Рішення № 96795497, 11.05.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10196/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №214191 від 31.08.2020 р., №214320 від 07.09.2020 р., №214798 від 21.09.2020 р., №221157 від 12.10.2020 р., вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки, Державна служба України з безпеки на транспорті, в якому просив:

-постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №214191 від 31 серпня 2020 року;

-постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №214320 від 07 вересня 2020 року;

-постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №214798 від 21 вересня 2020 року;

-постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №221157 від 12 жовтня 2020 року;

-стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок)80 грн.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

19.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-05 (450 +/-500) здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягая марка DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ДСАН 27, д.н.з. НОМЕР_2 .

За результатами перевірки складено акт № 239286 від 19.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення п. 22.5 ПДР а саме: перевезення гороху з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь - 27,07 т. при допустимих 24,0 т., що перевищує норму на 12.79 % . Порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевищення вантажу з перевищенням габаритно -вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу.

Позивач зазначив, що при складанні акту перевірки посадові особи відповідача не взяли до уваги властивості вантажу, який перевозився зазначеним транспортним засобом, а саме горох, що є подільним вантажем й може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Крім того, відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі (а горох є саме таким вантажем), свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.

Таким чином, показники осьового навантаження є сумнівними, оскільки відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортного засобу з відповідним видом вантажу унеможливлює встановлення факту порушення вагових параметрів та вони в будь-якому випадку при зважуванні автомобіля у динамічному стані не будуть відображати дійсну вагу по осях.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 31.08.2020 р.

Представником позивача надано усні та письмові пояснення щодо фактів зазначених в акті №239286 та правову позицію щодо не можливості застосування адміністративно-господарського штрафу.

Однак під час розгляду зазначеного акту ці доводи не були взяті відповідачем до уваги та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №214191 від 31.08.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн.

19.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-05 (450 +/-500) здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягая марка DAF д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом Schmitz, д.н.з. НОМЕР_4 вантаж горох.

За результатами перевірки складено акт № 240235 від 19.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевищення вантажу з перевищенням габаритно -вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 07.09.2020 р.

Позивач зазначив, що посадовими особами відповідача не враховано, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустиму вагу.

Позивач зазначив, що при складанні акту перевірки посадові особи відповідача не взяли до уваги властивості вантажу, який перевозився зазначеним транспортним засобом, а саме горох, що є подільним вантажем й може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Крім того, відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі (а горох є саме таким вантажем), свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.

Таким чином, показники осьового навантаження є сумнівними, оскільки відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортного засобу з відповідним видом вантажу унеможливлює встановлення факту порушення вагових параметрів та вони в будь-якому випадку при зважуванні автомобіля у динамічному стані не будуть відображати дійсну вагу по осях.

Однак під час розгляду зазначеного акту ці доводи не були взяті відповідачем до уваги та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №214320 від 07.09.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн.

29.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-29 Харків-Красноград-Перещепіно здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягач марка DAF д.н.з. НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт № 236672 від 29.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезень вантажів, перелік яких визначений в ст.48 зазначеного Закону, а саме відсутня тахокарта.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 21.09.2020 р.

Однак під час розгляду зазначеного акту ці доводи не були взяті відповідачем до уваги та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №214798 від 21.09.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700,00 грн.

Позивач зазначив, що відповідач не надав правової оцінки тому факту, що вищезазначений транспортний засіб здійснював лише внутрішні вантажні перевезення.

Крім того, чинним законодавством не передбачено наявність тахокарти.

Таким чином, відповідальність за відсутність на транспортному засобі тахографу під час здійснення внутрішніх перевезень відсутня.

Крім того, 22.10.2020 р. на адресу позивача надійшла постанова від 12.10.2020 р. №221157 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700,00 грн.

Зазначена постанова прийнята на підставі акту від 19.08.2020 р. №241042.

Позивач зазначив, що запрошення на розгляд матеріалів на адресу позивача не надходили, отже постанову без участі позивача/його представника.

