Рішення № 96796252, 11.05.2021, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 р.м. ХерсонСправа № 540/834/21 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаоптстрой" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Мегаоптстрой" (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 25.02.2021 №UA508040/2021/000042/1 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 12.03.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), учасникам наданий строк для надання заяв по суті справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на умовах, визначених контрактом від 06.03.2020 № СН-UA-20/03/06, позивачу поставлений товар: товар № 1- комбіновані холодильники-морозильники з окремими зовнішніми дверима марки Смарт - код товару 8418108010; товар № 2 - морозильники типу "скриня" - код товару 8418302090. 25.02.2021 під час декларування (декларація № UA508040/2021/001138) вказаних товарів у порядку, встановленому Митним Кодексом України, позивач заявив самостійно визначену митну вартість товарів у сумі 46948,80 доларів США. Митна вартість визначалась за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) відповідно до ст. ст. 57 та 58 МК України. На підтвердження митної вартості товару та для митного оформлення позивач надав повний пакет документів, що передбачені ст. 53 МК України та необхідні для митного оформлення вказаного в декларації товару. Втім, 25.02.2021 відповідач прийняв рішення № UA508040/2021/000042/1 про коригування митної вартості за резервним методом. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення є протиправним, оскільки прийняте з порушенням визначеного законом порядку, без дотримання основних принципів митного регулювання: законності та визнання рівності та правомірності інтересів усіх суб`єктів господарювання. Як стверджує позивач, митний орган може додатково витребувати у декларанта лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Так, на пропозицію відповідача надати необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, позивачем надані відповідні пояснення та документи. Разом з тим, факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару. Відтак, на митний орган покладається обов`язок вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. ТОВ "Мегаоптстрой" наголошує, що обставини, на які вказує відповідач в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості жодним чином не спростовують митної вартості, яка була зазначена позивачем у поданій митній декларації і не є підставою для здійснення коригування такої митної вартості. Із наведених підстав, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

05.04.2021 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому стверджує про необґрунтованість позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на таке. 25.02.2021 ТОВ "Мегаоптстрой" подана митна декларація для здійснення митного оформлення товару № UA508040/2021/001138. За результатами аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС ДФС" виявлено невідповідність заявленого рівня митної вартості до інформації, яка є в розпорядженні митниці. За результатами оцінки ризику щодо вказаних митних декларацій спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формою контролю: перевірка правильності визначення митної вартості задекларованих товарів. Позивач при декларуванні товару надав рахунок-фактуру від 05.01.2021 № ВІN21010472, в якому відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, що унеможливлює ідентифікувати інвойс з даною поставкою. Крім того, не надані страхові документи та документи, які б містили відомості про вартість страхування. У зв`язку з цим, та зважаючи, що надані документи не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості, декларанту запропоновано надати перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, відповідно до статті 53 МК України. На що декларант додатково надіслав: прайс-лист та комерційну-пропозицію. Однак, додатково наданий прайс-лист має адресний характер та суб`єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців. Перевіркою додатково поданих документів встановлено, що у своїй сукупності вони не спростовують сумнівів щодо достовірності заявленого рівня митної вартості. Декларантом не надані документи, що містяться у вимозі митного органу. Так як митна вартість товарів не може бути визнаною митним органом за основним методом визначення митної вартості згідно з положеннями ст. 58 МК України, то, в результаті митну вартість товарів скориговано, визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000042/1 від 25.02.2021, яке відповідач вважає правомірним. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

06.03.2020 між ТОВ "Мегаоптстрой" та компанією HOMA APPLIANCES CO., LTD, укладений контракт № СН-UA-20/03/06 (далі - Контракт) на поставку товару "холодильне обладнання у номенклатурі, кількості та цінах, відповідно до супровідних документів" на умовах CIF ODESSA/CHERNOMORSK/YUZHNIY, відповідно до правил Інкотермс 2010.

На виконання умов Контракту позивачем імпортовано на митну територію України товари у відповідності до Специфікації № 31 від 05.01.2021, а саме: товар № 1 - комбіновані холодильники-морозильники з окремими зовнішніми дверима, марки "смарт", місткістю - 206 л., кількістю - 428 шт., на загальну вартість - 27648,80 дол. США; товар № 2 - морозильники типу "скриня", місткістю 145 л., кількістю - 386 шт., на загальну вартість - 19300,00 дол. США.

25.02.2021, на виконання договору про надання послуг митного брокера, ФОП ОСОБА_1 подав для митного оформлення товару до митного органу декларацію №UA508040/2021/001138, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів: товар № 1 - 27648,80 дол. США, товар № 2 - 19300,00 дол. США, за ціною договору - перший метод визначення митної вартості.

