Рішення № 96795571, 09.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/7887/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С., розглянув у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Позовні вимоги:

- визнати протиправною та скасувати вимогу №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 2754,18 грн;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 2754,18 грн.

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

28.12.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Полтавській області) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Історія справи

Ухвалою суду від 04.01.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.02.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 19.02.2021 допущено заміну відповідача Головного управління ДПС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 43142831) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Полтавській області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44057192).

Аргументи учасників справи

В обґрунтування протиправності оскаржуваної вимоги позивач зазначив, що особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування лише при умові, що така особа не є найманим працівником в межах такої незалежної професійної діяльності і що вона отримує дохід саме від такої незалежної професійної діяльності. Позивач вказував, що оскільки він є найманим працівником ПАТ "Укртатнафта", тобто працює за трудовим договором на посаді начальника юридичного управління та отримує заробітну плату з якої відраховується єдиний внесок, а тому контролюючим органом безпідставно винесено вимогу №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 2754,18 грн.

11.03.2021 до суду від ГУ ДПС у Полтавській області надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, з огляду на те, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок, а тому, на переконання відповідача, закон допускає одночасну сплату єдиного внеску як самим застрахованим, так і страхувальником. Отримання позивачем заробітної плати та сплата роботодавцем у визначеному Законом порядку єдиного внеску, нарахованого на суму такої заробітної плати, не звільняє позивача від обов`язку сплачувати єдиний внесок за здійснення підприємницької діяльності, не пов`язаної із трудовою діяльністю. Відповідач вказував, що сума, зазначена в оскаржуваній вимозі №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020, буде відображена в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, тобто ці відомості будуть використані для обчислення та призначення платнику страхових виплат. Тому відсутні підстави вважати, що нарахування єдиного внеску позивачу та одночасну сплату єдиного внеску роботодавцем спричиняє подвійну його сплату та суперечить меті запровадженого державою консолідованого податку. Окремо відповідач зазначав про те, що станом на 01.05.2020 року борг з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у ОСОБА_1 складав 29 293,44 грн. Відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб 15.05.2020 відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №440/2731/20 інтегрована картка платника податків по єдиному внеску приведена у відповідність шляхом виключення інформації про борг на суму 26 539,26 грн; після приведення у відповідність в інтегрованій картці платника податків залишилась облікованою заборгованість в сумі 2 754,18 грн, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань за 4 квартал 2019 року.

25.03.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач спростовував твердження відповідача щодо того, що наявність трудових відносин не звільняє позивача від обов`язку повторно сплачувати ЄСВ за діяльність в якості адвоката. Проте, на переконання позивача, таке твердження відповідача не є доречним у цій справі, оскільки позов ОСОБА_1 мотивований не наявністю трудових відносин та сплатою ЄСВ роботодавцем, а відсутністю діяльності як адвоката на ринку адвокатських послуг; обставина наявності у позивача трудових відносин стосується спору як доказ того, що позивач основний свій час використовує як найманий працівник. Крім того, позивач наголошував, що у відзиві на позов відповідач зазначив, що період, за який позивачу нараховане зобов`язання з ЄСВ - 4-й квартал 2019 року в сумі 2 754,18 грн. Однак за вказаний період, 4 квартал 2019 року, податковим органом вже приймалось рішення про стягнення боргу (недоїмки) за вказаний період. Відповідна вимога була оскаржена позивачем до суду та скасована рішенням Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2731/20 від 30.06.2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020. На думку позивача, вказане свідчить про те, що відповідач повторно прийняв відносно нього незаконне рішення стосовного одного і того ж періоду. Такі дії представників органу державної влади позивач розцінював як пряме зловживання посадовими обов`язками та невиконання рішення суду, у зв`язку з чим просив суд вжити процесуальних заходів по припиненню зловживань посадовими особами ГУ ДПС у Полтавській області, а саме - постановити окрему ухвалу про притягнення посадових осіб до дисциплінарної відповідальності та повідомити правоохоронні органи про вчинення злочину за статтею 382 Кримінального кодексу України.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

Обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що з 12.03.2002 по теперішній час ОСОБА_1 працює в ПАТ "Укртатнафта"; на даний час займає посаду начальника юридичного відділу, що підтверджується довідкою ПАТ "Укртатнафта" №4/560 від 24.12.2020 та не заперечується відповідачем.

Згідно з Довідкою про суми нарахованої заробітної плати виданої ПАТ "Укртатнафта" №13-6880 від 24.12.2020 ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по листопад 2020 року нараховувалася заробітна плата з якої вираховувався єдиний соціальний внесок.

Позивач є адвокатом. На підставі рішення Полтавської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 20.07.2007 №7 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії №537.

13.11.2020 ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу №Ф-19358-13/7651, якою зобов`язано ОСОБА_1 сплатити заборгованість з єдиного внеску в розмірі 2 754,18 грн.

Позивач, вважаючи вимогу ГУ ДПС у Полтавській області №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020 протиправною та такою, що підлягає скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до положень пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Згідно з підпунктом 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 ПК України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску встановлено положеннями Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI), згідно частин другої та третьої статті 9 цього Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI, платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Платники єдиного внеску, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Перелік платників та особливості сплати єдиного внеску в залежності від категорії внормовано статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Згідно зі пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.

Особи, які провадять у тому числі адвокатську діяльність та отримують дохід від цієї діяльності, віднесені згідно зі пунктом 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VI до платників єдиного внеску.

Висновки щодо правозастосування

Із системного аналізу наведених вище положень законодавства слідує, що необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнята особа та отримання доходу від такої діяльності.

Водночас, суд відзначає, що свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно зі положень статті 13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 12.03.2002 перебуває у трудових відносинах із ПАТ "Укртатнафта", де на цей час обіймає посаду начальника юридичного управління.

Таким чином, позивач надає правову допомогу в рамках трудових відносин з ПАТ "Укртатнафта", перебуваючи на посаді начальника юридичного управління та є працівником в межах незалежної професійної діяльності.

Згідно з Довідкою про суми нарахованої заробітної плати виданої ПАТ "Укртатнафта" №13-6880 від 24.12.2020 ОСОБА_1 за період з січня 2020 року по листопад 2020 року нараховувалася заробітна плата, з якої вираховувався єдиний соціальний внесок.

При цьому, представником відповідача до суду не надано будь - яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач здійснює незалежну професійну діяльність поза межами ПАТ "Укртатнафта", як самозайнята особа та отримує дохід від такої діяльності.

Враховуючи те, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) поза межами трудових відносин з ПАТ "Укртатнафта" не працює, та, відповідно, доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, суд дійшов висновку про те, що визначена в оскаржуваній вимозі сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 754,18 грн фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.03.2019 у справі №820/6324/17 (адміністративне провадження №К/9901/51065/18, №К/9901/50934/18).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності сформованої ним вимоги про сплату боргу (недоїмки) від №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020 на суму 2 754,18 грн зі сплати єдиного внеску, а тому позовні вимоги в частині визнання її протиправною та скасування підлягають задоволенню.

Надаючи оцінку позовній вимозі про зобов`язання внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом виключення інформації про борг на суму 2 754,18 грн, суд виходить із наступного.

Згідно з підпунктом 14.1.171 пункту 14.1 статті 14 ПК України, для цілей оподаткування податкова інформація вживається у значенні, визначеному Законом України "Про інформацію".

У статті 1 Закону України "Про інформацію" інформацією визнано будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

В силу вимог пункту 63.12 статті 63 ПК України, інформація, що збирається, використовується та формується органами державної податкової служби у зв`язку з обліком платників податків, вноситься до інформаційних баз даних і використовується з урахуванням обмежень, передбачених для податкової інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, відомості, внесені податковим органом до баз даних, є публічною інформацією, що повинна відповідати принципу достовірності та відображати дійсний стан розрахунків платника з бюджетом.

Наведене виключає наявність в інформаційних базах даних податкового органу інформації про податкові зобов`язання платника податків у тому числі і по сплаті єдиного внеску без наявності у особи обов`язку щодо його сплати.

Враховуючи встановлення судом відсутності у ОСОБА_1 обов`язку по сплаті єдиного внеску та беручи до уваги ту обставину, що вимоги про сплату боргу виносяться податковим органом на підставі інформації наявної в інтегрованих картках платника податку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки платника податків позивача шляхом виключення інформації про борг на суму 2754,18 грн.

Окрім того, судом встановлено, що податковим органом 12.02.2020 сформовано вимогу №Ф-6109-51/2055 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, нарахованого ОСОБА_1 станом на 31.01.2020 у розмірі 29 293,44 грн.

Позивач, не погоджуючись із вимогою №Ф-6109-51/2055 від 12.02.2020, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом про визнання її протиправною та скасування.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №440/2731/20, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020, позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною та скасовано вимогу ГУ ДПС у Полтавській області №Ф-6109-51/2055 від 12.02.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 29 293,44 грн; зобов`язано ГУ ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 29 293,44 грн; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 1 681,60 грн.

