Рішення № 96787744, 11.05.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2021 р. Справа № 924/177/21

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю.В., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА", м. Київ

до 1. фізичної - особи підприємця Бохонок Бориса Васильовича, с. Кривачинці, Волочиський р-н., Хмельницька обл.

до 2. приватного підприємства "АТП ПОДІЛЛЯ -ТУР", м. Хмельницький

до 3. приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "БРОКБІЗНЕС", м. Київ

до 4. приватного акціонерного товариства "Страхова компанія " ПЗУ УКРАЇНА", м. Київ

про відшкодування збитків

(за правилами спрощеного позовного провадження)

без повідомлення (виклику) сторін

встановив:

Позивач у позові просить суд стягнути солідарно з відповідачів майнову шкоду в розмірі 34 898, 65 грн. Обгрунтовуючи позов, позивач зазначає, що внаслідок ДТП, яка відбулася 27.02.18 близько 08:10 год. на 203 км+400 м. автодороги Житомир-Чернівці за участю автомобілів „VOLKSWAGEN LT 35" державний номерний знак НОМЕР_1 , „АТАМАN А-09314" державний номерний знак НОМЕР_2 та „MITSUBISHI PAJERO WAGON" державний номерний знак НОМЕР_3 , нанесено шкоду гр. ОСОБА_1 . Позивач виплатив даному громадянину страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного Т/З в розмірі 34 898, 65 грн., які просить стягнути в порядку суброгації з відповідачів.

Винними у скоєнні ДТП згідно рішення суду визнано водіїв Т/З „VOLKSWAGEN LT 35" державний номерний знак НОМЕР_1 та „АТАМАN А-09314" державний номерний знак НОМЕР_2 . Судом також встановлено, що вказані водії, під час вчинення ДТП виконували свої трудові обов`язки у якості працівників у відповідачів ФОП Бохонок Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур".

За таких обставин, на підставі ст. 1172 ЦК України, вищевказані відповідачі зобов`язані відшкодувати солідарно шкоду, завдану їхніми працівниками під час виконання своїх трудових обов`язків.

Також вказано, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу „VOLKSWAGEN LT 35" державний номерний знак НОМЕР_1 застраховано ПрАТ „Страхова компанія „Брокбізнес" на умовах відповідного договору, а цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу „АТАМАN А-09314" державний номерний знак НОМЕР_2 на умовах відповідного договору застрахована ПрАТ „СК „ПЗУ Україна". За таких обставин, вказані страхові компанії (відповідачі 3 та 4), згідно Закону „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" також є особами, відповідальними за завдані збитки, обсяг відповідальності яких визначений вищевказаним Законом та договором.

У відповіді на відзив позивач вказує на необґрунтованість доводів відповідачів, викладених у відзивах, оскільки дані доводи ґрунтуються на рішеннях Верховного Суду, винесених у справах, обставини яких, різняться з обставинами справи № 924/177/21 (набуття права вимоги після спливу річного терміну з моменту ДТП). Зокрема, позивач взагалі не мав можливості звернутись з вимогами до відповідачів 3 та 4 (страхових компаній) в межах однорічного строку з моменту ДТП, оскільки позивач здійснив страхове відшкодування 02.12.20, в той час як ДТП здійснено 27.02.18. Заяви про виплату страхового відшкодування позивач направив 14.12.20.

Позивач зазначає, що звертаючись з даним позовом він розраховує на відшкодування йому завданих збитків, ФОП Бохонюк Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур" (вимоги до яких позивач вважає похідними), як безпосередніх винуватців завданих збитків, так і до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" (вимоги до яких позивач вважає основними) як страховиків цивільно-правової відповідальності перших двох відповідачів. При цьому, позивач вказує, що при задоволенні позову слід виходити з того, що:

- у разі задоволення основної позовної вимоги до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" у повному обсязі, похідну вимогу до відповідачів ФОП Бохонюк Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур" слід залишити без задоволення;

- у разі задоволення основної вимоги до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" частково, похідну вимогу до ФОП Бохонюк Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур" слід задовольнити частково, виходячи з різниці між фактичним розміром шкоди та тією частиною, яка буде відшкодована з відповідачів 3 та 4;

- у разі відмови від задоволення вимог до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" в повному обсязі, слід задовольнити вимоги до ФОП Бохонюк Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур".

