Ухвала суду № 96808165, 08.04.2021, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1444/21

Провадження № 2/202/1410/2021

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А

8 квітня 2021 року місто Дніпро

Індустріальний районний суду міста Дніпропетровська в складі головуючого судді Марченко Н.Ю. за участю секретаря судового засідання Терещук Л.І., позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Чередник І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Комбінат «Салют» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить поновити його на посаді заступника директора Державного підприємства «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України та стягнути з Державного підприємства «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01.03.2021 року до дня поновлення на роботі.

Відповідачем Державним підприємством «Комбінат «Салют» Державного агентства резерву України подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху у зв`язку з несплатою судового збору в частині вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд, заслухавши думку позивача, приходить до наступного висновку:

Відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі одного відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При зверненні до суду позивачем не був сплачений судовий збір, клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення чи розстрочення його сплати позивачем не заявлено.

При цьому, як убачається зі змісту позову ОСОБА_1 , останнім заявлено дві позовні вимоги: про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, яка викладена в постанові № 910/4518/16 від 30.01.2019 року, «за змістом приписів статей 94, 116, 117 КЗпП та статей 1, 2 Закону "Про оплату праці" середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу, який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури зарплати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч.1 статті 5 Закону "Про судовий збір", згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях».

Суд враховує, що середній заробіток за час вимушеного прогулу не є заробітною платою у розумінні ст. 94 КЗпП України та Закону України «Про оплату праці».

Так, суд звертає увагу, що згідно зі статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Аналогічні положення закріплені також у статті 1 Закону України «Про оплату праці».

Отже, аналіз наведених норм свідчить, що заробітною платою можливо вважати грошовий еквівалент, який сплачується працівнику за виконану ним роботу.

У той час як у разі поновлення незаконно звільненого працівника такому працівнику виплачується не грошовий еквівалент виконаної роботи, а передбачена Кодексом законів про працю України компенсаційна виплата у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу) і не може кваліфікуватися як плата за виконану роботу, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, що узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 30.01.2019 року по справі № 910/4518/16 та від 18.03.2020 року по справі № 711/4010/13-ц.

Враховуючи, що в своєму позові позивач ставить питання щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який не є основною чи додатковою заробітною платою, не входить до структури заробітної плати, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір за дану позовну вимогу, який відповідно до закону становить 908 грн. (2270 грн. х 0,4) (реквізити рахунку: UA908999980313101206000004630, МФО: 899998, код ЄДРПОУ: 37988155, код бюджетної класифікації: 22030101, отримувач коштів: ГУК у Дніпропетровській області /Індустріальний район/ 22030101, банк отримувача: Казначейство України) або надати документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору, для чого йому слід встановити строк протягом десяти днів з для отримання копії ухвали.

Крім того, за наявності підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір" позивач вправі звернутися з клопотанням про звільнення від справи судового збору або відстрочення чи розстрочення його сплати.

Керуючись ст. ст. 177, 185, 257 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Встановити позивачу ОСОБА_1 строк для сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, протягом десяти днів з для отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що в разі несплати судового збору у встановлений судом строк або ненадання документів, які підтверджують звільнення від сплати судового збору, відповідно до пункту 8 частини 1 статті 257 ЦПК України позовна заява може бути залишена без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя Н.Ю. Марченко