Рішення № 96804594, 11.05.2021, Старосамбірський районний суд Львівської області

Справа № 455/510/21

Провадження № 2-а/455/34/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

11 травня 2021 року м.Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Пошивака Ю.П.,

секретар судового засідання - Сенета Г.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду адміністративну справу №455/510/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівської області про скасування постанови поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, серії БАВ №124812 від 07.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В:

16.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівської області про скасування постанови поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, серії БАВ №124812 від 07.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, посилаючись на те, що 07.04.2021 року поліцейським СРПП відділення поліції № 1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Лимар Василем Миколайовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення, якою його визнано винним у здійсненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.121 КУпАП та поставлено в обов`язок сплатити грошовий штраф у розмірі 510,00 гривень.

Вважає, постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, так як 07.04.2021 року о 18:05 годині під час керування автомобілем, марки «Mitsubishi Outlander», номерний знак НОМЕР_1 , він не порушував правил користування ремнем безпеки.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення старший сержант поліції Лимар В.М. не відібрав пояснення у нього, не встановив свідків правопорушення, не зазначив чи здійснювався відеозапис або фотофіксація правопорушення.

Просить скасувати постанову, серії БАВ №124812 від 07.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожньогоруху, зафіксоване не в автоматичному режим, винесену поліцейським СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області старшим сержантом поліції Лимарем В.М., про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень за порушення ч.5 ст.121 КУпАП та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на його користь 454 гривні 00 копійок у рахунок повернення сплаченого судового збору.

Ухвалою судді від 20.04.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання для розгляду справи суті на 09 годину 30 хвилин 28.04.2021 року, яке було відкладено на 15 годину 30 хвилин 11.05.2021 року.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що його зупинили працівники поліції, які повідомили, що він користувався під час руху мобільним телефоном всупереч вимогам ПДР України. На його заперечення працівник поліціїї сказав, що тоді він винесе постанову про накладення адміністративного стягнення за непристібнутий пасок безпеки. Під час руху він був пристібнутий паском безпеки, автомобіль поліції їхав позаду нього, тобто візуального контакту до моменту зупинки між ним та працівниками поліції не було. Однак ці його зауваження поліцейськими теж було проігноровано, як і не представлено йому жодних доказів нібито вчинення ним правопорушення.

Представник позивача - адвокат Дик С.І. позовні вимоги підтримала, додатково наголосила, що жодних доказів вчинення ОСОБА_1 правопорушення відповідачем не надано.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівської області в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не подав.

Частиною першою та другою статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Суд зауважує, що вказаний перелік порядків, за якими здійснюється судочинство в адміністративних справах, є вичерпним.

Оскільки вказана справа є незначної складності і для неї пріоритетним є швидке вирішення, суд розглянув її в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, які визначені у ст.ст. 268, 269, 271, 286 КАС України. В свою чергу вищенаведені положення КАС України не містять у собі заборони або обмежень на застосування правил, передбачених для спрощеного позовного провадження у ч.5 ст.262 КАС України, а саме щодо можливості розгляду справи без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно ч. 4 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 175 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 07.04.2021 року поліцейським СРПП відділення поліції №1 Самбірського РВП ГУНП у Львівській області Лимарем Василем Миколайовичем була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАВ №124812, в якій зафіксовано, що ОСОБА_1 07.04.2021 року о 18 годині 05 хвилин в м.Старий Самбір по вул.Л.Галицького, керуючи автомобілем, марки «MITSUBISHI OUTLANDER», номерний знак НОМЕР_1 , обладнаним засобами пасивної безпеки, був не пристебнутий ремнем безпеки, чим порушив п.2.3. ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.121 КУпАП (а.с.6).

У зв`язку з цим, відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Надаючи правову оцінку спірній постанові, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п. 2.3 в ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких заважають користуватися ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.

Згідно ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність водіїв настає за порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами, зокрема: ч.5 статті за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.

Як вбачається з пояснень водія останній свою винуватість заперечував, зазначив, що керував транспортним засобом із пристебнутим ременем безпеки, інших доказів (в тому числі відео доказів) скоєння правопорушення суду не надано.

Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач по справі не відібрав пояснення у особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не встановив свідків правопорушення, не зазначив чи здійснювався відеозапис або фотофіксація правопорушення тощо. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.5 ст.121 КУпАП.

Разом з цим, під час судового розгляду встановити наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення лише за постановою про накладення адміністративного стягнення не можливо, інші докази до вказаної постанови не додані, при цьому відповідач не скористався своїм право надати відзив чи інші пояснення по справі.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би доводив винність позивача у вчиненні правопорушення, вказаного в постанові.

В силу положень ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У відповідності до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи відсутність достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що прийняте рішення (постанова) про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, прийняте без повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин справи, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

У відповідності до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України чи відповідають вони критеріям визначеним в даній нормі, зокрема щодо обґрунтованості, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, суд переконаний, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена всупереч вимогам закону та, відповідно підлягає до скасування.

Таким чином, у зв`язку з вищенаведеним вимоги позову ОСОБА_1 є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі викладеного, керуючись статями 7, 9, 132, 213, 222, 245, 246, 251, 268, 276, 277, 283, 284, 289, 293КУпАП, статтями 2, 9, 72-77, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову поліцейського СРПП відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, серії БАВ №124812 від 07.04.2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень за ч.5 ст.121 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області, юридична адреса: м.Львів, площа Генерала Григоренка, будинок №3, поштовий індекс 79007, ЄДРПОУ 40108833 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Солотвино Закарпатської області, жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні) 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи за правилами п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень КАС України через Старосамбірський районний суд Львівської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Пошивак Ю.П.