Постанова № 96800337, 11.05.2021, Диканський районний суд Полтавської області

Справа № 529/213/21

Провадження № 2-а/529/2/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Кириченко О.С.,

секретаря судового засідання - Бурлиги Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Диканька Полтавської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 № 763416 від 17.03.2021, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сергеєвим Р.Є., якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 17.03.2021 він керував транспортним засобом КАМАЗ 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в якому перевозив сечовину (карбамід) в м`яких контейнерах типу "big-bag" ємністю 0,65 тонн від ТОВ "Спектр-Агро" до приватного агропідприємства "Диканське" згідно накладної № 2 від 17.03.2021, що входило в його посадові обов`язки як водія ПАП "Диканське", де він працює. 17.03.2021, близько 10 год. 56 хв., на автошляху М-03 Київ-Харків-Довжанський, 301 км, його було зупинено поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону УПП в Полтавській області ДПП сержантом поліції Сергеєвим Р.Є. для перевірки вантажу. На вимогу поліцейського він надав всі документи для перевірки, пред`явив для огляду м`які контейнери типу "big-bag" та товаросупровідні документи на перевезення вантажу. Під час огляду вантажу поліцейський зробив припущення, що сечовина (карбамід), яка перевозилась, належить до небезпечного вантажу, а саме є вибухонебезпечною, оскільки містить високу масову частку азоту. Не зважаючи на всі його пояснення та докази, що вантаж не є небезпечним, поліцейський пішов до свого службового автомобіля і там зачинився, а згодом вийшов та вручив йому постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 763416 від 17.03.2021, згідно якої його визнано винним у тому, що він керував транспортним засобом, що перевозив небезпечний вантаж, а саме карбамід, 45 % у кількості 19,5 тонн згідно ТТН № 2 від 17.03.2021 за кодом ООН 1357, без свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечного вантажу та без свідоцтва ДОПНВ - свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж, чим порушив п.п. 22.5 ПДР України, наказ 656 МВС, та накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 510 грн.

Позивач вказує, що поліцейським Сергеєвим Р.Є. було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, спірна постанова у справі про адміністративне правопорушення не містить жодного підтвердження того, що в м`яких контейнерах типу "big-bag", які перевозились, знаходився саме карбаміду нітрат зволожений з масовою часткою води не менше 20 %, в ній лише зазначено "карбамід, 45%". Карбамід не відноситься до небезпечного вантажу, а водій не потребує необхідного свідоцтва ДОПНВ для перевезення. Згідно переліку позначок маркування на м`яких контейнерах типу "big-bag" немає жодного відповідного номеру ООН та знаку небезпеки, що вказував би на небезпечний вантаж. Відповідно до п. 6.1 ДСТУ 7312:2013 сечовину за критеріями ДСТУ 4500-3 не класифікують як небезпечний вантаж. Відповідно до таблиці 1 - фізико-хімічні показники сечовини п. 5.2 ДСТУ 7312:2013 масова частка азоту повинна становити 46,2 % і це є стандартом, а не підставою для віднесення карбаміду до небезпечних речовин. Проте, не дивлячись на документи, без висновку експерта, поліцейський ОСОБА_2 зробив висновок, що вантаж, який перевозився, відноситься до категорії небезпечних речовин.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просить скасувати оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення серії ДП18 № 763416 від 17.03.2021, винесену стосовно нього за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Таран Р.Ф. в судове засідання не з`явилися, надали суду заяву про підтримання позову та розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача - Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та розглянути справу без його участі. В обґрунтування відзиву на позов вказано, що відповідно до накладної на переміщення, товар перевозився у сухому стані. Відповідно до Додатку № 3 до підпункту 2.7.1 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2008 № 1430, карбамід в сухому стані, він же сечовина, перевозиться як сечовини нітрат сухий. Даний вантаж має номер ООН 0220, клас № 1. Номер ООН та класифікаційний шифр надаються небезпечним вантажам. Відповідно до п. 22.5 ПДР України за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів. На транспортному засобі, який перевозить небезпечний вантаж, обов`язково повинні бути встановлені розпізнавальні знаки. Відповідно до п. 9 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом МВС № 656 від 04.08.2018, при перевезенні небезпечних вантажів на транспортній одиниці мають бути, крім перелічених у ПДР, такі документи: ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, передбачене розділом 8.2.1 додатка В до ДОПНВ. Класифікація небезпечного вантажу зазначається у паспорті безпечності хімічної продукції, у випадках, передбачених ДОПНВ, - у транспортному документі. Враховуючи, що позивачем було допущено порушення ПДР, його було притягнуто до адміністративної відповідальності у встановленому законом порядку.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Тараном Р.Ф. було подано відповідь на відзив. В обґрунтування цієї відповіді вказано, що відповідачем невірно тлумачаться норми зазначених у відзиві на позов Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 25.11.2008 № 1430, Додаток № 3 до підпункту 2.7.1 яких передбачає, що карбамід в сухому стані (сечовина) перевозиться як сечовини нітрат сухий і даний вантаж має номер ООН 0220, клас № 1, тобто являється небезпечним вантажем. Вказані Правила не можуть бути порушені позивачем, як про це зазначає відповідач, оскільки відповідно до п. 1.1 цих Правил вони поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України. Відповідно до п. 6.1 Технічні умови «Сечовини (карбаміду)» ДСТУ 7312:2013, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1231 від 14.10.2013, сечовину за критеріями ДСТУ 4500-3 не класифікують як небезпечний вантаж. Враховуючи, що вантаж, який перевозив ОСОБА_1 , не віднесено до категорії небезпечного, даний вантаж перевозився не залізничним транспортом, Правила перевезення небезпечних вантажів від 25.11.2008 № 1430 не можуть бути застосовані за обставин у вказаній справі.

