Ухвала суду № 96792409, 11.05.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

11 травня 2021 р. Справа № 120/4019/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини А 0549 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Військової частини А 0549 про визнання відмови неправомірною та зобов`язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 04.01.2021 звернувся до відповідача із заявою про здійснення нарахування і виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в період з 22.02.2019 по 16.12.2020, однак, у відповідь отримав відмову, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 28.04.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подачу відзиву на позов.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Частина 13 статті 171 КАС України визначає, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Однак, суд звертає увагу, що спірні правовідносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону.

Згідно частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як зазначає позивач, в день виключення зі списків військової частини А 0459 (20.08.2017 року) його не повністю розраховано по усім видам забезпечення.

В обґрунтування вказав, що відповідачем протиправно не включено до розміру його грошового забезпечення грошову допомогу при звільненні у розмірі 60% .

Позивач в позовній заяві зазначає, що ним 01.03.2021 вжито заходи для досудового врегулювання спору, так він звернувся з листом до відповідача, в якому просить надати детальний розрахунок виплаченої одноразової грошової допомоги із зазначенням складових грошового забезпечення, довідку про розмір грошового забезпечення за останньою штатною посадою, якій вказати конкретні складові грошового забезпечення, та здійснити перерахунок грошової допомоги при звільненні та її виплату з включенням до складу грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди, однак відповідач листом від 22.03.2021 відмовив у нарахуванні та виплаті такої винагороди. Відтак, позивач вважає що саме цим листом підтверджується бездіяльність відповідача.

Однак, суд критично ставиться до доводів позивача щодо вжиття ним заходів досудового врегулювання спору, оскільки в даній категорії справ, досудове врегулювання спору носить добровільний характер, натомість строк звернення до суду встановляється процесуальним законодавством і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному випадку ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав 20.08.2017, тобто в день звільнення з військової служби коли йому не було виплачено грошову допомогу при звільненні з включенням до складу грошового забезпечення 60% щомісячної додаткової грошової винагороди.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 положення частини другої статті 233 КЗпП України слід розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

При цьому, слід вказати, що структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України «Про оплату праці», за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно положень Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України 13.01.2004 № 5, грошова допомога при звільненні не входить до складу фонду основної та додаткової заробітної плати.

Відтак, допомога при звільненні із включенням 60% щомісячної грошової допомоги не входить до структури заробітної плати, а тому підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні.

Таким чином строк звернення до суду, що стосується проходження публічної служби, в тому числі щодо виплати грошової допомоги при звільненні із включенням 60% щомісячної грошової допомоги з такої (служби) становить 1 місяць.

При цьому, як видно із матеріалів позовної заяви позивача звільнено зі служби в серпні 2017 та виплачено допомогу при звільненні без урахування 60% грошової допомоги , отже з серпня 2017 ОСОБА_1 обізнаний щодо нарахування допомоги при звільненні. Однак з позовом він звернувся лише в березні 2021, тобто із пропуском місячного строку звернення до суду за відсутності заяви про поновлення строку звернення до суду з обгрунтуванням поважності інших причин, ніж ті що вказані в позовній заяві.

Крім того, суд зазначає, що навіть якщо позивач пов`язує своє порушене право з моментом отримання відмови відповідача, а саме листа № 350/118/895/пс від 17.03.2021 то предметом розгляду є саме бездіяльність відповідача, а не вищевказана відмова у формі листа.

Позивач вказує, що отримав відмову відповідача 22.03.2021, а до суду звернувся лише 27.04.2021, що також є порушенням строків звернення до суду з цим позовом.

З огляду на викладене, позивачу слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із іншими доказами поважності причин його пропуску.

Частиною 6 ст. 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що вирішення судом питання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення строку звернення до адміністративного суду можливе лише за результатами розгляду клопотання позивача про поновлення такого строку (або у випадку, якщо позивач не заявить такого клопотання) і виключно в тому разі, якщо суд дійде висновку, що зазначені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними.

На дану обставину додатково вказують положення пункту 8 частини першої статті 240 КАС України, якими визначено повноваження суду щодо залишення позову без розгляду саме з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 КАС України.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви в спосіб надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду разом із доказами, які, на його думку, вказують на поважність інших причин пропуску строку.

Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 171, 172 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А0549 про визнання протиправними дій, бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом:

- подання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та доказами поважності інших причин пропуску строку звернення до суду.

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна