Рішення № 96793696, 11.05.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року м. Житомир справа № 240/16436/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Чернової Г.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання протиправною відмову, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якому просить:

- визнати протиправною відмову Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо підготовки та направлення до Міністерства юстиції України матеріалів щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у зв`язку із встановленням йому 2-ї групи інвалідності;

- зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань (ЄДРПОУ 43501242) підготувати та направити до Міністерства юстиції України матеріалів щодо призначення та виплати ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1 ), одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням йому 2-ї групи інвалідності, у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що проходив службу в органах внутрішніх справ та на час звільнення зі служби мав травму, яка пов`язана з проходженням служби в органах внутрішніх справ, у зв`язку із чим встановлено втрату працездатності під час проходження служби - 15% та в травні 2001 здійснено виплату страхового відшкодування.

При цьому, відмічає, що 22.11.2019, з 19.11.2019, йому встановлено 2 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ та з метою отримання одноразової грошової допомоги звернувся до відповідача із відповідною заявою до якої додав необхідні докази, однак отримав лист, без складання відповідного висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України від 20.12.1990 №565-ХІІ «Про міліцію» яким повідомлено позивача про те, що подані ним матеріали не відповідають вимогам п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, а саме той факт, що з дати попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком двохрічний термін. Позивач вважає відмову відповідача у прийнятті рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду II групи внаслідок травми, пов`язаної з виконанням службових обов`язків, протиправною, такою, що порушує право позивача на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства України. Просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 28.09.2020 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

30.10.2020 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування заперечень вказав, що чинним законодавством покладено на них обов`язок для формування пакету документів відповідно до п.п.6-7 Порядку та переперевірки відповідності поданих документів до норм постанови Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 та складання висновку, а тому у зв`язку із невідповідністю поданого пакету документів позивачем пункту 4 Порядку №850 та зважаючи на той факт, що з моменту первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про вказаний факт було поінформовано позивача листом . Втім, висновок щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу не складався та документи надані позивачем до МВС України не направлялись.

Крім того, повідомив, що право на доплату такої грошової допомоги, з урахуванням раніше виплаченої суми, мають лише ті працівники міліції, яким встановлено вищу групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності згідно з рішення МСЕК під час повторного огляду, проведеного протягом двох років від дати первинного огляду.

Стверджує, що Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України порушень законних прав та інтересів позивача не вчиняла, прав позивача не порушувала, а тому вважає поданий позов безпідставним та необґрунтованим.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши наведені сторонами доводи, суд дійшов наступного висновку.

Встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України, та відповідно до витягу із наказу №61 о/с від 27.08.2000 звільнений через хворобу.

Перед звільненням з органів внутрішніх справ у зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивач пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" та Перед звільненням з органів внутрішніх справ у зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивач пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області" та встановлено, що захворювання пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відсоток втрати працездатності - 15%. встановлено, що захворювання пов`язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, відсоток втрати працездатності - 15%.

У подальшому у зв`язку із погіршенням стану здоров`я позивач пройшов повторний огляд МСЕК та з 19.11.2019 йому було встановлено 2-гу групу інвалідності, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12 ААБ №533046 від 22.11.2019.

У зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності пов`язаної із захворюванням, набутим під час проходження служби в органах внутрішніх справ, позивач звернулася із заявою до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо виплати одноразової грошової допомоги.

Листом Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України №9/1-1800-20/Б-1362 від 31.08.2020 повідомило позивачу, що його заяву щодо виплати одноразової грошової допомоги розглянуто, однак матеріали не відповідають вимогам п.4 Порядку №850, а саме той факт, що з дати попереднього огляду МСЕК до повторного огляду пройшло більше 2 років, що перевищує передбачений Порядком дворічний термін.

Таким чином, висновок відповідачем щодо призначення одноразової грошової допомоги позивачу не складався та документи надані останнього до Міністерства юстиції справ України не направлялись.

Позивач вважаючи протиправною відмову Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України, та бездіяльність щодо нескладання висновку про призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності та не направлення такого до Міністерства юстиції України для прийняття відповідного рішення, звернулася до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України"Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Згідно частини 2 статті 97 Закону України "Про Національну поліцію" порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 11.01.2016 №4 затверджено Порядок та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (далі - Порядок № 4), який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 року за №163/28293 та набрав чинності з 29.02.2016.

