Рішення № 96789983, 11.05.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2705/21

2/212/2125/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Борис О.Н., з участю секретаря судового засідання Деменко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

01 квітня 2021 року до суду надійшла позовна заява акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обґрунтування позову зазначено, що 06.03.2009 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, згідно якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Кредитний ліміт був збільшений до 20000,00 гривень.

Відповідач, підписавши заяву, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, складає між ним і Банком Договір про надання банківських послуг. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керувався п.п.2.1.1.2.3 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору надав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. Банк за договором свої зобов`язання виконав, надавши відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах договору і в межах встановленого ліміту.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором не надав своєчасно грошові кошти на погашення кредиту, в зв`язку з чим станом на 16.03.2021 виникла заборгованість в розмірі 19737,43 грн., з яких: 16061,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3676,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість в сумі 19737,43 грн. та відшкодувати понесені судові витрати.

12 квітня 2021 року судом постановлена ухвала про відкриття провадження та призначення розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, звернувся до суду із клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою в матеріалах справи. Про причини неявки у судове засідання не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Крім того, відповідач подав заяву про ознайомлення із матеріалами справи 14 квітня 2021 року, зазначив засоби зв`язку за яким повідомити його про час ознайомлення із матеріалами справи, однак 15 квітня 2021 року , 16 квітня 2021 року, 19 квітня 2021 року, 30 квітня 2021 року неодноразово були здійснені телефонні дзвінки на зазначений у заявці про отримання повідомлення в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення мобільний номер телефону для узгодження дати та часу ознайомлення із матеріалами справи однак відповідач ОСОБА_1 на виклики не відповідав.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Згідно ч.1, 2 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи. Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу самостійно цікавитися провадженням у його справі, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

З огляду на те, що будь-яких повідомлень від відповідача про зміну адреси проживання, засобів зв`язку, які останній повідомив, до суду не надходило, відповідач не цікавиться стадією розгляду справи, жодного разу на наданий ним телефонний номер як засіб зв`язку із ним не відповів, до суду не з`явився, а тому враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, у судове засідання не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло, відповідач не повідомив про причини неявки у судове засідання, а представник позивача просив розглянути справу у його відсутність, суд приходить до висновку про розгляд справи за відсутності сторін за наявними у матеріалах справи доказами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 06.03.2009 року між акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н, згідно якого останній отримав кредит, ліміт кредиту в подальшому був збільшений до 20000 грн. Сторони дійшли згоди, що базова відсоткова ставка по кредиту становить 2,5 % на місяць на залишок заборгованості. Кредитну картку ОСОБА_1 отримав 21.03.2009 (а.с. 20,21)

Із наданої АТ КБ «ПриватБанк» довідки вбачається, що банком було надано ОСОБА_1 наступні кредитні картки: за № НОМЕР_1 з терміном дії по березень 2013 року, за № НОМЕР_2 з терміном дії по січень 2014 року, за № НОМЕР_3 з терміном дії по березень 2017 року, за № НОМЕР_4 з терміном дії по травень 2021 року, за № НОМЕР_5 з терміном дії по квітень 2022 року. (а.с 18)

До кредитного договору позивачем надано Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/. (а.с. 22-31)

За наданим банком розрахунком (а.с. 6-17), заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 16.03.2021 року становить 19737,43 грн., з яких: 16061,36 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3676,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

У спорі, пов`язаному із стягненням заборгованості за кредитним договором підлягають встановленню обставини, як наявності між сторонами договірних правовідносин, так і невиконання позичальником взятих на себе зобов`язань.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

Згідно із ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Так, в матеріалах справи наявна надана позивачем довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду, яка підписана відповідачем, в якій, зокрема зазначені відсотки за користування кредитними коштами - 2,5%, пеня = пеня(1)+ пеня(2), де пеня (1) базова процентна ставка по договору/30 календарних днів нарахованих за кожен день прострочення кредиту; пеня(2)=1% від заборгованості, але не менше 30 грн. в місяць, нараховується 1 раз в місяць при наявності прострочки по кредиту або процентам 5 і більше днів при виникненні прострочки на суму від 50 грн. і більше. (а.с. 21)

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

У відповідності до ч.3 ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведена вище довідка, яка підписана позичальником, відповідачем по справі, підтверджує його приєднання до умов договору в розумінні положень статті 634 ЦК України, оскільки, підписавши цю довідку, відповідач особисто ознайомився з запропонованими йому умовами кредитування, тобто був обізнаний з умовами на яких отримав наданий позивачем кредит, а отже банк має право вимагати від позичальника виконання умов договору також в частині сплати відсотків, пені, штрафів.

Із наданої позивачем виписки по рахунку (а.с. 41-54) вбачається, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кредитні кошти не виконав взятого на себе обов`язку зі своєчасного їх повернення та сплати відсотків за користування кредитними коштами, а тому остання повинна нести цивільно-правову відповідальність за невиконання кредитного зобов`язання.

Слід зауважити, що відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі №6-2003цс15, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

З урахуванням викладеного суд вважає, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню, та з відповідача слід стягнути заборгованість у розмірі 19737,43 грн., з яких: 16061,36грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту, 3676,07 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Керуючись ст. 61 Конституції України, ст.ст. 207, 526, 549, 625, 626, 628, 629, 634, 938, 639, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 76-81, 89,141, 258-259, 263-265, 279, 354 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.03.2009 року в розмірі 19737,43 грн. (дев`ятнадцять тисяч сімсот тридцять сім гривень 43 копійки) та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до п. 3 Розділу XII ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_1 .

Рішення складено та підписано 11 травня 2021 року.

Суддя: О. Н. Борис