Рішення № 96787634, 07.05.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1555/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Трофименко С.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича, м. Харків до Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни, м. Харків про та позовом до про визнання протиправними дій та скасування арешту третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича, м. Харків Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни, м. Харків визнання протиправними дій та скасування арештуза участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

третьої особи - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець Мігунов Володимир Іванович, м. Харків звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни, м. Харків, в якому просить визнати протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Прядко Олесі Сергіївни щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень; скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 на нежитлові приміщення підвалу №№ 133,144 загальною площею 55,2 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху № 20 загальною площею 48,0 кв.м.; 1-го поверху №№21-25 загальною площею 127,2 кв.м. в літ. "А-2", та нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв.м., літ. "З-1" загальною площею 144,0 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 269,6 кв.м., літ. "Л-1" загальною площею 108,8, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505032763101, розташовані по вул. Шевченка, 6 у м. Харкові. Також, у наданому клопотанні позивач просить розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

27 квітня 2021 року через канцелярію суду, Фізичною особою - підприємцем Мігуновим Володимиром Івановичем подано клопотання (вхідний № 9632) про долучення до матеріалів справи платіжної квитанції №95675 від 27 квітня 2021 року на суму 2063,43 грн., платіжної квитанції №95642 від 27 квітня 2021 року на суму 2270,00 грн., яке суд задовольняє та долучає надані документи до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27 квітня 2021 року у задоволенні клопотання позивача про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження відмовлено; прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 07 травня 2021 року на 12 годин.

28 квітня 2021 року в межах вказаної справи подано позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича, м. Харків до Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни, м. Харків, в якому Фізична особа - підприємець Мица Юрій Вікторович просить визнати протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Прядко Олесі Сергіївни щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень; скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 на нежитлові приміщення підвалу №№ 133,144 загальною площею 55,2 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху № 20 загальною площею 48,0 кв.м.; 1-го поверху №№21-25 загальною площею 127,2 кв.м. в літ. "А-2", та нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв.м., літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв.м., літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв.м., літ. "З-1" загальною площею 144,0 кв.м., літ. "К-1" загальною площею 269,6 кв.м., літ. "Л-1" загальною площею 108,8, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505032763101, розташовані по вул. Шевченка, 6 у м. Харкові.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 29 квітня 2021 року прийнято позовну заяву (вхідний 9755 від 28 квітня 2021 року) Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича, м. Харків до Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни, м. Харків про визнання протиправними дій та скасування арешту для сумісного розгляду в межах господарської справи № 922/1555/21; вимоги за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору об`єднано в одне провадження з первісним позовом та повідомлено учасників справи, що підготовчого засідання у справі № 922/1555/21 призначено на 07 травня 2021 року на 12:00.

29 квітня 2021 року через канцелярію суду, Фізичною особою - підприємцем Мігуновим Володимиром Івановичем подано заяву (вхідний № 9866) про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить визнати протиправним дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Прядко Олесі Сергіївни щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень; скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 (н/п 1-кс/640/12719/18) на нежитлові приміщення підвалу №№112-132,134-143, загальною площею 1154,5кв.м.; 1-го поверху №№1-19, загальною площею 1035,9 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху №20, загальною площею 70,8 кв.м.; 2-го поверху №№26-66, загальною площею 1208,1 кв.м.; 3-го поверху №№67-111, загальною площею 1226,0 кв.м. в літ. "А-2", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505007363101, розташовані по вулиці Шевченка, 6 у місті Харкові.

Дослідивши заяву (вхідний № 0866 від 29 квітня 2021 року) позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

В частині 5 статті 46 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

З огляду на зазначене вище, беручи до уваги додержання позивачем процедури звернення з даною заявою (заяву підписано уповноваженою особою та надано докази її направлення відповідачеві та третій особі), стадію розгляду (підготовче провадження), суд вважає за можливе прийняти дану заяву позивача до розгляду та розгляди справу з її урахуванням.

07 травня 2021 року через канцелярію суду, Фізичною особою - підприємцем Мігуновим Володимиром Івановичем подано клопотання (вхідний № 10331) про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи документами. Суд, задовольняє клопотання та долучає його до матеріалів справи.

07 травня 2021 року через канцелярію суду, третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Фізичною особою – підприємцем Мица Юрієм Вікторовичем подано клопотання (вхідний № 10334) про розгляд справи без участі третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору за наявними в матеріалах справи документами. Суд, задовольняє клопотання та долучає його до матеріалів справи.