Пунктом 1 розділу І Порядку № 4 передбачено, що ці Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в тому числі слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Пунктом 4 розділу І Порядку № 4 передбачено випадки, за яких призначається одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності чи втрати працездатності поліцейського, зокрема у випадку, що пов`язаний з проходженням служби в поліції, органах внутрішніх справ (пункт 6 частини першої статті 97 Закону) - обставина, яка виникла внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності, крім випадків, зазначених у підпунктах 1, 2 цього пункту.

Днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є дата видачі довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності (підпункт 3 пункту 1 розділу ІІ Порядку № 4).

Пунктом 3 розділу ІІІ Порядку № 4 передбачено, що заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського (додаток 1) подається керівнику органу поліції, навчального закладу за останнім місцем проходження служби поліцейським або за останнім місцем проходження поліцейським служби перед відрядженням до інших органів.

Пунктом 1 Розділу 4 Порядку № 4 визначено, що у місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи готують висновок про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою (додаток 2).

У разі надсилання запитів до інших органів (підрозділів) поліції, підприємств, установ, організацій, заявника, строк підготовки висновку про призначення одноразової грошової допомоги, може бути продовжено, до отримання відповідної інформації, для його належного оформлення, але не більш як на два місяці з дня відправлення запиту.

Висновок про призначення одноразової грошової допомоги складається працівником фінансового підрозділу і підписується керівниками фінансового та кадрового підрозділів органу поліції, навчального закладу, в якому поліцейський проходить (проходив) службу.

Згідно з пунктом 3 Розділу 4 Порядку № 4 рішення про призначення виплати одноразової грошової допомоги приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Тобто, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, після надходження документів щодо виплати грошової допомоги, готує висновок щодо виплати грошової допомоги та направляє його разом з доданими документами керівнику органу поліції, яке за результатами розгляду документів повинно прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги.

Всупереч наведеному відповідач, надавши відповідь листом від 31 серпня 2020 року №9/1-1800-20/Б-1362, не підготував відповідний висновок та не направив його разом з поданими документами керівнику органу поліції для прийняти рішення про виплату чи відмову у виплаті допомоги чим допустив протиправну бездіяльність.

Водночас, відповідачем не надано до суду доказів на виконання ним вимог Пункту 1 Розділу 4 Порядку №4 а саме - підготування У місячний строк з дня реєстрації документів, зазначених у пунктах 4, 5 розділу ІІІ, фінансові підрозділи висновку про призначення одноразової грошової допомоги, за встановленою формою.

Крім того, згідно із пунктом 5 Розділу І «Загальних положень» Порядку затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від. 11.01.2016 № 4, одноразова грошова допомога не призначається і не виплачується за наявності підстав, визначених статтею 101 Закону України «Про Національну поліцію».

Стаття 101 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає виключні підстави, за яких призначення і виплата ОГД не здійснюються, а саме:

а) учинення ним діяння, яке є кримінальним або адміністративним правопорушенням;

б) учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння;

в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров`ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, який доведений судом);

г) подання особою свідомо неправдивої інформації про призначення і виплату одноразової грошової допомоги.

Жодна з підстав, які наведені у ст. 101 Закону України «Про Національну поліцію», не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Тому суд вважає, що відповідач мав всі підстави для прийняття висновку про призначення одноразової грошової допомоги та направлення його до Міністерства юстиції для затвердження.

Звідси, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України з метою захисту прав та інтересів позивача суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідачем по відношенню до позивача допущену протиправну бездіяльність чим порушено права останнього на належний розгляд його заяви та прийняття відповідного рішення.

Суд наголошує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ці вимоги закріплюють у національному законодавстві положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, відповідно до якої кожному гарантується право на справедливий судовий розгляд. Кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах особи.

Як передбачає ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При розгляді справи "Кечко проти України" (заява № 63134/00) Європейський Суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм працівникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни до законодавства. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій та з метою відновлення прав та інтересів позивача, для ефективного захисту прав позивача за захистом яких останній звернувся, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його відновлення, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на відсутність документів на підтвердження судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (вул. Юрія Іллєнка, 81, Київ 50, 04050, код ЄДРПОУ 43501242) - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Департаменту з питань виконання кримінальних покарань щодо не підготовки та не направленні до Міністерства юстиції України висновку щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у відповідності до Порядку та Умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850 у зв`язку із встановленням йому 2-ї групи інвалідності.

Зобов`язати Департамент з питань виконання кримінальних покарань підготувати та направити до Міністерства юстиції України висновок про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 у зв`язку із встановленням йому 2-ї групи інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.В. Чернова