Твердження відповідача про те, що водій ПП „АТП Поділля-Тур" під час здійснення ДТП хоч і був працівником вказаного підприємства, однак не виконував трудових обов`язків, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Належність повідомлення позивача про відкриття провадження у справі за його позовом підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому відповідної ухвали суду та поданням ним відповіді на відзив.

Відповідач - ФОП Бохонок Б.В. письмового відзиву на позов, будь-яких заяв чи клопотань не подав. Належність повідомлення вказаного відповідача про відкриття провадження у справі № 924/177/21 (в тому числі з позовом до нього) підтверджується наявним у справі поштовим повідомленням про вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідач - ПП „АТП Поділля-Тур" у письмових поясненнях (відзиві на позов) позов не визнає, вказує таке. Водій ОСОБА_2 (один з винуватців ДТП згідно рішення суду) дійсно є працівником ПП „АТП Поділля-Тур". Проте, на дату здійснення ДТП він не виконував будь-яких трудових обов`язків перед ПП „АТП Поділля-Тур". Отже, підстав до застосування до даного відповідача положень ст. 1172 ЦК України немає.

Аналізуючи судову практику та норми ЦК України, виключно у разі наявності у ПП „АТП Поділля-Тур" обов`язку з відшкодування шкоди, виконання такого обов`язку покладається на ПрАТ „СК „ПЗУ Україна", як на страховика цивільно-правової відповідальності ПП „АТП Поділля-Тур".

Також вказано, що аналіз цивільного та страхового законодавства дає підстави стверджувати, що останні не встановлюють солідарного обов`язку страховика і страхувальника відносно відшкодування шкоди. Така відповідальність є частковою.

Відповідач - ПрАТ „СК „Брокбізнес" надіслав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. У відзиві вказаний відповідач позов не визнає, вказує таке.

Як і попередній відповідач, ПрАТ „СК „Брокбізнес" зазначає, що як загальне цивільне законодавство, так і спеціальне страхове не передбачають солідарного обов`язку страховика і страхувальника відносно відшкодування шкоди, а навпаки, така відповідальність розмежовується і є частковою.

ДТП, обставини якої покладено в основу обґрунтування позову сталася 27.02.18. Лише 05.01.21 відповідач отримав заяву на виплату страхового відшкодування (через 2 роки і 10 місяців). Згідно ж спеціального страхового законодавства неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року (якщо шкода заподіяна майну) з моменту вчинення ДТП є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування. Таким чином, підстав для задоволення позову до даного відповідача немає.

Відповідач - ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" у відзиві на позов також вказує, що у зв`язку з тим, що позивачем не подано до відповідача заяви про страхове відшкодування впродовж одного року з моменту ДТП, відповідач не має підстав для виплати страхового відшкодування.

Матеріалами справи встановлено.

17.07.17 між страховиком - ПрАТ „СК „Уніка" та страхувальником - ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту „Пряме врегулювання" № 026043/4640/0106976, за яким застрахованим транспортним засобом є „MITSUBISHI PAJERO WAGON" державний номерний знак НОМЕР_3 . Вигодонабувачем по договору є особа, яка зазнала збитків в результаті настання страхового випадку і яка має майновий інтерес щодо застрахованого майна у відповідності до чинного законодавства.

17.07.17 між страхувальником ОСОБА_3 та страховиком ПрАТ „СК „Уніка" оформлено поліс № АМ/-196454 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, де забезпеченим транспортним засобом є „MITSUBISHI PAJERO WAGON" державний номерний знак НОМЕР_3 .

Страховим випадком в силу полісу є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого Т/З і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

27.09.17 між страховиком - ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" та страхувальником - ПП „АТП Поділля-Тур" оформлено поліс № АМ/1455346 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим транспортним засобом за яким є „АТАМАN А-09314" реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Згідно витягу з електронної системи (арк. справи № 36) страховиком Т/З „VOLKSWAGEN LT" номерний знак НОМЕР_1 є ПрАТ „СК „Брокбізнес" за полісом АМ/000577299.

06.03.18 Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області прийнято постанову у справі № 689/573/18 за якою ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адмінстягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

При цьому, судом встановлено, що 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км+400 м, ОСОБА_4 керуючи Т/З „АТАМАN А-09314" реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення п. 13.3. ПДР, при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення боковим дзеркалом заднього виду із „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок даної ДТП запчастина бокового дзеркала пошкодила передній бампер Т/З „MITSUBISHI PAJERO" реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду Т/З „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

30.03.18 Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області прийнято постанову у справі № 689/572/18, якою визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП ОСОБА_5 та накладено на нього адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

При цьому, судом встановлено, що 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км+400 м., ОСОБА_5 , керуючи Т/З „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення п. 13.3. ПДР, при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення боковим дзеркалом заднього виду із Т/З „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок даної ДТП запчастина бокового дзеркала пошкодила передній бампер Т/З „MITSUBISHI PAJERO" реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду Т/З „АТАМАN А-09314", в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

15.10.20 Ярмолинецьким районним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі № 689/80/19 за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ „СК „Уніка", ПП „АТП Поділля-Тур", ФОП Бохонка Б.В., ПрАТ „СК „Брокбізнес", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, за яким позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ „СК „Уніка" на користь ОСОБА_1 34 898, 65 грн. матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля „MITSUBISHI PAJERO WAGON" реєстраційний номер НОМЕР_4 . 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на 203 км + 400 м. автодороги Н-03 Житомир-Чернівці біля с. Антонівці Ярмолинецького району, Хмельницької області сталася ДТП за участю автобуса „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 , який перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 і автобуса „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який перебував у трудових відносинах з ПП „АТП Поділля-Тур". Під час ДТП ОСОБА_1 на власному автомобілі „MITSUBISHI PAJERO WAGON" реєстраційний номер НОМЕР_4 рухався в напрямку м. Хмельницького позаду автобуса „АТАМАN" і внаслідок зіткнення вказаних Т/З уламками їх бокових дзеркал був пошкоджений керований ОСОБА_1 автомобіль. Як встановлено судом і дана обставина не оспорюється учасниками справи 28.11.17 ОСОБА_1 придбав автомобіль „MITSUBISHI PAJERO WAGON" із на той час реєстраційним номером НОМЕР_3 у ОСОБА_3 , а вже після реєстрації даного Т/З за ОСОБА_1 , автомобілю був виданий реєстраційний номер НОМЕР_4 .

02.12.20 ПрАТ „СК „Уніка" оплатило на користь ОСОБА_1 34 898, 65 грн. за призначенням платежу - страхове відшкодування дор. № 026043/4640/0106976 згідно рішення Ярмолинецького райсуду від 15.10.20 № 689/80/19". Це підтверджується платіжним дорученням від 02.12.20 № 186290.

14.12.20 ПрАТ „СК „Уніка" подано до ПрАТ „СК „Брокбізнес" заяву № 28970 на виплату страхового відшкодування на суму 34 898, 65 грн. за результатами ДТП, що сталося 27.02.18 на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км + 400 м. Учасниками ДТП є „MITSUBISHI PAJERO WAGON" реєстраційний номер НОМЕР_3 та „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 .

19.01.21 під номером 85-05 ПрАТ „СК „Брокбізнес" направило лист ПрАТ „СК „Уніка", де вказано, що у зв`язку з неподанням заяви про страхове відшкодування впродовж одного року СК „Брокбізнес" повідомляє про відмову у виплаті страхового відшкодування.

Крім того, 14.12.20 ПрАТ „СК „Уніка" подала ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" заяву № 28970 на виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП, яка сталася 27.02.18 на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км. + 400 м., учасниками якої є Т/З „MITSUBISHI PAJERO WAGON" реєстраційний номер НОМЕР_3 та „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Дослідивши надані сторонами заяви по суті справи та докази, надавши їм оцінку в сукупності, при аналізі норм чинного законодавства, що регулює спірні відносини, суд врахував таке.

Відносини у сфері страхування і спрямування на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Законом України „Про страхування" (преамбула до Закону).

Згідно ст. 1 вказаного Закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За ст. 5 даного Закону страхування може бути добровільним або обов`язковим. В силу підпунктів 6, 12 ч. 3 ст. 6 вказаного Закону видами добровільного страхування, серед іншого, можуть бути: страхування наземного транспорту (крім залізничного); страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника). За ст. 16 цього Закону договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (ст. 9 Закону). Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (ст. 8 Закону).

Крім того, відносини страхування регулюються ЦК України, ст. 979 якого передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. За ст. 981 ЦК України договір страхування укладається в письмовій формі. Договір страхування може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).

