 є формою договору про надання інформаційно-посередницьких послуг за винагороду, розмір якої передбачений Положенням про оплату послуг.

Актом демонстрації об`єктів передбачений обов`язком споживача сплатити виконавцю певну суму в будь-якому разі при придбанні квартири, яку було оглянуто разом із працівником позивача та внесено до переліку реєстру демонстрації об`єктів.

Позивач стверджує, що ціна договору (акту демонстрації об`єктів) є несправедливою, оскільки ніяким чином не корелюється зі змістом, об`ємом та якістю послуги, ціна є завищеною, положення акту демонстрації від 06.12.2018 є не розумними та несправедливими.

Також, позивач зазначає в позові, що умови договору (акту демонстрації об`єктів) встановлюють виконання обов`язку споживача (позивача) оплатити послугу навіть у випадку, якщо споживачу було продемонстровано, а потім придбано об`єкт, який не відповідає параметрам, які запитувались.

На підставі викладеного позивач звернувся до суду з позовом.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» 15.02.2021 надав до суду відзив на позов, просить суд відмовити в задоволенні позову (а.с.48-50), посилаючись на те, що:

- відповідач підписала акт, погодившись таким чином з предметом та умовами;

- придбавши у власність квартиру з реєстру демонстрації об`єктів, зазначеного в акті від 06.11.2018, позивач підтвердила факт виконання роботи з відповідачем та зобов`язана сплатити йому вартість послуг за представлені інформаційно-посередницькі послуги у розмірі, передбаченому положенням про сплату послуг АН «Атланта»;

- сторони досягли предмету договору, який викладений у підписаному сторонами акті демонстрації і вчинили дії на його виконання;

- всі перелічені позивачем обставини вже були встановлені Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 та не відповідають дійсності.

Позивач ОСОБА_1 09.03.2021 надала до суду відповідь на відзив (а.с.55), посилаючись на те, що відповідачем у відзиві на позов не спростовані доводи позивача щодо порушення її прав споживача.

ІІ. Інші процесуальні дії у справі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 07.12.2020 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.27).

Ухвалою судді Іллічівського міського суду Одеської області від 17.12.2020 відкрито провадження у справі (а.с.32-33).

В судовому засіданні 11.02.2021 закрито підготовче судове засідання, призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.39-40).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 06.12.2018 ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Атланта» склали акт демонстрації об`єктів, який за змістом є договором надання послуг, за умовами якої позивач за винагороду, передбачену цим актом, здійснює відповідачу пошук об`єктів нерухомості, за висунутими замовником вимогами, що підтверджується копією акту (а.с.5).

Відповідно до підписаного ОСОБА_1 акту, вона мала намір придбати 1-2 кімнатну квартиру у м. Чорноморськ Одеської області у будинку типу «чешка», «спецпроект», загальною площею 48-55 кв. м., житловою площею 30-45 кв. м., вартістю суми в гривнях, яка еквівалентна 45 000 доларам США за офіційним курсом.

Відповідно до умов акту, який підписала позивач, при придбанні нею у власність об`єкта нерухомості із реєстру демонстрації об`єктів, Замовник підтверджує факт виконання роботи Виконавцем і сплачує йому суму за представлені інформаційно-посередницькі послуги у розмірі, передбаченим Положенням про сплату послуг АН «Атланта».

06 грудня 2018 року відповідач почав виконувати замовлення позивача. Згідно реєстру демонстрації об`єктів, зазначеного в Акті від 06.12.2018 року, за висунутими Замовником вимогами, Виконавцем було представлено 11 об`єктів, огляд яких проводився у період з 06 грудня 2018 року по 07 грудня 2018 року, що підтверджується підписами Замовника. Серед продемонстрованих об`єктів була і квартира за адресою: АДРЕСА_1 , огляд якої здійснювався 06 грудня 2018 року.

18 грудня 2018 року, за договором купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М., ОСОБА_1 придбала у власність у ОСОБА_3 двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 59,2 кв.м., житловою площею 25,8 кв.м., яка розташована на сьомому поверсі сімнадцятиповерхового будинку, яка була зазначена в реєстрі акту демонстрації об`єктів від 06.12.2018 року (а.с.6-8).

Відповідно до умов акту демонстрації об`єктів від 06.12.2018 року, при придбанні Замовником у власність об`єкта нерухомості з реєстру демонстрації об`єктів, Замовник сплачує Виконавцеві послуги за надання посередницьких послуг у відсотковому розмірі від вартості об`єкта нерухомості.

У березні 2019 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Атланта» звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 23.01.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» залишено без задоволення (а.с.15-17).

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23.01.2020 скасовано та ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство нерухомості «Атланта» грошові кошти у розмірі 41829,12 грн. за надані послуги відповідно до акту демонстрації об`єктів від 06.12.2018, вирішено питання про судові витрати (а.с.9-14).

Як встановлено Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020, Акт демонстрації від 06.12.2018 є формою договору про надання інформаційно-посередницьких послуг за винагороду, розмір якої передбачений Положенням про оплату послуг.

Ухвалою Верховного суду від 20.10.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на Постанову Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 (а.с.18-21).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснила, що вона була власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вона розміщувала оголошення про продаж квартири на сайті ОЛХ. Через агенство нерухомості ОСОБА_1 зверталась до неї з приводу огляду квартири. Квартиру демонструвала вона та її батько. З агенством "Атланта" ніяких угод вона не укладала.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.2, 4 ст.631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Відповідно до ч.1-3 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.3 ст.6 та ст.627 ЦК України, при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.203, 204 ЦК України, підстави і наслідки недійсності правочину можуть бути передбачені винятково законами.

Виходячи із вимог ст.ст.4, 203 ЦК України, зміст правочину має відповідати:ЦК України; іншим законам України, які приймаються відповідно Конституції України та ЦК України; актам Президента України у випадках, встановлених Конституцією; постановам Кабінету Міністрів України; актам органів державної влади України, органів влади АР Крим, що видаються у випадках і в межах, встановлених Конституцією та законом. Таким чином, враховуючи загальні принципи цивільного права, правочини не повинні суперечити положенням законів, прийнятих відповідно до Конституції.

Відповідно до ч.2 ст.627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів"споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги).

Відповідно до ст.21 Закону України "Про захист прав споживачів" права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. Так, за змістом частини 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим, може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень договору або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів"є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов`язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов`язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов`язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі; визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору. Перелік несправедливих умов у договорі з споживачем не є вичерпним (ч.4 ст.18 цього Закону).

Позивач стверджує в позові, що ціна договору (акту демонстрації об`єктів) є несправедливою, оскільки ніяким чином не корелюється зі змістом, об`ємом та якістю послуги, ціна є завищеною, положення акту демонстрації від 06.12.2018 є не розумними та несправедливими, тощо.

Суд звертає увагу, що зі змісту акту демонстрації об`єктів від 06.12.2018 року, предметом є пошук об`єктів нерухомості за винагороду за наданими відповідачем параметрами. При придбанні у власність об`єкту, який зазначений у реєстрі демонстрації, замовник (відповідач) тим самим підтверджує факт виконання роботи Виконавцем (позивачем) і сплачує Виконавцю суму за надані інформаційно-посередницькі послуги у розмірі передбаченому Положенням про оплату послуг Агентства нерухомості «Атланта». Цей акт відповідач підписала, погодившись таким чином з його предметом та умовами.

Відповідно до умов акту демонстрації об`єктів від 06.12.2018 року, при придбанні Замовником у власність об`єкта нерухомості з реєстру демонстрації об`єктів, Замовник сплачує Виконавцеві послуги за надання посередницьких послуг у відсотковому розмірі від вартості об`єкта нерухомості. Так, відповідно до Положення про оплату послуг, у разі придбання Замовником об`єкта нерухомості вартістю до 30 000 у. е., він повинен сплатити Виконавцеві 5% від вартості вибраного об`єкта нерухомості, але не менше 1500 у.е.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 18.12.2018 року, посвідченого приватним нотаріусом Чорноморського міського нотаріального округу Одеської області Шевченко В.М., продаж двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 здійснено за ціною 650 000 гривень.

На день укладення договору купівлі-продажу від 18.12.2018 року, курс гривні до 100 доларів США, за офіційним курсом НБУ, складав 2788,6082 грн.

Вартість квартири, на день укладення договору купівлі-продажу від 18.12.2018 року, складала 23 309 доларів США 12 центів і тому 5% від вартості нерухомості складає 1 165,45 доларів США, яка є меншою за граничний розмір - 1500 доларів США, не менше якого повинен сплатити відповідач за послуги позивачу, то вартість послуг який має сплатити відповідач у відповідності до акту від 06.12.2018 року становить 1500 доларів США, що на день укладення договору купівлі-продажу еквівалентно 41 829 гривень 12 копійок.

