Ухвала суду № 96803270, 11.05.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3943/20

Провадження № 1-кс/307/404/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., секретар судового засідання Мельник Б.В., з участю прокурора Баник С.Ю., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника Ціпле І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тячів клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Плиска С.В., погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с.Діброва Тячівського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні № 12020070160000856, відомості про яке 21.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

В С Т А Н О В И В:

5.05.2021 року слідчий слідчого відділення Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Плиска С.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю., про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні за № 12020070160000856, відомості про яке 21.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

5.05.2021 року слідчим суддею Тячівського районного суду Закарпатської області дане клопотання було задоволено. Старшому слідчому СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітану поліції Плиска Сергію Васильовичу надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Старший слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Плиска С.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні за № 12020070160000856 відомості про яке 21.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 20 грудня 2020 року працівниками групи реагування патрульної поліції Тячівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатський області в складі поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капрала поліції ОСОБА_2 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_3 , які перебували в добовому наряді, близько 17 години 40 хвилини на підставі п.2 ч.І ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», за порушення п.2.9 «в» Правил дорожнього руху (номерний знак неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості)), було зупинено транспортний засіб - автомобіль марки «Mercedes-Benz Е220» державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який, на вимогу працівників поліції надати посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, повідомив, що вказаних документів при собі не має, при цьому, був збуджений і сильно розхвилювався, у зв`язку, з цим на підставі п.2 ч.4. ч.5 ст.34 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 було запропоновано надати дозвіл на здійснення поверхневої перевірки транспортного засобу, на що останній погодився та відчинив передні та задні двері автомобіля.

При цьому, в ході здійснення поверхневої перевірки автомобіля марки Mercedes-Benz E220» державний номерний знак НОМЕР_1 , в салоні, на задньому сидінні було виявлено чорну сумочку з логотипом «М-ТАС», на що ОСОБА_3 було запропоновано ОСОБА_1 відкрити та показати її вміст, після відкриття якої, ОСОБА_3 було виявлено в ній предмет, схожий на пістолет з маркуванням «BLOW TR 14.02», в магазині якого знаходилися вісім предметів, схожих на патрони, які в подальшому було вилучено.

Згідно висновку експерта Закарпатського науково-дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України №1/544 від 05.01.2021, наданий на дослідження об`єкт схожий на пістолет з маркуванням «BLOW TR 14.02» є: коротко ствольною вогнепальною зброєю, самозарядним пістолетом «BLOW TR 14.02», калібру 9мм Р.А., з серійним номером « НОМЕР_2 », країна виробник Туреччина, який придатний для неодноразового проведення пострілів способом роздільного зарядження, з використанням шумового пістолетного патрону калібру 9мм Р.А., та круглого метального снаряду зі сплаву на основі свинцю, що не притягується магнітом діаметром 6,3 мм і вагою 1,52 г, який виготовлений промисловим способом із подальшим внесенням змін до його конструкції в саморобний спосіб, а саме частково видалено маркування на правому боці патронника, видалено ствольну дульну заглушку та заглушено газовідвідний отвір, та який ОСОБА_1 , усвідомлюючи, що це вогнепальна зброя і в порушення Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №576, та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України від 21 серпня 1998 року №662, незаконно носив та зберігав до 20.12.2020 р.

Слідчий зазначає, що таким чином, проведеним досудовим розслідуванням ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у носінні, зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів, без передбаченого законом дозволу.

14 квітня 2021 року старшим слідчим слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітаном поліції Плискою С.В. складено повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, яке було погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Баником С.Ю., та вручене ОСОБА_1 28.04.2021 року.

Додатково зазначає, що одночасно з цим після повідомлення про підозру ОСОБА_1 його неодноразово викликалося на допит до слідчого, однак жодного разу він не з`явився та про причини свого не прибуття не повідомив. Останнього разу ОСОБА_1 викликався 30.04.2021 року на 9:00 годин на 05.05.2021 року.

У зв`язку з тим, що органом досудового розслідування було вжито всі заходи, щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_1 , однак позитивного результату не було отримано, підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук.

Слідчий в клопотанні вказує, що вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, а саме: рапортом від 20.12.2020 року, протоколом огляду місця події від 20.12.2020 року висновком експерта №1/544 від 05.01.2021 р. постановою про визнання речовим доказом від 18.01.2021 року, протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та іншими матеріалами кримінального провадження.

Також зазначає, що під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення; може незаконно впливати на свідків та потерпілих злочину, з метою можливості зміни ними показів на свою користь або відмови від дачі показів; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 постійного місця роботи та соціально сталих зв`язків по місцю проживання не має, натомість підтримує зв`язки з антигромадськими кримінальними елементами, його репутація свідчить про стійкий кримінальний характер. ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, і вище наведені ризики та обставини є реальними і триваючими, об'єктивними існують, тому тримання під вартою підозрюваного буде виправданим та необхідним.

Враховуючи викладені обставини, слідчий вважає, що менш суворі запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризиками, передбаченим п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків. Вказує, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішеннях «Летельє проти Франціїї» від 26.06.1991 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» та «Феррарі-Браво проти Італіїї», оскільки саме такий запобіжний захід дасть реальну можливість уникнути настання вищеперерахованих ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

З посиланням на викладене слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою та визначити розмір застави у розмірі, вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму, для працездатних осіб.

