Рішення № 96792586, 26.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Справа № 160/338/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

06.01.2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000147/1 від 03.12.2020 року прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000149/1 від 04.12.2020 року прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням його митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, митниця, на думку позивача, витребувавши у підприємства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняла рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. Надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену підприємством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. У зв`язку з чим, на думку позивача, наявні всі підстави для скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою від 27.01.2021 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано термін для надання відзиву на позовну заяву.

22.02.2021 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Дніпровська митниця Держмитслужби проти задоволення позову заперечує, оскільки за результатами перевірки документів, наданих до митного оформлення позивачем, виявлені розбіжності, які позивачем так і не були усунуті в ході консультацій. Враховуючи встановлену у наданих документах невідповідність відомостей, виявлених під час здійснення митного контролю правильності визначення митної вартості товару вказане унеможливило проведення обчислення заявленого рівня митної вартості за обраним декларантом методом визначення митної вартості, у зв`язку з чим відповідачем було прийнято оскаржувані рішення. Також відповідач повідомив, що у зв`язку із неможливістю застосування першого методу визначення митної вартості товарів посадовою особою Дніпровської митниці було послідовно перейдено до другорядних методів визначення митної вартості та митну вартість скориговано до рівня ціни шляхом здійснення розрахунку. Вважає, що рішення про коригування митної вартості товару були прийняті у відповідності до норм Митного кодексу України і підстави для їх скасування відсутні.

Згідно положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.12.2020 року на територію ВМО№1 митного поста "Дніпро" Дніпровської митниці Держмитслужби прибув вантаж фоточутливі, напівпровідникові прилади, вмонтовані в панель: складені у модуль сонячні елементи на основі монокристалічного кремнію, потужність 440Вт сонячні батареї LR4-72HIH-440M, код УКТЗЕД - 8541409000, в кількості 2640 шт., згідно коносаменту CNSHA0000929189 від 11.09.2020 та коносаменту COSU6273979180 від 11.09.2020, на підставі Контракту №01102020 від 01 жовтня 2020 року, на умовах поставки товару DAP-Spasskoye, Україна від постачальника MIROTRANS BG LTD на адресу покупця ТОВ "Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИЙ».

Ціна за контрактом складає 89,85$ (доларів США) за шт, що підтверджується Контрактом №01102020 від 01 жовтня 2020 року, специфікацією №1/4 від 03.10.2020р., доповненням до Контракту №1 від 02.10.2020р, інвойсом №03102020/1 від 03.10.2020р, експортною декларацією №223120200002663443 від 11.09.2020, платіжним дорученням SWIFT від 02.11.2020р, комерційною пропозицією №4 від 20.08.2020.

03.12.2020 року була подана декларація ІМ-40 №UA110130/2020/035420 на розмитнення товару, до якої додавалися: пакувальний лист (Packing list) до інвойсу 03102020/1 б/н від 03.10.2020, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) 03102020/1 від 03.10.2020, коносамент (Bill of lading) CNSHA0000929189 від 11.09.2020, коносамент (Bill of lading) COSU6273979180 від 11.09.2020, комерційна пропозиція №4 від 20.08.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT 02.11.2020, зовнішньоекономічний контракт 01102020 від 01.10.2020, доповнення до зовнішньоекономічного контракту 1 від 02.10.2020, доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) від 03.10.2020, копія митної декларації країни відправлення 223120200002663443 від 11.09.2020.

Відповідачем в повідомлені №1 від 03.12.2020 було визначено наступні розбіжності в наданих до оформлення документах:

1. Поставка товару здійснюється згідно контракту (Дніпропетровська область, Україна) (п.1 додаткової угоди №1/4 до контракту). Загальна вартість партії товару відповідно до інформації додаткової угоди №1/4 складає 237 204,00 дол. США. Згідно з платіжним дорученням SWIFT від 02.11.2020 на адресу продавця «MIROTRANS BG LTD» (Болгарія) оплачено 206 112 дол. США., що не відповідає умовам платежу за сонячні панелі згідно з контрактом від 01.10.2020 №01102020, специфікацією №1/4 від 03.10.2020. Відповідно до п.1.3 контракту №01102020 загальна сума контракту складає 2000000,00 дол. США.

Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2 „ Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Враховуючи вищезазначене, даний платіжний документ не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару, відсутні посилання на рахунок-проформу або рахунок-фактуру за даною партією товару.

2. Відповідно до товаросупровідних документів, оцінюваний товар експортовано з країни виробництва 11.09.2020 року. Оцінюваний товар придбано продавцем на умовах поставки CIF за ціною 82,19 дол.США/шт. До ціни товару включаються наступні складові-вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. При цьому, числові витрати на страхування товару та фрахт не підтверджено документально.