З огляду на подані учасниками справи письмові заяви, суд провів розгляд справи у судовому засіданні за відсутності сторін, на підставі наявних матеріалів у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено ч. 4 ст. 229 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 17.03.2021 близько 10 год. 56 хв. на автошляху М-03 Київ-Харків-Довжанський, 301 км, позивач ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КАМАЗ 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив вантаж - сечовину (карбамід) в м`яких контейнерах типу "big-bag" ємністю 0,65 тонн, кількість - 19,5, від ТОВ "Спектр-Агро" до приватного агропідприємства "Диканське" згідно накладної № 2 від 17.03.2021, що входило в його посадові обов`язки як водія ПАП "Диканське", де він працює /а.с. 8, 18/.

Поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сергеєвим Р.Є. було винесено оскаржувану постанову серії ДП18 № 763416 від 17.03.2021, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

Зі змісту даної постанови вбачається, що 17 березня 2021 року о 10 год. 56 хв. на автошляху М-03 Київ-Харків-Довжанський, 301 км, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом КАМАЗ 55102, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозив небезпечний вантаж, а саме карбамід, код ООН 1357, без свідоцтва про допущення транспортного засобу до перевезення небезпечних вантажів, без свідоцтва ДОПНВ, свідоцтва про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечний вантаж, чим порушив п. 22.5 ПДР України, наказ 656 МВС, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП /а.с. 7/.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Диспозиція ч. 1 ст. 132-1 КУпАП є бланкетною нормою права, яка містить посилання на спеціальний нормативний акт. Тому, при вчиненні правопорушення, передбаченого цією статтею, у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності має бути зазначено спеціальний нормативний акт, що регулює дорожнє перевезення небезпечних вантажів, конкретні вимоги якого порушила особа, притягнута до адміністративної відповідальності.

