Рішення № 96787688, 26.04.2021, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2021 р. Справа № 924/1273/20

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заярнюк І.В., за участю секретаря судового засідання Виноградова Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ ЗАБУДОВНИКА” м. Хмельницький,

до товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТБУД-ПОДІЛЛЯ” м. Хмельницький,

про стягнення 70 232 грн.

Представники сторін:

від позивача: Білозор Г.Г. - згідно договору про надання правової допомоги

від відповідача: не з`явився

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

До господарського суду області надійшла позовна заява ТОВ “МРІЯ ЗАБУДОВНИКА” м. Хмельницький, до ТОВ “ІНВЕСТБУД-ПОДІЛЛЯ” м. Хмельницький, про стягнення 73 337грн. за поставлений товар.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Заярнюк І.В.

Ухвалою від 04.12.2020р. позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її недоліками. Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків. Позивач усунув вказані в ухвалі від 04.12.2020р. недоліки. До суду 30.12.2020р. надіслано відповідну заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.03.2021р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10.02.2021 р

Ухвалою суду від 10.02.2021 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, підготовче засідання у справ відкладено на 09 березня 2021 р.

Ухвалою суду від 09.03.2021р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2021року.

Ухвалою суду від 26.03.2021р. відкладено судовий розгляд справи по суті на 26.04.2021 р.

У засіданні 26.04.2021р. постановлено ухвалу (занесену до протоколу судового засідання) про прийняття заяви про зменшення позовних вимог.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача 70 232 грн. (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог) за поставлений товар. В обґрунтування позову посилається на те, що між ТОВ «Мрія забудовника» та ТОВ «Інвестбуд-Поділля» 17 травня 2019 року укладено договір поставки №101. Згідно умов даного Договору, ТОВ «Мрія забудовника» взяло на себе зобов`язання зі своїх матеріалів виконати вироби ПВХ та виконати монтаж, а ТОВ «Інвестбуд-Поділля» взяло на себе зобов`язання прийняти виконану роботу та оплатити її.

Стверджує, що 25 листопад 2019 р. підписана директором ТОВ «Інвестбуд-Поділля» видаткова накладна №п1125-01 на загальну суму 33532 грн. та видаткова накладна №п1125-03 на загальну суму 36700 грн. Підписання видаткових накладних є підтвердження факту отримання товару та послуг по монтажу від Постачальника (ТОВ «Мрія забудовника») до Покупця (ТОВ «Інвестбуд-Поділля»), додатки, які фіксували претензії щодо якості товару та послуг монтажу, між сторонами не підписувались. Станом на день подання позову наявна заборгованість ТОВ «Інвестбуд-Поділля» перед ТОВ «Мрія забудовника» в розмірі 73 337 грн. - борг за поставлений товар та виконані послуги по виконанню монтажу на підставі видаткових накладних №п1125-01, №п1125-03 від 25.11.2019 р.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов наголошує на тому, що з моменту поставки відповідачем сплачено на користь позивача 74 787 грн. Відповідні платіжні доручення, як наголошує відповідач, буде надано в ході підготовчого судового засідання

У відповіді на відзив позивач наголосив, що позивач здійснював поставку та монтаж виробів для відповідача з лютого по листопад 2019 року, а розрахунок Відповідач здійснював на власний розсуд, без чіткого посилання на рахунок чи видаткову накладну при здійснені оплати, в призначені платежів відсутні вказівки щодо оплати за товар саме по спірних видаткових накладних. Позивач зараховував дані кошти за раніше поставлені вироби та виконані роботи, а видаткові накладні № пі 125-03 від 25.11.2019 р. та № пі 125-01 від 25.11.2019 р. є останніми накладними згідно яких здійснювалася поставка виробів та їх монтаж.