3. Відповідно до інформації експортної декларації від 11.09.2020 № 223120200002663443 товар вивантажено з КНР на підставі документу (за найменуванням «договір») - №16112018. Даний документ декларантом не надано. Підприємством надано інший договір від 01.10.2020 №01102020. Частиною 2 статті 58 МКУ передбачено, що використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

На підставі вищезазначеного інспектором витребувані додатково документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім і особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

03.12.2020 року не погоджуючись з підставами, зазначеними інспектором в повідомлені, ТОВ "Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИЙ» надало до декларації лист №03/12-1 від 03.12.2020 р., в якому спростовувало законність підстав для витребування додаткових документів та повідомило, що в визначений термін додаткових документів надати не може, та просило продовжити митне оформлення за наявними документами.

03.12.2020 р. Дніпровською митницею Держмитслужби було застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2020/000147/1, за яким визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 07.09.2020 року №500500/2020/504966, яким збільшено митну вартість товару до 4,32 дол/кг.

03.12.2020 року для розмитнення вантажу згідно п.2 ст.55 МКУ позивачем було подано ЕМД №UA110130/2020/035531 з застосуванням грошової гарантії в розмірі 175 220,12 грн.

04.12.2020 року на територію ВМО№1 митного поста "Дніпро" Дніпровської митниці Держмитслужби прибув вантаж фоточутливі, напівпровідникові прилади, вмонтовані в панель: складені у модуль сонячні елементи на основі монокристалічного кремнію, потужність 380Вт сонячні батареї LR6-72HPH-380M , код УКТЗЕД - 8541409000, в кількості 2640 шт., за коносаментом CNSHA0000933820 від 25.09.2020, коносаментом COSU6275637870 від 25.09.2020, згідно Контракту №01102020 від 01 жовтня 2020року, на умовах поставки товару DAP-Spasskoye, Україна від постачальника MIROTRANS BG LTD на адресу покупця ТОВ "Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИЙ».

Ціна за контрактом складає 77,60$ (доларів США) за шт, що підтверджується Контрактом №01102020 від 01 жовтня 2020року, специфікацією №1/6 від 05.10.2020р., доповненням до Контракту №1 від 02.10.20^0р, інвойсом №05102020/1 від 05.10.2020р, експортною декларацією № 223120200002859980 від 25.09.2020, платіжним дорученням SWIFT від 13.11.2020р, комерційною пропозицією №6 від 26.08.2020.

04.12.2020 року була подана декларації ІМ-40 №UA110130/2020/035581 на розмитнення товару до якої додавалося: пакувальний лист (Packing list) до інвойсу 05102020/1 б/н від 05.10.2020, рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice} 05102020/1 від 05.10.2020, коносамент (Bill of lading) CNSHA0000933820 від 25.09.2020, коносамент (Bill of lading) COSU6275637870 від 25.09.2020, комерційна пропозиція №6 від 26.08.2020, банківський платіжний документ, що стосується товару SWIFT від 13.11.2020, зовнішньоекономічний контракт 01102020 від 01.10.2020, доповнення до зовнішньоекономічного контракту 1 від 02.10.2020, доповнення до зовнішньоекономічного контракту (специфікація) 1/6 від 05.10.2020, копія митної декларації країни відправлення 223120200002859980 від 25.09.2020.

Відповідачем в повідомлені №1 від 04.12.2020 було визначено наступні розбіжності в наданих до оформлення документах:

1. Поставка товару здійснюється згідно контракту від 01.10.2020 № 01102020 на умовах поставки DAP Спаське (Дніпропетровська область, Україна) (п.1 додаткової угоди №1/4 до контракту). Загальна вартість партії товару відповідно до інформації додаткової угоди №1/6 складає 204864 дол. США. Згідно з платіжним дорученням SWIFT від 13.11.2020 на адресу продавця «MIROTRANS BG LTD» (Болгарія) оплачено 185892,96 дол.США., що не відповідає умовам платежу зазначеним у специфікації. В графі 70 «Призначення платежу» зазначено передоплата за сонячні панелі згідно з контрактом від 01.10.2020 №01102020, специфікацією №1/6 від 05.10.2020. Відповідно до п.1.3 контракту №01102020 загальна сума контракту складає 2000000,00 дол. США. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 №2„ Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року, платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі якого здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Враховуючи вищезазначене, даний платіжний документ не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару, відсутні посилання на рахунок-проформу або рахунок-фактуру за даною партією товару.

2. Відповідно до товаросупровідних документів, оцінюваний товар експортовано з країни виробництва 11.09.2020. Оцінюваний товар придбано продавцем на умовах поставки CIF за ціною 82,19 дол.США/шт. До ціни товару включаються наступні складові-вартість, страхування, фрахт. За цих умов продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Продавець зобов`язаний сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати або пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять від продавця до покупця. При цьому, числові витрати на страхування товару та фрахт не підтверджено.

3. Відповідно до експортної декларації від 25.09.2020 № 223120200002859980 товар вивантажено з КНР на підставі документу (за найменуванням «договір») - №16112018. Даний документ декларантом не надано. Підприємством надано інший договір від 01.10.2020 №01 _02020.

На підставі вищезазначеного інспектором витребувані додатково документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) виписку з бухгалтерської документації.

04.12.2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби було застосовано другорядний метод визначення митної вартості 2б за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів та винесено рішення про коригування митної вартості №UA110130/2020/000149/1, визначена митна вартість товару ґрунтується на раніше визначеній митній вартості відповідно до рівня вартості ЕМД від 07.09.2020 року №500500/2020/504966 – 4,32 дол. США.

04.12.2020 року для розмитнення вантажу згідно п.2 ст.55 МКУ було подано ЕМД №UA110130/2020/035722 з застосуванням грошової гарантії в розмірі 292910,36 грн.

Позивач вважаючи, що подані ним документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості, звернувся із даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів.

Згідно з вимогами частин 1 та 5 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 2. ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1)декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2)зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару; 6)транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Цей перелік є виключним і без обґрунтованих підстав митний орган не вправі вимагати інших документів для підтвердження митної вартості товару.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлений обов`язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Таким чином, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені виключно розбіжностями в документах що подаються для підтвердження митної вартість товарів, чи наявності в них ознак підробки або якщо вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як встановлювалося судом, рішення про коригування митної вартості товарів UA110130/2020/000147/1 від 03.12.2020 та UA110130/2020/000149/1 від 04.12.2020, які прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби фактично обґрунтовано тим, що подані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.

Додатково зазначено, що декларантом виявлені розбіжності спростовані не були та не було надано запитуваних додаткових документів

Відповідно до ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, встановлено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Таким чином суд зазначає, що відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно ч. 3 ст. 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Втім, як видно зі змісту спірного рішення, митний орган зазначає про неможливість застосування методів визначення митної вартості товарі передбачених п. 2 ч. 1 ст.57 Митного кодексу України, у зв`язку з відсутністю інформації щодо вартості ідентичних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, однак таке формальне обґрунтування із загальними висновками не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України.

Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 06.03.2019 року у справі № 809/278/17, у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у постанові від 21.02.2018 року у справі №820/17417/14.

Як визначено у ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи відповідно до переліку, наведеному в даній нормі.

Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30.06.2015 (справа 21-591а15).

У свою чергу, декларант надав відповідачу всі необхідні документи із поданням митної декларації, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною контракту.

При цьому суд також звертає увагу на таке.

Як вже встановлювалося судом, повідомленням митного органу витребувано у позивача додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. А також декларанта повідомлено про необхідність надати переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою.

Втім, обґрунтовуючи своє рішення митний орган вказує на інші підстави та документи, які не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

В графі 70 «Призначення платежу» зазначено передоплата за сонячні панелі згідно з контрактом від 01.10.2020 №01102020, специфікацією №1/2 від 01.10.2020. Відповідно до п.1.3 контракту №01102020 загальна сума контракту складає 2000000,00 млн.дол.США. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 № «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року», платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Враховуючи вищезазначене, даний платіжний документ не містить ознак ідентифікації з поставкою оцінюваного товару.

Отже, характер запитуваних у позивача документів та висновків, вказаних у спірних рішеннях свідчить про безпідставність висновків контролюючого органу.

Що стосується підтвердження числових витрат декларанта на страхування товару та фрахт суд зазначає наступне: відправником товару з Китаю, згідно експортної декларації країни відправлення № 223120200002663443 від 11.09.2020р є виробник товару LONGi Solar Technology Co., Ltd (China), який за своїм контрактом №16112018 з MIROTRANS BG LTD відправив вантаж на умовах CIF- Одеса.

Відправник товару LONGi Solar Technology Co., Ltd (China) сплатив фрахт та страхування до порту призначення в Одесі. Так як згідно Правил інтерпретації ІНКОТЕРМС в вартість на умовах CIF Одеса включені вартість фрахту та страхування, тобто LONGi Solar Technology Co., Ltd (China) вже заклав у ціну товару свої витрати по транспортуванню і страхуванню.

Компанія MIROTRANS BG LTD, як посередник, закупила товар у виробника LONGi Solar Technology Co., Ltd (China) за контрактом №16112018 та перепродала його з прибутком ТОВ «Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИЙ» за контрактом №01102020 від 01.10.2020 на умовах DAP-Спаське.

Таким чином, витрат на фрахт та страхування до порту Одеса (Україна) продавець/посередник MIROTRANS BG LTD та покупець ТОВ «Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИЙ» не сплачували.

Умови поставки за контрактом №01102020 від 01.10.2020 між продавцем MIROTRANS BG LTD та покупцем ТОВ «Агропромисловий комплекс «СПАСЬКИИ» здійснено на умовах DAP-Спаське.

Інших складових митної вартості при вищезазначеній поставці товару по контракту №01102020 від 01.10.2020 немає.

Згідно п.5 Постанови «Якщо за твердженням декларанта страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість якщо митниця стверджує, що страхування все ж такі здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту».

Щодо зазначення митницею про те, що відсутні відомості щодо вартості страхування вантажу, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 7 частини 10 статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на страхування цих товарів.

За змістом пункту 8 частини 2 статті 53 Митного кодексу України страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, є документами, які підтверджують митну вартість, якщо здійснювалося страхування.

При цьому щодо посилань відповідача на умови поставки CIF, то суд зазначає, що згідно з офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010 поставка товару на умовах CIF («вартість, страхування, фрахт») покладає на продавця обов`язок оплатити фрахт, необхідний для доставки товару в зазначений порт призначення, та обов`язок за свій рахунок здійснити витрати на страхування товару, тоді як у покупця відсутній обов`язок на укладення договору перевезення та страхування (пункти А.3, Б.3 умов поставки CIF за Інкотермс 2010).

Таким чином, витрати на страхування та транспортування вже є включеними до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар (фактурної вартості товару), у зв`язку з чим не додаються при визначенні митної вартості товару. Відтак, суд вказує, що відсутність відомостей щодо вартості страхування вантажу обумовлено відсутністю обов`язку страхування вантажу, а відповідачем суб`єктом владних повноважень доказів зворотного не надано.

При цьому за умовами постачання DAP продавець не має обов`язку страхування товару, не містить таких вимог і зовнішньоекономічний контракт.

Що стосується експортної декларації країни відправлення, суд зазначає, що дана декларація не підтверджує митну вартість товарів та не має впливу на правильність визначення митної вартості згідно договору №01102020 від 01.10.2020 року.

Також, суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару ( його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018р. по справі №826/16046/16.

За вказаних обставин надані позивачем до митного оформлення документи не містять розбіжностей та не містять ознак підробки, а містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачі. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Надані позивачем для митного оформлення документи, перелік яких зазначено вище, підтверджують в повній мірі числові значення митної вартості та дозволяють здійснити перевірку розрахунку митної вартості, здійсненого декларантом, не мають розбіжностей, явних ознак підробки та містять всі відомості, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Зважаючи на викладене, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача стосовно неможливості перевірки митної вартості товару за відсутності відомостей про вартість страхування.

Інші підстави, зазначені у спірних рішеннях про коригування митної вартості суд не бере до уваги, оскільки такі підстави не передбачені частинами 2-4 статті 53 МКУ.

Відтак, суд визнає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження числового значення митної вартості, визначеної за основним методом визначення митної вартості, що відповідно до приписів Митного кодексу України є підставою для корегування заявленої декларантом митної вартості.

Суд зазначає, що за результатами опрацювання наданих позивачем документів орган доходів і зборів повинен був застосувати метод визначення митної вартості за ціною угоди (контракту) щодо товару, який імпортується, оскільки позивачем при декларуванні митної вартості зазначені усі складові числового значення митної вартості, а відповідачем не доведено, що позивачем неправильно здійснено розрахунок, а також, що до декларації внесено недостовірні або неточні відомості, що надані митному органу документи містять не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості.

Приймаючи до уваги, що відсутність у позивача витребуваних відповідачем додаткових документів ніяким чином не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. А наявність однієї лише вказівки відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, не може бути достатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. У зв`язку з цим неподання позивачем (декларантом) запитуваних (витребуваних) відповідачем додаткових документів з об`єктивних причин, зокрема з причин їх невизначеності та відсутності, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості, а також не може бути підставою для прийняття оскаржуваних рішень та здійснення коригування митної вартості.

За вказаних обставин суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги повністю.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" (51263, Дніпропетровська обл., Новомосковський р-н, с. Спаське, вул. Козинця, 81, ЄДРПОУ 31190269) до Дніпровської митниці Держмитслужби (49000, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, ЄДРПОУ 43350935) про визнання протиправними та скасування рішень – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000147/1 від 03.12.2020 року прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості UA110130/2020/000149/1 від 04.12.2020 року прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комплекс "Спаський" судові витрати з оплати судового збору у розмірі 7021 (сім тисяч двадцять одна) грн. 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 26 березня 2021 року.

Суддя С.І. Озерянська