Статтею 1 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" (дія, якого розповсюджується, зокрема, на перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом) визначено поняття "небезпечного вантажу", якими є - речовини, матеріали, вироби, відходи виробничої та іншої діяльності, які внаслідок притаманних їм властивостей за наявності певних факторів можуть під час перевезення спричинити вибух, пожежу, пошкодження технічних засобів, пристроїв, споруд та інших об`єктів, заподіяти матеріальні збитки та шкоду довкіллю, а також призвести до загибелі, травмування, отруєння людей, тварин і які за міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за результатами випробувань в установленому порядку залежно від ступеня їх впливу на довкілля або людину віднесено до одного з класів небезпечних речовин.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про перевезення небезпечних вантажів" транспортні засоби, якими перевозяться небезпечні вантажі, повинні відповідати вимогам безпеки, охорони праці та екології, а також у встановлених законодавством випадках мати відповідне маркування і свідоцтво про допущення до перевезення небезпечних вантажів. У разі дорожнього перевезення небезпечних вантажів відповідність зазначеним вимогам транспортних засобів, обладнання, підготовки водіїв перевіряється територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України з видачею відповідних свідоцтв про допуск до перевезення.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху дорожнє перевезення небезпечних вантажів здійснюється за спеціальними правилами.

Пунктом 22.6 Правил дорожнього руху передбачено, що транспортні засоби, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, повинні рухатися з увімкненим ближнім світлом фар, задніми габаритними ліхтарями та встановленими у випадках, визначених спеціальними правилами, розпізнавальними знаками, передбаченими пунктом 30.3 цих Правил, а великовагові та великогабаритні транспортні засоби, сільськогосподарська техніка, ширина якої перевищує 2,6 м - також з увімкненим проблисковим маячком (проблисковими маячками) оранжевого кольору.

Відповідно до п.30.3 (д) Правил дорожнього руху, "табличка оранжевого кольору" - прямокутник оранжевого кольору із світлоповертальною поверхнею та каймою чорного кольору. Розміри знака, написи ідентифікаційних номерів небезпеки і небезпечного вантажу, якщо такі вимагаються, та його розміщення на транспортних засобах визначаються Європейською Угодою про міжнародне дорожнє перевезення небезпечних вантажів.

Згідно з пунктом 13 Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.08.2018 № 656, небезпечні вантажі перед початком перевезення мають бути класифіковані та/або віднесені до одного з класів (підкласів), при цьому визначається додаткова небезпека, а для речовин класів небезпеки 3, 4.1 (крім самореактивних речовин), 4.2, 4.3, 5.1, 6.1, 8 та 9 - група упакування. Для речовин та вибухових виробів класу 1 додатково визначається група сумісності. Ці показники для небезпечних вантажів класу 1 та вантажів, не зазначених конкретно за найменуванням у переліку небезпечних вантажів десенсибілізованих вибухових речовин класу 3 та класу 4.1, самореактивних вантажів класу 4.1, органічних пероксидів класу 5.2 та інфекційних речовин класу 6.2, визначаються компетентним органом, а для інших небезпечних вантажів - виробником продукції. Класифікація небезпечного вантажу зазначається в паспорті безпечності хімічної продукції, у випадках, передбачених ДОПНВ,- у транспортному документі.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України за № 1430 від 25.11.2008 затверджено Правила перевезення небезпечних вантажів, до яких в подальшому Наказами Міністерства інфраструктури вносилися зміни та доповнення. Зазначені Правила не втратили чинності та є діючими на даний момент, в тому числі й на момент складання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача.

Відповідно до п. 1.1. Правил № 1430 від 25.11.2008 вони поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України.

Відповідач у своєму відзиві на позов посилається на Додаток № 3 до підпункту 2.7.1 Правил перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерством транспорту та зв`язку України від 25.11.2008 № 1430, як на підтвердження того, що Карбамід в сухому стані, він же Сечовина, перевозиться як Сечовини нітрат сухий. Даний вантаж має номер ООН 0220, клас № 1. Відповідач у відзиві зазначає, що саме ці Правила були порушені позивачем.

Однак, відповідачем невірно тлумачяться зазначені норми, оскільки ці Правила, як зазначено у п. 1.1, поширюються на перевезення небезпечних вантажів залізничним транспортом територією України, а не автомобільним.

