Рішення № 96794416, 11.05.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 травня 2021 року Справа № 280/108/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця»

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування припису

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (далі - позивач) звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування припису.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується із прийнятим приписом № ЗП 14639/1989/АВ/П від 05.10.2020, з тих підстав що, структурний підрозділ «Запорізька дистанція електропостачання» є виробничим підрозділом регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця» та не має статусу юридичної особи, отже роботодавцем ОСОБА_1 є АТ «Українська залізниця», а тому головним інспектором Жадан Н.Ю. при здійсненні інспекційного відвідування було порушено вимоги пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823. Крім того Акт №ЗП 14639/1989/АВ від 05.10.2020 та Припис про усунення виявлених порушень №ЗП/14639/1989/АВ/П від 05.10.2020 структурним підрозділом «Запорізька дистанція електропостачання» отримано рекомендованим листом надісланим на адресу підрозділу, з чого вбачається порушення вищезазначених норм Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 (зі змінами) з боку головного інспектора Жадан Н.Ю. Просили позов з урахуванням наданої заяви ( вх. 8361 від 11.02.2021) задовольнити.

Ухвалою від 11.01.2021 адміністративний позов залишено без руху.

19.01.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою судді від 22.01.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, про що надав до суду відзив на адміністративний позов (вх. № 12147 від 02.03.2021). Зокрема, вказує, що ГУ Держпраці у Запорізькій області під час перевірки позивача діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений законодавством України. Проведеним інспекційним відвідуванням позивача встановлено порушення позивачем вимог ст.ст.116-117 Кодексу законів про працю України, а тому Акт №ЗП 14639/1989/АВ від 05.10.2020 та припис, про усунення виявлених порушень № ЗП 14639/1989/АВ/П від 05.10.2020 стосовно структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» складено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення. Просить в задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці у Запорізькій області Жадан Н.Ю. на підставі направлення про проведення заходу державного нагляду (контролю) (а.с.17) було проведено інспекційне відвідування структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Українська залізниця».

За результатами інспекційного відвідування було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗП 14639/1989/АВ від 05.10.2020 (а.с.13-16).

Згідно із Актом під час перевірки встановлено, що ОСОБА_1 було звільнено 15.06.2020 за ст.38 КЗпП України в зв`язку з виходом на пенсію, за власною заявою. Остаточний розрахунок з ним було проведено 07.08.2020, що є порушенням ст. 116 Кодексу законів про Працю України (далі - КЗпП України), відповідно до якої-при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення, а також відповідно до ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум в день звільнення при відсутності спору про їх розмір, виплачується середній заробіток за весь час затримки фактичного розрахунку.

На підставі висновків Акту та вказаного порушення відповідачем було винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗП/14639/1989/АВ/П від 05.10.2020, яким позивача зобов`язано усунути порушення вимог ст. 116-117 КЗпП України (а.с.11-12).

Не погодившись з приписом №ЗП/14639/1989/АВ/П від 05.10.2020 позивач подав скаргу до Головного управління Держпраці у Запорізькій області №114 від 16.10.2020 (а.с. 18-22).

Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області було розглянуто скаргу №114 від 16.10.2020 та надано відповідь №08/03.4-06/10599 від 16.11.2020 (а.с. 23-26).

Позивач вважає припис № ЗП/14639/1989/АВ/П від 05.10.2020 незаконним у зв`язку із чим звернувся до суду з вказаним позовом

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, Державна служба України : з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою

дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

У відповідності до п. 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п. 1 Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, Головне управління Держпраці у Запорізькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується.

Підпунктом 5 п. 4 Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, визначено, що Головне управління Держпраці у Запорізькій області відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України від 05 квітня 2007 року № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». ;

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю, крім заходів з питань виявлення неоформлених трудових відносин, здійснюються відповідно до вимог Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та з урахуванням пунктів 2-4 цього Порядку.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої впади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до ст. 6 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, житло чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Частиною 1 ст. 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

Так, 24.09.2020 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області було видано наказ № 1329 «Про проведення заходу державного нагляду (контролю)» щодо структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на підставі зверненні фізичної особи, погодження Державної служби України з питань праці від 11.09.2020 № 6334/1/12-20 на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю), ст. 259 Кодексу законів про працю України, Конвенції Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1985-ІV, № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 № 1986-ІV, Положення про Головне управління Держпраці у Запорізькій області, з ствердженого наказом Державної служби з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

На підставі вищезазначеного наказу Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області було оформлено направлення від 24 вересня 2020 року № 1036 на проведення заходу державного нагляду (контролю) у формі інспекційного відвідування. Під час заходу державного нагляду здійснювалася перевірка розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Так, у період з 30 вересня по 05 жовтня 2020 року головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно- правових актів - Жадан Наталією Юрієвною проведено інспекційне відвідування структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування № ЗП 14639/189/АВ від 05.10.2020. Два примірника даного акту у день його складення, 05.10.2020, у зв`язку з відмовою від підпису було направлено на адресу структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується квитанцією Укрпошти (експрес) - поштове відправлення № 69114 0480391 8 від 05 жовтня 2020 року з описом вкладання та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0480391 8.