Як вбачається з матеріалів справи 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км + 400 м., ОСОБА_5 , керуючи Т/З „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 , в порушення п. 13.3. ПДР, при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення боковим дзеркалом заднього виду із Т/З „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 . Внаслідок даної ДТП запчастина бокового дзеркала пошкодила передній бампер Т/З „MITSUBISHI PAJERO" реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду Т/З „АТАМАN А-09314", в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

При цьому, того ж числа, в той же час та на тій же дорозі (27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км+400 м) ОСОБА_4 керуючи Т/З „АТАМАN А-09314" реєстраційний номер НОМЕР_2 , в порушення п. 13.3. ПДР, при зустрічному роз`їзді не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу та допустив зіткнення боковим дзеркалом заднього виду із „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_5 . Внаслідок даної ДТП запчастина бокового дзеркала пошкодила передній бампер Т/З „MITSUBISHI PAJERO" реєстраційний номер НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався позаду Т/З „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Дане підтверджується постановами Ярмолинецького райсуду Хмельницької області у справі № 689/573/18 від 06.03.18 та у справі № 689/572/18 від 30.03.18. Даними постановами встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вчинили правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, як порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів (цими ж постановами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнано винними у скоєнні ДТП).

Як встановлено Ярмолинецьким районним судом у рішенні від 15.10.20 ухваленому у справі № 689/80/19 під час ДТП, що сталося 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км + 400 м пошкоджено автомобіль „MITSUBISHI PAJERO WAGON", реєстраційний номер НОМЕР_4 , керований ОСОБА_1 , який є і власником вказаного автомобіля. Цим же рішенням стягнуто з ПрАТ „СК „Уніка" на користь ОСОБА_1 34 898,65 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП (яке є предметом дослідження в справі № 924/177/21).

Згідно вказаного рішення ПрАТ „СК „Уніка" оплатило на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 34 898, 65 грн. за платіжним дорученням.

При цьому, слід вказати, що пошкоджений внаслідок ДТП автомобіль „MITSUBISHI PAJERO", реєстраційний № НОМЕР_4 , який фігурує у постановах Ярмолинецького райсуду у справах №, № 689/573/18, 689/572/18, 689/80/19 є тим же автомобілем „MITSUBISHI PAJERO WAGON", реєстраційний № НОМЕР_3 , що зазначений в договорі добровільного страхування наземного транспорту „Пряме врегулювання" від 17.07.17 № 026043/4640/0106976, укладеному між ПрАТ „СК „Уніка" та ОСОБА_3 та в полісі № АМ/0196454 (між тими ж сторонами). Зокрема, у рішенні Ярмолинецького райсуду від 15.10.20 у справі № 689/80/19 встановлено, що 28.11.17 ОСОБА_1 придбав автомобіль „MITSUBISHI PAJERO WAGON" із на той час реєстраційним номером НОМЕР_3 у ОСОБА_3 , а вже після реєстрації даного Т/З за ОСОБА_1 , автомобілю був виданий реєстраційний номер НОМЕР_4 .

В даному рішенні суд встановив (підтверджується і матеріалами справи № 924/177/20), що 17.07.20 між попередньою власницею автомобіля „MITSUBISHI PAJERO WAGON" ОСОБА_3 та ПрАТ „СК „Уніка" був укладений договір добровільного страхування наземного Т/З „Пряме врегулювання" № 026043/4640/0106976, а також договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних Т/З (поліс № АМ/0196454). Вказаним договором добровільного страхування передбачено страхове відшкодування вигодонабувача (якщо він призначений за договором) та страхувальника (його спадкоємця/правонаступника) або іншої особи, яка має належним чином оформлене повноваження від страхувальника, або за його письмовою згодою. Крім того, вказаним договором не передбачено, що зміна власника застрахованого Т/З є підставою для зміни умов договору чи припинення його дії. Отже, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_1 , який придбав автомобіль „MITSUBISHI PAJERO WAGON" у ОСОБА_3 , як її правонаступник за договором, мав право на отримання від ПрАТ „СК „Уніка" страхового відшкодування. Після настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої був пошкоджений застрахований Т/З ОСОБА_1 , ПрАТ „СК „Уніка" була зобов`язана здійснити страхову виплату в межах визначеної договором добровільного страхування наземного Т/З страхової суми.

