Рішення № 96795912, 11.05.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 р. Справа № 480/2957/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

1. Визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 50% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці.

2. Зобов`язати ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 як судді апеляційного суду у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №59 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 14.12.2016 позивача звільнено у відставку з посади судді апеляційного суду Сумської області. Відповідно до постанови Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 березня 2017 року зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення з 09 грудня 2016 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді - 12 років 00 місяців 23 дні стажу, який складається з проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 01 грудня 1988 року по 20 листопада 1990 року, половини строку навчання в Українській академії внутрішніх справ з 01 вересня 1991 року по 17 червня 1995 року, роботи на посаді слідчого слідчого відділення Роменського MB УМВС України в Сумській області з 20 червня 1995 року по 28 серпня 2003 року, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Тобто, встановлено судом стаж роботи позивача на посаді судді складає 25 повних років, а тому з 19.02.2020 року обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, повинно проводитись з розрахунку 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Проте, 29.01.2021 відповідач прийняв рішення № 959230822962 щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020, врахувавши стаж роботи на посаді судді лише 21 рік 05 місяців 20 днів та призначив до виплати щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, починаючи з 19.02.2020 із здійсненням реальної виплати у лютому 2021 року, виплату коштів за попередній період не планує здійснювати.

21.03.2021 звернувся з клопотанням в електронному вигляді до відповідача про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Проте відповіді не отримав, перерахунок не проведено.

Позивач вважає, що такі дії відповідача є безпідставними та прийняті не в межах повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України.

Ухвалою суду від 08.04.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є суддею у відставці та отримує довічне грошове утримання відповіднро до Закону України "Про судоустрій та статус суддів", що не заперечується сторонами.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.03.2017 року (залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017) у справі № 592/2196/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення з 09 грудня 2016 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді - 12 років 00 місяців 23 дні стажу, який складається з проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 01 грудня 1988 року по 20 листопада 1990 року, половини строку навчання в Українській академії внутрішніх справ з 01 вересня 1991 року по 17 червня 1995 року, роботи на посаді слідчого слідчого відділення Роменського MB УМВС України в Сумській області з 20 червня 1995 року по 28 серпня 2003 року, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (а.с. 11-13, 14-16).

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27.11.2020 року у справі № 480/4257/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 23.03.2020 щодо відмови у перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки Сумського апеляційного суду №59 від 04.03.2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду №59 від 04.03.2020 з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 (а.с. 8-10).

Рішенням Сумського об`єднаного управління ПФУ № 959230822962 від 29.01.2021 встановлено загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 50 % (за стаж роботи на посаді судді 21 рік 5 місяців 20 днів) (а.с. 17).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 64 Конституції України гарантовано, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно з ч.1 ст.126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ (далі по тексту - Закон № 1402-VІІІ) визначені організаційні засади діяльності судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до п.2 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України від 07.07.2010 №2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.

За приписами ч.1 ст.142 Закону №1402-VІІІ судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

При цьому, суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (ч.2 ст.142 Закону №1402-VІІІ).

Відповідно до частин 3-5 ст.142 Закону №1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Разом з цим, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №1402-VIII були передбачені певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.

Так, пунктом 22 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII було визначено, що право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.

Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".

До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (пункт 23 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1402-VIII).

Проте, Законом України від 16.10.2019 №193-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування", який набрав чинності 07.11.2019, було виключено зазначені вище пункти 22, 23 Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII.

Відповідно до пункту 24 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:

а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;

б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

В той же час, згідно з пунктом 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 25 розділу ХІІ Прикінцеві та перехідних положень Закону №1402-VIII зі змінами.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині свого рішення зазначив, що довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Сумським окружним адміністративним судом у справі № 480/4257/20 було встановлено, що з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 18.02.2020 у справі № 2-р/2020 у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону №1402-VIII.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону № 1402-VІІІ щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Як було зазначено вище, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.03.2017 року (залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017) у справі № 592/2196/17 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Сумське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з моменту призначення з 09 грудня 2016 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді - 12 років 00 місяців 23 дні стажу, який складається з проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 01 грудня 1988 року по 20 листопада 1990 року, половини строку навчання в Українській академії внутрішніх справ з 01 вересня 1991 року по 17 червня 1995 року, роботи на посаді слідчого слідчого відділення Роменського MB УМВС України в Сумській області з 20 червня 1995 року по 28 серпня 2003 року, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 90% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання (а.с. 11-13, 14-16).

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 13.03.2017 року (залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017) у справі № 592/2196/17 встановлено, що на момент звернення позивача до Вищої ради юстиції із заявою про відставку стаж роботи на посаді судді склав 25 років.

Отже, з урахуванням викладеного, стаж роботи ОСОБА_1 , що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить повних 25 років.

Так, зі змісту протоколу перерахунку вбачається, що основний розмір довічного утримання позивача після перерахунку складає 50 %, а повинен складати 60 % (50+2% х 5 роки) суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з урахуванням вимог ч. 3 ст.142 Закону № 1402 .

Відповідно до ч. 2 ст. 19, ст. 22 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

На думку суду, зменшення відсотку основного розміру довічного утримання позивача було здійснено не у спосіб, передбачений Конституцією України та Закону № 1402 -VIII, а в контексті положень статті 1 Першого протоколу до Конвенції відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним.

В пунктах 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" від 01.06.2006, Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності (cf., Pressos Compania Naviera S. A. v. Belgium, рішення від 20.11.1995 року, серія А, № 332, с. 21, п. 31). Аналогічна правова позиція щодо права власності особи сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стретч проти Сполучного Королівства (Stretch - United Kingdom, № 44277/98, рішення від 24.04.2003).

Отже, в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, позивач, отримуючи пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з прийнятим рішенням пенсійного органу про її призначення мав законні сподівання на отримання пенсії без будь-яких обмежень.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах "Жовнер проти України" від 29 червня 2004 року, "Меллахер та інші проти Австрії" від 19 грудня 1998 року та "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року, визначив, що під поняттям "майно" розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, "активи", які можуть виникнути, "правомірні очікування"/"законні сподівання" особи. При цьому, у змісті рішення у справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23 жовтня 1991 року Європейський суд з прав людини зазначив, що "правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Суд зазначає, що невизначеністю та зміною своєї позиції щодо наявності певного стажу судді відповідачем було порушено принцип юридичної визначеності, як складової частини поняття верховенства права.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Враховуючи, що відповідачем вчинено дії, які порушили права позивача, а також те, що відповідач, здійснюючи виплату пенсії позивачу суддівської виногороди, не дотримався вимог Закону № 1402-VIII, такі дії не можуть відповідати приписам ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому належним способом захисту прав позивача є визнання дій ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 60% до 50% при проведенні перерахунку раніше нарахованої пенсії ОСОБА_1 протиправними.

У зв`язку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправними дії ГУ ПФУ в Сумській області щодо зменшення розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 50% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці, зобов`язання ГУ ПФУ в Сумській області здійснити ОСОБА_1 як судді апеляційного суду у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №59 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області 908,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 07.04.2021 р. №0.0.2079197331.1 (а.с. 7).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо зменшення ОСОБА_1 розміру відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці до 50% при проведенні перерахунку раніше нарахованого довічного грошового утримання судді у відставці.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) як судді апеляційного суду у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно із довідкою Сумського апеляційного суду від 04.03.2020 №59 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з розрахунку 60 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м.Суми, вул. Пушкіна, 1, код ЄДРПОУ 21108013) судовий збір в сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук