Ухвала суду № 96807282, 07.05.2021, Кам'янський районний суд Черкаської області

07.05.2021

Справа № 696/112/21

Провадження № 2-з/696/5/21

УХВАЛА

07.05.2021 м. Кам`янка

Суддя Кам`янського районного суду Черкаської області Ніколенко О.Є., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Селянське фермерське господарство «Чирви Надії Віталіївни» про скасування рішення про державну реєстрацію речового права,

встановив:

В провадженні суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОЛІМП», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Селянське фермерське господарство «Чирви Надії Віталіївни» про скасування рішення про державну реєстрацію речового права.

05.05.2021 до суду від представника позивача – адвоката Волкова П.О. надійшла заява про забезпечення позову. А саме, просив суд задовольнити заяву про забезпечення позову, шляхом заборони вчиняти реєстраційні дії та виконувати будь-які сільськогосподарські роботи (включаючи збір врожаю) щодо земельної ділянки позивача, аргументуючи необхідність у забезпеченні позову тим, що між позивачем та відповідачем не укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267, тому відповідач не мав законного права подавати на реєстрацію права оренди спірний договір та в подальшому використовувати земельну ділянку позивача.

Дослідивши матеріали справи у межах поданої заяви, суд прийшов до висновку, що вона підлягає до часткового задоволення, у зв`язку з наведеним.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо не вжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно з ч.6 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

В пунктах 2, 4 ч.1 ст.150 ЦПК України зазначено, що позов забезпечується, в тому числі, забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання. Відповідно до ч. 6 ст 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Згідно ч.7 ст. 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

В ч.11 ст.153 ЦПК України, передбачено, що ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

За правовим висновком Верховного Суду, співмірність передбачає врахування судом співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Верховного Суду від 08.10.2018 р. у справі № 913/257/18).

При цьому наявність самого по собі позову про визнання недійсним договору найму (оренди) в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони користуватись або розпоряджатись ним законному власнику з огляду на те, що право власності на нерухоме майно позивачем не оспорюється, а предметом спору є лише виключно договірно-правові відносини стосовно дійсності договору оренди (постанова Верховного Суду від 21.11.2018 р. у справі № 752/6255/18).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Олімп» існує договір оренди землі № б/н від 12.05.2016 року на земельну ділянку з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267. Як вказує позивач договір оренди землі № б/н від 12.05.2016 року на земельну ділянку з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267, не укладав (не підписував), умови зазначеного договору не погоджував.

З урахуванням наведеного, з метою захисту прав та законних інтересів осіб при розгляді справи та приймаючи до уваги, що неприйняття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову в частині заборони суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267, є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а вказаний вид забезпечення позову буде розумним, співмірним та відповідатиме обставинам справи.

Що ж стосується вимоги про заборону відповідачеві ТОВ «Олімп» вчиняти дії, спрямовані на виконання будь-яких сільськогосподарських робіт (включаючи збір врожаю) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267, суд виходить з того, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заявник обґрунтовуючи відповідний захід забезпечення позову зазначає, що такий захід необхідний, бо у свою чергу може призвести до нового позову з метою компенсації завданих позивачу збитків користуванням земельною ділянкою на підставі договору оренди з підробленими підписами позивача.

Разом з тим предметом спору даної цивільної справи є скасування рішення про державну реєстрацію речового права, тобто визнання договору оренди спірної земельної ділянки недійсним, скасування його державної реєстрації.

Тобто, метою вказаного позову не є захист прав ОСОБА_1 щодо недопущення збитків пов`язаних з сільськогосподарськими роботами на спірній земельній ділянці.

Заявником не було вказано обґрунтованості доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення.

Застосування такого заходу забезпечення в спірних правовідносинах суперечить самій суті інституту забезпечення позову, метою якого є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вищевикладене узгоджується з правовими висновками викладеним у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 справа № 709/853/20.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 381/4019/18 зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що наведені доводи є такими, що не доводять необхідності вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ОЛІМП» виконувати будь-які сільськогосподарські роботи (включаючи збір врожаю) щодо спірної земельної ділянки.

Тому, враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову в частині заборони вчиняти будь-які сільськогосподарські роботи (включаючи збір врожаю), задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-18, 149-150, 153, 154, 157, 258-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

постановив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича, про забезпечення позову - задовольнити частково.

Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267.

В іншій частині клопотання про забезпечення позову, а саме вимоги про заборону відповідачеві ТОВ «Олімп» вчиняти дії, спрямовані на виконання будь-яких сільськогосподарських робіт (включаючи збір врожаю) на земельній ділянці з кадастровим номером 7121886500:02:000:0267 - відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Виконання ухвали про забезпечення позову здійснюється негайно в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень, а згідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвалу може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О.Є. Ніколенко