Відповідно до п. 6.1 Технічних умов «Сечовина (карбамід)» ДСТУ 7312:2013, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1231 від 14.10.2013, сечовину за показниками та критеріями ДСТУ 4500-3 не класифікують як небезпечний вантаж.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що вантаж, який перевозив позивач, не віднесено до категорії небезпечного, даний вантаж перевозився не залізничним транспортом, а тому Правила перевезення небезпечних вантажів № 1430 від 25.11.2008, як про це зазначає відповідач у відзиві на позов, не можуть бути застосовані за обставин у вказаній справі.

Враховуючи наведене, суд прийшов до переконання, що в діях позивача відсутнє порушення норм законодавства, яке регулює перевезення небезпечних вантажів.

Дослідивши оскаржувану постанову від 17.03.2021, суд дійшов висновку, що вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, п. 5 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказам МВС України від 07.11.2015 року № 1395, оскільки в ній не зазначено, які саме спеціальні норми, визначені законодавством, було порушено позивачем, внаслідок чого поліцейський прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що був порушений п. 22.5 ПДР України та визначено кваліфікацію даного порушення за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. В оскаржуваній постанові вказано лише, що позивач порушив наказ 656 МВС, без зазначення повної назви нормативного акта та його частини чи пункту, який, як вважав поліцейський, було порушено позивачем, що є порушенням вимог чинного законодавства щодо змісту постанови у справі про адміністративне правопорушення та не дає можливості встановити, які конкретні вимоги законодавства було порушено позивачем. Про те, які саме норми чинного законодавства було порушено на думку поліцейського, було зазначено лише представником відповідача у відзиві на позов. Постанова таких відомостей не містить.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами 1, 4 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів належними і допустимими доказами правомірність прийнятої постанови серії ДП18 № 763416 від 17.03.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП. З оскаржуваної постанови вбачається, що до неї у якості доказу додано поліцейським ОСОБА_2 лише відеозапис з бодікамери поліцейського ВІ0004. Однак, з цього відеозапису лише вбачається, що сидячи у службовому автомобілі, поліцейський ОСОБА_2 роз`яснив позивачу ОСОБА_1 , який стояв біля цього автомобіля, передбачені ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України його права, та повідомив, що стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, так як він перевозив небезпечний вантаж без відповідних документів.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про національну поліції» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 5 ІІ Розділу Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВСУ від 18.12.2018 № 1026, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що за допомогою портативного відеореєстратора (бодікамери) повинна фіксуватись уся процедура виявлення та фіксації адміністративного правопорушення, а не лише окремі процесуальні дії цієї процедури.

Досліджений відеозапис в порушення вимог чинного законодавства містить лише один фрагмент, яким зафіксовано лише роз`яснення прав позивачу та оголошення, що стосовно нього розглядається справа про адміністративне правопорушення, вся процедура виявлення та оформлення адміністративного правопорушення не зафіксована, зокрема не зафіксовано дослідження поліцейським доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову та вважає необхідним скасувати оскаржувану постанову від 17.03.2021, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено в повному обсязі, сума судових витрат у розмірі 454,00 грн, понесених позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - відповідача Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1 ЗУ "Про перевезення небезпечних вантажів", ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, п. 6.1 Технічних умов «Сечовина (карбамід)» ДСТУ 7312:2013, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1231 від 14.10.2013, ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 72, ст. ст. 77, ч. 1 ст. 139, ч. 4 ст. 229, ст. ст. 243-246, 255, 286, 293, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 763416 від 17 березня 2021 року, винесену поліцейським взводу № 1 роти № 4 батальйону Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції сержантом поліції Сергеєвим Ростиславом Євгеновичем, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу вказаного адміністративного правопорушення.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати у справі у вигляді сплаченого ним судового збору за подачу позову до суду у сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили через десять днів з дня його ухвалення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його ухвалення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, 2-В, код ЄДРПОУ 40108646.

Головуючий О.С. Кириченко