Постанова № 96807164, 29.04.2021, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Справа № 133/342/21

провадження № 3/133/470/21

29.04.21 м. Козятин

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали адміністративної справи, що надійшла з відділення поліції №2 Хмільницького районного відділу поліції ГУНП у Вінницькій області,

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , місце роботи - «Козятинський м`ясокомбінат»,-

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу від 06.02.2021 про адміністративне правопорушення, складеного ІСРПП ВП №2 Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області Стецюком Р.Ю., було встановлено, що 06.02.2021 о 09:20 год. В м. Козятині по вул. Дружби, водій гр. ОСОБА_1 , керував автомобілем ВАЗ-21011 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з прожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, невиразна мова). Від проходження огляду на стан спяніння у встановленому законом порядку, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР. Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч.1 ст. 130 КУпАП.

29.03.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Пилипчука В.О., про виклик свідків у судове засідання - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були присутні під час відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`ягніння.

У зв`язку з цим судове засідання було відкладено, виклик свідків здійснено шляхом телефонного повідомлення, про що свідчить телефонограма № 401 від 30.03.2021 та телефонограма № 402 від 30.03.2021

Однак у судове засідання на 13.04.2021 такі свідки не зявились, а тому суд відклав розгляд справи на 29.04.2021 та здійснив виклик свідків шляхом направлення повісток. Однак така кореспонденція повернулась до суду не врученою; на конверті зазначено : "адресат відсутній за вказаною адресою". З огляду на вказане у судовому засіданні 29.04.2021 адвокат Пилипчук В.О. просив відкласти судове засідання, оскільки свідки відсутні і є сумніви у тому, що вони дійсно проживають за адресою, вказаною у протоколі.

Проте , беручи до уваги, що суд, зі своєї сторони, вжив усіх необхідних заходів, щоб свідки прибули у судове засідання з метою забезпечення ОСОБА_1 правом поставити їм ті питання, які він вважає за необхідне в обґрунтування своєї позиції, однак він сам жодним чином цьому не сприяв, не пояснив неможливість розглядати справу за їх відсутності, не обґрунтував неохідність їх допиту, не зазначив про обставини, які вони можуть спростувати чи підтвердити, з огляду на визначені строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, порушення яких може призвести до уникнення винною особою відповідальності, суд вважає за можливе справу розглянути.

У судовому засіданні захисник Шорохова А.М. просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, про що ним завчасно

було подано клопотання; клопотання про закриття провадження у справі на підставі того, що за керування автомобілем у стані сп`яніння та за відмову від проходження огляду наступає кримінальна відповідальність просив не розглядати.

Крім того 26.03.2021 через канцелярію суду надійшло клопотання представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Пилипчука В.О., про повернення пртоколу про адміністративне правопорушення, з тих підстав, що даний протокол не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, та чинній на дату складання редакції Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року (далі Інструкція), а саме: у вказаному протоколі не відображені причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_4 , хоча вказана обставина є суттєвою для правильного і законного вирішення справи, при цьому посилався на Конституцію України, зазначаючи, що у випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу. Посилаючись на ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», яка діяла на дату складання протоколу, зазначив, що для того щоб поліцейський мав законне право здійснити перевірку водія на перебування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, він повинен мати законне право зупинки транспортного засобу у чітко регламентованих вказаних у статті дев`яти випадках. В іншому випадку такі дії поліції є порушенням констиційних прав громадян, ЗУ "Про національну поліцію" і тягнуть за собою недійсність складеного протоколу.

Крім того зазначив, що у вказаному протоколі виправлена дата його складання, що суперечить вимогам п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України №1376 від 06.11.2015 року, яким не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.Відповідно до диспозиції чинної в теперішній час редакції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративне стягнення накладається на особу у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Порядок огляду на стан спяніння встановлений статтею 266 КУпАП, відповідно до ч.2 якої, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів працівником поліції у присутності двох свідків.

