Ухвала суду № 96803703, 06.05.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.05.2021

Справа № 937/3885/21

Провадження № 2-а/937/53/21

2021 рік

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2021 року м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Дараган Л.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського взводу 4 батальйону ПП у м. Мелітополь ДПП в Запорізькій області Хромкач Анастасії Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до поліцейського взводу 4 батальйону ПП у м. Мелітополь ДПП в Запорізькій області Хромкач А.А. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

При цьому було встановлено, що позовну заяву було подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України.

Так, не зрозуміло, з чого саме виходила позивачка, залучаючи до участі у справі в якості відповідача – поліцейського взводу 4 батальйону ПП у м. Мелітополь ДПП в Запорізькій області Хромкач А.А.. При цьому під час визначення відповідача позивачкою не враховуються ті обставини, що положеннями ст. 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Також, приписами ч. 3 ст. 288 КУпАП передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Тобто, виходячи із системного аналізу наведених вище норм права, можна зробити висновок, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ст. 122 КУпАП, посадові особи відповідного орану діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органу Національної поліції. В зв`язку із цим відповідні посадові особи не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст. 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 КУпАП.

Використання у зазначених вище нормах формулювань «від імені органів Національної поліції» вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади – суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Однак, належний відповідач – відповідний орган державної влади – суб`єкт владних повноважень до участі у справі не залучений.

Крім того, в порушення ч. 3 ст. 161 ЦПК України до позовної заяви не додано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

При цьому, виходячи із системного, цільового та граматичного тлумачення законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права вбачається, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. В зв`язку із цим при визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день подання позовної заяви до суду складає 454 гривні 00 копійок. Вказана правова позиція висловлена й у висновках Великої Палати Верховного суду, викладених у постанові від 18 березня 2020 року (справа № 543/775/17).

Отже, враховуючи заявлені позивачкою вимоги вбачається, що позивачці необхідно сплатити судовий збір за подання до суду позовної заяви про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення в розмірі 454 гривні 00 копійок (реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у Зап. обл/ТГ м. Мелітополь/22030101; код за ЄДРПОУ: 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA968999980313171206000008491; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовною заявою ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача). При цьому жодних обставин, за наявності яких позивачка може бути звільнена від сплати судового збору або їй може бути розстрочено чи відстрочено сплату судового збору, в позовній заяві не зазначено. Тому вбачається, що судовий збір не сплачений.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, суд вважає необхідним залишити вказану позовну заяву без руху, надавши позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви терміном п`ять днів з дня отримання копії вказаної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського взводу 4 батальйону ПП у м. Мелітополь ДПП в Запорізькій області Хромкач Анастасії Андріївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – залишити без руху.

Повідомити позивачку про необхідність усунення зазначених в даній ухвалі недоліків в п`ятиденний строк з дня отримання копії вказаної ухвали, шляхом подання уточнення позовної заяви та документів, що підтверджують сплату судового збору.

Роз`яснити позивачці, що у разі, якщо позивачка усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду. У разі, якщо позивачка не усуне недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачці.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: