Рішення № 96794841, 22.03.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

22 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/368/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання - Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, управління), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення № 124050001207 від 03 квітня 2020 року начальника Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову в призначенні пенсії за віком;

- зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, прийняти рішення про призначення пенсії за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з моменту звернення, з урахуванням часу роботи з 26.09.1984 по 16.09.1986, на посаді голови профспілкового комітету колгоспу ім. Енгельса.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 липня 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за віком. Не погодившись із даним рішенням, позивач оскаржив його до Луганського окружного адміністративного суду, який в свою чергу скасував рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу рішенням від 19.03.2020 у справі №360/421/20.

17.12.2020 позивач отримав нове рішення № 124050001207, яке було винесене ще 03.04.2020, яким позивачу було відмовлено в задоволенні заяви з тих же самих підстав що і раніше. Рішення обґрунтоване тим, що обрахований відповідачем трудовий стаж становить 25 років 2 місяці та 14 днів, що згідно ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є недостатнім для отримання пенсії. При цьому, жодних посилань, який саме період трудового стажу позивача не взято до уваги, в рішенні не зазначено. Трудові книжки позивача містять записи, якими підтверджено трудовий стаж понад 35 років.

Позивач вважає таке рішення протиправним та таким, що порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (арк.спр. 19-20).

19.02.2021 за вх. № 6791/2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (арк.спр. 30-31), в якому відповідач заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначає такі обставини. На виклнання рішення суду від 19.03.2020 у справі №360/421/20 відповідач повторно розглянув заяву позивача про призначення пенсії від 16.07.2019 та відмовив йому в призначенні пенсії за віком, оскільки в нього відсутній трудовий стаж не менше 26 років, передбачений абзацем 2 частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В рішенні про відмову в призначенні пенсії позивачу зазначено, що позивачу враховано весь трудовий стаж відповідно до записів трудової книжки. Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якщо член колгоспу без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві, враховується час роботи фактичною тривалістю, тому позивачу на підставі наданих документів зараховано 25 років 2 місяці 14 днів загального стажу роботи за період по 31.10.2007.

Стосовно ж позовної вимоги ОСОБА_1 щодо зарахування до загального (трудового) стажу періоду його роботи з 26.09.1984 по 16.09.1986 на посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені Енгельса, яка є основною та пріоритетною, адже у разі її задоволення позивач матиме право на призначення пенсії за віком на підставі ст. 26 Закону № 1058, відзив містить таке обгрунтування.

В трудовій книжці позивача управлінням виявлено відсутність інформації в розділі «Трудовое участие в общественном хозяйстве» (мовою оригіналу) стосовно встановлених та вироблених мінімумів трудової діяльності за 1985 - 1986 роки, в той же час, згідно з тією ж трудовою книжкою, у 1984 встановлено «мінімум» - 280 трудоднів, а виконання - лише 236 трудоднів, встановлені «мінімуми» та їх часткове виконання у 1984 підтверджуються також і наданою ОСОБА_1 довідкою від 26.04.2019 № 41-ОК, виданою правонаступником колгоспу імені Енгельса Сільськогосподарським ТОВ імені Енгельса.

Крім того, вищезазначена довідка від 26.04.2019 № 41-ОК, на відміну від трудової книжки колгоспника позивача, містить також відомості і про встановлені «мінімуми» та їх виконання у 1985, а саме: встановлений мінімум (прийнятий колгоспом річний мінімум трудової участі в господарстві) - 280 трудоднів, а виконання - лише 23 трудодні. Також ОСОБА_1 до управління була подана Архівна довідка від 03.05.2019 № 346, видана Комунальною установою «Трудовий архів» Старобільського району» Старобільської РДА Луганської області, за роботу у 1986 - 1992 роках, згідно з якою трудова участь позивача у колгоспі у 1986 році становила 52 відпрацьованих дні, також в довідці наявна наступна примітка: «відомості про встановлений мінімум по колгоспу ім. 40-річчя Жовтня до архіву не надходили».

Отже, відповідач зазначає, що період роботи ОСОБА_1 з 26.09.1984 по 16.09.1986 враховано до загального (трудового) стажу позивача пропорційно відпрацьованому часу, за документами, в тому числі і довідками, поданими ОСОБА_1 до Фонду, а саме: з 01.01.1984 по 31.12.1984 - 09 місяців 07 днів (236 трудодні), з 01.01.1985 по 01.09.1985 - 28 днів (23 трудодні), з 02.09.1985 по 12.09.1986 - 01 рік 11 днів, з 30.09.1986 по 31.12.1986 - 02 місяці 01 день (52 трудодні), що сукупно за період з 01.01.1984 по 31.12.1986 становить 02 роки 11 днів страхового (загального, трудового) стажу.