У відповідності до чинної на дату складання протоколу редакції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.Відповідно до п.22 вищезазначеної Інструкції, висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп`яніння, складені з порушенням вимог Інструкції, вважаються недійсними.Крім того, направлення особи для огляду на стан наркотичного спяніння і проведення такого огляду здійснюються в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.Аналіз вищевказаних нормативних актів свідчить про те, що оформлення працівниками поліції направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров`я у випадку відмови водія від проведення огляду з метою виявлення стану сп`яніння є обов`язковим. Якщо після оформлення направлення, водій транспортного засобу відмовляється від проведення медичного огляду і в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8

Порядку №1103, пункт 6 розділу IX Інструкції з оформлення матеріалів №1395). Однак, у наявному в матеріалах справи направленні на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_4 відсутній підпис правопорушника про його отримання, відсутня відмітка про відмову правопорушника від отримання направлення, з змісту направлення неможливо зрозуміти, проводився огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» чи ні, а саме направлення датоване 06 лютого 2020 року. В матеріалах справи відсутні дані, які мають враховуватись судом при прийнятті рішення по даній справі відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, а саме: характеристика на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дані про ступінь вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, тощо;

У клопотанні зазначено, що доданий до протоколу диск з відеозаписом не може бути належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, оскільки запис здійснений не службовою боді камерою поліцейського, а невідомим пристроєм, дата та час здійснення запису відсутні.

Чинна редакція диспозиції ч.2 ст. 130 КУпАП передбачала відповідальність за повторне, протягом року вчинення правопорушень, передбачених ч.2 цієї статті. В довідці від 09.02.2021 року відносно ОСОБА_1 зазначено, що останній протягом поточного року за порушення ПДР ст. 130 КУпАП не притягувався. Поточний рік - це рік, в якому відбувається чи відбулась подія. У п. 3 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. зазначено, що повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною другою статті 128, частиною другою статті 130 КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП, тобто законордавець має на увазі календарний рік до дати вчинення правопорушення, тому наявна у справі довідка яка охоплює період ів 1 місяць 2021 року, не дає жодної інформації щодо правильної кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП чи ч.2 ст. 130 КУпАП.

А тому адвокат просив направити протокол на доопрацювання, оскільки у ньому не відображено причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , виправлена дата його складання, та не додано документи, про які адвокат вказав у клопотанні, що зазначено вище.

Вирішуючи клопотання суд бере до уваги таке.

Відповідно до ст. 278 КУпАП під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи.

Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по - батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Пунктом 12 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» від 17.10.2014 передбачено, що суди мають право повертати протоколи про адміністративне правопорушення, у разі недодержання при їх складанні вимог ст. 256 КУпАП, для доопрацювання.

Згідно інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зокрема ч. 2 розділу ІІ встановлює, що протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За

наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. Пунктом 7 розділу ІІ «Документування адміністративних правопорушень» передбачено, що не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.

Отже, внесення будь яких відомостей до протоколу після його підписання не допускаються. Тобто ті відомості, про які зазначає адвокат Шорохова А.М. не можуть бути внесені у протокол, який вже міститься у справі і підписаний співробітником поліції. А відсутність певних документів, які, на його думку, мали б надаватись до протоколу, не може бути обставиною для повернення протоколу на доопрацювання, оскільки це не передбачено нормами КУпАП, зокрема ст. 256 КУпАП, яка визначає вимоги саме до протоколу, а не до супутніх документів.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР №449331 від 06.02.2021, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, він складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП, оскільки містить у собі всі передбачені цієї статтею відомості. А також відповідає Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 та зареєстрованої в МЮ України 10.11.2015 за № 1408/27853, та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в МЮ України 01.12.2015 за № 1496/27941.

