Ухвала суду № 96808252, 27.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/13810/20

Провадження № 2/643/1180/21

УХВАЛА

27.04.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

представника відповідача: Бочарової О.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департамент територіального контролю Харківської міської ради

до 1. Державного реєстратора Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Максіменко Марини Олександрівни

2. ОСОБА_1

3. ОСОБА_2

4. ОСОБА_3

про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 4 звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департамент територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Максіменко Марини Олександрівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним правочину.

Під час підготовчого провадження представником відповідачів 2-4 подано клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що прокурором не доведено наявності підстав для представництва інтересів Харківської міської ради у даній справі. Так, на думку представника відповідачів, прокурором не наведено жодної обставини, яка б свідчила про невиконання або неналежне виконання Харківською міською радою та Департаментом територіального контролю Харківської міської ради, які є самостійними юридичними особами з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави. Факт відсутності відповіді від Харківської міської ради у строки, визначені прокурором, не свідчить про відсутність можливості та/або зацікавленості перевірки виявлених прокурором фактів.

Розглянувши клопотання представника відповідачів 2-4 про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто імператив зазначеного конституційного положення встановлює обов`язок органів державної влади та їх посадових осіб дотримуватись принципу законності при здійсненні своїх повноважень, що забезпечує здійснення державної влади за принципом її поділу.

У рішенні від 01 квітня 2008 року № 4-рп/2008 Конституційний Суд України зазначив, що неухильне додержання органами законодавчої, виконавчої та судової влади Конституції та законів України забезпечує реалізацію принципу поділу влади і є запорукою їх єдності, важливою передумовою стабільності, підтримання громадського миру і злагоди в державі.

Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», який набрав чинності 30 вересня 2016 року, до Конституції України внесені зміни, а саме: Конституцію доповнено статтею 131-1, пункт 3 частини першої якої передбачає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Стаття 56 ЦПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України «Про прокуратуру», який набрав чинності 15 липня 2015 року. Ця стаття визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом (частина перша). Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження (далі - компетентний орган), а також у разі відсутності такого органу (частина третя). Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом «jura novit curia» (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади, зокрема повноважень органу місцевого самоврядування здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність бездіяльності компетентного органу повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) зазначено, що: «відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

У справі, що розглядається, судом не встановлено дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, в частині повідомлення Харківської міської ради до подання позову про необхідність та наміри прокурора захищати інтереси держави в суді.

Спеціальним законом імперативно встановлено обов`язок прокурора попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта владних повноважень.

Разом з тим, прокурор відповідних дій не вчинив, оскільки матеріали справи не містять доказів направлення прокурором на адресу Харківської міської ради листа від 30.07.2020 № 04-21-44-20 з проханням повідомити про бажання пред`явити даний позов.

Повідомлення № 04-21-44-20 від 03.09.2020 в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» було отримано Харківською міською радою 03.09.2020 року, а вже 04.09.2020 року прокурор звернувся з даним позовом до суду, що не можна вважати розумним строком, протягом якого прокурор повинен дочекатися реакції або відсутності реакції відповідного органу на отриманий лист.

Суд зазначає, що прокурор в жодному разі не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити ... скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W.v.Fгапсе) від 31.03.2005, заява 61517/00, пункт 27).

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Прокурор не навів підстав, які б давали можливість суду дійти висновку про невиконання або неналежне виконання Харківською міською радою, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів територіальної громади. Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

Таким чином, прокурор в даному випадку не обґрунтував належним чином та не надав належних та допустимих доказів того, що Харківська міська рада відмовилася чи позбавлена можливості звернутися до суду з даним позовом. Також прокурором не надано доказів того, що Харківська міська рада не могла самостійно звертатися до суду або того, що існували об`єктивні перешкоди для цього. Натомість, прокурор у позовній заяві вказує на те, що Харківська міська рада до цього часу не вжила заходів скасування реєстрації права власності на нерухоме майно.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 83 постанови від 16.05.2020 р. у справі № 912/2385/18 зробила наступний висновок щодо правових наслідків виявлення судом формального підходу прокурора до виконання обов`язку, передбаченого абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»: «Якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України». Велика Палата Верховного Суду своїм правовим висновком наголосила на важливості дотримання прокурором положень абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» щодо порядку повідомлення уповноваженого органу про намір звернутися до суду від його імені для захисту інтересів держави. Будь-який суб`єкт владних повноважень є юридичною особою з власною правосуб`єктністю, яка з огляду на принцип розподілу влад не повинна порушуватися жодним з органів всупереч закону. Будь-яка особа, до якої звернувся з позовом Прокурор, який знехтував встановленим спеціальним законом порядком, повинна розраховувати на те, що суд буде вважати подання такого позову неповноважною особою.

У постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 378/8/18 (провадження № 61- 260св19) зроблено висновок про те, що якщо суд після відкриття провадження у справі, з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів, установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень, передбачених пунктом 2 частини першої статті 257 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляд, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

При таких обставинах, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду, роз`яснивши прокурору його право на повторне звернення до суду.

Керуючись ст. ст. 13, 200, 257, 260, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Керівника Харківської місцевої прокуратури № 4 в інтересах держави в особі Харківської міської ради, Департамент територіального контролю Харківської міської ради до Державного реєстратора Харківської філії комунального підприємства «Реєстрація нерухомості» Максіменко Марини Олександрівни, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним правочину залишити без розгляду на підставі пункту 2 частини 1 статті 257 Цивільного процесуального кодексу України.

2. Відповідно до статті 261 Цивільного процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили після її проголошення суддею, та може бути оскаржена протягом 15 днів з дня підписання її повного тексту шляхом подання у відповідності до п. 15.5. ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Цивільного процесуального кодексу України апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду або через Московський районний суд м. Харкова.

Повний текст ухвали складено 07.05.2021 року.

Суддя Н.В. Новіченко