Постанова № 96791617, 11.05.2021, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/297/21

провадження № 3/631/121/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року селище міського типу Нова Водолага

Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Трояновська Т. М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: село Стара Водолага Нововодолазького району Харківської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

30 березня 2021 року до Нововодолазького районного суду Харківської області від Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для розгляду по суті надійшов адміністративний матеріал, складений відносно ОСОБА_1 .

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 159829 від 09 березня 2021 року вбачається, що ОСОБА_1 не займається вихованням своєї малолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не створює належні умови для проживання та навчання дитини.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як ухилення від неналежного виховання малолітньої дитини.

У судові засідання, що призначалися неодноразово, ОСОБА_1 не з`являлася, хоча про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення та письмових поясненнях, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, отримані ОСОБА_1 особисто 06 квітня 2021 року та 17 квітня 2021 року, а також шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS – повідомлення на номер мобільний телефону, який ОСОБА_1 вказала у своїй заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді від 09 березня 2021 року. Про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи або пояснень не надсилала.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі – Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.

Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п`ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому стаття 38 вищевказаного нормативно – правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 обізнана щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що свідчить її підпис у вказаному протоколі та повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень, отриманих ОСОБА_1 особисто. Крім того, ОСОБА_1 викликалась в судове засідання шляхом направлення 07 квітня 2021 року, 09 квітня 2021 року та 05 травня 2021 року SМS-повідомлень на мобільний телефон останньої, які були доставлені одержувачу 07 квітня 2021 року о 16 годині 15 хвилин 00 секунд, 09 квітня 2021 року о 15 годині 14 хвилин 00 секунд та 05 травня 2021 року о 15 годині 09 хвилин.

Отже, обставини неявки у судові засідання ОСОБА_1 якій було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, направлені виклики за місцем проживання та SМS-повідомлення дають підстави стверджувати про неналежне здійснення нею своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призводить до затягування судового розгляду даної справи, строки розгляду якої, обмежено законодавством.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення). Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши письмові пояснення правопорушника, а також матеріали справи про адміністративне правопорушення, прийшов до наступного висновку.

Положення частин 1 та 2 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до вимог частини 1 статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення (проступок) - це протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свобод громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (стаття 245 Кодексу України про адміністративне правопорушення).

Положеннями статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Приписами частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Отже, ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, передбачає бездіяльність, внаслідок якої обов`язки по вихованню виконуються неякісно та не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання, навчання неповнолітніх дітей: залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду, ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям), незабезпечення безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці, невжиття заходів щодо їх лікування, безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності, штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 не в достатній мірі займається вихованням своєї малолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме не створює належні умови для проживання та навчання дитини.

Вина правопорушника підтверджується даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 159829, складеного 09 березня 2021 року інспектором сектору ювенальної поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Харківській області капітаном поліції Федоренко А. В., який особисто підписаний ОСОБА_1 та зі змістом якого остання погодилась (а. с. 2); копією письмових пояснень ОСОБА_1 , яка пояснила, що вона виховує доньку – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її сім`я перебуває на обліку у Службі у справах дітей Нововодолазької об`єднаної територіальної громади, як сім`я, яка потрапила у складні сімейні обставини. При перевірці умов проживання дитини 09 березня 2021 року було виявлено, що у будинку дуже брудно, у доньки не має столу для навчання. Крім того, ОСОБА_1 підтвердила, що їй неодноразово робили зауваження з даного приводу (а. с. 3); копією письмових пояснень ОСОБА_2 з яких вбачається, що дівчинка мешкає разом зі своєю матір`ю ОСОБА_1 . Вдома у них дуже брудно, розкидані речі. У дитини не має столу для навчання, тому дівчинка іноді до школи не підготовлена. Її матері неодноразово робили зауваження працівники Служби у справах дітей з приводу бруду в будинку, але її мати на зауваження не реагує (а. с. 4.); копією акту обстеження умов проживання від 09 березня 2021 року, складеного комісією у складі спеціаліста ІІ категорії Служби у справах дітей Базюк А. Ф., інспектора сектору ювенальної поліції відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області Федоренко А. В., фахівця з соціальної роботи ОСОБА_3 у порядку контролю, з метою перевірки умов проживання ОСОБА_1 , встановлено, що родина проживає у приватному будинку з пічним опаленням. На час обстеження в будинку було брудно, розкидані речі. Постільна білизна брудна. В родині виникають постійні конфлікті ситуації серед дорослих членів сім`ї, що негативно впливає на дитину. Продуктами харчування родина забезпечена. Під час обстеження з ОСОБА_1 була проведена бесіда щодо створення належних умов проживання дитини та її повноцінного розвитку (а. с. 14); копією фотознімків (а. с. 9 – 11).

Таким чином, вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення доведена повністю та її дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Обираючи вид адміністративного стягнення правопорушникові, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання вчинення у подальшому нових правопорушень та досягнення мети адміністративного покарання, беручи до уваги характер скоєного адміністративного правопорушення, особу правопорушника та ступень її вини, суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції частини 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу.

В порядку частини 5 статті 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.

Відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно частини 1 та пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України № 3674-VI від 08 липня 2011 року «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.

Статтею 7 Закону України № 1082-ІХ від 15 грудня 2020 року «Про Державний бюджет України на 2021 рік» з 1 січня 2021 року встановлений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб в сумі 2270 гривень.

В зв`язку з вищевикладеним, вважаю за необхідне стягнути із ОСОБА_1 судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 454 гривні 00 копійок, - зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 9, 34, 35, 40-1, частиною 1 статті 184, статтями 245, 256, частиною 2 статті 268, статтями 277, 279, 280, 283 – 285, частиною 2 статті 287 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя –

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на неї та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, який стягнути на користь держави (номер рахунку (IBAN): UA UA348999980314000542000020559, код класифікації доходів бюджету: 21081100, отримувач: ГУК Харків обл/СТГ Нова Вод/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП – електронне адміністрування податку).

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 454 гривні 00 копійок (отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/ 22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП електронне адміністрування податку), номер рахунку (IBAN) UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Копію постанови направити ОСОБА_1 та до Відділення поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області для відома.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладання штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300 – 1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

В разі не сплати штрафу у строк встановлений частиною 1 статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення у порядку примусового виконання постанови стягується штраф у подвійному розмірі (1700 гривень 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Якщо апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Строк пред`явлення до виконання протягом трьох місяців.

Суддя: Т. М. Трояновська