Рішення № 96786296, 11.05.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.05.2021р. Справа № 904/1499/21

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна», м. Київ

До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь» , с. Бородаївські Хутори

Про: стягнення 518 000, 07 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» (позивач) звернувся до суду з позовом до ТОВ «Верхньодніпровське СПА Промінь» (відповідач) про стягнення 518 000, 07 грн. (в т.ч.: 486 816, 00 грн. - основна заборгованість; 15 188, 66 грн. – пеня; 11 762, 08 грн. - інфляційні втрати та 4 233, 33 грн. -3% річних) заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань зі своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором купівлі-продажу насіння №09271 від 14.11.19р. (укладеним між сторонами). Окрім того - просить стягнути з відповідача 30 000, 00 грн. - витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження понесення цих витрат позивач посилається на договір про надання правової допомоги №30-LS/17 від 13.11.17р. ( укладений між позивачем) та адвокатським об`єднанням, додаткові угоди до цього договору, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на ім`я Іванова В.П. та Луцько Р.М. , розрахунок витрат на професійну правничу допомогу на суму 30 000, 00 грн., рахунок на оплату правової допомоги, платіжне доручення №160019577 від 26.01.21р. про сплату на користь адвокатського об`єднання 30 000, 00 грн.

Ухвалою суду від 01.03.21р. відкрито провадження у справі № 904/1499/21, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

ТОВ «Верхньодніпровське СПА Промінь» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов не скористався , про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином (про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення відповідачу 09.03.21р. копії ухвали суду про відкриття провадження у справі, а.с.63)

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Також, суд враховує , що відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк (встановлений законом). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Разом з тим, у відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

В той же час, відповідно до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 17.07.2020) під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-IX від 18.06.2020, який набрав чинності 17.07.2020, та яким були внесені зміни до пункту 4 Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, - процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.

Від сторін жодних заяв, клопотань про продовження процесуальних строків з підстав, встановлених вищезазначеним Законом , не надходило.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.11.19р. між ТОВ «Піонер Насіння України» (правонаступник – ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна, продавець) та ТОВ «ВСП АФ Промінь» (покупець) укладено договір купівлі продажу №09271, відповідно до умов якого, додатку №1 до нього та додатку №3802035746 від 21.12.19р. до вищезазначеного договору (а.с.25-27) продавець 12.04.20р. здійснив поставку покупцю товару на загальну суму 680 520, 00 грн. (що підтверджується видатковою накладною №3807055629 від 12.04.20р. та довіреністю на отримання товару №12 від. 10.04.20р. (а.с.28-29); а покупець відповідно умов договору та додатку №3802035746 від 21.12.19р. зобов`язався здійснити оплату за товар не пізніше 24.12.19р.: 20% - 121 704, 00 грн. та 20.10.20р. : 80% - 486 816, 00 грн.

Згідно п. 5.2. договору в разі прострочення з оплати за поставлену партію насіння, покупець зобов`язаний сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченої заборгованості за насіння та за кожний день прострочення, починаючи з 2 (другого) банківського дня, але не більше 10 % від суми простроченої заборгованості за насіння. Для розрахунку розміру пені використовується вартість, вказана в рахунку; сплата пені не звільняє покупця від зобов`язання сплатити грошові кошти за поставлену партію насіння.

В п.5.3. договору сторони погодили, що сплата штрафних санкцій та пені повинна бути здійснена стороною, яка прострочила або не виконала своїх зобов`язань частково або в повному обсязі, лише за умов отримання відповідної вимоги від іншої сторони; строк сплати штрафної санкції – 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги стороною, яка порушила договір (а.с.22-24).

За твердженням позивача, в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором відповідач оплату за поставлений товар у повному обсязі не здійснив (перераховано лише передплату в розмірі 121 704, 00 грн.); у зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку) у відповідача рахується заборгованість за поставлений товар в розмірі 486 816, 00 грн.

Направлену позивачем претензію №29-12/20-4 від 29.12.20р. з вимогою про сплату заборгованості за товар (а.с.35-37) відповідач отримав 31.12.20р. (що підтверджується відповідним поштовим повідомленням, а.с.38), але не задовольнив. У зв`язку з чим позивач був вимушений звернутися з цим позовом до суду.

Окрім того, позивач посилаючись на приписи ст. 625 ЦК України та п.5.2. договору нарахував відповідачу: 15 188, 66 грн. – пені; 11 762, 08 грн. – інфляційних втрат та 4 233, 33 грн. -3% річних (а.с.3-4). Судом перевірено наданий позивачем розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, за результатами якої суд дійшов до висновку про обґрунтованість таких нарахувань.

На час винесення рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості (з урахуванням пені, інфляційних втрат та 3% річних) не надав. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 518 00, 07 грн.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України). У відповідності із ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.(ст.525 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань»: згідно з Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті «Урядовий кур`єр». Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України «Про інформацію» є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р.; цього листа вміщено в газеті «Бізнес» від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах «Законодавство» і «Ліга» .

Відповідно до листа Верховного суду України від 03.04.97р. №62-97р.: у випадках, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених у різні періоди, кожен внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. Наприклад, гроші вносилися 27 жовтня 1994 в розмірі 2700 тис. Крб., 7 травня 1995 року - 5200 тис. Крб. і 25 грудня 1995 року - 11500 тис. крб. Всього 19400 тис. Крб. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж доводи відповідача в їх спростування, в підтвердження яких останній не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

Також, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідача стосовно розміру адвокатських витрат, понесених позивачем, ці витрати підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі в розмірі 30 000, 00 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 13, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Верхньодніпровське сільськогосподарське підприємство агрофірма Промінь» (51630, село Бородаївські Хутори Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, вул. Центральна, буд.1А; код ЄДРПОУ 34588836) на користь позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Кортева Агрісаєнс Україна» (04070, м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 1; код ЄДРПОУ 31352075): 486 816, 00 грн. – заборгованості; 15 188, 66 грн. – пені; 11 762, 08 грн. – інфляційних втрат; 4 233, 33 грн. - 3% річних; 7 770, 00 грн. – витрат на сплату судового збору та 30 000, 00 грн. – витрат на професійну правничу допомогу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 11.05.21р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.Ю.Васильєв