Рішення № 96796080, 11.05.2021, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1401/21

11 травня 2021 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якій просить: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 протиправними та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2021 року, як державному службовцю з розрахунку 90% від 12295,00 грн. суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного довідці №4-16/1 від 04.01.2021 року про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданою Фінансовим управлінням Зборівської районної державної адміністрації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29.02.2008 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначено ОСОБА_1 пенсію за віком, як державному службовцю, згідно з Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII. На думку позивача, право на перерахунок пенсії надано йому з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а саме відповідно до ст.37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII (в редакції, чинній на день призначення пенсії), і тому право на перерахунок пенсії не може бути обмежене чи скасоване, відповідно до вимог ст.22 Конституції України. Рішенням Зборівського районного суду Тернопільської області від 22.12.2016 року у справі №599/1741/16-а, зобов`язано Козівське обєднане Управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу, починаючи з 01.12.2016 року з розрахунку 90% від суми заробітної плати, визначеній у довідці Фінансового управління Зборівської районної державної адміністрації №4-16/315 від 25.11.2016 року про складові заробітної плати.

Норми Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VІІІ, який набрав чинності з 01.05.2016 року , стосуються порядку призначення пенсії громадянам у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення після 01.05.2016 року і не підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності. Більш того, таке застосування норм права суперечить вимогам ч.1 ст.58 Конституції України. Також, положення п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року № 213-VІІІ поширюються виключно на правовідносини, які виникли після 01.06.2015 року.

За таких обставин, позивач вважає протиправною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії як державному службовцю з розрахунку 90% від суми заробітної плати, визначеній у довідці Фінансового управління Зборівської районної державної адміністрації №4-16/1 від 04.01.2021 року про складові заробітної плати, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.03.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області 26.04.2021 року подано до суду відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що підстав для перерахунку пенсії позивачу немає, так як з набранням з 01.05.2016 року чинності Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VІІІ, скасовано, зокрема, ст.37-1 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" скасовано п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, яким визначався механізм перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII.

Враховуючи те, що Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VІІІ не передбачає проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених згідно із Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII, постановою постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 скасовано п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, підстави для перерахунку пенсії позивача у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутні. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_1 з 29.02.2008 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII.

Фінансовим управлінням Зборівської районної державної адміністрації 04.01.2021 року видано ОСОБА_1 довідку №4-16/1 про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, за посадою начальника управління, з якої призначено пенсію, для її перерахунку в грудні 2020 року (а.с.6).

Позивач 27.01.2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII, на підставі довіки Фінансового управління Зборівської районної державної адміністрації №4-16/1 від 04.01.2021 року про складові заробітної плати.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0305-8/5452 від 23.02.2021 року позивачу відмовлено, оскільки відсутні підстави для перерахунку його пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям (а.с.7-9).

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість дій, рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року №889-VIII (далі - Закон України №889-VIII) визначено право на пенсійне забезпечення державних службовців. Цей закон набув чинності 01.05.2016 року.

Умови пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 визначалися Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 року №3723-XII (далі - Закон України №3723-XII).

Відповідно до статті 37-1 зазначеного Закону у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

До зазначеної статті були внесені зміни, а її зміст викладено у наступній редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України".

Умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям були визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865, зокрема у п.4 та 5, за змістом яких підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця було передумовою для перерахунку пенсії.

Надалі, постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її п.6 застосовується з 01.12.2015 року, п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 виключено, а п.5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Таким чином, положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 не містить.

Отже, з 01.12.2015 року по 01.05.2016 року чинне законодавство, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за ст.37 Закону №3723-ХІІ.

При цьому, чинна у зазначений період редакція ст.37-1 Закону №3723-ХІІ не визначала передумов перерахунку пенсій, а лише відносила вирішення такого питання до компетенції Кабінету Міністрів України.

Крім того, з 01.05.2016 року набув чинності Закон України №889-VIII у зв`язку з чим положення Закону №3723-XII частково втратили чинність, у тому числі норми ст.37-1.

Натомість, у ст.90 Закону № 889-VIII закріплено правило, за яким пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям.

З огляду на викладене, суди дійшов висновку, що законодавство, станом на момент звернення позивача до пенсійного органу за перерахунком пенсії, не регламентувало ані права особи на перерахунок його пенсії у зв`язку зі зміною розміру мінімальної заробітної плати, ані порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 29.08.2018 року у справі № 555/2183/16-а, від 26.02.2020 року у справі №508/808/16-а, від 28.10.2020 року у справі № 826/16182/18, від 22.04.2021 року у праві №712/10182/17, яка враховується судом в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України.

Слід також наголосили на тому, що відмова відповідача у перерахунку пенсії позивачу не призвела до зменшення розміру пенсії державного службовця, яку вона отримувала до цього, і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав та/або позбавленням її права на соціальний захист.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.12.2011 року №20-рп/2011 зазначено, що зміна механізму нарахування соціальних виплат та допомоги повинна відбуватись відповідно до критеріїв пропорційності та справедливості і є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів власне сутність змісту права на соціальний захист.

Посилання позивача на те, що зміни в законодавстві, які звужують зміст та обсяг існуючих прав не повинні застосовуватися є безпідставним, оскільки відсутність правового врегулювання не може свідчити про звуження існуючих прав позивача саме з боку органів Пенсійного фонду.

Також не заслуговують на увагу доводи позивача на те, що застосування законодавства, чинного на момент звернення до відповідача із заявою про перерахунок є порушенням вимог ст.58 Конституції України, оскільки право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, з якими особа пов`язує право на такий перерахунок, а не з часу її виходу на пенсію.

За сукупністю встановлених обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у перерахунку її пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, діяв на підставі, в межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та визнає оскаржувані дії такими, що відповідають вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ч.2 ст.2 КАС України, а доводи позивача та представлені ним докази наразі не спростовують вказаних висновків суду.

Відповідно, відсутні правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.02.2021 року, як державному службовцю з розрахунку 90% від 12295,00 грн. суми заробітної плати, виходячи з її розміру, зазначеного довідці №4-16/1 від 04.01.2021 року про складові заробітної плати, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, виданою Фінансовим управлінням Зборівської районної державної адміністрації, оскільки такі вимоги є похідними від першої.

В силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, надав суду достатні докази на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, про що описано вище.

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за встановленої судом безпідставності його вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити ді відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач:

- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження/місце проживання: Майдан Волі, 3,м. Тернопіль,46001, код ЄДРПОУ/РНОКПП 14035769).

Головуючий суддя Мандзій О.П.