Рішення № 96803453, 30.04.2021, Василівський районний суд Запорізької області

311/3828/20

2/311/253/2021

30.04.2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2021 року Василівський районний суд Запорізької області

у складі: головуючого судді Носика М.А.

при секретареві: Чуча С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Василівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Духонченка Миколи Сергійовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2020 року до Василівського районного суду Запорізької області звернулася ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Духонченка М.С., із позовом доТовариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія управління активами» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. В обґрунтування позовних вимог позивачка, в особі представника зазначає, що 24 травня 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем було видано виконавчий напис №3382, відповідно до якого запропоновано стягнути з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20182407-1/2 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20151125-Г від 25 листопада 2015 року відступлено право вимоги за Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (пошта) № 254/7293СLАРS від 20 березня 2013 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 . Вказаний виконавчий напис позивачка вважає таким, що не підлягає виконанню, адже з його змісту та доданого розрахунку заборгованості неможливо встановити чи є заборгованість за кредитним договором дійсно простроченою, як і неможливо встановити коли у стягувача виникло право вимоги до Позичальника. Зазначені обставини вказують на оспорюваність вказаних майнових вимог з боку ТОВ «Фінансова компанія управління активами» і такі вимоги очевидно не являються безспірними. Враховуючи те, що виконавчий напис було вчинено на підставі документів, які не свідчили про безспірність заборгованості боржника перед відповідачем, без повідомлення позивача про суму заборгованості та без доказів направлення на адресу позивача письмової вимоги щодо усунення порушень і погашення заборгованості за кредитом, крім цього, на момент вчинення виконавчого напису минуло значно більше трьох років з моменту виникнення у кредитора права вимоги, то є достатні підстави вважати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він був вчинений із порушенням двох обов`язкових умов, встановлених ст.88 Закону України «Про нотаріат» - а саме безспірність вимоги та сплив не більше, ніж три роки з моменту виникнення права вимоги. Як видно з тексту виконавчого напису сума, яку запропоновано стягнути, нарахована за період з 24.11.2015 року по 20.05.2019 року, що є грубим порушенням норм матеріального та процесуального права щодо застосування позовної давності. Відповідно до вимог ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність щодо стягнення заборгованості за 2015 рік сплила у 2018 році, за 2016 рік - у 2019 році. Вказаний факт також у свою чергу свідчить про неправомірність вчинення виконавчого напису. За викладених обставин, виконавчий напис №3382, вчинений 24.05.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М. з порушенням вимог, що встановлені Законом, а тому підлягає визнанню судом таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, позивачка, в особі представника, просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 24.05.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №3382, про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» з ОСОБА_1 за період з 24.11.2015 року по 20.05.2019 року включно 18 713,44 грн. за кредитним договором №254/7293СLАРS від 20.03.2013 року; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 04 грудня 2020 року відкрито провадження в цивільній справі №311/3828/20, розгляд справи ухвалено провести в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 01 лютого 2021 року закрито підготовче провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Духонченка Миколи Сергійовича, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов Олег Миколайович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились. Від адвоката Духонченка М.С. надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника, проти врегулювання спору за участю судді заперечує.

Представника ТОВ «Фінансова компанія управління активами»повторно у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гуревічов О.М. у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди позивача суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Згідно зі ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку в сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом; учасники сторін зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно положень ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що 24 травня 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем було видано виконавчий напис № 3382, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_1 невиплачені в строк грошові кошти на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», якому Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» відступлено право вимоги на підставі Договору факторингу № 20182407-1/2 від 24 липня 2018 року, якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20151125-Г від 25 листопада 2015 року відступлено право вимоги за Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (пошта) № 254/7293СLАРS від 20 березня 2013 року укладеного між Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» та ОСОБА_1 ..

З виконавчого напису, зареєстрованого в реєстрі за №3382 виданого 24 травня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріальної округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем, вбачається, що стягувачем є ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відповідно Договору відступлення прав вимоги № 20182407-1/2, укладеного 24 липня 2018 року якому в свою чергу Публічним акціонерним товариством «Платинум Банк» на підставі договору факторингу № 20151125-Г від 25 листопада 2015 року відступлено право вимоги за Кредитним договором зі страхуванням життя позичальника (пошта) № 254/7293СLАРS від 20 березня 2013 року. Виконавчий напис вчинено з метою стягнення з ОСОБА_1 суму заборгованості за період з 24.11.2015 року по 20.05.2019 року - 18563,44 грн., в тому числі: заборгованість за тілом кредиту - 6828,86 грн.; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 955,51 грн.; заборгованість за нарахованою та несплаченою пенею - 10779,07 грн., плата за вчинення виконавчого напису - 150,00 грн.

Відповідно до статті 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, «Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок - в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені «Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до розділу 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку, для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Метою вчинення виконавчого напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. При цьому, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору між сторонами стосовно заборгованості, як такого.

Виконавчий напис було вчинено на підставі документів, які не свідчили про безспірність заборгованості боржника перед відповідачем, без повідомлення позивача про суму заборгованості та без доказів направлення на адресу позивача письмової вимоги щодо усунення порушень і погашення заборгованості за кредитом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами першою та другою статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду України в справі 6-887цс17 від 05 липня 2017 року, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису.

Крім того, зі змісту виконавчого напису №3382, виданого 24.05.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим О.М.., встановлюється, що кредитний договір №254/7293СЬАР8 між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_1 укладено 20.03.2013 року. Доказів, що підтверджують строк дії договору до виконавчого напису не долучено.

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду, а саме три роки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 № 916/3006/17 вказала, що строк давності не може бути змінений договором. Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» та підпунктами 3.1, 3.3 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій передбачено, що якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Тобто інший строк давності для вчинення виконавчого напису нотаріуса повинен бути прямо передбачений саме законом, і не може бути змінений домовленістю сторін.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2019 № 916/3006/ 17 дійшла висновку, що загальний строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису становить три роки незалежно від суб`єктного складу сторін правовідносин, а якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що в своїх сукупності встановлені вище судом обставини свідчать про те, що вказана заборгованість за кредитним договором не була безспірною, а тому приватний нотаріус на мав права вчиняти відповідний виконавчий напис.

Суд вважає, що права позивача були порушені, а тому підлягають судовому захисту шляхом визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Суд також стягує з Відповідача на користь Позивача понесені останнім судові витрати.

Керуючись ст.ст. 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем 24 травня 2019 року, зареєстрований в реєстрі за №3382, про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» з ОСОБА_1 за період з 24.11.2015 року по 20.05.2019 року включно 18 713,44 грн. за кредитним договором №254/7293СLАРS від 20.03.2013 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами» (ЄДРПОУ 35017877, місцезнаходження: 08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Стельмаха, буд.9а, оф.203) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої та проживаючої в АДРЕСА_1 ) сплачений нею судовий збір в розмірі 1261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) грн. 20 коп.

Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.А.Носик