Ухвала суду № 96812182, 10.05.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5991/21

Провадження № 1-кс/234/3382/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

10 травня 2021 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Чернобай А.О., секретар судового засідання Максимова В.В., за участю прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Дударєвою А.А., слідчого Ковальова С.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Агапова П.В.,

розглянув клопотання слідчого в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях Ковальова С.С., яке погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Дударєвою А.А.,

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, громадянина України, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2021 року слідчий в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях Ковальов С.С. звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Дударєвою А.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 09.05.2021 року о 21.20 годині затриманий в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник Агапов П.В. отримали копію клопотання та матеріалів, що обґрунтовують клопотання – 09.05.2021 року о 23 годині 50 хвилині, підтвердженням вручення є: особистий розпис у клопотанні.

Досудовим слідством встановлено, що в період часу з 23.07.2016, по теперішній час, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи на тимчасово окупованій території Донецької області, діючи умисно, за власною ініціативою, приймав участь в діяльності терористичної організації «Донецька народна республіка».

Так, протягом квітня 2014 року ініціативною групою, з метою зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, утворено незаконні збройні формування шляхом об`єднання двох і більше осіб з метою здійснення терористичних актів, які відповідно до ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичними групами, до складу яких увійшли невстановлені досудовим розслідуванням особи, які шляхом здійснення тероризму, тобто суспільно небезпечної діяльності, яка полягає у свідомому, цілеспрямованому застосуванні насильства шляхом захоплення заручників, підпалів, убивств, тортур, залякування населення та органів влади, взяли під збройний контроль частину території Донецької області, до складу якої увійшли адміністративно-територіальні одиниці (райони) та самоврядні територіальні одиниці (міста, селища, села).

06.04.2014 року вище визначеними терористичними групами було оточене та захоплене приміщення Донецької обласної державної адміністрації, розташоване за адресою: м. Донецьк, бульвар Пушкіна, буд. 34, внаслідок чого місто Донецьк перейшло під контроль терористичних груп.

З метою приховування своєї злочинної діяльності, а також визнання «ДНР», як державного утворення на міжнародному рівні, отримання більш поширеної підтримки серед місцевого населення Донецької області, пропаганди і поширення ідеології створення псевдодержавного утворення на території південно-східної частини України, отримання фінансування та іншого сприяння своєї терористичної діяльності, а також подальшої легітимізації своєї терористичної діяльності, спрямованої на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України, керівником терористичних груп 07.04.2014 року утворено організацію, що відповідно до абз. 19 ст. 1 Закону України «Про боротьбу з тероризмом», є терористичною, під назвою «Донецька народна республіка» (далі «ДНР») шляхом об`єднання окремих терористичних груп у стійке об`єднання трьох і більше осіб, з метою продовження здійснення терористичної діяльності, у межах якого було здійснено розподіл функцій, встановлено певні правила поведінки, обов`язкові для цих осіб під час підготовки і вчинення терористичних актів, та видано Акт про проголошення державної самостійності «Донецької народної республіки», яким публічно закликали місцеве населення до проведення 11.05.2014 року на порушення порядку, встановленого Конституцією України та Законом України «Про всеукраїнський референдум» так названого «загального обласного референдуму» на території Донецької області з питання визнання державної самостійності «ДНР» та чинення збройного опору державній владі України, військовим підрозділам Міністерства оборони України та Міністерства внутрішніх справ України.

Для реалізації вищезазначеного загального злочинного умислу у складі терористичної організації було утворено так звані «політичний блок» та «силовий блок».

На учасників політичного блоку, відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- створення так званих органів державної влади «ДНР» та організація їх діяльності;

- видання так званих нормативно-правових актів від імені нелегітимних органів державної влади «ДНР»;

- організація та проведення незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР»;

- проведення агітаційної роботи серед населення щодо діяльності терористичної організації «ДНР» з метою схиляння їх до участі у вказаній терористичній організації та отримання підтримки власної діяльності серед мешканців східних регіонів України;

- організація збору, отримання матеріальної і фінансової допомоги від інших учасників терористичної організації та осіб, лояльно налаштованих до їх діяльності, а також її розподілу;