Стверджує, що претензія Відповідача, що Позивачем було поставлені вироби з недоліками та порушено правила монтажу, була надіслана Позивачеві лише після того, як було подано позовну заяву до суду, тобто через рік після поставки та монтажу виробів. Вироби поставлялися та здійснювався їх монтаж в листопаді 2019 року, жодних зауважень щодо якості виробів та робіт у Відповідача не виникало.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштових відправлень від 13.01.2021р, 11.02.2021р., 10.03.2021р., 01.04.2021р.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія забудовника”, в особі директора Корбут Наталії Григорівни, що діє на підставі Статуту товариства, надалі - Виконавець, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестбуд-Поділля ”, в особі директора Мурзи Валерія Григоровича , що діє на підставі Статуту, надалі - Замовник, з другої сторони, уклали 17.05.2019р. Договір , відповідно до р. 1 якого Виконавець бере на себе обов`язок за завданням Замовника зі своїх матеріалів та на свій ризик виготовити вироби ПВХ та виконати монтаж, а Замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Конкретні конфігурація, розміри, кількість, використані матеріали встановлюються за згодою сторін згідно заявок замовника. Монтаж включає: доставка виробів, демонтаж, встановлення і задувка піною виробів ПВХ (розділ 1 договору).

Оплата за договором виконується Замовником в національній валюті України на підставі накладних на готову продукцію. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця або в касу підприємства. Оплата за замовленням становить суму всіх накладних в період з 17.05.2019р по 31.12.2019р. Термін виконання замовлення: 15-20 робочих днів з дня отримання попередньої оплати (розділ 2 договору).

Замовник зобов`язаний прийняти роботу Виконавця та оплатити її в строки та на умовах, що встановлені в даному Договорі. Виконавець зобов`язаний якісно, вчасно та в повному об`ємі виконати завдання Замовника, передбачені в Договорі . У випадку необхідності строк виконання замовлення може бути продовжений за згодою сторін. Виконавець зобов`язаний провести повний інструктаж по порядку використання віконних блоків ПВХ. При цьому Замовник зобов`язаний підписати додаток №1 “Паспорт гарантійного обслуговування. Гарантійні умови”. Виконавець зобов`язується забезпечувати гарантії відповідно до “Паспорту гарантійного обслуговування. Гарантійні умови.” (додаток №1, який є невід`ємною частиною даного Договору). Виконавець зобов`язується при виконанні робіт дотримуватися норм та правил з охорони праці (розділ 2 договору) .

За несвоєчасне виконання своїх обов`язків по цьому Договору винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ виходячи з розміру невиконаних зобов`язань за кожен день прострочення. У випадку односторонньої відмови Замовника від виконання даного Договору, вже вироблені віконні блоки вважаються власністю Виконавця, а сплачений аванс Замовнику не повертається. В разі односторонньої відмови Виконавця від вироблення віконних блоків ПВХ, він зобов`язаний повернути аванс Замовнику та сплатити штраф в розмірі 5% від суми авансу (р. 4 договору). Договір підписаний представниками сторін.

Відповідно до Видаткової накладної № п1125-01 на загальну суму 33532,00 грн. та видаткової накладної №п1125-03 на загальну суму 36700 грн. Постачальник передав Покупцю товарна загальну суму 70 232 грн.

Вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 70232грн. за поставлений товар. Також позивач надав у матеріали справи претензію від 16 жовтня 2020 р. з вимогою про сплату заборгованості на загальну суму 73337грн. згідно Видаткової накладної № п1125-01 та видаткової накладної №п1125-03 на загальну суму 36700 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов`язки відповідно до договору.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Мрія забудовника” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Інвестбуд-Поділля ” уклали 17.05.2019р. Договір №101 , відповідно до р. 1 якого Виконавець бере на себе обов`язок за завданням Замовника зі своїх матеріалів та на свій ризик виготовити вироби ПВХ та виконати монтаж, а Замовник зобов`язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Конкретні конфігурація, розміри, кількість, використані матеріали встановлюються за згодою сторін згідно заявок замовника. Монтаж включає: доставка виробів, демонтаж, встановлення і задувка піною виробів ПВХ (розділ 1 договору).