Позивач вважає, що зазначені постанови прийняті відповідачем без урахування всіх обставин справи, а тому є протиправними та належать до скасування.

(б) Позиція Відповідача

20.11.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник відповідача по постанові №214798 від 21.09.2020 р. зазначив, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», в частині відсутності протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Представник відповідача по постанові №214191 від 31.08.2020 р. зазначив, що при проведенні зважування автотранспортного засобу позивача встановлено перевищення допустимого навантаження на здвоєну вісь на 3,07 т, що є підставою для застосування штрафної санкції до позивача.

Представник відповідача по постанові №214320 від 07.09.2020 р. зазначив, що при проведенні зважування автотранспортного засобу позивача встановлено перевищення допустимого навантаження на строєну вісь на 2,64 т. що є підставою для застосування штрафної санкції до позивача.

ІІІ. Процедура та рух справи

12.10.2020 р. суд ухвалою прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

09.11.2020 р. суд ухвалою здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначив судове засідання.

01.02.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання, замінив відповідача Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на Південне міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки та відповідно до ч.6 ст.48 КАС України розпочав розгляд справи спочатку.

17.03.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та продовжив розгляд справи по суті у порядку письмового провадження.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

19.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-05 (450 +/-500) здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягая марка DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ДСАН 27, д.н.з. НОМЕР_2 .

За результатами перевірки складено акт № 239286 від 19.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення п. 22.5 ПДР а саме: перевезення гороху з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь - 27,07 т. при допустимих 24,0 т., що перевищує норму на 12.79 % . Порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевищення вантажу з перевищенням габаритно -вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 31.08.2020 р.

Представником позивача надано усні та письмові пояснення щодо фактів зазначених в акті №239286 та правову позицію щодо не можливості застосування адміністративно-господарського штрафу.

За результатами розгляду справи відповідач виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача №214191 від 31.08.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн.

19.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-05 (450 +/-500) здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягая марка DAF д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом Schmitz, д.н.з. НОМЕР_4 вантаж горох.

За результатами перевірки складено акт № 240235 від 19.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевищення вантажу з перевищенням габаритно -вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 07.09.2020 р.

Позивач зазначив, що посадовими особами відповідача не враховано, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустиму вагу.

За результатами розгляду справи відповідач виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача №214320 від 07.09.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн.

29.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-29 Харків-Красноград-Перещепіно здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягач марка DAF д.н.з. НОМЕР_1 .

За результатами перевірки складено акт № 236672 від 29.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме надання послуг з перевезень вантажів, перелік яких визначений в ст.48 зазначеного Закону, а саме тахокарти.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 21.09.2020 р.

За результатами розгляду справи відповідач виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача №214798 від 21.09.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700,00 грн.

Крім того, 22.10.2020 р. на адресу позивача надійшла постанова від 12.10.2020 р. №221157 про застосування адміністративно-господарського штрафу, відповідальність за яке передбачена абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700,00 грн.

Зазначена постанова прийнята на підставі акту від 19.08.2020 р. №241042.

V. Джерела права та висновки суду

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 3 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно з ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт", державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку №1567, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Пунктом 4 Порядку №1567 регламентовано, що контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567, у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Згідно з п.25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 26 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Згідно п.22.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні затверджений постановою КМУ Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок №879).

Відповідно до п.3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.23 Порядку №879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до п.24 Порядку №879 після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

Відповідно до ч.1 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно з ч.4 ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до абз. 14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Властивістю сипучих вантажів є те, що такий вантаж може вільно переміщуватися під час зміни швидкості руху транспортним засобом, під час руху по поверхні, що має певний кут нахилу. При цьому змінюється навантаження на осі транспортного засобу.

