Ухвала суду № 96801335, 11.05.2021, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа №710/1282/20

Номер провадження 1-кп/710/26/21

УХВАЛА

іменем України

11.05.2021 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Сивоконя С.С.,

за участі секретаря судових засідань Бойко О.С.,

сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення:-

прокурора Руденко Р.М.,

потерпілого ОСОБА_1 ,

представника потерпілого Грушевого Ю.В.,

з боку захисту:

захисника Каракоці Р.В.,

законного представника особи, щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_2 ,

особи щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 ,

свідків - ОСОБА_4

експерта ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шпола клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.09.2020 за №12020255300000060, відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого, ч. 2 ст. 125 КК України

ВСТАНОВИВ:

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 , 09.09.2020 перебуваючи на АДРЕСА_1 , на дорозі, біля власного домоволодіння наніс один удар цеглиною по правій руці ОСОБА_1 , а саме в область правого ліктьового суглобу, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді забою правого ліктьового суглобу із раною на його передній поверхні, що продовжувалася садном, які відповідно до висновку експерта від 18.09.2020 №05-6-01/347 відносяться до категорії легких, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, які виразились як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні ОСОБА_3 , повідомив, що у день події потерпілий ледь не збив його машиною. Потім потерпілий вдарив його по обличчю і у відповідь він вдарив потерпілого по обличчю. Цеглиною потерпілого не бив. На відео видно як він біг за машиною з цеглиною, однак відео не повне. Зазначив, що він проходить на даний час лікування.

Обставини вчинення ОСОБА_3 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, знайшли своє об`єктивне підтвердження в ході судового розгляду на підставі досліджених судом доказів, зокрема:

- показаннях потерпілого ОСОБА_1 , який у судовому засіданні розповів що 09 вересня 2020 року заїхав до ОСОБА_6 , який проживає біля ОСОБА_3 .. Вдома його не виявилося, а біля хвіртки було розсипано багато цвяхів. Потерпілий вирішив дізнатися хто це зробив, після перегляду відеокамер стало зрозуміло, що це ОСОБА_3 .. ОСОБА_3 почав щось кричати зі свого подвір`я, а потерпілий тим часом поїхав додому. ОСОБА_1 по дорозі зупинився та запитав ОСОБА_3 навіщо він це зробив, на що отримав відповідь нецензурною лексикою, сварками. Між ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_1 зав`язалася словесна перепалка в ході якої перший наніс цеглиною удар по руці. Удар цеглою був один, з внутрішньої сторони ліктя.

- показаннях свідка ОСОБА_4 , який у судовому засіданні розповів, що восени, після обіду, точну дату не пам`ятає, приїхав потерпілий ОСОБА_1 , та сказав, що біля хвіртки розсипані цвяхи. По відеозапису з камер встановили, що зробив це ОСОБА_3 . Свідок ОСОБА_4 пішов прибирати, а потерпілий поїхав додому. ОСОБА_3 цим часом кричав нецензурною лексикою. Свідок звернув увагу, що автомобіль потерпілого дорогою додому зупинився біля ОСОБА_3 , коли ОСОБА_1 сідав в машину за ним біг ОСОБА_3 з цеглиною. Коли свідок ОСОБА_4 підійшов до потерпілого ОСОБА_1 то побачив у нього садно на руці біля ліктя з якого виступала кров

- показаннях експерта ОСОБА_5 , який у судовому засіданні надав покази аналогічні висновку експертизи № 373 від 29.09.2020;

- постановою про призначення експертизи від 16.09.2020 (а.с.69);

- висновком експерта №_05-6-01/347_ від 18.09.2020 згідно якого у ОСОБА_1 забій правого ліктьового суглобу із раною на його передній поверхні, що продовжувалася садном. Ушкодження виникли від дії твердого тупого предмета, відносяться до категорії легких, що спричинило короткочасний розлад здоров`я (а.с.70);

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею за участю свідка ОСОБА_4 від 17.09.2020 (а.с.71-73);

- протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицею за участю потерпілого ОСОБА_1 від 18.09.2020 (а.с.74-76);

- протоколом огляду місця події з фототаблицею від 16.09.2020 (а.с.77-79);

- заявою потерпілого ОСОБА_1 від 21.09.2020 про долучення до матеріалів кримінального провадження відеозапису з реєстратора автомобіля (а.с.144);