Тому, на думку відповідача, відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін за відсутності учасників справи, які до судового засідання не прибули, просили суд розглянути справу за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-77 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносин.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.8-9).

Судом встановлено, що 16.07.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, отже після досягнення віку 60 років (а.с. 36).

Разом з заявою були надані наступні документи: паспорт, довідка про ідентифікаційний номер, трудова книжка серія НОМЕР_2 від 15.08.1978 та серія УКП № НОМЕР_3 від 06.02.1983 для розгляду, ксерокопія до справи; архівні довідки від 03.05.2019 № 345-348, видані КУ «Трудовий архів Старобільського району»; довідка про період строкової служби від 16.07.2019 № 1493, яка видана Старобільсько-Новопсковським об`єднаним районним військовим комісаріатом; довідка від 26.04.2019 № 41-ок, яка видана СТОВ «ім.Енгельса»; архівні довідки № № 69/01-19, 70-01-19 від 11.05.2019, які видані «Архівним відділом» Новопсковської РДА.(а.с. 36 зв.).

25.07.2019 відповідачем було винесено рішення № 124050001207 про відмову в призначенні пенсії, оскільки відповідно наданих документів загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 25 років 2 місяці 14 днів, що не відповідає вимогам ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 42 зв.).

Позивачем було оскаржене вище зазначене рішення відповідача, 19.03.2021 рішенням Луганського окружного адміністративного суду у справі № 360/421/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 25 липня 2019 року № 124050001207 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Зобов`язано Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 липня 2019 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. (а.с. 44-46). Зазначене рішення набрало законної сили 07.08.2020.

Зазначене рішення суду прийнято з тих підстав, що оскаржене рішення не містило обгрунтування підстав неповного зарахування трудового стажу позивача, що підтверджений трудовою книжкою та уточнюючими довідками, а також визначення певних періодів, які були не зараховані відповідачем.

На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі № 360/421/20 відповідачем винесено нове рішення від 03.04.2020 № 124050001207, в якому ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного стажу (26 років). В рішенні про відмову в призначенні пенсії позивачу зазначено, що позивачу враховано весь трудовий стаж. Відповідно до ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", якщо член колгоспу без поважних причин не виконував встановленого мінімуму трудової участі у громадському господарстві, враховується час роботи фактичною тривалістю.

В оскарженому рішенні також зазначено, що за наданими документами загальний стаж роботи ОСОБА_1 складає 25 років 2 місяці 14 днів, який зарахований по 31.10.2007, а саме зараховано періоди: з 03.08.1978 по 16.10.1978, з 01.11.1978 по 16.10.1980, з 27.11.1980 по 16.12.1982, з 02.09.1985 по 12.09.1986, з 18.12.1992 по 14.12.1998, з 15.12.1998 по 31.12.2003, з 01.01.2014 по 29.02.2004, з 24.05.2005 по 17.12.2006, з 01.09.2007 по 12.09.2007, з 01.10.200 по 31.10.2007, та періоди роботи в колгоспі відповідно до наданих довідок з 07.01.1983 по 31.12.1983, з 01.01.1984 по 31.12.1984 (який зараховано за відпрацьований час - 236 трудоднів), з 01.01.1984 (який зараховано за фактично відпрацьований час - 23 трудодні), (колгосп ім. Енгельса), з 30.09.1986 по 31.12.1986 (який зараховано за фактично відпрацьований час - 52 трудодня), з 01.01.1987 по 31.12.1987 (який зараховано за фактично відпрацьований час - 300 трудоднів), з 01.01.1988 по 31.12.1988, з 01.01.1989 по 31.12.1989 (який зараховано за фактично відпрацьований час - 288 трудоднів), з 01.01.1990 по 17.12.1992 (колгоспу ім. 40-річчя Жовтня), що не відповідає вимогам ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (арк. спр. 10).

Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 15.08.1978 містить такі записи:

- 03.08.1978 прийнято Старобільською ПМК-87 слюсарем-монтажником 4 розряду;

- з 16.10.1978 звільнений у зв`язку з призову на військову службу;

- 26.10.1980 прийнято Старобільською ПМК-87 слюсарем-монтажником 4 розряду;

- з 19.07.1982 переведено бригадиром-мастером;

- 16.12.1982 звільнено за ст.38 КЗпП Української РСР.

