Ухвала суду № 96810741, 11.05.2021, Оболонський районний суд міста Києва

11.05.2021 Справа № 756/3485/21

Справа №756/3485/21

Провадження №2/756/3652/21

У Х В А Л А

11 травня 2021 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням,

У С Т А Н О В И В:

До Оболонського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 20.04.2021 позовну заяву залишено без руху, заявнику наданий строк для усунення недоліків.

На виконання вказаної ухвали ОСОБА_1 07.05.2021 до суду надано заяву про усунення недоліків, з якої вбачається, що позивачем визначені в ухвалі суду від 20.04.2021 недоліки усунені не повністю, а саме: не сплачений судовий збір з урахуванням кількості позовних вимог та позивачів у розмірі 4540 грн. При цьому позивачем подано клопотання, в якому остання просить зменшити розмір судового збору до фактично сплаченого, тобто до 908,00 грн., а також звільнити її як представника неповнолітніх дітей від сплати судового збору.

Так, відповідно до ч.1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати

Як було зазначено вище, разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про зменшення розміру судового збору, а також звільнення її від його сплати як представника неповнолітніх дітей. Проте, позивачем, усупереч вимогам п. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», на які вона також посилається у своєму клопотанні, не надано доказів на підтвердження її скрутного матеріального стану.

Так, позивачем надано форму ОК-5, яка містить відомості про дохід ОСОБА_1 за 2003; 2008; 2009; 2010; 2015 роки, при цьому відомості щодо її майнового стану за попередній календарний рік- 2020 рік, як того вимагають норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір», тобто доказів того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік, у матеріалах позову відсутні та позивачем до клопотання про часткове зменшення судового збору та звільнення від його сплати не додано.

Крім того, позивач зазначає, що доказом того, що вона є малозабезпеченою особою є факт отримання нею правової допомоги у Правобережному Центрі БПД. На підтвердження своїх доводів позивач долучає Наказ №04-0004588 НБ від 19.03.2021 Правобережного Київського місцевого Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги Координаційного центру з надання правової допомоги Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м. Києві Міністерства юстиції України, з якого вбачається, що позивачу ОСОБА_1 надається правова допомога на підставі п.13 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Так, п.13 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» передбачено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають особи, які постраждали від домашнього насильства або насильства за ознакою статі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

Тобто, вказаний пункт не поширюється на малозабезпечених осіб, в той же час, як підстава для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, пов`язана зі скрутним матеріальним становищем, передбачена п.1 ч.1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

При цьому, суд зазначає, що звернення батьків в інтересах неповнолітньої дитини до суду не є визначеним законодавством випадком для звільнення від сплати судового збору, оскільки неповнолітні особи не звільнені від сплати судового збору відповідно до приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір", тому підстави длязвільнення ОСОБА_1 як представника неповнолітніх дітей від сплати судового збору відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №367/5983/16-ц.

У статті 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniatv. Poland» від 26.07.2005, Рішення ЄСПЛ «JedamskiandJedamskav. Poland». Від 25.07.2005); національні суди надають звільнення від судових зборів тим заявникам, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію (Marina v. Latvia, № 46040/07, пункт 50, 52).

Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (справа "Креуз проти Польщі" (Kreuzv. Poland), заява № 28249/95).

Отже, питання перевірки реальної спроможності заявників-фізичних осіб сплатити судовий збір у спорах має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору.

Вказана правова позиція знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду від 31.07.2019 року у справі №821/1896/15-а.

Наведені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору доводи позивача ОСОБА_1 не дають підстав для звільнення її від сплати судового збору за подання позовної заяви, оскільки останньою не надано належних доказів на підтвердження того, що вона дійсно позбавлена можливості сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі, а безпідставне зменшення розміру сплати судового збору є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

У зв`язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що недоліки, зазначені в ухвалі Оболонського районного суду м. Києва від 20.04.2021 усунуті позивачем не в повному обсязі, а тому позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України вважається неподаною і повертається позивачеві.

При цьому суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст.ст. 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в інтересах яких діє законний представник ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Служба у справах дітей та сім`ї Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, визначення порядку користування житловим приміщенням - повернути позивачам.

Роз`яснити позивачам, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О.Тиха