- диском з відеозаписом з відео реєстратора (а.с.146);

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 16.09.2020 (а.с.147);

- постановою про визнання речовими доказами та передачу їх на зберігання від 21.09.2020 (а.с.149)

Судом досліджено наступні письмові докази, що характеризують особу щодо якої розглядається клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 : копія паспорта громадянина України ОСОБА_3 , довідка про судимості, повідомлення Шполянського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській області, згідно якого ОСОБА_3 на обліку уповноваженого органу з питань пробації не перебуває, повідомленням Шполянського РВК від 17.09.2020 за №1163, згідно якого ОСОБА_3 18.05.2012 був переданий з обліку призовників на облік військовозобов`язаних сержантів і солдатів запасу, для постановки на військовий облік не з`являвся і до ЗСУ на військову службу за контрактом Шполянським РВК не призивався; довідки №186 та №195 від лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, згідно яких перебуває з 01.11.2014 на диспансерному обліку лікаря-психіатра; характеристикою голову виличного комітету затвердженої секретарем Шполянської міської ради ОТГ від 17.09.2020, згідно якої ОСОБА_3 поводить себе неадекватно, інколи спокійний, а проходить певний час і його дії мають непередбачений характер(а.с.80-86).

Згідно з клопотанням про застосування до ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру, яке складене прокурором Шполянського відділу Смілянської місцевої прокуратури Руденком Р.М., винуватість ОСОБА_3 у скоєнні діяння підтверджується доказами, але згідно висновку експерта № 373 від 29.09.2020, на період часу, до якого відносяться скоєння ним суспільно-небезпечного діяння у ОСОБА_3 виявлялися прояви хронічного психічного захворювання у формі шизофренії параноїдної форми з епізодичним перебігом і наростаючим дефектом, з актуальними маячними психопатоподібними розладами, ускладненої психічними і поведінковими розладами внаслідок сполученого вживання психоактивних речовин з синдромом залежності (на теперішній час утримання), через що на вказаний період часу він не міг усвідомлювати свої дії і керувати ними (а.с.87-91). Що власне і було підтверджено показаннями експерта ОСОБА_5 у судовому засіданні.

Суд, вислухавши прокурора, який підтримує клопотання, представника потерпілого, захисника та законного представника ОСОБА_3 , свідків, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази вважає, що є всі підстави застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 93, ч.1 ст. 94 КК України до такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, вид яких визначається залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.

Згідно зі ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Пункт п.1''е'' даної статті, передбачає законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.

Стосовно утримання осіб, які мають психічні розлади (п. 1 "е" ст. 5 Конвенції) Суд зазначає, що "їх може бути позбавлено волі або з метою проведення медичного лікування, або у зв`язку з потребами, що вимагає суспільство, або у зв`язку з медичними та суспільними підставами разом... основна причина, чому Конвенція дозволяє позбавити волі осіб, зазначених у п. 1 "е" ст. 5 Конвенції, полягає не тільки в тому, що вони можуть представляти небезпеку для суспільства, а ще й у тому, що їх власні інтереси можуть потребувати їх утримання (п.37. Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, справа «Горшков проти України», заява №67531/01)

Згідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно ч. 3, 4 ст. 503 КПК України кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинення дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.

Так, у суді встановлено, що дійсно мало місце вчинення суспільно небезпечного діяння, передбачене ч. 2 ст. 125 КК України; вказане суспільно небезпечне діяння вчинено саме ОСОБА_3 у стані неосудності, що підтверджено висновком судово-психіатрічного експерта № 373 від 29.09.2020, психічний розлад є таким, що потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом..

Запобіжний захід не обирався.

Цивільний позов у справі не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Процесуальних витрат не має.

Майнова шкода не завдана.

Питання речових доказів визначити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 94 КК України, ст. 369-371, 503, 513, 516 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шпола, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.

Речові докази: цеглину, яку передано на зберігання до кімнати речових доказів Шполянського ВП СВП ГУНП в Черкаській області - знищити; DVD-диск з відеозаписом, який долучено до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Копію ухвали для виконання направити до відділу поліцейської діяльності №2 Звенигородського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Шполянський районний суд протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя С.С. Сивокінь