Таким чином, оплата позивачем, як страховиком застрахованого Т/З - „MITSUBISHI PAJERO WAGON" страхового відшкодування (за наслідками вказаного у позові ДТП) на користь ОСОБА_1 за договором добровільного страхування наземного транспорту є документально підтверджена і обгрунтована.

За ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Дана норма ЦК України надає позивачу, як страхувальнику, який виплатив страхове відшкодування потерпілій особі за результатами страхового випадку - ДТП право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно постанов Ярмолинецького районного суду від 06.03.18 та від 30.03.18, винесених у справах № 689/573/18 та № 689/572/18 винними у вчиненні ДТП, яке відбулося 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км + 400 м визнано ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. За підпунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦКУ шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Частина 1 статті 1190 ЦКУ визначає, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи вказане, а також те, що у вчиненні ДТП яке відбулося 27.02.18 близько 08 год. 10 хв. на автодорозі Житомир-Чернівці 203 км + 400 м визнано винними ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідальність даних осіб є солідарною.

При цьому, згідно рішення Ярмолинецького райсуду від 15.10.20, ухваленого у справі № 689/80/19 під час здійснення ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_6 (відповідач 1), а ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПП „АТП Поділля-Тур" (відповідач 2).

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Враховуючи дану норму ЦКУ, а також встановлений рішенням Ярмолинецького райсуду від 15.10.20 № 689/80/19 факт перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час ДТП у трудових відносинах з відповідачами 1 та 2, на останніх (ФОП ОСОБА_6 та ПП „АТП Поділля-Тур") покладається обов`язок по відшкодуванню шкоди, завданої безпосередніми винуватцями ДТП. При цьому, стаття не розмежовує міри відповідальності безпосереднього винуватця в спричиненні шкоди та особи, працівником якої є такий винуватець. Тому, відповідальність ОСОБА_5 та ОСОБА_4 покладається на відповідачів 1 і 2 в рівній мірі і є солідарною в силу ст. 1190 ЦКУ.

При цьому, заперечення ПП „АТП Поділля-Тур" про те, що ОСОБА_4 під час ДТП не виконував трудових обов`язків перед даним відповідачем до уваги не приймаються, оскільки вони спростовуються рішенням Ярмолинецького райсуду у справі № 689/80/19 де суд прямо зазначив, що ДТП сталася за участю автомобіля „АТАМАN А-09314" реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_4 , який перебував у трудових відносинах з ПП „АТП Поділля - Тур". В даному разі суд також приймає до уваги ч. ст. 75 ГПК України, яка визначає - обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи, або особа, стосовно якої встановлено ці обставини , якщо інше не встановлено законом.

Заперечуючи проти позову, ПП „АТП Поділля-Тур" зазначає, що виключно у разі наявності у ПП „АТП Поділля-Тур" обов`язку з відшкодування шкоди, виконання такого обов`язку зі сплати грошових коштів покладається на ПрАТ „СК „ПЗУ Україна", в якому застраховано цивільно-правову відповідальність ПП „АТП Поділля-Тур".

Дане твердження не приймається судом, оскільки воно зроблено виключно на підставі аналізу норм Закону України „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та ст. 194 ЦК України. Проте, як зазначено вище, обов`язок відшкодування шкоди покладається на даного відповідача в силу 1172 ЦК України, як на особу, дії працівника якої спричинили збитки. Крім того, збитками у даній справі є пошкодження автомобіля „MITSUBISHI PAJERO WAGON", які відшкодовані ОСОБА_1 на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу, про що вказано у рішенні суду від 15.10.20 № 689/80/19 (арк. справи № 31 останній абзац). Зокрема, судом встановлено - таким чином, після настання страхового випадку - ДТП, внаслідок якої був пошкоджений застрахований Т/З ОСОБА_1 , ПрАТ „СК „Уніка" була зобов`язана здійснити страхову виплату в межах визначеної договором добровільного страхування наземного транспортного засобу страхової суми… Тобто спірні правовідносини в даному випадку регулюються Законом України „Про страхування", а не Законом „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який регулює відносини обов`язкового страхування (в даному випадку добровільне).

Отже, вимоги до відповідачів ПП „АТП Поділля-Тур" та ФОП Бохонок Б.В. є обґрунтовані.

Щодо вимог до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна".