07 травня 2021 року через канцелярію суду, Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесі Сергіївни подано клопотання (вхідний № 10330) про розгляд справи без його участі, яке суд задовольняє та долучає до матеріалів справи.

07 травня 2021 року через канцелярію суду, Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесею Сергіївною подано заяву (вхідний № 10333) про визнання позовних вимог Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича.

07 травня 2021 року через канцелярію суду, Державним реєстратором Приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко Олесею Сергіївною подано заяву (вхідний № 10332) про визнання позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича.

Представник позивача у підготовче засідання не з`явився, у наданому клопотанні просить суд розглядати справу без участі представника Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізична особа - підприємець Мица Юрій Вікторович у підготовче засідання не з`явився, у наданому клопотання просить розглядати справу без його участі.

Представник відповідача у підготовче засідання не з`явився, у наданих заявах визнає позови Фізичної особи - підприємця Мігунова Володимира Івановича та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - Фізичної особи - підприємця Мици Юрія Вікторовича.

Згідно частини 1 статті 185 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно частини 4 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, фізична особа – підприємець Мігунов Володимир Іванович, на підставі договору міни нерухомого майна від 07 квітня 2017 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. за р.н. 467, придбав у власність частку у розмірі 7894/10000 у праві власності на об`єкт нерухомого майна, що складається з нежитлових будівель: літ. "А-2" загальною площею 4905,0 кв.м, літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв.м, літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв.м, літ "Г-1" загальною площею 11,4 кв.м, літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв.м, літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв.м, літ. "Ж-1" загальною площею 140,9 кв.м, літ. "З-1" загальною площею 144,0 кв.м, літ. "К-1" загальною площею 269,6 кв.м, літ. "Л-1" загальною площею 108,8 кв.м, які розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 6 (шість). Право власності на відповідне нерухоме майно (частку у праві власності на нерухоме майно) зареєстроване 07 квітня 2017 року, про що свідчить витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 84538808 від 07 квітня 2017 року. Реєстраційний номер зазначеного об`єкта нерухомого майна – 570454663101.

У подальшому рішенням господарського суду Харківської області від 11 грудня 2017 року у справі № 922/3711/17 здійснено поділ об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 570454663101 та визнано право власності фізичної особи – підприємця Мігунова Володимира Івановича на об`єкт нерухомого майна у складі частини нежитлової будівлі літ. "А-2", розташованої за адресою: м.Харків, вулиця Шевченка, будинок № 6 (шість), що складається з приміщень підвалу №№ 112-132, 134-143, загальною площею 1154,5 кв.м; приміщень 1-го поверху №№1-19, загальною площею 1035,9 кв.м; частини приміщення 1-го поверху №20, загальною площею 70,8 кв.м; приміщення 2-го поверху №№ 26-66, загальною площею 1208,1 кв.м; приміщення 3-го поверху № 67-111, загальною площею 1226,0 кв.м.

Право власності фізичної особи – підприємця Мігунова Володимира Івановича на вказаний об`єкт нерухомого майна зареєстроване у встановленому порядку. Що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 207877439.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. від 15 листопада 2018 року накладено арешт на нежитлові приміщення підвалу №№ 112-132,134-143, загальною площею 1154,5кв.м.; 1-го поверху №№ 1-19, загальною площею 1035,9 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху № 20, загальною площею 70,8 кв.м.; 2-го поверху №№ 26-66, загальною площею 1208,1 кв.м.; 3-го поверху №№ 67-111, загальною площею 1226,0 кв.м. в літ. "А-2", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505007363101, розташовані по вулиці Шевченка, 6 у місті Харкові.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018221080000281 від 26 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, на 6 місяців, тобто до 26 березня 2021 року включно.

Проте постановою слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області О. Орловим від 16 грудня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221080000281 від 26 вересня 2018 року, закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

16 квітня 2021 року позивачем була подана заява відповідачу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 45160065 для проведення державної реєстрації обтяження, припинення арешту нерухомого майна на нежитлові приміщення та нежитлові будівлі з реєстраційним номером 1505007363101, що розташовані Харківська область, м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 6.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Прядко Олесею Сергіївною № 57700982 від 16 квітня 2021 року відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих підстав, що заява про державну реєстрацію подана неналежною особою, подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації.