Разом з митною декларацією позивачем для оформлення товару надані: пакувальний лист б/н від 05.01.2021, рахунок-фактура (інвойс) № ВІН21010472 від 05.01.2021, коносамент № 207369332 від 20.01.2021, автотранспортні накладні №№ 135, 307, 415, 429, 640 від 25.02.2021, декларація про походження товару № ВІН21010472 від 05.01.2021, доповнення до зовнішньоекономічного договору № 31 від 05.01.2021, б/н від 10.06.2020, б/н від 07.12.2020, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларується та подання якого для митного оформлення не супроводжується від 06.03.2020 № СН-UA-20/03/06, банківський платіжний документ № 12 від 01.12.2020, інші некласифіковані документи.

За результатами оцінки ризику щодо МД № UA508040/2021/001138 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 25.02.2021 митний орган, згідно п. 3 ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України, направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості: 1) якщо здійснювалося страхування - страхові документи; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

25.02.2021 на виконання вимог митного органу позивач додатково надав відповідачу прайс-лист та комерційну пропозицію, та повідомив митний орган про відсутність у Товариства інших документів.

25.02.2021 Чорноморська митниця Держмитслужби прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2021/000042/1.

Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: "… Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлені складові митної вартості (фактурна вартість, витрати на страхування) достовірно документально не підтверджені. У наданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 05.01.2021 № ВІН21010472 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця. Поставка товарів здійснюється на умовах поставки CIF «PIVDENNYI», відповідно до ІНКОТЕРМС 2010. Згідно з ч. 2 ст. 53 МКУ документами, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, є, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять ВІДОМОСТІ про вартість страхування (якщо здійснювалося страхування). Відповідно до умов поставки CIF згідно з Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж, при цьому страхування має бути оформлено у вигляді контракту (договору) та продавець повинен надати покупцю страховий поліс чи інше підтвердження страхового покриття. Разом з тим, страхових документів та документів, які б містили відомості про вартість страхування, не надано. Відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції) Та в результаті здійснення порівняння митної вартості товару з рівнем митної вартості подібних товарів вказаного виробника, що імпортуються в Україну, що міститься в ЄАІС Держмитслужби - встановлено, що рівень вартості товару значно нижчий від рівня митної вартості подібних товарів, що імпортуються в Україну. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи, а саме: 1) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи; 2) копію митної декларації країни відправлення; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару № 1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 04.02.2021 №UA100670/2021/100714, а саме: 97,48 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 428*97,48 =41721.44 Дол. США); митну вартість товару № 2 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявноїу митного органу - МД від 11.12.2020 № UA100670/2020/107592, а саме: 72,92 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 386*72,92 =28147,12 Дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

У зв`язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив: за товар № 1 - суму ПДВ - 82596,99 грн, суму мита - 19665,95 грн; за товар № 2 - суму мита - 12363,49 грн., суму ПДВ - 51926,68 грн.

Позивач вважає таке рішення митного органу протиправним, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі- МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, які викладені у оскаржуваному рішенні, крім іншого, полягали у відсутності: документів щодо якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3 контракту від 06.03.2020 № СН-UA-20/03/06 поставка товару здійснюється на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/ PIVDENNYI згідно Міжнародним правилам тлумачення торгових термінів "Інкотермс" у редакції 2010 року. Транспортування товару морем в контейнері.

На сьогодні діють Офіційні правила Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів, видання МТП № 560, в редакції з 01.01.2011 Інкотермс-2010, за змістом яких посилання на Інкотермс-2010 в договорі купівлі-продажу чітко визначає відповідні обов`язки сторін та зменшує ризик юридичних ускладнень. Метою Інкотермс є забезпечення єдиного набору міжнародних правил для тлумачення найбільш уживаних торговельних термінів у зовнішній торгівлі.

Відповідно до Інкотермс-2010 CIF (Cost, Insurance and Freight (... named port of destination) - вартість, страхування і фрахт (... назва порту призначення). Термін "вартість, страхування та фрахт" означає, що поставка є здійсненою продавцем, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, проте, ризик втрати чи пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, спричинені подіями, що виникають після здійснення поставки, переходять з продавця на покупця. Однак за умовами терміна CIF на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення. Отже, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. Покупець повинен мати на увазі, що за умовами терміна CIF від продавця вимагається забезпечення страхування лише з мінімальним покриттям. У випадку, якщо покупець бажає мати страхування з більшим покриттям, він повинен або прямо та недвозначно домовитися про це з продавцем, або самостійно вжити заходів до забезпечення додаткового страхування.

Таким чином, у разі укладання контракту за умовами поставки CIF, на продавця покладається обов`язок забезпечення страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, а також сплати страхових внесків та вартості перевезення вантажу до порту відвантаження.

Зважаючи на те, що перевезення товару здійснювалося морем на умовах поставки CIF, суд вважає, що в даному випадку Товариство не повинно додатково страхувати товар та нести витрати на транспортування вантажу до порту CIF ODESSA/ CIF CHORNOMORSK/ CIF PIVDENNYI.

Крім того, п. 6.2, 6.3 контракту від 06.03.2020 № СН-UA-20/03/06 передбачено умови передачі (приймання) товару, а саме визначено перелік товаросупровідних документів: морський коносамент; 2 оригінала специфікації; комерційний рахунок - 3 оригінала; пакувальний лист - 3 оригінали. Відправником є завод виробник HOMA APPLIANCES CO.,LTD. По кількості Товар приймається Покупцем відповідно до товаросупровідних документів.