Також суд звертає увагу на те, що єдиною методикою виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі в Україні є лише Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі, розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом Державної служби автомобільних доріг України, затверджена заступником голови Державної служби автомобільних доріг України (Укравтодор), атестована у відповідності з ГОСТ 8.010-99 Національним науковим центром "Інститут Метрології", свідоцтво про атестацію № 02-84-08.

Разом із тим, вказана методика не розповсюджується на транспорті засоби з рідким вантажем або вантажем, що змінює розподіл навантажень на вісі транспортного засобу в русі.

Повертаючись до обставин справи суд зазначає наступне.

19.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-05 (450 +/-500) здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягая марка DAF д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом ДСАН 27, д.н.з. НОМЕР_2 вантаж горох.

За результатами перевірки складено акт № 239286 від 19.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення п. 22.5 ПДР а саме: перевезення гороху з перевищенням вагових обмежень на строєну вісь - 27,07 т. при допустимих 24,0 т., що перевищує норму на 12.79 % . Порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевищення вантажу з перевищенням габаритно -вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 31.08.2020 р.

Представником позивача надано усні та письмові пояснення щодо фактів зазначених в акті №239286 та правову позицію щодо не можливості застосування адміністративно-господарського штрафу.

Однак під час розгляду зазначеного акту ці доводи не були взяті відповідачем до уваги та винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №214191 від 31.08.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн.

19.07.2020 р. посадовими особами відповідача на а/д М-05 М-05 (450 +/-500) здійснено перевірку транспортного засобу сідловий тягая марка DAF д.н.з. НОМЕР_3 з напівпричепом Schmitz, д.н.з. НОМЕР_4 вантаж горох.

За результатами перевірки складено акт № 240235 від 19.07.2020 р. в якому зафіксовано порушення ч.1 абз. 15 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема перевищення вантажу з перевищенням габаритно -вагових норм понад 10% але не більше 20% без відповідного дозволу.

Розгляд наведених матеріалів призначено на 07.09.2020 р.

Позивач зазначив, що посадовими особами відповідача не враховано, що загальна маса транспортного засобу не перевищувала нормативно допустиму вагу.

За результатами розгляду справи відповідач виніс постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу до позивача №214320 від 07.09.2020 р. відповідальність за яке передбачено абз.15 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 17000,00 грн.

Суд погоджується з твердженням позивача, що при складанні актів перевірки посадові особи відповідача не взяли до уваги властивості вантажу, який перевозився зазначеними транспортними засобом, а саме горох, що є подільним вантажем й може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху.

Крім того, відсутність методики виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів із вантажем, що змінює розподіл навантаження на вісі транспортного засобу в русі (а горох є саме таким вантажем), свідчить про неможливість встановлення достовірного та точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу.

Таким чином, показники осьового навантаження є сумнівними, оскільки відсутність вимог щодо нормативів навантаження транспортного засобу з відповідним видом вантажу унеможливлює встановлення факту порушення вагових параметрів та вони в будь-якому випадку при зважуванні автомобіля у динамічному стані не будуть відображати дійсну вагу по осях.

Суд враховує виключення пункту 19 Порядку №879 на підставі постанови КМ України від 30.08.2017 року №671, який визначав необхідність наявності Методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Мінекономрозвитку, якою під час проведення такого контролю повинні керуватись Укртрансбезпека або її територіальні органи.

Разом з тим суд зазначає, що вимоги відносно визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, які проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, наявні в підпункті 2 пункту 2 Порядку №879, який є чинним.

При цьому існування такої методики і її використання під час зважування автомобіля позивача відповідачем не доведено.

Суд зазначає, що виключення пункту 19 Порядку №879, свідчить лише про те, що Кабінетом Міністрів України усунуто вимогу про використання двох різних методик, затверджених різними центральними органами виконавчої влади, а не про те, що ним прийнято рішення про відсутність необхідності у застосуванні взагалі будь-якої методики при здійсненні габаритно-вагового контролю.