- налагодження взаємодії з терористичною організацією «Луганська народна республіка» та її керівниками з метою координації дій, спрямованих на повалення конституційного ладу та захоплення державної влади в Україні, а також дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- налагодження взаємодії з прихильниками злочинної діяльності терористичної організації «ДНР», що перебувають за кордоном з метою координації дій, отримання матеріальної і гуманітарної допомоги та озброєння, а також залучення іноземних громадян для протидії правоохоронним органам України та Збройним Силам України;

- налагодження взаємодії з місцевими та закордонними засобами масової інформації з метою їх використання для агітації, висвітлення діяльності «ДНР», дискредитації діяльності органів державної влади України та осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції та формування думки серед населення про законність власних дій, а також вчинення за їх допомогою закликів до повалення конституційного ладу і захоплення державної влади в Україні та дій, направлених на зміну меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України;

- надання матеріальної та організаційної допомоги учасникам силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань) для забезпечення їх протиправної діяльності;

- забезпечення учасників «ДНР» транспортом, символікою та агітаційними матеріалами.

На учасників силового блоку (не передбачених законом збройних формувань та терористичних груп), відповідно до плану спільних злочинних дій, покладаються наступні обов`язки:

- організація та ведення збройного опору, незаконної протидії та перешкоджання виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України і військовослужбовцями Збройних Сил України, задіяними у проведенні антитерористичної операції (на сьогоднішній день – Операція об`єднаних сил);

- з метою опору представникам державної влади та унеможливлення припинення злочинної діяльності правоохоронними органами та Збройними Силами України, організація у групи осіб, які є прихильниками злочинної діяльності учасників «ДНР», озброєння зазначених осіб та керівництво їхніми діями;

- створення не передбачених законом збройних формувань та участь у їх діяльності;

- вербування нових учасників до складу силового блоку «ДНР» (не передбачених законом збройних формувань та терористичних груп) та керівництво їхніми діями;

- захоплення населених пунктів, будівель, військових частин та інших об`єктів на території Донецької області;

- вчинення терористичних актів та диверсій на території України;

- захоплення зброї чи заволодіння у інший спосіб боєприпасами, вибуховими речовинами, військовою технікою, транспортними засобами, а також будівництво укріплень з метою протидії діяльності осіб, задіяних у ході проведення антитерористичної операції (на сьогоднішній день – Операція об`єднаних сил) та забезпечення власної злочинної діяльності;

- викрадення осіб з метою отримання матеріальної вигоди та залякування мешканців, які підтримують діючу легітимну владу в Україні;

- силова підтримка учасників політичного блоку при проведенні незаконного референдуму на території Донецької області про визнання суверенітету незаконного державного утворення «ДНР», а також укріплення та охорона зайнятих ними будівель та споруд;

- організація поставок зброї, бойових припасів, вибухових речовин, військової техніки та їх розподіл серед учасників терористичної організації;

- організація виробництва, налагоджування ремонту деяких видів зброї та бойових припасів, створення військово-промислового комплексу «ДНР».

Продовжуючи свою терористичну діяльність, спрямовану на зміну меж території та державного кордону України, шляхом відокремлення від України території Донецької області, на порушення порядку, встановленого Конституцією України, учасники «силового блоку» терористичної організації «ДНР» на території окремих районів та міст Донецької області вчинили збройні напади та захопили установи органів місцевого самоврядування та будівлі правоохоронних органів, взявши під контроль зазначені території.

З метою захисту територіальної цілісності України 13.04.2014 Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», яке введено в дію Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, відповідно до якого на території України розпочато антитерористичну операцію.

Указом Президента України № 116/2018 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30.04.2018 «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях», яким формат проведення АТО змінено на операцію Об`єднаних сил із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей.

Чисельні злочини, вчинені представниками терористичної організації «ДНР» або за їх участі відображено у зверненнях Верховної Ради України до міжнародних організацій та іноземних держав щодо визнання «ДНР» терористичною організацією. Зокрема, у Зверненні ВРУ до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року за № 129-VIII, та Зверненні до Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, національних парламентів держав-членів ЄС, США, Канади, Японії та Австралії щодо масового розстрілу людей під Волновахою в Україні, затвердженому Постановою ВРУ від 14.01.2015 за №106-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Щодо протидії поширенню підтриманого Російською Федерацією міжнародного тероризму» від 22.07.2014 за №1597-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків» від 21.04.2015 за №337-VIII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про трагічну загибель людей внаслідок терористичного акту над територією України» від 22.07.2014 за №1596-VII, Постанові ВРУ «Про Заяву Верховної Ради України «Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами Російської Федерації та керівниками терористичних організації «ДНР» та «ЛНР», які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04.02.2015 за №145-VIIІ.