Таким чином підстав направляти матеріали справи на дооформлення суд не вбачає. Клопотання є необгрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

У відповідності зі ст.1 КУпАП України завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України, передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Згідно п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно п. 4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

За змістом вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров`я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Пункт 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Суд встановив, що на момент зупинення транспортного засобу автомобілем ВАЗ-21011 д.н.з. НОМЕР_1 , керував саме ОСОБА_1 , та він відмовився їхати на медичний огляд.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 449331 від 06.02.2021 складений саме за відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, з зазначенням наявних ознак алкогольного сп`яніння.

Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду крім протоколу також підтверджується відеозаписом з місця події з нагрудної камери працівника поліції, а також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актом огляду на стан сп`яніння та направленням на огляд водія, які містяться в матеріалах справи.

Тому, враховуючи зазначені докази, суд вважає доведеним порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 щодо відмови пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння містять у собі склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130КУпАП, адже зі змісту наведеної норми слідує, що відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає не лише за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що і мало місце в даному випадку.

Сумнівів у достовірності вказаних вище доказів суд не має. При цьому вони є достатніми у своїй сукупності для висновку, що правопорушення мало місце та щодо вини ОСОБА_1 . При цьому суд вважає належними доказами пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які підтвердили факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. З відеозапису вбачається, що встановлено особу ОСОБА_1 , який підтвердив небажання проходити огляд на місці, відмовився їхати до Козятинської міської лікарні для проведення відповідного огляду, свідки при такій відмові були присутні. Такий запис сумнівів у його достовірності не викликає. Посилання на те, що не відомо з якого носія він зроблений, є необгрунтованими та безпідставними, оскільки такий запис, у відповідності до ст. 251 КУпАП, є доказом у цій справі, оскільки містить дані щодо обставин та факту вчинення правопорушення.

Під час розгляду справи захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипчук В.О., відізвав заявлене ним клопотання про закриття провадження в справі про вчинення адміністративного правопорушення в зв?язку з скасуванням скасування акту, який встановлює адміністративну відповідальність. Однак просив задовольнити клопотання про закриття провадження в справі про вчинення адміністративного правопорушення в зв?язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення не відображені причини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , що тягне за собою недійсність вказаного протоколу та унеможливлює його використання як доказу. Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення виправлена дата, що суперечить вимогам п.7 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції. А також у наявному в матеріалах справи направленні на огляд ОСОБА_1 транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів від 06.02.2020, відсутній підпис правопорушника про його отримання, відсутня відмітка про відмову правопорушника від отримання направлення, зі змісту направлення неможливо зрозуміти, проводився огляд на стан сп?яніння за допомогою приладу "Драгер" чи ні, а саме направлення датоване 06 лютого 2020 року, що унеможливлює його використання в якості доказу.

Суд, ознайомившись із даним клопотанням, вважає що в його задоволенні слід відмовити, оскільки наведені в ньому обставини не є суттєвими та не спростовують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, та не вказують на недоведеність події та складу адміністративного правопорушення. А докази, що містяться у справі, є достатніми для висновку про винуватість ОСОБА_1 та наявність події та складу правопорушення.

Призначаючи адміністративне стягнення, суддя, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує обставини справи, особу правопорушника, ступінь його вини, а також характер вчиненого правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, а саме те, що дане правопорушення є грубим порушенням правил дорожнього руху та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю та здоров`ю.

Відповідно до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Згідно п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 2270 гривень, тобто, розмір судового збору складає 454 гривні 00 копійок.

Керуючись ст.130, ст. 221, 245, 251, 252, 283, 284, 288 КУпАП, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання адвоката Пилипчука Володимира Олексійовича про повернення матеріалів на доопрацювання та закриття провадження у справі залишити без задоволення.

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік (отримувач: ГУК у Він.обл./м.Козятин/21081100, код за ЄДРПОУ: 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA628999980313000106000002914; код класифікації доходів бюджету:21081100), який стягнути в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (місце знаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити особі, на яку накладено адміністративне стягнення, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня винесення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Н.О. Пєтухова

29.04.21