Вирішуючи спір в адміністративний справі №440/2731/20, суд виходив із того, що позивач, як самозайнята особа (адвокат) поза межами ПАТ "Укртатнафта" не працює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, відтак визначена в оскаржуваній вимозі Головного управління ДПС у Полтавській області сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 29 293,44 грн фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача; представником відповідача до суду не надано будь - яких пояснень або належних та допустимих доказів того, що позивач здійснює незалежну професійну діяльність поза межами ПАТ "Укртатнафта", як самозайнята особа та отримує дохід від такої діяльності. З цим підстав, суд визнав протиправною та скасував вимогу ГУ ДПС у Полтавській області №Ф-6109-51/2055 від 12.02.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 29 293,44 грн, а також зобов`язав ГУ ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 шляхом виключення інформації про борг на суму 29 293,44 грн.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №440/2731/20 набрало законної сили 29.09.2020.

Однак, всупереч висновків Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2731/20 ГУ ДПС у Полтавській області не було приведено відомості в інтегрованій картці платника, на якій обліковуються зобов"язання ОСОБА_1 за єдиним соціальним внеском, у відповідність до встановлених обставин.

Натомість, у відзиві на позовну заяву у цій справі, представник відповідача вказував, що відділом адміністрування податків і зборів з фізичних осіб 15.05.2020 відповідно до рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020, постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №440/2731/20 інтегрована картка платника податків по єдиному внеску приведена у відповідність шляхом виключення інформації про борг на суму 26 539,26 грн; після приведення у відповідність в інтегрованої картки платника податків залишилась заборгованість в сумі 2 754,18 грн, яка виникла за рахунок щоквартальних нарахувань за 4-й квартал 2019 року.

Відповідно до підпунктів 21.1.1, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПК України, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 №422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881, затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок №422).

Згідно зі пунктом 2 Порядку №422, інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП.

Разом із цим, перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущене як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок.

Пунктом 3 Порядку №422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС.

Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (пункт 4 Порядку №422).

Відповідно до пункту 5 Порядку №422, контроль достовірності первинних показників за податками і зборами, митними та іншими платежами до бюджетів та єдиним внеском здійснюється керівниками структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи.

Загальний контроль за достовірністю відображення в ІКП облікових показників забезпечується підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень.

Дії працівників органів ДФС при відображенні в інформаційній системі органів ДФС первинних показників фіксуються із зазначенням ідентифікатора користувача, дати та часу дії.

При виявленні некоректних базових записів структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

У разі необхідності коригування облікових показників ІКП у ручному режимі таке коригування здійснюється виключно за рішенням керівника (заступника керівника) органу ДФС, підготовленим відповідним структурним підрозділом за напрямом роботи.

У разі встановлення, що перекручення (викривлення) показників допущене у результаті умисних дій працівників органів ДФС, такі працівники притягуються до відповідальності у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 1 розділу 2 Порядку №422, з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закритті ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки "платник відсутній в реєстрі"; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування"; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП.

Розбіжності, в контексті приписів пункту 2 розділу 2 Порядку №422 не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування". Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом "Платежі до з`ясування" здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу ІІІ цього Порядку.

Системний аналіз вищевикладеного дає суду підстави дійти висновку, що у випадку неповного та/або несвоєчасного відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущених як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок, у разі їх виявлення структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ із обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою.

Аналогічна правова позиція була викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №825/999/17, від 26.02.2019 у справі №805/4374/15-а, від 25.03.2020 у справі №826/9288/18.

За таких обставин, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до інтегрованої картки платника податків.

Суд зазначає, що відповідачем не надано належних та достатніх доказів на підтвердження обставин приведення інтегрованої карти платника ОСОБА_1 , на якій обліковуються розрахунки з бюджетом з єдиного внеску, у відповідність з рішенням суду у справі №440/2731/20 та до встановлених обставин у цій справі.

В ході розгляду цієї справи відповідач не спростував жодними документальними доказами наведені висновки суду та, відповідно, не довів суду правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваної вимоги №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 2 754,18 грн.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 належить задовольнити повністю.

Аналізуючи норми чинного законодавства, враховуючи висновки, викладені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 у справі №440/2731/20, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Згідно зі частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1681,60 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1681,60 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Полтавській області №Ф-19358-13/7651 від 13.11.2020 про сплату боргу (недоїмки) на суму 2 754,18 грн.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області внести зміни до інтегрованої картки платника податків - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) шляхом виключення інформації про борг на суму 2754,18 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 681,60 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.С. Шевяков