Крім того, судом встановлено, що за результатами проведення електронних торгів ДП "СЕТАМ" у грудні 2017 року відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження" (протокол про проведені електронні торги від 04 грудня 2017 року № 301338, акт про проведені електронні торги від 14 грудня 2017 року) фізичною особою – підприємцем Мица Юрієм Вікторовичем було придбано об`єкт нерухомості, що складається з нежитлових приміщень підвалу №№ 133, 144 загальною площею 55,2 кв.м.; частини приміщення 1-го поверху № 20 загальною площею 48,0 кв.м.; першого поверху №№ 21-25 загальною площею 127,2 кв.м. в літ. "А-2", та нежитлових будівель літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв.м, літ. "В-1" загальною площею 111,2 кв.м, літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв.м, літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв.м, літ. "Е-1" загальною площею 124,5 кв.м, , літ. "З-1" загальною площею 144,0 кв.м, літ. "К-1" загальною площею 269,6 кв.м, літ. "Л-1" загальною площею 108,8 кв.м, які розташовані за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Шевченка, будинок 6 (шість).

На підставі вказаного акту про проведені електронні торги від 14 грудня 2017 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прядко О.С. 20 березня 2018 року набувачу було видано відповідне свідоцтво за номером 305. Того ж дня, 20 березня 2018 року, право власності Мица Юрія Вікторовича на вищевказане нерухоме майно було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 25330642).

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова Шаренко С.Л. від 15 листопада 2018 року накладено арешт на нежитлові приміщення підвалу №№133,144 загальною площею 55,2 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху №20 загальною площею 48,0 кв.м.; 1-го поверху №№21-25 загальною площею 127,2 кв.м. в літ. "А-2", та нежитлові будівлі літ."Б-1" загальною площею 104,2 кв.м., літ."В-1" загальною площею 111,2 кв.м., літ."Г-1" загальною площею 11,4 кв.м., літ."Д-1" загальною площею 28,6 кв.м., літ."Е-1" загальною площею 124,5 кв.м., літ."З-1" загальною площею 144,0 кв.м., літ."К-1" загальною площею 269,6 кв.м., літ."Л-1" загальною площею 108,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505032763101, розташовані по вулиці Шевченка, 6 у місті Харкові.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 17 вересня 2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018221080000281 від 26 вересня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, на 6 місяців, тобто до 26 березня 2021 року включно.

Проте постановою слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області О. Орловим від 16 грудня 2020 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018221080000281 від 26 вересня 2018 року, закрите у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

16 квітня 2021 року третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, була подана заява відповідачу про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за реєстраційним номером 45158596 для проведення державної реєстрації обтяження, припинення арешту нерухомого майна на нежитлові приміщення та нежитлові будівлі з реєстраційним номером 1505032763101, що розташовані Харківська область, м. Харків, вулиця Шевченка, будинок 6.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Прядко Олесею Сергіївною № 57700142 від 16 квітня 2021 року відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень з тих підстав, що заява про державну реєстрацію подана неналежною особою, подані документи не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам сторін, суд зазначає наступне.

Право власності належить до основоположних прав людини, втілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано статтею першою Першого протоколу до Конвенції. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ втручання в це право повинно мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

Прово на мирне володіння майном передбачене статтею 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Особи, котрі зазнають порушення права мирного володіння майном, як і інших визначених Конвенцією прав, відповідно до статті 13 цього міжнародно-правового акта повинні бути забезпечені можливістю ефективного засобу юридичного захисту в національному органі.

На рівні національного законодавства гарантії захисту права власності закріплені у статті 41 Конституції України, за змістом якої кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю за винятком обмежень, установлених законом.

Зазначений принцип відображено й конкретизовано в частині першій статті 321 Цивільного кодексу України, згідно з якою право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Одним із способів захисту права власності є гарантована статтею 391 цього Кодексу можливість власника вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Спеціальні підстави законного обмеження особи у реалізації права власності передбачені, зокрема, нормами кримінального процесуального закону для виконання завдань кримінального провадження як легітимної мети відповідного втручання у право мирного володіння майном.

Відповідно до статті 131 Кримінального процесуального кодексу України одним заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно частини 4 статті 174 Кримінального процесуального кодексу України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Зокрема, згідно зі статтею 170 Кримінального процесуального кодексу України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Зі змісту частини третьої статті 174 Кримінального процесуального кодексу України у разі закриття кримінального провадження на стадії досудового розслідування одночасно з винесенням відповідної постанови прокурор зобов`язаний скасувати арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Зазначена норма процесуального права є аналогічною наведеній у частині першій статті 214 Кримінального процесуального кодексу України 1960 року.

Із закриттям кримінального провадження (кримінальної справи) втрачається легітимна мета арешту майна як втручання у конвенційне право особи на мирне володіння ним - збереження речей і матеріальних цінностей для забезпечення можливості виконання завдань кримінального провадження.