У даному судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити, посилаючись на наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваному ОСОБА_1 обґрунтовано інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а також, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що не має наміру ухилятися від органу досудового розслідування та суду та на їх першу вимогу зобов`язується зявитися.

Захисник підозрюваного - адвокат Ціпле І.Ю. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні внесеного клопотання, зауваживши на недоведеності ризиків, вказаних у клопотанні. Разом з цим, просив у разі доведення ризиків передбачених ст. 177 КПК України, розглянути можливість застосування відносно його підзахисного альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою у вигляді особистого зобов`язання.

Звернув увагу, що долучена до матеріалів клопотання довідка органу місцевого самоврядування про відстуність ОСОБА_1 не є належним доказом того, що його підзахисний ухилявся від слідства. Зазначив, про відсутність ризику можливого випливу на свідків, оскільки такі за посадою, являються працівниками поліції. На спростування обгрунтованості підозри вказав, що повідомлення про підозру вручено ОСОБА_1 з порушеням процесуальних норм, зокрема така скаладена 14.04.2021 року , а вручена лише 28.04.2021 р.

Заслухавши позиції прокурора з приводу внесеного клопотання, підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що згідно з даними з витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, сформованого станом на 28.03.2021 року, Тячівським РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12020070160000856 відомості про яке 21.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

У рамках даного кримінального провадження, 28.04.2021 року повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме, носіння, зберігання вогнепальної зброї, без передбаченого законом дозволу.

5.05.2021 року слідчий слідчого відділення Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Плиска С.В. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю., про надання дозволу на затримання ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні за № 12020070160000856, відомості про яке 21.12.2020 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

5.05.2021 року слідчим суддею Тячівського районного суду Закарпатської області дане клопотання було задоволено. Старшому слідчому СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітану поліції Плиска Сергію Васильовичу надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

10.05.2021 року - здійснено затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

Відповідно до вимог п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження.

Статтею 177 КПК України регламентовано, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Як роз`яснено у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» від 25.04.2003 року № 4, запобіжні заходи застосовується за наявності підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений буде намагатись ухилятися від слідства або суду, перешкоджати встановленню істини по кримінальній справі або продовжити злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень. Разом з тим взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв`язку з чим такий обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов`язків, що випливають з норм КПК України, і його належної поведінки. У п. 13.3 даної постанови зазначено, що обов`язковою умовою взяття під варту (виходячи з його правової природи) має бути обґрунтована впевненість судді в тому, що більш м`які запобіжні заходи можуть не забезпечити належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого. Це можливо, коли особа немає постійного місця проживання, зловживає спиртними напоями чи вживає наркотичні засоби, продовжує вчиняти злочини, підтримує соціальні зв`язки негативного характеру, порушила умови запобіжного характеру, не пов`язаного з позбавленням волі, раніше ухилялася від слідства, суду чи виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

За приписами ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, який відносяться до категорії тяжкого злочину та за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженню доказами, а саме протоколом огляду місця події від 20.12.2020 року та фототаблицею до нього (а.с. 11-14), висновком експерта №1/544 від 05.01.2021 року (а.с. 15-21) та протоколами допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 (а.с.23-27).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому злочину, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та долучених до клопотання.

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину на даній стадії досудового розслідування.

Водночас, слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує тяжкість покарання за ч. 1 ст. 263 КК України, дані про особу підозрюваного ОСОБА_1 який раніше не судимий, його вік та стан здоров`я, наявність у нього постійного місця проживання, сімейний стан підозрюваного, який по місцю проживання згідно наданої Солотвинською селищною радою характеристики, характеризується позитивно (а.с.31) та в судовому засіданні пояснював, що не буде ухилятися від органу досудовго розслдуваня та суду та на їх першу вимогу з`явиться на виклик.

Крім того, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , слідчий суддя також враховує вимоги п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Оцінюючи доводи сторони кримінального провадження з боку обвинувачення про необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя констатує, що стороною обвинувачення не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Разом з цим доводи сторони обвинувачення про існування, зазначеного у клопотанні ризику, щодо можливості вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, у зв`язку із цим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Виходячи з встановлених слідчим суддею обставин, з урахуванням даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що в силу характеру діяння, в якому підозрюється ОСОБА_1 , та потреби у встановлені істини у кримінальному провадженні, прокурором доведено обставини, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, зокрема обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, необхідність запобігання ризику переховування від органу досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, але не доведено обставини, передбачені п. 3 ч. 1 цієї статті, а тому в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під варту слід відмовити.

Разом з тим, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбаченого п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, слідчий суддя вважає за можливе застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 год. до 08.00 год. наступної доби, оскільки саме такий запобіжний захід буде достатнім та зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти вищезазначеному ризику.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; з метою уникнення будь-якого тиску на свідків у кримінальному провадженні спілкуватися з такими лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 186, 194, 196, 309, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції Плиска С.В. погоджене прокурором Тячівської окружної прокуратури Баник С.Ю., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період часу з 20.00 год. до 08.00 год. наступної доби.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України наступні процесуальні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучаться із населеного пункту, в якому він зареєстрований та фактично проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

з метою уникнення будь-якого тиску на свідків у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 спілкуватися з таким лише з дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Встановити строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 27 червня 2021 року, включно.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, було затримано 10.05.2021 року, негайно звільнити з-під варти та зобов`язати невідкладно прибути до місця свого проживання.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Баник С.Ю.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя М.М. Бряник