Як вбачається з матеріалів справи ПрАТ „СК „Брокбізнес" є страховиком транспортного засобу „VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_1 згідно полісу серії АМ № 000577299, діючий на час здійснення ДТП (арк. справи № 36). Даний автомобіль є учасником ДТП, яка є предметом дослідження розглядуваної справи. ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" є страховиком Т/З „АТАМАN А-09314", реєстраційний номер НОМЕР_2 згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АМ/1455346. Даний автомобіль є учасником ДТП, що є предметом дослідження цієї справи. Зазначені автомобілі під час ДТП були під керуванням водіїв, що визнані винними в чиненні ДТП.

Враховуючи дані обставини позивач висунув вимоги також і до зазначених страховиків. Дані відповідачі є страховиками за полісами АМ/1455346 та АМ/000577299, які є полісами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів (про що вказано в самому полісі № 1455346, а також у заяві на виплату страхового відшкодування, де вказано, що поліс АМ/000577299 є ОСЦПВ). Таким чином відносини щодо відшкодування страхової виплати за даними полісами регулюються законом України (як спеціальним законом) „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Як вірно зазначили відповідачі, згідно підпункту 37.1.4, пункту 37.1, ст. 37 вищевказаного Закону, однією з підстав для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП, яка стала підставою виплати позивачем 34 898, 65 грн., відшкодування яких є предметом спору, сталася 27.02.18. Заяви ж на виплату страхового відшкодування до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" подані позивачем лише 14.12.20, тобто з пропуском однорічного строку на їх подання. Тому, в даних відповідачів були підстави для відмови в здійсненні страхового відшкодування позивачу, а обов`язок цих учасників справи (ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна") щодо відшкодування сплаченої позивачем страхової вплати припинив існування 27.02.19, і, станом на час розгляду справи - відсутній.

Натомість, обов`язок щодо відшкодування страхового відшкодування у відповідачів ФОП Бохонок Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур", який визначений іншим законодавством (ст. 1172 ЦКУ) строкового обмеження не передбачає. Така відмінність щодо обов`язку відповідачів 1 і 2 від відповідачів 3 і 4 полягає саме в різній правовій природі вказаного обов`язку. В першому випадку це відшкодування шкоди, завданої безпосередньо особами, що є працівниками ФОП Бохонок Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур". У другому випадку зобов`язання полягає у виплаті страховиком страхового відшкодування, яке обмежене однорічним терміном .

Позивач заперечуючи проти зазначених доводів відповідачів, вказує, що вони (доводи) викладені з посиланням на судову практику, де розглядались обставини, відмінні від тих, що є предметом розгляду даної справи. Зокрема, рішення судів, на які посилаються відповідачі стосувалися випадку, коли позивач, як новий кредитор, до якого перейшло право вимоги первісного кредитора, набуває дане право у межах однорічного строку з моменту здійснення ДТП. Проте, своїм правом, у межах однорічного терміну не користується та не подає заяву на відшкодування. У справі ж № 924/177/21 позивач звертається як до осіб, що безпосередньо відповідають за завдані збитки їх працівників (відповідачі 1 та 2), так і до страховиків (відповідачі 3, 4), вже після того, як минув рік з моменту скоєння ДТП. При цьому, позивач не мав можливості звернутися до відповідачів 3, 4 раніше, оскільки страхове відшкодування проведено позивачем лише 02.12.20.

Слід вказати, що Закон „Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", регулює порядок здійснення страхового відшкодування, який є єдиним для будь-яких випадків, що виникають у відносинах регульованих ним. Він (закон) не передбачає розмежування процедури виплати страхового відшкодування у період однорічного терміну звернення з відповідною заявою та після завершення такого терміну. Встановлений однорічний термін якраз і встановлює обов`язок щодо сплати страхового відшкодування, який (обов`язок) діє саме на протязі року. Після його завершення такий обов`язок відсутній.

Обставини ж того, що позивач не міг фізично подати заяви на виплату страхового відшкодування раніше, оскільки сам здійснив виплату лише 02.12.20 до уваги не приймаються, оскільки оплата позивача 02.12.20 є результатом зволікання самого позивача. Так, як вбачається з рішення суду у справі № 689/80/19 позивач здійснив виплату лише на підставі даного рішення, а не добровільно. Крім того, дане підтверджується і призначенням платежу в платіжному дорученні від 02.12.20, за яким позивач здійснив фактичну оплату, де вказано - страхове відшкодування згідно рішення Ярмолинецького райсуду від 15.10.20.

