Рішення № 96787512, 06.05.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" травня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1192/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс", м. Харків до Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", м. Харків про стягнення 81106,40 грн. за участю представників учасників справи:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Комунального підприємства "Харківські теплові мережі", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 81106,40 грн., з яких: сума основного боргу у розмірі 75165,20 грн., 3% річних від простроченої суми у розмірі 1797,79 грн. та інфляційні витрати у розмірі 4143,41 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №68020603 від 06.02.2020 щодо повної та своєчасної оплати виконаних робіт. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.04.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 06.05.2021 об 11:00.

29.04.2021 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав позов у повному обсязі. При вирішенні питання щодо стягнення судового збору просив суд застосувати ч. 1 ст. 130 ГПК України та 50% судового збору повернути позивачу з Державного бюджету.

05.05.2021 до суду від позивача надійшла заява в якій він просить суд розглянути справу без участі представника позивача. Позов підтримав у повному обсязі.

05.05.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд розглянути справу без участі представника відповідача за наявними матеріалами з урахуванням відзиву на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказану заяву позивача та клопотання відповідача задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов`язком, а обов`язковість явки в судове засідання представників сторін судом не визнавалась.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.

06 лютого 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “НВП ЛІДІС” (далі - ТОВ “НВП ЛІДІС”, Позивач, Підрядник) та Комунальним підприємством “Харківські теплові мережі” (далі - КП “ХТМ”, Відповідач, Замовник) було укладено Договір № 68020603 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи: “Капітальний ремонт теплових мереж від ЦТП4/28 на ділянці між житловими будинками по проспекту Льва Ландау, 16 та пр-д Садовий, 4А в м. Харків (інв. № 0300440)” згідно з ДСТУ Б Д.1.1 - 1:2013 (код по ДК 021:2015 45230000-8-“Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг, вирівнювання поверхонь”) (далі - Роботи) та відповідно до умов цього договору.

Пунктом 1.2 договору визначено, що склад та обсяги робіт визначаються згідно проектної документації або дефектного акту та можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт у разі внесення змін до проектної документації або до дефектного акту у порядку, зазначеному у п.53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року №668.

Пунктом 2.2 даного договору встановлено, що дата початку виконання Робіт - вересень 2019 року. Датою закінчення виконання Робіт є дата їх прийняття Замовником шляхом підписання акту виконаних робіт по формі КБ-2в.

Відповідно до п. 3.1 договору, загальна вартість робіт за цим договором визначається на основі договірної ціни, яка є невід`ємною частиною цього договору та складає - 114777 грн. 24 коп. (сто чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят сім грн. 24 коп.), в т.ч. ПДВ - 19 129,54 грн.

Згідно з п. 3.2 даного договору, структура договірної ціни є динамічною і визначається у відповідності з п. 6.3.2.3 Національного стандарту України ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 05.07.2013 №293, та положень Загальних умов, затверджених Постановою КМУ від 01.08.2005 №668.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після підписання Сторонами акта виконаних робіт (№ КБ-2в, КБ-3).

Пунктом 4.5 договору визначено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником після підписання актів виконаних робіт протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами актів виконаних робіт.

Відповідно до п. 17.1 договору, даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.07.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Так, на виконання вищезазначених умов договору сторонами складено наступні документи: договірна ціна за договором № 68020603 від 06.02.2020; довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за травень 2020 року від 29.05.2020 (форма КБ-3); акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за травень 2020 року від 29.05.2020 на суму 75165,20 грн. (форма КБ-2в); відомість ресурсів до акта прийняття №1 за травень 2020 року; розрахунок №1-2 загальновиробничих витрат до акту №1 за травень 2020 року.

Крім того, Відповідач надав дефектний акт на Капітальний ремонт теплових мереж від ЦТП 4/28 на ділянці між житловими будинками по проспекту Льва Ландау, 16 та пр-д Садовий, 4А в м. Харків (інв. № 0300440).

Отже, обумовлені договором роботи на суму 75165,20 грн. Позивачем були виконані у повному обсязі, що підтверджується вищезазначеними документами. В той же час, КП “ХТМ” не виконало своїх зобов`язань за вказаним договором, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 75165,20 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов`язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Відповідно до ст. 843 ЦК України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною четвертою статті 882 ЦК України унормовано, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Згідно ч. 2 названої статті, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на день розгляду справи в суді, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання з оплати виконаних робіт за договором підряду у розмірі 75165,20 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1797,79 грн. та інфляційних втрат в розмірі 4143,41 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Судом враховано, що при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в частині стягнення інфляційних у розмірі 4143,41 грн. та 3% річних у розмірі 1797,79 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, визнані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 130 ГПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

З огляду на визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, позивачу слід повернути з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову платіжним дорученням №958 від 12.03.2021, що складає 1135,00 грн., решту судового збору слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628-629 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 130, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (61099, м. Харків, вул. Єнакіївська,1, код ЄДРПОУ 33605504) - 75165,20 грн. заборгованості за договором №68020603 від 06.02.2020, 1797,79 грн. три проценти річних, 4143,41 грн. інфляційних втрат та 1135,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повернути Комунальному підприємству "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119) з Державного бюджету України 50% судового збору, сплаченого платіжним дорученням №958 від 12.03.2021 у розмірі 1135,00 грн., про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Лідіс" (61099, м. Харків, вул. Єнакіївська,1, код ЄДРПОУ 33605504).

Відповідач - Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ 31557119).

Повне рішення підписано 11 травня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова