Ухвала суду № 96790230, 11.05.2021, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/3371/21

Провадження № 1-кс/204/827/21

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

49006, м. Дніпро, проспект Пушкіна 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

слідчого судді Дубіжанської Т.О.

за участю секретаря Єфімової А.О.

за участю прокурора Чеботарьова О.І.

за участю підозрюваного ОСОБА_1

за участю захисника Іванової В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Врадіївка Кривоозерського району Миколаївської області, українця, громадянина України, який має професійно-технічну освіту, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешкаючого в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Салют» за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, 81, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

11 травня 2021 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області Венгера С.О., погоджене прокурором Західної окружної прокуратури м. Дніпра Дерев`янко І.О. про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначає, що 09.05.2021 року у невстановлений в ході проведення досудового розслідування час, у денний час ОСОБА_1 перебував за місцем свого мешкання в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Салют» за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, 81, де разом з потерпілим - раніше не знайомим йому чоловіком, анкетні дані якого на даний час органом досудового розслідування не встановлені, де разом з останнім вживав спиртні напої.

В ході сумісного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_1 та потерпілим - невстановленим на даний час органом досудового розслідування чоловіком, 09.05.2021 року у невстановлений в ході проведення досудовим розслідуванням час, але не пізніше 20.13 години, у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Салют» за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, 81, де у ОСОБА_1 виникла сварка на грунті раптово виниклих неприязних відносин, в ході якої у останнього раптово виник злочинний умисел спрямований на противоправне позбавлення життя потерпілого - невстановленого чоловіка. Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у зазначеному місці та у зазначений час, взяв для використання у якості знаряддя злочину невстановлений досудовим розслідуванням предмет для заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, несумісних із життям. Після чого, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, керуючись прямим умислом на позбавлення життя потерпілого - невстановленого чоловіка, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин та особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх негативні наслідки і бажаючи протиправно заподіяти смерть потерпілому, знаходячись у приміщенні гаражу № НОМЕР_1 гаражного кооперативу «Салют» за адресою: м. Дніпро, вул. Прикордонна, 81, утримуючи невстановлений досудовим розслідуванням предмет травматичної дії, наніс потерпілому - невстановленому чоловіку, не менше чотирьох ударів в область життєво важливого органу - голови, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді поверхневої рани на спинці носу ліворуч, рани в ділянці мочки лівого вуха, та двох ран в проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги (одна веретеноподібної форми, друга - невизначної форми з формуванням декількох клаптів, на дні ран відмічаються ушкоджені кістки черепа). Внаслідок умисного спричинення ОСОБА_1 вищевказаних тілесних ушкоджень, на місці вчинення кримінального правопорушення настала смерть потерпілого - невстановленого чоловіка.

Таким чином, умисні дії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуються за ч. 1 ст. 115 КК України.

Вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування кримінального провадження матеріалами, а саме: - рапортом про виявлене кримінальне правопорушення; - протоколом огляду місця події від 09.05.2021 року; - протоколом огляду трупа віл 09.05.2021 року; - протоколом допиту свідка ОСОБА_2 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_3 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_4 ; - протоколом допиту свідка ОСОБА_5 ; - лікарським свідоцтвом про смерть №; - іншими наявними в матеріалах доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі понад п`ятнадцяти років. 10.05.2021 року по вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_1 в порядку ст.ст. 276-278 КПК України, повідомлено про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 115 КК України.

В ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав, що існує ризик вважати, що ОСОБА_1 може здійснити дії, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: є підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином.

Враховуючи сукупність вищевикладених обставин, а саме наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також ті обставини, що в разі застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного ОСОБА_1 таких як: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, існує реальна загроза переховування його від органів досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, не призведуть до забезпечення нормальної поведінки підозрюваного та виконання процесуальних рішень у кримінальному провадженні, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив застосувати до його підзахисного домашній арешт та зазначив, що прокурором наявність ризиків не доведена, підозра необгрунтована.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, якими слідчий, прокурор обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує положення ст. 178 КПК України, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, репутацію підозрюваного, його вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання, роботи.

У ході розгляду клопотання встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України і подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Відповідно до приписів ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити чи сховати докази кримінального правопорушення, впливати на потерпілих та свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 враховуючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Щодо ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може знищити або приховати будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, так як на даний час органом досудового розслідування, не встановлено знаряддя вчинення кримінального правопорушення, про яке достовірно відомо ОСОБА_1 , що свідчить про можливість знищення, переховування або спотворення будь-яких речей, що мають значення для досудового розслідування, а саме знаряддя вчинення злочину.

Стосовно ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його наявність, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може здійснити вплив на свідків, так як у зв`язку із набуттям статусу підозрюваного та можливістю ознайомлюватися із матеріалами кримінального провадження, йому відомі особисті дані та місце проживання свідків у даному кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що існує обґрунтований ризик незаконного впливу на свідків кримінального правопорушення.

Щодо ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, то суд приходить до переконання про його відсутність, оскільки слідчим жодних доказів наявності намірів та можливості ОСОБА_1 перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, в свою чергу, наявність вказаного ризику слідчий мотивує можливістю зміни місця проживання, тобто переховування від органів досудового розслідування та/або суду, що є ризиком, визначеним п.1 ч.1 ст.177 КПК України, оцінку наявності якого, слідчим суддею вже було надано.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 01 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У судовому засідання прокурором було повністю обґрунтовано той факт, що лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров`я, відсутність постійного місця роботи, відсутність місця проживання, відсутність стійких сімейних зв`язків, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити чи сховати докази кримінального правопорушення, а також впливати на свідків, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки враховуючи вищевикладене, застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не встановлювати розмір застави в кримінальному провадженні, зокрема у випадку щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вбивства, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, суд в даному випадку вважає за доцільне не визначати розміру застави.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182-186, 193-197, 205 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 7 липня 2021 року.

Ухвалу направити до СВ Відділення поліції № 6 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області - для виконання.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя Т.О. Дубіжанська