Таким чином, суд робить висновок, що постанови №214191 від 31.08.2020 р. та №214320 від 07.09.2020 р. є протиправними та належать до скасування.

Щодо оскаржуваної постанови №221157 від 12.10.2020 р. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті , затвердженим постановою КМУ від 08.11.2006 р. №1567, справо про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходження суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня виявлення.

Згідно з п.26 Порядку №1567, справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Відповідно до п.27 Порядку №1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Отже розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт передує повідомлення суб`єкта господарювання про час та місце такого розгляду.

В матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Крім того, у відзиві відповідач не дав ніякої оцінки прийнятій постанові №221157 від 12.10.2020 р. та не спростував доводи позивача, щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи

Впродовж судового розгляду справи, відповідач не довів правомірність прийнятої постанови № 221157 від 12.10.2020 р., а тому суд робить висновок, що вона протиправна та належить до скасування.

Щодо оскаржуваної постанови №214798 від 21.09.2020 р. суд зазначає наступне.

Частинами 1, 2 статті 48 Закону №2344 встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Таким чином, перелік документів, які повинен мати водій під час здійснення внутрішніх перевезень, зазначений у ст.48 Закону №2344 не є вичерпним.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 (далі за текстом - Положення №340) це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 р. №385 (далі за текстом - Інструкція №385).

Згідно з п.1.3 Інструкції №385, ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

З огляду на п.1.4 Інструкції №385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Пунктом 2.6 Інструкції №385 встановлено, що ПСТ виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог ЄУТР періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.

Відповідно до 2.7 Інструкції №385 за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 1.

Згідно з п.п.3.1, 3.3 Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктами 3.5, 3.6 Інструкції №385 визначено, що перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

Таким чином, тахокарти та картки водія чи роздруківки даних роботи цифрового тахографа є документами, передбаченими законодавством України, на підставі яких виконуються вантажні перевезення автомобільним транспортом, тобто у розумінні ст.48 Закону №2344 є іншими документами передбаченими законодавством.

Отже, протокол адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу, а також роздруківка даних роботи тахографа чи особиста картка водія, відповідно до статті 48 Закону №2344 повинні знаходитися у водія під час здійснення перевірки.

Разом з тим, доводи позивача стосовно того, що встановлення тахографу та наявність у водія картки водія є обов`язковими лише під час здійснення міжнародних перевезень, суд розцінює, як необґрунтовані, оскільки дія Інструкції №385 поширюється на усіх суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону №2344 за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Позивач не надав до суду оформленої особистої картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа за 29.07.2020 р. і протоколу перевірки та адаптації тахографа, тобто не спростовано належними та допустимими доказами висновки відповідача щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт в частині надання послуг з перевезень вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону №2344.

Таким чином, суд робить висновок, що постанова №214798 від 21.09.2020 р. про застосування до позивача адміністративно - господарського штрафу у розмірі 1700 грн. за порушення абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» є правомірною, а тому не належить до скасування.

Таким чином, суд робить висновок, що позовні вимоги обґрунтовані та належать до задоволення частково.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

VI. Розподіл судових витрат

Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Керуючись ст. ст. 2, 139, 243-246 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №214191 від 31 серпня 2020 року.

3.Постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №214320 від 07 вересня 2020 року.

4.Постанову Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу №221157 від 12 жовтня 2020 року.

5.У решті позовних вимог відмовити.

6.Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок)80 грн.

Рішення може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду винесено з урахуванням перебування судді Бойко О.Я. з 26.04.2021 року по 08.05.2021 року на лікарняному.

Позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , адреса: 68533, Одеська обл., Тарутинський район, с. Богданівка Ідентифікаційний номер НОМЕР_5 .

Відповідач: Південне міжрегіональне Управління Укртрансбезпеки адреса: 65014, м. Одеса, вул. Успенська.

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті адреса: м. Київ, Проспект Перемоги, буд.14, код ЄДРПОУ 39816845.

Суддя Бойко О.Я.