Ухвала суду № 96796126, 11.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа № 500/1698/20

11 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Баранюка А.З. розглянувши у письмовому провадженні заяву Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якому просить:

визнати протиправними дії Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено статтею 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

зобов`язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 недоплаченої суми щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

29.03.2021 на адресу суду від Управління соціальної політики Тернопільської міської ради надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду. Вказана заява обґрунтована тим, що у відповідності до ст.17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Відповідно до вимог ч.1 ст.48 Бюджетного кодексу України зазначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

На виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №500/1698/20 від 22 лютого 2021 року, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_1 , як учаснику бойових дій, проведено перерахунок разової грошової допомоги до 5 травня 2020 року з врахуванням раніше виплачених сум. Довідку про здійснення нарахування №1014/13.08 від 29.03.2021 було надіслано супровідним листом за №1031/13.08 від 29.03.2021 до Головного управління Державної казначейської служби України в Тернопільській області та супровідним листом за №1030/13.08 від 29.03.2021 до Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ).

Зазначено, що Управління є лише розпорядником державних коштів, які виділені в межах бюджетних асигнувань і не в змозі провести виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 недоплаченої грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Оскільки на 2021 рік не виділено бюджетних асигнувань з державного бюджету на виконання вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також на виконання судових рішень, Управління просить відстрочити виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 у справі №500/1698/20 до кінця бюджетного року.

Ухвалою суду від 30.04.2021 призначено судове засідання з розгляду даної заяви.

Сторони у судове засідання не прибули.

Згідно з ч. 2 ст. 378 КАС України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Вказане кореспондується також з положеннями ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ст.ст. 370, 372 КАС України.

Виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Питання відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення врегульовані нормами ст. 378 КАС України.

Так, зокрема, ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 378 КАС України).

Суд зазначає, що підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом. Такі обставини можуть виникати, зокрема, у зв`язку із відсутністю у боржника відповідних коштів у разі, коли стягнення усієї суми боргу призведе до порушень або зупинення роботи боржника, інших істотних обставин.

У постанові від 06 грудня 2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №819/150/17.

При цьому Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Вказане узгоджується також з прецендентною практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" Європейський суд з прав людини вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Також у справах "Сук проти України" та "Бурдов проти Росії" Європейський суд з прав людини зазначив, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання своїх зобов`язань.

З огляду на вказану позицію Європейського суду з прав людини, суд критично ставиться до посилання заявника - органа державної влади - на відсутність коштів, як на причину неможливості виконання судового рішення.

Таким чином, зазначені заявником у заяві обставини, не є обставинами, які ускладнюють виконання рішення суду.

Також суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.243,248,256,378,294,295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Головуючий суддя Баранюк А.З.