Рішення № 96794591, 11.05.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2021 р. справа № 300/798/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ), 04.03.2021 звернувся до суду з позовною заявою до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (далі - відповідач, Управління Держпраці), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 18-ФС від 09.12.2020.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.02.2021 державний виконавець Долинського відділу ДВС повідомив позивача, що ним здійснюються виконавчі дії по стягненню з ФОП ОСОБА_1 штрафу за постановою Управління Держпраці та ним накладено арешт на належні позивачу кошти в установах банків. В цей же день 26.02.2021 позивач прибув до відповідача і написав заяву про ознайомлення із вищезазначеною постановою та всіма матеріалами, які були підставою для її винесення. Згадані матеріали були надані йому для ознайомлення, а 03.03.2021 передано копії цих матеріалів, з яких позивач довідався, що 09.12.2020 начальником Управління Держпраці винесено постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 18-ФС, згідно якої на нього накладено штраф у розмірі 50000 гривен. Підставою застосування фінансових санкцій вказано порушення позивачем законодавства про працю, відповідальність за які передбачено абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (використання праці без оформлення трудових відносин). Позивач вважає, що постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення винесено з порушенням чинного законодавства України, порушує його права, як підприємця та підлягає до скасування.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (а.с.14-15).

09.03.2021 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 через канцелярію суду подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 11.03.2021 заяву позивача про забезпечення позову задоволено.

Зупинено стягнення у виконавчому провадженні ВП №64420657 на підставі виконавчого документа постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №18-ФС від 09.12.2020 до набрання законної сили рішення суду в адміністративній справі №300/798/21 (а.с.21-24).

05.04.2021 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшов відзив Управління Держпраці в Івано-Франківській області на позовну заяву за № 17-07/15-10/2322 від 01.04.2021, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позову. Зокрема представник відповідача вказав, що 05.11.2020 на адресу Управління Держпраці в Івано-Франківській області надійшов лист Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 30.10.2020 № 3556/9/09-19-07 про вжиття заходів за результатами фактичної перевірки у ФОП ОСОБА_1 . За результатами вказаної перевірки складено акт (довідка) № 090348 від 27.10.2020, згідно якого встановлено, що під час здійснення фактичної перевірки у позивача виявлено використання праці найманого працівника без укладення трудових угод. Так, перевіркою встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та офіціантом ОСОБА_2 не укладено трудовий договір. Відповідно до наданих письмових пояснень офіціанта ОСОБА_2 від 20.10.2020, встановлено, що вона працює у позивача приблизно 2 місяці за встановленим графіком роботи з 10 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. та отримує мінімальну заробітну плату. Посадовими особами Головного управління ДПС в Івано-Франківській області встановлено порушення позивачем статей 21-24 КЗпП України. Відповідно до витягу з Реєстру застрахованих осіб на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду у ФОП ОСОБА_1 працевлаштовані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку на веб порталі електронних послуг ДПС України, позивач з 01.01.2012 був платником єдиного податку третьої групи єдиного податку зі ставкою 5%. Однак, 01.10.2014 позивача виключено з даного Реєстру. За таких умов винесено постанову від 09.12.2020 №18-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 50000 гривень, за порушення частини 3 статті 21-24 КЗпП України, відповідальність за яке передбачена абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України. За вказаних обставин представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

Позивач своїм правом на подання відповіді на відзив не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

20.10.2020 о 13:15 год. представниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської діяльності кафе піцерії " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розташованого за адресою, АДРЕСА_1 суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

За результатами зазначеної перевірки представниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області складено акт (довідка) № 090348 від 27.10.2020, згідно якого встановлено, що під час здійснення фактичної перевірки у позивача виявлено використання праці найманого працівника без укладення трудового договору. Так, перевіркою встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та офіціантом ОСОБА_2 не укладено трудовий договір. Відповідно до наданих письмових пояснень офіціанта ОСОБА_2 від 20.10.2020, встановлено, що вона працює у позивача приблизно 2 (два) місяці за встановленим графіком роботи з 10 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. та отримує мінімальну заробітну плату (а.с.43-45).