У розділі III даного Акту інспекційного відвідування № ЗП 14639/189/АВ від 05.10.2020 здійснено детальний опис виявленого порушення структурним підрозділом «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» вимог законодавства про працю, а саме положенні ст. 116 Кодексу законів про працю України (при звільненні працівника виплата всіх сум, їдо) належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільненім). Дане порушення полягало у тому, що громадянина ОСОБА_1 було звільнено 15.06.2020 за ст. 38 Кодексу законів про працю України у зв`язку з виходом на пенсію за власною заявою. Остаточний розрахунок з ним було проведено 07.08.2020, що є порушенням ст. 116 Кодексу законів про працю України, відповідно до якої - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Слід зауважити, що 15.06.2020 був останнім робочим днем громадянина ОСОБА_1 , в цей день він перебував на роботі. Проте, остаточний розрахунок з ним у день звільнення, 15.06.2020, не був проведений, що є порушенням ст. 116 Кодексу законів про працю України. Слід зауважити, що виплату зарплати структурним підрозділом «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з громадянином ОСОБА_1 було проведено 07.08.2020, що підтверджується: 1) платіжною відомістю № 39 на видачу зарплати, по якій перераховано платіжним дорученням № 2865345 від 06.07.2020, зокрема, на ім`я ОСОБА_1 суму у розмірі 3395 грн. 83 коп.; 2) платіжною відомістю № 75 на видачу зарплати, по якій перераховано платіжним дорученням № 2948059 від 07.08.2020, зокрема, на ім`я ОСОБА_1 суму у розмірі 601 грн. 49 коп..

Частиною 1 ст. 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, на момент проведення інспекційного відвідування структурним підрозділом «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» з 30 вересня по 05 жовтня 2020 року не було виплачено громадянину ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, 07.06.2020, з ним.

Слід зазначити, що позивачем у позовній заяві вказано, про те, що головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - Жадан Наталією Юрієвною було порушено вимоги п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 № 823.

Так суд звертає увагу, що у даному випадку, виходячи із предмета перевірки інспекційного відвідування, слід керуватися саме нормами Закону України від 05.04.2007 № 877- V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а не Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, відповідно до ч. 4 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877- V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч. 5 ст. 2 Закону України від 05.04.2007 № 877- V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку З урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3 частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої етапі 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9,10,19,20,21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: а) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь- яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; Ь) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та с) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Так, оскільки, на думку позивача, відповідачем було порушено п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 823, то позивач мав допускати інспектора праці до проведення інспекційного відвідування, відповідно до положень ст. ст. 6, 10 Закону України від 05.04.2007 № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Разом з тим, позивач відповідним правом не скористався, а навпаки надавав інспекторові праці документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування, у зв`язку з чим такі доводи позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників не оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про оплати праці» та іншими нормативно-правовими актами.

Так економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, як перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці, визначає Закон Україні від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», відповідно до статті якого заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку з трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу; розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей |працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Згідно статті 2 Закон Україні від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», надані такі визначення:

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно л встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вони встановлюються у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Інші заохочувальні та компенсаційні виплата - це виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Таким чином, у день звільнення структурним підприємством «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» мало бути проведено остаточний розрахунок з громадянином ОСОБА_1 , що передбачає виплату йому усіх сум саме у день звільнення - 15.06.2020.

Указані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, наведеною у постановах від 31.10.2019 у справі №825/598/17, від 26.02.2020 у справі № 821/1083/17, від 30.11.2020 у справі № 480/3105/19, згідно з якою під «належними звільненому працівникові сумами» необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право станом на дату звільнення згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем (заробітна плата, компенсація за невикористані дні відпустки, вихідна допомога тощо).

Статтею 117 КЗпП України визначено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Частиною першою цієї статті встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суму строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Так, 05.10.2020 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів - Жадан Наталією Юріївною відповідно до положень ч. ч. 7-8 ст. 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-У «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» складено припис про усунення виявлених порушень № ЗП 14639/1989/АВ/П, яким зобов`язано начальника структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Сокола Ю.В. усунути порушення, виявлені під час інспекційного відвідування. Два примірника даного припису у день його складення, 05.10.2020, було направлено на адресу структурного підрозділу «Запорізька дистанція електропостачання» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», що підтверджується квитанцією Укрпошти (експрес) - поштове відправлення № 69114 0480391 8 від 05.10.2020 з описом вкладення та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 69114 0480391 8 (а.с.103).

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого припису, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 77, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, код ЄДРПОУ 40081237) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, Північне шосе, буд. 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправним та скасування припису відмовити у повному обсязі.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова