Рішення № 96805090, 28.04.2021, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/126/21

Справа № 582/255/21

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2021 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Жмурченка В. Д.,

за участю секретаря - Коваль В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Філії «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось», про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку,

У С Т А Н О В И В:

31 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на її користь: не виплачену заробітну плату у сумі 16086,40 грн.; середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що вона перебувала з Філією «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось» у трудових відносинах. 02.03.2021 року позивача звільнено відповідно до п. 1 ст. 36 КЗпП України, за угодою сторін. При звільненні відповідач не виплатив належну їй заробітну плату. До цього часу Філія «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось» не розрахувався з позивачем і заборгованість по заробітній платі становить 16086,40 грн. Також, позивач просить стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за весь час затримки розрахунку. Вказане і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, але надала суду заяву згідно якої просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а розгляд справи проводити без її участі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник Філії «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось», відповідача по справі, у судове засідання не прибув, причини неявки не повідомив, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Розгляд справи проведено у відповідності до вимог статті 280 ЦПК України у зв`язку з неявкою належним чином повідомленого відповідача, який про причини неявки суд не повідомив, відзив не подав, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивач перебувала у трудових відносинах з Філією «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось», про що свідчить записи у трудовій книжці НОМЕР_1 .

02.03.2021 ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін, про що свідчить запис у трудовій книжці.

Проаналізувавши надані суду докази, судом встановлено, що відповідачем позивачу не виплачено заробітну плату в сумі 16086,40 грн.

Згідно правового висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, який викладений у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 243/5469/17, відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацією працедавця.

Статтею 43 Конституція України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Враховуючи викладені обставини суд вважає, що позивач підтвердила наявність заборгованості відповідача з виплати заробітної плати та стягненню на користь позивача підлягає заробітна плата у розмірі 16086,40 грн.

Що стосується стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд враховує наступне.

Згідно ч. 1 ст. 117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Отже, за положеннями ст. 117 КЗпП України обов`язковою умовою для покладення на підприємство відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні є наявність вини підприємства.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини за невиплату належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому свої вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Судом встановлено, що при звільненні позивача, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Належних та допустимих доказів того, що невиплата заробітної плати спричинена не з його вини, відповідачем не надано.

Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 за № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Судом встановлено, що позивача звільнено 02.03.2021, повний розрахунок зі сплати заборгованості по заробітній платі не здійснено.

Обчислення середньоденного заробітку ОСОБА_1 :

- заробітна плата за січень 2021 року - 7251,32 грн., робочих днів - 15;

- заробітна плата за лютий 2021 року - 6233,44 грн., робочих днів - 16.

Всього заробітна плата становила 13484,76 грн./на 31 робочі дні = 434 грн. 99 коп. (середньоденний заробіток).

Із моменту подачі позовної заяви до суду з 31 березня 2021 року і до дня винесення рішення суду, тобто до 28.04.2021 року пройшло 40 робочих днів.

Тобто, 40 робочих днів х 434,99 грн. (середньоденний заробіток) = 17399,60 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави, слід стягнути судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 908,00 грн., оскільки позивач, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», звільнений від його сплати при зверненні до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Філії «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось», про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, - задовольнити.

Стягнути з Філії «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось» (42010, Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 94, ЄДРПОУ 35080556) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , 16086 (шістнадцять тисяч вісімдесят шість) грн. 40 коп. заборгованості по заробітній платі, та 17399 (сімнадцять тисяч триста дев`яносто дев`ять) 60 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Стягнути з Філії «Роменський молочний комбінат» приватного підприємства «Рось» (42010, Сумська область, м. Ромни, вул. Київська, 94, ЄДРПОУ 35080556) на користь держави судовий збір у сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення, до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : В. Д. Жмурченко