Достовірно усвідомлюючи всі наведені вище обставини, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дію чи умисно з власних міркувань, 23.07.2016 добровільно вступив в ряди незаконного збройного формування (далі – НЗФ) т.зв. «Донецької народної республіки» (далі – «ДНР») в м. Горлівка Донецької області до в/ч 08803, де проходив військову службу у вказаній військовій частині до 16.11.2019 на посадах «розвідника» та «старшого розвідника», після чого 16.11.2019 був звільнений у запас.

Надалі, з 02.12.2019 по теперішній час продовжив військову службу у в/ч 08922 на посадах «стрілець - помічник гранатометника», «командира відділення- командира КБМ», де здійснював наглядову діяльність на лінії розмежування на переднім краєм оборони.

09.05.2021, 0 03.50 год., ОСОБА_1 висунувся в бік позицій в/ч 3029 ЗС України в районі с. Новгородське м. Торецька Донецької області, з метою викриття позицій спостережних постів та вогневих позицій, де був затриманий військовослужбовцями ЗСУ.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи з єдиним умислом на участь в діяльності терористичної організації «ДНР», усвідомлював, що представники вказаного незаконного збройного формування, участь у діяльності якого він приймає, діє на території України незаконно та що її учасники застосовують зброю, вчиняють терористичні акти, захоплення будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, вбивства людей, вибухи, підпали та інші дії (зокрема, артилерійські обстріли), які створюють небезпеку для життя та здоров`я людей, завдають значної майнової шкоди та призводять до настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення та впливу на прийняття рішень органами державної влади, місцевого самоврядування, а також перешкоджають виконанню службових обов`язків співробітниками правоохоронних органів України, військовослужбовцями Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяними у проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської області.

Крім цього, ОСОБА_1 , вступаючи та беручи участь у діяльності вищезазначеного незаконного збройного формування терористичної організації «ДНР», був достовірно обізнаним, що останнє відноситься до збройних формувань, а саме має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи з визначенням особового складу кожного з них, який носить формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації, використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення з використанням вогнепальної зброї та військової техніки збройного опору підрозділам Збройних сил України та інших військових формувань України, задіяних в проведенні Антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей України) та ставлять перед собою специфічні завдання (утримання території окремих районів Донецької області, тимчасово не підконтрольних органам державної влади України, встановлення на території цих районів Донецької області військового стану (перевірка документів у осіб, чергування з вогнепальною зброєю на підконтрольних об`єктах, обладнання на території зазначених районів Донецької області, так званих «блокпостів» для здійснення збройного опору Збройним силам України та іншим військовим формуванням України), та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю – автомати, карабіни, кулемети, бойові припаси (патрони та ручні гранати), також відповідну військову техніку.

Також, ОСОБА_1 усвідомлював, що вищезазначені підрозділи терористичної організації «ДНР» не відносяться до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 258-3 КК України, а саме участі в терористичній організації «ДНР».

Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного особливо тяжкого злочину підтверджується наступними зібраними у ході здійснення досудового розслідування матеріалами кримінального провадження:

-повідомлення співробітників 1 управління (з дислокацією в

м. Краматорськ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про виявлення кримінальне правопорушення від 09.05.2021;

- рапорт співробітника 1 управління (з дислокацією в м. Краматорськ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Довгополова С. від 09.05.2021 про виявлення кримінального правопорушення;

- пояснення військовослужбовця в/ч А3029 ОСОБА_2 ;

- пояснення військовослужбовця в/ч А3029 ОСОБА_3 ;

- протокол приймання майна, тимчасово вилученого у особи, затриманої в порядку ст. 207 КПК України від 09.05.2021;

- протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України;

- протокол огляду інтернет-сайту «Миротворець» від 09.05.2021;

- протокол огляду інтернет-сайту «Однокласники» від 09.05.2021;

- протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

09.05.2021 слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБ України в Донецькій та Луганській областях за погодженням з прокуратурою Донецької області у кримінальному провадженні № 22021050000000118 повідомлено про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України – участь у терористичній організації.

Обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється відповідними ризиками, передбаченими ст. 177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані ризики встановлені з урахуванням того, що підозрюваний ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин проти громадської безпеки, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Підтримуючи ідею створення терористичної організації «ДНР» та для уникнення відповідальності за скоєний ним злочин, ОСОБА_1 може змінити місце свого перебування, в тому числі шляхом виїзду на окуповану терористичною організацією «ДНР» територію або до Російської Федерації, шляхом перетину кордону України в місцях, які не підконтрольні Україні.

На даний час органом досудового слідства не встановлені всі особи з числа учасників терористичної організації «ДНР», з якими ОСОБА_1 співпрацює, а також інші причетні до вчинення даного злочину особи, що у випадку не застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, створить передумови для продовження спілкування останнього з вказаними особами та впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, а також створює передумови для продовження ОСОБА_1 вчинення вищезазначеного злочину, у якому він підозрюється.

З урахуванням викладеного підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити наступні дії:

-переховуватися від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-незаконно впливати на достовірність показань свідків у кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України);

-вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (п. 5 ст. 177 КПК України).

При обранні запобіжного заходу слід взяти до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчинення якого супроводжувалась застосуванням насильства відносно громадян, представників органів влади та правоохоронних органів, захопленням адміністративних будівель органів державної влади та місцевого самоврядування, низкою терористичних актів, пов`язаних з нападами на військовослужбовців Збройних Сил України, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції у Донецькій області, що призводить до дестабілізації суспільно-політичної ситуації у державі.

Враховуючи викладене, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, враховуючи, що зазначена особа обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також враховуючи обставини, передбачені ст. 178 КПК України, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із визначенням розміру застави.

В судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав, зазначених у клопотанні та просили його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що підозра є обґрунтованою, однак переховуватися від органів досудового розслідування у нього наміру не має, не заперечував проти клопотання.

Захисник у судовому засіданні пояснив, що ризики органу досудового розслідування є необґрунтованими, а тому просив застосувати до підозрюваного особисте зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченні частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що Слідчим відділом 2 управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021050000000118 від 09.05.2021 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

У рамках зазначеного кримінального провадження 09 травня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Виключною метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Під час вирішення питання про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу суд враховує, що в матеріалах клопотання є достатньо фактів та інформації для обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням співробітників 1 управління (з дислокацією в

м. Краматорськ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях про виявлення кримінальне правопорушення від 09.05.2021; рапортом співробітника 1 управління (з дислокацією в м. Краматорськ) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях Довгополова С. від 09.05.2021 про виявлення кримінального правопорушення; поясненнями військовослужбовця в/ч А3029 ОСОБА_2 ; поясненнями військовослужбовця в/ч А3029 ОСОБА_3 ; протоколом приймання майна, тимчасово вилученого у особи, затриманої в порядку ст. 207 КПК України від 09.05.2021; протокол затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду інтернет-сайту «Миротворець» від 09.05.2021; протоколом огляду інтернет-сайту «Однокласники» від 09.05.2021; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, відображену зокрема у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі Браво проти Італії», факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

Отже, стороною обвинувачення доведене, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Проаналізувавши надані стороною обвинувачення докази на підтвердження обґрунтованості підозри, слідчий суддя прийшов до висновку, що у розумінні вимог ч. 1 ст. 194 КПК України стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор та слідчий обґрунтовували наступні ризики:

1)Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

2)Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3)Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3) Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України – підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити свої злочинні дії.

Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні прокурором доведено, що існує ризик, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, так, усвідомлюючи тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання винуватим, він дійсно може переховуватися від поліції та суду, оскільки наслідки та ризик втечі ним можуть бути визнані менш небезпечними ніж можливе покарання, що загрожує у разі визнання винуватим. Так, на даний час, є всі підстави вважати, що підозрюваний за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 зареєстрований та проживає на тимчасово окупованої території у м. Горлівка, має там родичів на території, яка контролюється терористичною організацією «ДНР», тобто у нього відсутні міцні соціальні зв`язки на території України, таким чином він може скористатися наявністю вказаних життєвих обставин та ухилитися від явок до органу досудового розслідування, процесуального керівника та до суду.