Тобто, за умовами контракту не передбачена передача покупцю документів про страхування вантажу.

У документах, надання покупцеві яких передбачене контрактом і на підставі яких позивачем розраховувалась митна вартість товару, та які надавались на вимогу відповідача, зокрема, інвойсі від 05.01.2021 № ВІН21010472, специфікації від 05.01.2021 № 31, пакувальному листі від 05.01.2021, прйс-лист від 28.12.2020 вказана ціна товару з урахуванням умов поставки CIF PIVDENNYI.

Отже, суд вважає помилковим твердження відповідача про неможливість перевірки правильності визначеної декларантом митної вартості товару за відсутності документів, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, оскільки такі документи у даному випадку не вимагаються в силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 53 МК України.

Щодо твердження відповідача про те, що в рахунку-фактурі відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий, а також банківські реквізити продавця, суд зазначає, що вказане митним органом порушення не впливає на ціноутворення, а також не спростовує реальну вартість товару.

Крім того, суд встановив, що відповідно до п. 5.3 Контракту від 06.03.2020 № СН-UA-20/03/06 місце платежу - валютні реквізити продавця, що вказані в даному контракті чи доповненнях до нього (додаткових угодах, інвойсах, специфікаціях), які є невід`ємною частиною цього контракту.

Тобто, зазначеним пунктом контракту передбачено, що платежі мають здійснюватись на валютні реквізити, вказані у договорі.

Ще одна обставина, яка на думку митного органу, впливає на митну вартість товару, зазначена у рішенні про коригування митної вартості товарів від 25.02.2021 №UA508040/2021/000042/1: "відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції)".

Суд вважає безпідставним посилання відповідача на положення статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, як на одну з підстав для прийняття оспорюваного рішення, зважаючи на таке.

Відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи надані позивачем порушують чи не відповідають вимогам статті VII Генеральної угоди.

Більш того, відповідно до положень МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст.ст. 58-63 цього кодексу.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах №814/2659/16, № 804/3893/17.

Також суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Так як, при митному оформлені у позивача не було митної декларації країни відправника, рахунку про сплату комісійних послуг, транспортних документів, бухгалтерських документів та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подані вище зазначенні документи є безпідставним.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14, № 815/2013/15.

Отже, митний орган не довів, що позивач сплатив за товар іншу суму ніж та, яка заявлена у якості митної вартості товару.

Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно із ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

За результатами проведеної консультації митну вартість товарів за МД №UA508040/2021/000042/1 скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявних у митного органу декларацій:

- товар № 1 скоригований та визначений за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 04.02.2021 № UA100670/2021/100714, а саме: 97,48 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 428*97,48 =41721.44 Дол. США);

- товар № 2 скоригований та визначений за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявноїу митного органу - МД від 11.12.2020 №UA100670/2020/107592, а саме: 72,92 Дол. США/шт (числове значення митної вартості товару становить: 386*72,92 =28147,12 Дол. США).

Дослідивши надані відповідачем копіюї митних декларацій №UA100670/2020/107592 та № UA100670/2021/100714, суд встановив, що задекларовані товари у вказаних митних декларацій різняться від товарів, задекларованих позивачем. Так, позивачем задекларовані морозильні камери типу "скриня" місткістю 145 л та "з окремими зовнішніми дверима" місткістю 206 л, у той час, як у митних деклараціях № UA100670/2020/107592 та №UA100670/2021/100714 задекларовані морозильні камери "скриня" місткістю 400 л та "з двома зовнішніми дверима " місткістю 340 л.

Отже, із наведеного слідує, що у порівняних товарах різниться місткість морозильних камер.

Крім того, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною Контракту від 06.03.2020 №CH-UA-20/03/06 згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Висновки відповідача про заниження позивачем митної вартості товару та надання митному органу недостовірних даних не підтверджуються наявними матеріалами справи, а виявлені невідповідності у поданих позивачем документах не впливають на ціну товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що оскаржуване рішення митний орган прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі без обґрунтування причин того, що позивач неправильно визначив митну вартість товарів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Чорноморської митниці Держмитслужби від 25.02.2021 № UA508040/2021/000042/1 про коригування митної вартості товарів, відтак - задовольняє вимоги позивача у повному обсязі.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст.134 КАС України).

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Позивач не надав жодних доказів на підтвердження понесених судових витрат на правничу допомогу, як наслідок, суд не має можливості встановити їх розмір.

Розподіл судових витрат щодо судового збору суд здійснює за правилами статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 242- 246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) від 25.02.2021 №UA508040/2021/000042/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаоптстрой" (код ЄДРПОУ 41690023, 73000, м. Херсон, вул. Нестерова, 2-в) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2498 (дві тисячі чотириста дев`яносто вісім) грн 30 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 108020200