Крім того, слід враховувати, що шкода, яка є предметом дослідження в даній справі завдана джерелом підвищеної небезпеки (в результаті ДТП за участю трьох автомобілів). Зокрема, за ст. 1187 ЦКУ джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 наведеної статті шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Виходячи з цієї норми ЦКУ, а також з досліджених обставин справи, ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна", які не є володільцями Т/З, що були учасниками ДТП, не являються і суб`єктами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки (враховуючи відсутність відповідного обов`язку даних учасників справи як страховиків).

Отже, вимоги позивача до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна", суд вважає безпідставними.

Потрібно також зазначити про наявність всіх чотирьох елементів необхідних для стягнення шкоди, а саме: наявність шкоди (згідно рішення суду від 15.10.20 у справі № 689/80/19 відповідно до висновку експерта № 359/18 від 02.11.18 за результатами експертного дослідження автомобіля „MITSUBISHI PAJERO WAGON", реєстраційний номер НОМЕР_4 , вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1 , як власнику вказаного Т/З, внаслідок його пошкодження у ДТП, становить 34 898, 65 грн., які і сплатив позивач відповідно з платіжним дорученням від 02.12.20 № 186290 - фактично поніс витрати); протиправність поведінки (згідно рішень суду завдання збитків ОСОБА_1 , якому позивач здійснив відшкодування, відбулося внаслідок протиправних дій - порушення ПДР водіями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що перебували у трудових відносинах з відповідачами 1 і 2); вина (вина у вчиненні ДТП вищевказаними водіями доведена у судовому порядку); причинно-наслідковий зв`язок між збитками та протиправною поведінкою (рішеннями суду у справах № № 689/573/18 та 689/572/18 встановлено, що саме внаслідок винних дій вищенаведених водіїв спричинено ДТП, наслідком якої стало завдання збитків ОСОБА_1 , які відшкодовані позивачем, як страховиком).

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково, тобто в розмірі 34 898, 65 грн. (заявлена до стягнення сума в повному обсязі), однак лише щодо вимог до ФОП Бохонок Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур". У задоволенні ж позову до ПрАТ „СК „Брокбізнес" та ПрАТ „СК „ПЗУ Україна" належить відмовити.

Судові витрати покладаються на ФОП Бохонок Б.В. та ПП „АТП Поділля-Тур" в рівній мірі.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов приватного акціонерного товариства „Старова компанія „Уніка", в частині вимог до ФОП Бохонка Бориса Васильовича та до приватного підприємства „АТП „Поділля-Тур" про стягнення солідарно майнової шкоди в розмірі 34 898, 65 грн. задовольнити.

У задоволенні позову приватного акціонерного товариства „Старова компанія „Уніка" до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Брокбізнес" та до приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „ПЗУ Україна" про стягнення солідарно майнової шкоди в розмірі 34 898, 65 грн. відмовити.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця Бохонка Бориса Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) та приватного підприємства „АТП Поділля-Тур" (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 64, оф. 9, ЄДРПОУ 37016985) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літера В, ЄДРПОУ 20033533) майнової шкоди в розмірі 34 898, 65 грн. (тридцять чотири тисячі вісімсот дев`яності вісім грн. 65 коп.).

Стягнути з фізичної особи-підприємця Бохонка Бориса Васильовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літера В, ЄДРПОУ 20033533) 1 135 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн. 00 коп.) судових витрат.

Стягнути приватного підприємства „АТП Поділля-Тур" (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 64, оф. 9, ЄДРПОУ 37016985) на користь приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка" (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літера В, ЄДРПОУ 20033533) 1 135 грн. (одна тисяча сто тридцять п`ять грн. 00 коп.) судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ст. 256 ГПК України). Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК).

Дата складання повного судового рішення 11.05.21.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 6 прим.:

1- до справи

2- позивачу (04112, м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 6, літера В)

3 - відповідачу 1 (31252, Хмельницька обл., Волочиський р-н., с. Кривачинці, вул. Карла Маркса, буд. 7)

4 - відповідачу 2 (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 64, офіс 9)

5 - відповідачу 3 (04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 3)

6 - відповідачу 4 (04053, м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 40)

Всім рекомендованим з повідомленням