Слідчий суддя вважає, що ризик вчинення продовження кримінального провадження також підтверджується матеріалами справи, оскільки підозрюваний у разі незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може виїхати та тимчасово окуповану територію та продовжити проходження військову служби у незаконних збройних формуваннях ДНР.

Разом з цим, прокурором не надано доказів на підтвердження заявлених у клопотанні ризиків: ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні таможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Дані ризики не доведені прокурором та слідчим у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Виходячи з практики та аналізу обставин, на які посилається прокурор під час доведення ризиків, варто зауважити, що прокурор вказав загальні підстави.

Існування загального переліку ризиків, передбачених ст. 177 КПК, недостатньо. На законодавчому рівні закріплений обов`язок прокурора викласти обставини, що підтверджують наявність ризиків та посилання на матеріали, які підтверджують ці обставини. (п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України).

Виходячи зі змісту ст. 177 КПК України, суд встановлює, що поняття ризику можна розуміти як прояв використання підозрюваним можливостей та спроб перешкоджати розслідуванню кримінального провадження. При цьому події повинні бути підтверджені як такі, що вже відбувалися, а також що дії або бездіяльність підозрюваного, або схильність до вчинення останнім протягом досудового розслідування дають підстави прокурору вважати, що існує високий коефіцієнт настання відповідних ризиків, закріплених у ст. 177 КПК України.

Зі змісту п. 43 Рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» вбачається, що суд, оцінюючи докази, керується критерієм доведення поза розумним сумнівом. Таке доведення має випливати з сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою.

В підтвердженні наявності ризиків можуть бути фактичні дані, які свідчать про неналежну поведінку суб`єкта кримінального процесу або можливість такої поведінки. При цьому переконання щодо можливості неналежної поведінки особи повинно ґрунтуватися на даних, які свідчать про реальний намір особи вчинити такі дії. Орган досудового розслідування в судовому засіданні таких даних не надав.

Органом досудового розслідування не надано в судовому засіданні переконливих доказів стосовно ризику впливу на свідків. Даний ризик не доведений прокурором у судовому засіданні та ґрунтується лише на припущеннях.

Крім того, суд враховує, що свідки не допитувалися у даному кримінальному провадженні та не заявляли про вплив на них з боку підозрюваного будь – яким шляхом.

Також суд враховує, що необхідні документальні докази та матеріальні об`єкти вилучені, оглянуті та зафіксовані у процесуальних документах, а тому посилання прокурора на фактично абстрактні можливості підозрюваного, без врахування вже проведеної слідством роботи, в жодному випадку не свідчать про наявність та доведеність заявлених ризиків. Крім того, за змістом наявних у справі доказів, обставини інкримінованого злочину істотним чином встановлені саме з документальних доказів, на які ОСОБА_1 не здатен здійснити жодного впливу.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;

12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, раніше не судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, який відповідно до ч. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжкого злочину, за яким законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.

Слідчим суддею оцінено в сукупності такі обставини: у разі визнання вини підозрюваного в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 ККУкраїни, йому загрожує відбування покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років; вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; підозрюваний за сімейним станом не одружений, у зв`язку з чим до нього відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України може бути застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, та враховуючи ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 розмір застави, що складає 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 300 х 2270,00 = 681 000 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Краматорську без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176-178, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого в особливо важливих справах 3-го відділення (з дислокацією в м. Краматорськ) слідчого відділу 2-го управління (з дислокацією у м. Маріуполь Донецької області) ГУ СБУ України в Донецькій та Луганській областях Ковальова С.С., яке погоджене з прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та Державної прикордонної служби Донецької обласної прокуратури Дударєвою А.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 – задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань № 6» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 (шістдесят) днів, а саме: з 09 травня 2021 року до 07 липня 2021 року включно.

Термін початку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відраховувати з 09.05.2021 року.

Ухвала про обрання запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала втрачає силу 07 липня 2021 року, якщо строк тримання під вартою не буде продовжено.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 681 000 (шістсот вісімдесят одна тисяча грн.), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суд із встановленою періодичністю; не відлучатися із м. Краматорська без письмового дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 липня 2021 року включно.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 199 КПК України

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя А.О. Чернобай