Рішення № 96791846, 06.05.2021, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/171/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.05.2021 Заставнівський районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого судді - Пухарєвої О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Вікторівської Д.Я.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Заставна цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 , в особі представника ОСОБА_4 , звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги мотивує тим, що йому на праві власності належить житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що, крім нього та його сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вказаному житловому будинку зареєстрована ОСОБА_3 , яка є членом сім`ї попереднього власника згаданого будинковолодіння. Прописка відповідачки за вказаною адресою створює перешкоди позивачу, як власнику, у вільному користуванні та розпорядженні своєю власністю, тому він вимушений звернутись в суд за захистом своїх прав.

Позивач ОСОБА_2 , будучи своєчасно та належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не з`явився, його інтереси під час судового засідання представляв адвокат Павчук С.І., який повністю підтримав заявлені позовні вимоги, обґрунтовуючи їх вищенаведеним, та просив задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином - судовою повісткою, однак, до суду повернувся конверт, з відміткою відділення Укрпошти про те, що вона за зазначеною адресою, а саме: АДРЕСА_1 не проживає, хоча з відповіді на запит до Заставнівської міської ради стосовно місця реєстрації відповідача № 57/02-21 від 08.02.2021 (а.с.15) вбачається, що відповідачка зареєстрована саме за вказаною адресою.

Оскільки відповідно до приписів ч.8 ст.128, ч.2 ст.130 ЦПК України ОСОБА_3 вважається такою, що належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про розгляд справи у її відсутності та відзиву на позов від неї також не надходило, справу, зі згоди представника позивача розглянуто в порядку заочного розгляду та ухвалено заочне рішення на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, показання свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Згідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , що підтверджується копією Договору купівлі-продажу від 04.06.2018 (а.с.6-7) та копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №126241185 від 04.06.2018 (а.с.8).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 25.01.2021 та довідки виконавчого комітету Малокучурівського старостинського округу Чернівецького району Чернівецької області № 77 від 25.01.2021 у вказаному будинку зареєстровані: позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка не проживає за вказаною адресою, починаючи з червня 2016 р. (а.с.9-10).

Будучи допитаними в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , дружина та падчерка позивача, які проживають разом із ним у спірному будинковолодінні, суду показали, що ОСОБА_2 04.06.2018 на підставі договору купівлі-продажу придбав у ОСОБА_8 житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . На час вчинення даного правочину у вказаному господарстві була зареєстрована мати попереднього власника ОСОБА_3 , яка з часу відчуження спірного будинковолодіння за вказаною адресою ніколи не проживала, її особистих речей у даному будинку немає.

Відтак, позивач, посилаючись на відсутність законних підстав для користування ОСОБА_3 спірним житлом, заявив вимогу про визнання її такою, що втратила право користування вищевказаним житловим приміщенням.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 320 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із частиною 1 статті 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає суду підстави дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Згідно зі статтею 156 ЖК України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом із ним у будинку (квартирі), що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Згідно ст.64 ЖК України до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Аналогічну норму містить також ст.405 ЦК України - члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Отже, житловим законодавством чітко встановлено, що особа може користуватися житловим приміщенням, яке перебуває у приватній власності, у випадку, якщо вона є членом сім`ї (колишнім членом сім`ї) власника житла або на підставі договору найму жилого приміщення, який укладається в письмовій формі.

В той же час виникнення у членів сім`ї власника житлового будинку права на користування житлом є похідним від виникнення у власника права власності на будинок, а тому припинення права власності особи на будинок припиняє право членів його сім`ї на користування житлом.

Такого висновку дійшли суди касаційної інстанції в рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.12.2011, ухвалі Верховного Суду України від 13.07.2011 та постанові Верховного Суду України від 05.11.2014.

Як встановлено судом, на даний час, позивач ОСОБА_2 є єдиним власником житлового будинку з належними до нього господарськими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є членом сім`ї колишнього власника вказаного житлового будинку ОСОБА_8 та не була і не є членом сім`ї теперішнього власника квартири - позивача ОСОБА_2 .

Відомостей про наявність будь-якої домовленості між позивачем та відповідачем з приводу користування спірним житловим приміщенням суду не надано.

Таким чином, враховуючи те, що після зміни власника спірного житлового будинку, відповідачка ОСОБА_3 самостійного права на спірне житло з підстав передбачених законом (найм, оренда тощо) не набула, її право користування вказаним житлом було похідним від прав колишнього власника житлового будинку, членом сім`ї якого вона є, реєстрація відповідача в квартирі позивача створює останньому перешкоди у користуванні цим житлом для проживання позивача і членів його родини та розпорядження цим майном, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі ст. 41 Конституції України, ст.ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 16, 319, 321, 383, 386, 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 274, 279, 280-284 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в дохід держави в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києв /м.Київ/ 22030106, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО): 899998, номер рахунку: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду до Чернівецького апеляційного суду через Заставнівський районний суд Чернівецької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників по справі :

позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 01.06.2000 Заставнівським РВ УМВС в Чернівецькій області;

представник позивача - Павчук Святослав Іванович, адвокат, ордер серії СЕ №1022946 від 06.05.2021;

відповідач - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий 15.07.2002 Заставнівським РВ УМВС в Чернівецькій області.

Дата складення повного судового рішення 11.05.2021.

Суддя О.Пухарєва