Оплата за договором виконується Замовником в національній валюті України на підставі накладних на готову продукцію. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Виконавця або в касу підприємства.

Відповідно до Видаткової накладної № п1125-01 на загальну суму 33532,00 грн. та видаткової накладної №п1125-03 на загальну суму 36700 грн. Постачальник передав Покупцю товарна загальну суму 70 232 грн.

Відповідач взяті на себе зобов`язання за Договором від 17.05.2019р. № 101 не виконав, зазначена обставина відповідачем не спростована, докази оплати спірної заборгованості суду не надано. Зазначеним спростовуються доводи відповідача про те, що відповідач з моменту поставки сплатив на користь позивача 74 787 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 70232 грн.

Суд критично сприймає твердження відповідача про те, що в зв`язку з фактичним припиненням будівельної діяльності на об`єкті, відповідач позбавлений можливості

доступу до усієї інформації, що стосується предмету спору. Так, згідно з ч.2 ст.14 Господарського процесуального кодексу України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Приписами ч.1 ст.46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Так, за змістом ст. 42 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом учасників справи. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують учасників справи добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відповідач скористався наданими йому процесуальними правами, надавши суду відзив на позовну заяву. За таких обставин, у даному випадку відсутність у відповідача доступу до інформації, що стосується предмету спору не повинна призводити до безпідставного затягування строків розгляду справи та до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд критично сприймає твердження відповідача (як підставу відмови у позові) про те, що на об`єкті будівництва, де встановлені вироби відповідача у зв`язку з проведенням комісійної перевірки будинку було виявлено ряд недоліків ПВХ конструкцій та порушень правил монтажу, що були допущені Позивачем.

Згідно зі ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ч. 1 ст. 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до частини першої статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Згідно ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право, в тому числі, відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Як убачається з матеріалів справи на обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на поставку продукції неналежної якості, однак такі твердження щодо факту поставки продукції неналежної якості не ґрунтується на належних та допустимих доказах, оскільки доказом поставки неякісної або некомплектної продукції відповідно до вимог Інструкцій П-6 та П-7 може бути лише акт про фактичну якість та комплектність отриманої продукції. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 15 вересня 2020 року справа № 920/618/18 . Натомість надана відповідачем у матеріали справи претензія про необхідність проведення огляду віконних конструкцій та усунення вказаних недоліків не може слугувати належним та допустимим доказом поставки неякісної або некомплектної продукції .

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Наведена норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У п. 26 рішення від 15.05.2008 Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" суд нагадує, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

З урахуванням наведеного, тягар доведення належного виконання позивачем свого обов`язку за договором (в частині поставки товару) покладається на позивача.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належним доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем, у зв`язку з чим, на підставі встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню .

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позову. Повний текст складено 11.05.2021р. , оскільки суддя з 05.05.2021 по 07.05.2021р. включно перебував у відпустці.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю “МРІЯ ЗАБУДОВНИКА” м. Хмельницький, до товариства з обмеженою відповідальністю “ІНВЕСТБУД-ПОДІЛЛЯ” м. Хмельницький, про стягнення 70 232 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбуд-Поділля» (м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 19/2, код 35883635) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МРІЯ ЗАБУДОВНИКА» (м. Хмельницький, вул. Чорновола, 31/1, код 31021937 заборгованість в сумі 70 232 грн. (сімдесят тисяч двісті тридцять дві гривні 00коп.) заборгованості та 2102 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України. Повний текст складено 11.05.2021р.

Суддя І.В. Заярнюк

Віддрук. у 3 прим:

1 - до справи;

2 – ТОВ “МРІЯ ЗАБУДОВНИКА” м. Хмельницький, вул. Чорновола, 31/1

3- ТОВ “ІНВЕСТБУД-ПОДІЛЛЯ” 29013, м. Хмельницький, вул. Проскурівська, 19/2

Всім реком. з повідомленням про вручення