Таким чином, придбавши у власність квартиру з реєстру демонстрації об`єктів, зазначеного в акті від 06.12.2018 року, відповідач підтвердила факт виконання роботи позивачем та зобов`язана сплатити йому вартість послуг за представлені інформаційно-посередницькі послуги у розмірі, передбаченим Положенням про сплату послуг АН «Атланта».

Тобто сторони досягли предмету договору, який викладений у підписаному сторонами акті демонстрації і вчинили дії на його виконання.

При цьому вбачається, що сам акт демонстрації від 06.12.2018 року є також засобом фіксування звернення особи до Виконавця та пошуку об`єктів і проведення показів об`єктів та їх огляду. В акті зазначено, що виконавець вправі встановити іншу суму винагороди за надані послуги, яка відрізняється від суми зазначеної у положенні про оплату послуг, погодивши її з Замовником шляхом підписання Договору про надання послуг.

Тобто Акт демонстрації від 06.12.2018 року є формою договору про надання інформаційно-посередницьких послуг за винагороду, розмір якої передбачений Положенням про оплату послуг. У разі намагання Виконавця встановити винагороду в розмірі, що відрізняється від розміру винагороди, яка передбачена Положенням або у разі не згоди з запропонованим в Положенні розміром винагороди, що зазначений в акті, з цією особою укладається договір про надання послуг.

Постановою Одеського апеляційного суду від 07.09.2020 встановлено, що Акт демонстрації від 06.12.2018 є формою договору про надання інформаційно-посередницьких послуг за винагороду, розмір якої передбачений Положенням про оплату послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами було досягнуто домовленості з усіх істотних умов договору шляхом підписання тексту Акту демонстрації від 06.12.2018, що відповідає вимогам законодавства.

Акт демонстрації від 06.12.2018 був підписаний ОСОБА_1 власноруч, що підтверджує обізнаність та згоду з його умовами.

Сторони погодили між собою умови договору, відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України, про що свідчать їх підписи в Акті.

Таким чином волевиявлення сторін було вільним і направленим на отримання реальних наслідків договору, тобто з боку позивача отримання послуг, з боку відповідача - пошуку об`єктів і проведення показів об`єктів та їх огляду.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5 даної статті передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, а ч.6 що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо порушення її прав, як споживача послуг, через невиконання відповідачем вимог закону щодо надання позивачу повної, своєчасної та достовірної інформації про послугу, що є предметом договору.

Крім того, ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачає визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Відповідно до положень вказаної статті Закону продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором, тощо.

Статті 18 та 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачають перелік несправедливих умов договору за участі споживача, зміст яких зводиться до встановлення істотних переваг виконавця послуги (дисбаланс прав та обов`язків) порівняно з положенням замовника - споживача, а діяльність виконавця послуги має бути агресивною або вводити споживача в оману.

Позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження того, що умови оскаржуваного договору є несправедливими .

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в ч.2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», тобто умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Таким чином, для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: умови договору порушують принцип добросовісності (п.6 ч.1 ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України); умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін; умови договору завдають шкоди споживачеві.

Судом не встановлено наявності одночасно всіх вказаних ознак.

Як вбачається зі змісту оспорюваного договору, в ньому не містяться жодні положення, які Закон України «Про захист прав споживачів» визначав би як несправедливі та такі, які спричиняють істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Помилка в оцінках замовника результату своїх дій внаслідок власного недбальства, незнання закону чи неправильного його тлумачення позичальником не є підставою для визнання договору (Акту демонстрації від 06.12.2018) недійсним.

Зі змісту Акту демонстрації від 06.12.2018 вбачається, що на момент його укладення він відповідав вимогам чинного законодавства України і містив повний об`єм інформації у відповідності до ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів".

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання договору (Акту демонстрації від 06.12.2018) недійсним.

Обґрунтовуючи судове рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини, зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п.2958, згідно з яким Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таке рішення суду буде відповідати вимогам Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст.6 (право на справедливий суд), ст.13 (право на ефективний засіб юридичного захисту відповідача від неправомірних вимог позивача), ст.17 (заборона зловживання правами передбаченими цією Конвенцією), ст.1 Протоколу 1 (захист власності, право мирно володіти своїм майном).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

З цих підстав, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 18, 141, 258-259, 263 Цивільного- процесуального кодексу України, Суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агентство нерухомості «Атланта» про захист прав споживача та визнання угоди недійсною - відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення виготовлено 06 травня 2021 року.

Суддя Іллічівського міського суду

Одеської області М.І.Петрюченко