Трудова книжка ОСОБА_1 УКР № НОМЕР_3 від 06.02.1983 містить такі записи (арк.спр.13-15):

- 07.01.1983 прийнято членом колгоспу ім. Енгельса Новопсковського району;

- 26.09.1984 обраний головою профспілкового комітету колгоспу ім. Енгельса;

- 16.09.1986 звільнений з посади голови профкому у зв`язку з переобранням;

- 30.09.1986 прийнятий до членів колгоспу ім. 40-річчя Жовтня;

- 17.12.1992 припинено членство у колгоспі ім. 40-річчя Жовтня у зв`язку з перетворенням колгоспу у КСП Агрофірму «Приайдар`є» з 17.12.1992;

- 17.12.1992 прийнятий до членів КСП Агрофірму «Приайдар`є»;

- 14.12.1998 дозволений вихід з членів КСП Агрофірму «Приайдар`є» у зв`язку з переводом у СООО «Айдар-Агро»;

- 15.12.1998 прийнятий до СООО «Айдар-Агро» в порядку переведення з КСП Агрофірми «Приайдар`є»;

- 13.01.2004 звільнений за ст.36.1 КЗпП України (згода сторін);

- 14.01.2004 прийнятий КФХ «Альтаір» бригадиром тракторної бригади;

- 10.03.2004 звільнений за ст.38 КЗпП України (за власним бажанням);

- 24.05.2005 в Старобільському районному центрі зайнятості розпочато виплату допомоги по безробіттю згідно ст.23 п.2 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»;

- 17.02.2006 закінчено виплату допомоги по безробіттю згідно ст.31 п.1 пп.12 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Також трудові книжки позивача містять такі записи: (арк.спр. 15):

- 1983 рік - відпрацьовано 281 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1984 рік - відпрацьовано 236 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280; обраний головою профкома (наказ №1 від 28.09.1984);

- 1987 рік - відпрацьовано 300 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1988 рік - відпрацьовано 307 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1989 рік - відпрацьовано 288 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1990 рік - відпрацьовано 348 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1991 рік - відпрацьовано 305 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1992 рік - відпрацьовано 360 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1993 рік - відпрацьовано 312 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1994 рік - відпрацьовано 282 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1995 рік - відпрацьовано 304 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 280;

- 1996 рік - відпрацьовано 263 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 260;

- 1997 рік - відпрацьовано 320 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 260;

- 1998 рік - відпрацьовано 2846 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 240;

- 1999 рік - відпрацьовано 249 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 240;

- 2000 рік - відпрацьовано 282 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 240;

- 2001 рік - відпрацьовано 308 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 240;

- 2002 рік - відпрацьовано 358 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 240;

- 2003 рік - відпрацьовано 297 людинодні, встановлений мінімум трудоднів 240.

Отже, позивач виконував встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві, працюючи в колгоспі ім. Енгельса Новопсковського району відповідач безпідставно не зарахував повністю стаж роботи позивача в колгоспі ім. Енгельса Новопсковського району

Згідно із витягом з ІС ПФУ Підсистема призначення та виплати пенсії загальний трудовий стаж позивача за підсумками відповідача складає 25 років 2 місяці 14 днів (за період до 01.01.2004 - 24 роки 2 місяці 7 днів, після 01.01.2004 - 1 рік 0 місяців 7 днів), до стажу не повністю зараховані періоди роботи позивача, визначені в трудовій книжці колгоспника (арк. спр. 35, 35 зв.бік).

Сторони не надали суду витягу з системи обліку страхового стажу за формою ОК-5, правильність зарахування страхового стажу після 01.01.2004 позивачем не оспорюється.

Отже, спірним у цій справі є питання правильності зарахування позивачу до загального страхового стажу періодів його роботи до 01.01.2004, в тому числі й на посаді голови профспілкового комітету колгоспу ім. Енгельса з 26 вересня 1984 року по 16 вересня 1986 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Частиною 1 статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з положеннями статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов`язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до положень частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 01.01.2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року - не менше 25 років; з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - не менше 26 років.

Тобто, починаючи з 01.01.2019 року право на призначення пенсії за віком мають чоловіки після досягнення 60 років за наявності необхідного стажу в період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - не менше 26 років.

Як свідчать матеріали справи, позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто для призначення пенсії за віком після досягнення 60 років йому необхідно мати наявного страхового стажу не менше 26 років.

Закон України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 за №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за цим Законом призначаються трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Також, згідно зі статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за №637 затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 даного Порядку передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності її або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Відповідно до пункту 1.1 "Загальні положення" Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка.

Як встановив суд, позивач разом із заявою про призначення пенсії подав до Пенсійного фонду трудову книжку, яка містить усі необхідні записи та підтверджує роботу позивача у оскаржений період, а також суд не встановив жодних виправлень підчищень, тощо у трудовій книжці позивача.