30.10.2020 Головне управління ДПС в Івано-Франківській області листом № 3556/9/09-19-07 направило Управлінню Держпраці в Івано-Франківській області завірені копії матеріалів фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) для вжиття заходів згідно вимог чинного законодавства (а.с. 42).

У відповідності до абзацу 2 пункту 3 Порядку №509, Управління Держпраці листом від 05.11.2020 №05-07/15-10/7219 повідомило позивача про те, що уповноваженою посадовою особою отримано акт. Крім того, позивача повідомлено, що за результатами поведеної перевірки виявлено факт використання праці неоформлених працівників, що є підставою для накладення штрафних санкцій за порушення законодавства про працю відповідно до частини 2 статті 265 КЗпП України.

Зазначений лист направлено ФОП ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку. Проте, згідно з довідкою укрпошти зазначене поштове відпрвілення повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с.46-48).

Відповідно до витягу з Реєстру застрахованих осіб на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду у ФОП ОСОБА_1 працевлаштовані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.50).

Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку на веб порталі електронних послуг ДПС України, позивач з 01.01.2012 був платником єдиного податку третьої групи єдиного податку зі ставкою 5%. Однак, 01.10.2014 позивача виключено з даного Реєстру (а.с. 49).

09.12.2020 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову № 18-ФС, якою застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 50000,00 грн. за виявлені порушення вимог статей 21-24 КЗпП України, відповідальність за які передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (а.с. 51).

Зазначена постанова № 18-ФС від 09.12.2020 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення, однак повернулася з відміткою установи зв`язку у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (а.с. 52-54).

28.01.2021 Управління Держпраці в Івано-Франківській області листом № 05-09/15-10/578 направило в Долинський районний відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) для примусового виконання постанову № 18-ФС від 09.12.2020, яка набрала законної сили 09.12.2020 (а.с. 55-56).

Вважаючи постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області № 18-ФС від 09.12.2020 про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).

Згідно пункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до підпункту 80.2.7 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, а саме: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (пункту 86.1 статті 86 ПК України).

Згідно з пунктом 86.5 статті 86 ПК України акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Як встановлено судом вище, 20.10.2020 о 13:15 год. представниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області проведено фактичну перевірку господарської діяльності кафе піцерії " ІНФОРМАЦІЯ_1 " розташованого за адресою, АДРЕСА_1 суб`єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами зазначеної перевірки представниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області складено акт (довідка) № 090348 від 27.10.2020, згідно якого встановлено порушення статей 21-24 Кодексу законів про працю України (а.с. 11-12).

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Порядок укладення трудового договору регламентовано статтею 24 КЗпП України. Так, відповідно до частини 1 вказаної статті 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: при організованому наборі працівників; при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; при укладенні контракту; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); при укладенні трудового договору з фізичною особою; в інших випадках, передбачених законодавством України.

Частиною 3 статті 24 КЗпП України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно акту (довідки) № 090348 від 27.10.2020 представниками Головного управління ДПС в Івано-Франківській області встановлено, що під час здійснення фактичної перевірки у позивача виявлено використання праці найманого працівника без укладення трудового договору. Так, перевіркою встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та офіціантом ОСОБА_2 не укладено трудовий договір.

До акту (довідки) фактичної перевірки № 090348 від 27.10.2020 долучено пояснення ОСОБА_2 (а.с. 45).

Так, ОСОБА_2 в поясненні від 27.10.2020 зазначила про те, що вона працює у позивача приблизно 2 (два) місяці за встановленим графіком роботи з 10 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. та отримує мінімальну заробітну плату (а.с. 73).

Суд не бачить підстав для допиту вказаних осіб, а також інспекторів, які проводили перевірку як свідків, з огляду на те, що вони є зацікавленими особами з обох сторін справи. При цьому, суд вказує про те, що вказана фізична особа надала письмові пояснення, а позивач в позовній заяві не заперечує зміст таких пояснень. Висновки інспекторів зафіксовані в акті перевірки.

Суд оцінивши вказані докази в їх сукупності, погоджується з доводами відповідача про те, що позивач здійснив фактичний допуск ОСОБА_2 до роботи у пвцерії "ІНФОРМАЦІЯ_1", оскільки ОСОБА_2 підтвердила, що виконувала роботу офіціанта у позивача приблизно 2 (два) місяці за встановленим графіком роботи з 10 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв. та отримує мінімальну заробітну плату. Суд зазначає про те, що сам позивач, допустивши до виробничого процесу (будь-якого місця на території суб`єкта господарювання поза дозволеною зоною загального відвідування) незалежно від того, чи це обідня перерва, чи інший проміжок часу, фізичну особу, з якою не укладено трудовий договір, при проведенні перевірки повинен довести про те, що не використовує працю цієї особи як найманого працівника. Таких належних та достовірних доказів ні відповідачу, ні суду подано не було.

Суд зазначає, що акт податкової перевірки є службовим документом, в якому зафіксовані виявлені при проведенні тієї чи іншої податкової перевірки порушення, він є носієм доказової інформації про виявлені порушення та його зміст може бути оспорено шляхом подання контролюючого органу за основним місцем обліку заперечень.

Сам по собі акт податкової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов`язків, зміни чи припинення будь-яких прав позивача, крім виникнення права на подання зауважень до акта.

В разі незгоди з контролюючим органом суб`єкт господарювання мав право оскаржити прийняте рішення.

Такий правовий висновок сформований Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 19.06.2020 по справі №140/388/19.

Суд зауважує, що виходячи з матеріалів справи, позивач заперечень на акт (довідку) фактичної перевірки від 27.10.2020 № 090348 не подавав, а тому погодився із тими порушеннями, які зазначені в цьому акті.

Суд не погоджується з твердженнями позивача, що при проведенні перевірки не враховано фактичні обставини, а саме: факт господарювання у приміщенні піцерії "ІНФОРМАЦІЯ_1", двох суб`єктів: підприємця ОСОБА_1 та підприємця ОСОБА_5 , яка є власником нежитлового приміщення і з яким фізична особа ОСОБА_2 перебувала у трудових відносинах, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України(надалі також КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частини 1 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності із приписами ч.2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставвини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд зазначає, що позивачем до матеріалів позовної заяви не додано з даного приводу жодного доказу про те, що ОСОБА_2 працювала у підприємця ОСОБА_5 .

Окрім того, відповідно до власноручних письмових пояснень працівника, наданих посадовим особам ГУ ДПС В Івано-Франківській області при здійсненні контролюючого заходу, у графі місце роботи, посада, найменування роботодавця, ОСОБА_2 зазначила, що працює на посаді офіціанта піцерії "ІНФОРМАЦІЯ_1", як роботодавця зазначила ФОП ОСОБА_1 .

Відповідальність за порушення законодавства про працю передбачена статтею 265 КЗпП України.

Так, згідно з частиною 1 статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та та частинами другою - сьомою статті 53 Закону "Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 2 вищевказаного Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (надалі - Порядок № 509) штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту).

Штрафи можуть бути накладені на підставі акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Згідно з пунктом 3 Порядок № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

В даному випадку, 05.11.2020 Управління Держпраці в Івано-Франківській області листом № 05-07/15-10/7219 повідомило позивача, що справа про накладення штрафу розглядається у 45-ти денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою вищезазначених документів з питань дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) для вжиття заходів згідно вимог чинного законодавства (а.с. 46).

Відповідно до пункту 4 Порядок № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Як встановлено судом вище, 09.12.2020 за результатами розгляду справи про накладення штрафу Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняло постанову № 18-ФС, якою застосовано до ФОП ОСОБА_1 штраф в розмірі 50000,00 грн. за виявлені порушення вимог статей 21-24 КЗпП України, відповідальність за які передбачено абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України (а.с. 51).

Зазначена постанова № 18-ФС від 09.12.2020 направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_2 . Однак поштова кореспонденція повернулась з відміткою установи зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою" (а.с. 52).

Підсумовуючи вказане, суд дійшов висновку, що постанова № 18-ФС від 09.12.2020 прийнята відповідачем з дотриманням критеріїв, встановлених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому в задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці в Івано-Франківській області про визнання протиправною та скасування постанови № 18-ФС від 09.12.2020 слід відмовити.

Судові витрати згідно з статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на відмову в позові, за відсутності доказів їх понесення відповідачем, судом не розподілялися.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (код - 39784625, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, 76018) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 18-ФС від 09.12.2020 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Микитюк Р.В.