Після припинення кримінальної процедури відповідне втручання фактично набуває свавільного характеру, й заінтересована особа правомірно розраховує на його припинення. Адже утвердження й забезпечення прав і свобод та надання людині ефективного засобу юридичного захисту від їх порушень з огляду на положення статті 3 Конституції України, статті 13 Конвенції є головним обов`язком держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Водночас способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття під час закриття кримінальної справи обов`язкового процесуального рішення про скасування арешту майна, в означеній ситуації кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Відповідно до статті 174 нині чинного Кримінального процесуального кодексу України як підозрюваний, обвинувачений, їх захисник або законний представник, так і інший власник або володілець майна вправі звернутися до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, в тому числі на тій підставі, що в подальшому застосуванні відповідного заходу відпала потреба.

Проте слідчий суддя, як і прокурор, наділений повноваженнями приймати рішення про припинення цього заходу виключно під час досудового розслідування, розпочатого шляхом внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань у порядку, встановленому чинним КПК України. Процедури вирішення означених питань за межами кримінального провадження, в тому числі у кримінальній справі, закритій органом досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, КПК України не передбачає.

Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15 травня 2019 року № 372/2904/17-ц вказано, що судом кримінальної юрисдикції повинні розглядатися скарги на законність і обґрунтованість арешту майна, розв`язання яких потребує перевірки наявності підстав і дотримання процедури, встановлених кримінальним процесуальним законом, тобто вирішення по суті питань, які безпосередньо стосуються порядку здійснення кримінального провадження. Разом із тим, скасування арешту майна, накладеного слідчим у кримінальній справі, після закриття справи не пов`язане з оцінкою правомірності застосування органом досудового слідства такого заходу, а необхідність прийняття відповідного рішення є безспірною й безальтернативною з огляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що вимоги як позивача, так і третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, в частині скасування арештів, накладених на відповідні об`єкти нерухомого майна ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 (н/п 1-кс/640/12719/18) та від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 (н/п 1-кс/640/12720/18), є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим, суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Однак ані позивачем, ані третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, не подано разом із позовними заявами доказів на підтвердження своїх вимог в частині визнання протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Прядко Олесі Сергіївни щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Суд враховує, що відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України одним із принципів господарського судочинства є принцип диспозитивності, за змістом якого суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд, однак, зазначає, що визнання відповідачем позову не є обов`язковим для суду, адже за змістом частини 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав. У свою чергу, в умовах не подання учасниками справи жодних доказів на підтвердження чи спростування вимог в частині визнання протиправними дії державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Прядко Олесі Сергіївни щодо відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень суд позбавлений можливості зробити висновки про наявність чи відсутність законних підстав для задоволення позову у цій частині. Зазначене з урахуванням вимог статті 13 Господарського процесуального кодексу України, що закріплює принцип змагальності сторін, має наслідком відмову в позові у відповідній частині.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовів.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням того, що ані позивач, ані третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору не порушують питання про розподіл судових витрат, такі витрати суд залишає за особами, які звернулись з позовними вимогами.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи – підприємця Мігунова Володимира Івановича задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 (н/п 1-кс/640/12719/18) на нежитлові приміщення підвалу №№112-132,134-143, загальною площею 1154,5 кв.м.; 1-го поверху №№1-19, загальною площею 1035,9 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху №20, загальною площею 70,8 кв.м.; 2-го поверху №№26-66, загальною площею 1208,1 кв.м.; 3-го поверху №№ 67-111, загальною площею 1226,0 кв.м. в літ. "А-2", реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505007363101, розташовані по вулиці Шевченка, 6 у місті Харкові.

В іншій частині позову відмовити.

Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, фізичної особи – підприємця Мица Юрія Вікторовича задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений відповідно до ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 15 листопада 2018 року у справі № 640/21272/18 (н/п 1-кс/640/12720/18) на нежитлові приміщення підвалу №№133,144 загальною площею 55,2 кв.м.; частину приміщення 1-го поверху №20 загальною площею 48,0 кв.м.; 1-го поверху №№21-25 загальною площею 127,2 кв.м. в літ. "А-2", та нежитлові будівлі літ. "Б-1" загальною площею 104,2 кв.м., літ."В-1" загальною площею 111,2 кв.м., літ. "Г-1" загальною площею 11,4 кв.м., літ. "Д-1" загальною площею 28,6 кв.м., літ."Е-1" загальною площею 124,5 кв.м., літ."З-1" загальною площею 144,0 кв.м., літ."К-1" загальною площею 269,6 кв.м., літ. "Л-1" загальною площею 108,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1505032763101, розташовані по вулиці Шевченка, 6 у місті Харкові.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "07" травня 2021 р.

Суддя П.В. Хотенець