Так, судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжкиз 28.04.1984 наказом № 1 від 28.09.1984 позивач обраний головою профспілкового комітету колгоспу ім.Енгельса (запис №2).

Пунктом 1 статті 15 Закону СРСР від 15.07.1964 «Про пенсії і допомогу членам колгоспів» передбачалось зарахування до стажу роботи при призначенні пенсій роботи в якості члена колгоспу.

Крім того, підпунктами «а», «б», «в» пункту 109 Положення про порядок призначення і виплати державних пенсій, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590, було передбачено, що крім роботи у якості робітника або службовця до загального стажу роботи зараховувався також: а) будь-яка робота, на якій працівник, не будучи робітником або службовцем, підлягав державному соціальному страхуванню; б) робота в якості голови або заступника голови колгоспу, якщо цей працівник був направлений (рекомендований) з числа робітників і службовців в колгосп відповідно до рішень радянських чи партійних органів; в) робота члена колгоспу в машинно-тракторній або спеціалізованій (лугомеліоративній, лісозахисній тощо) станції в якості механізатора за час до встановлення штатних посад механізаторів, якщо згодом колгоспник був зарахований до штату машинно-тракторної або спеціалізованої станції. При цьому робочим, які зараховані в штат в якості постійних робочих, а до цього працювали в машинно-тракторній або спеціалізованій станції також на постійній роботі, ця робота зараховується до стажу з включенням міжсезонних перерв.

У відповідності до п.1 Основних положень про порядок видачі і ведення трудових книжок колгоспників, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів.

Всі записи в трудовій книжці підтверджуються у всіх розділах за час роботи на колгоспі з підписом керівника колгоспу або спеціально уповноваженого правління колгоспу особи та печатки (п.6).

Обов`язок правильного і точного внесення даних про роботу в трудову книжку і інші документи покладена на роботодавця (п.13).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).

Згідно зі статтею 56 Закону №1788-XII, до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Таким чином, відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону №1788-XII час роботи за фактичною тривалістю враховується лише у випадку, якщо член колгоспу не виконував встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві без поважних причин.

Отже, позивач в період часу з 26.09.1984 по 16.09.1986 працював на виборній посаді голови профспілкового комітету колгоспу імені Енгельса, що підтверджено належними доказами і визнається сторонами, таким чином він не виконував мінімуму трудової участі в громадському господарстві в цей період за наявності поважних причин - виконання обов`язків за виборною посадою, тому цей період роботи має бути зараховано позивачу повністю до його страхового стажу відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону №1788-XII.

Суд зазначає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач при прийнятті рішення за заявою позивача про призначення пенсії не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Також суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Така позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

За таких обставин, відповідач необгрунтовано та безпідставно, всупереч вимогам законодавства в сфері пенсійного забезпечення, не зарахував повністю до страхового стажу позивача період його роботи з 26.09.1984 по 16.09.1986 на посаді голови профспілкового комітету колгоспу ім. Енгельса.

Відповідно до відзиву до страхового стажу позивача відповідачем за спірний період зараховано з 01.01.1984 по 31.12.1984 - 09 місяців 07 днів (236 трудодні), з 01.01.1985 по 01.09.1985 - 28 днів (23 трудодні), з 02.09.1985 по 12.09.1986 - 01 рік 11 днів, з 30.09.1986 по 31.12.1986 - 02 місяці 01 день (52 трудодні), що сукупно за період з 01.01.1984 по 31.12.1986 становить 02 роки 11 днів страхового (загального, трудового) стажу.

Отже, повне зарахування стажу за спірний період з 26.09.1984 по 16.09.1986 з урахуванням раніше зарахованого відповідачем: 25 років 2 місяці 14 днів (за період до 01.01.2004 - 24 роки 2 місяці 7 днів, після 01.01.2004 - 1 рік 0 місяців 7 днів), надає позивачу право на призначення пенсії за віком за його заявою від 16.07.2019, оскільки його страховий стаж станом на цю дату перевищує 26 років.

Таким чином, рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії позивачу є протиправним та має бути скасоване судом.

Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн, що підтверджено квитанцією № 0.0.1977197095.1 від 15.01.2021 (а.с.7).

Оскільки позовні вимоги підлягають повному задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (ЄДРПОУ 41246506, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1А) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Взнати протиправним та скасувати рішення № 124050001207 від 03 квітня 2020 року Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком.

Зобов`язати Старобільське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області зарахувати повністю до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 26.09.1984 по 16.09.1986, на посаді голови профспілкового комітету колгоспу ім. Енгельса та призначити пенсію за віком згідно зі ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за його заявою від 16.07.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян