Рішення № 96785944, 29.04.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" квітня 2021 р. Cправа № 902/820/20

за позовом:Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

до: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" (вул. Козельницька, 15, м. Львів, Львівська обл., 79026)

про стягнення збитків 17 006,22 грн

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Гнатик Є.Б.

за участю представників сторін:

позивача: Мукомел А.П.

відповідача: Кабанець Р.І.

В С Т А Н О В И В :

19.08.2020 р. Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" в особі відокремленого підрозділу "Ладижинська теплова електрична станція" про стягнення збитків 17 006, 22 грн.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 902/820/20 розподілено судді Яремчуку Ю.О.

Ухвалою від 21.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/820/20 за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою підготовче засідання у справі було призначено на 21 вересня 2020 року.

09.09.2020 року від представника відповідача на електронну адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № канц. 01-34/7954/20 від 09.09.2020 р.), який долучений судом до матеріалів справи.

На визначену судом дату 21.09.2020 р., в підготовче судове засідання, з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, натомість 18.09.2020 р. на електронну адресу суду від останнього надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/3873/20, що розглядається Львівським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

Також, представником позивача в судовому засідання було заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання.

За наслідками проведеного підготовчого засідання суд дійшов висновку про відкладення вирішення питання про розгляд клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі до наступного судового засідання та задоволення усного клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання, про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Також за наслідками проведеного підготовчого засідання суд дійшов висновку про його відкладення на 15.10.2020 р., про що постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 21.09.2020 р. повідомлено учасників справи про підготовче засідання у справі № 902/820/20, що відбудеться 15.10.2020 р.

12.10.2020 р. від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № канц. 01-34/9190/20 від 12.10.2020 р.), яка долучена до матеріалів справи.

12.10.2020 р. від представника позивача надійшли додаткові пояснення (вх. № канц. 01-34/9180/20 від 12.10.2020 р.), які долучені судом до матеріалів справи.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача.

Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи.

Разом з тим, суд зауважує, що від представника відповідача 15.10.2020 р. надійшло клопотання (вх. № канц. 01-34/9293/20 від 15.10.2020 р.), в якому останній просить суд задовольнити подане 18.09.2020 р. клопотання представника відповідача про зупинення провадження у даній справі № 902/820/20 до набрання законної сили рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 р. у справі № 380/3873/20; клопотання розглянути без участі представника відповідача.

В судовому засідання судом було розглянуто клопотання представника відповідача щодо зупинення провадження.

Представник позивача відносно клопотання про зупинення провадження у справі заперечував.

Ухвалою суду від 15.10.2020 р. провадження у справі № 902/820/20 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 380/3873/20, що розглядається Львівським окружним адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

23.03.2021 р. до суду від державної екологічної інспекції України надійшло клопотання про поновлення провадження у справі (вх. № канц. 01-34/2678/21 від 23.03.2021 р.), оскільки, обставини, що зумовили зумовили зупинення провадження у справі № 902/820/20 відпали, оскільки рішення по справі № 380/3873/20 набрало законної сили.

Ухвалою суду від 23.03.2021 р. провадження у справі №902/820/20 поновлено. Продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів. Підготовче засідання у справі призначено на 07.04.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 23.03.2021 р.

Суд зауважує, що від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, до перегляду в касаційному порядку постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2021 р. у справі № 380/3873/20, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача проти даного клопотання заперечив.

Суд відмовив в даному клопотання, про що виніс ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду 12.04.2021 р. повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті, що відбудеться 29.04.2021 р.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області у період з 10.02.2020 р. по 21.02.2020 р. було проведено перевірку дотримання Акціонерним товариством «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» акціонерного товариства («ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»-05470928) вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки складено Акт перевірки, дотримання вимог природоохоронного законодавства №125/ВН від 21.02.2020 р. в ході перевірки було встановлено, що відповідачем в ході здійснення господарської діяльності розміщено виробничі відходи (шлак паливний IV класу небезпеки) на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 20,16 м2, яка розташована на території основного проммайданчика за адресою вул. Наконечного, 173 м. Ладижин, відходи розміщені суцільним шаром товщиною 0,2 м.

За результатами перевірки складено Протокол про адміністративне правопорушення № 011435 від 13.02.2020 року.

Згідно протоколу винесена постанова № 02/006 від 24.02.2020 р. про накладення адміністративного стягнення, якою визнано начальника відділу екології ВП «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Позивач стверджує, що своїми діями (розміщення відходів у несанкціонованих місцях, що призвело до забруднення земельної ділянки), відповідач наніс державі збитків на суму 17 006, 22 грн.

Згідно з Актом обстеження засміченої земельної ділянки від 11.02.2020 р., складеного в присутності начальника відділу екології ВП «Ладижинська ТЕС» AT «ДТЕК Західенерго», загальна площа засмічення становить 20,16 м2, об`єм засмічення відходами 4 м3.

Згідно з пунктом 4 договору оренди земельної ділянки від 17.01.2020 р., земельна ділянка передається в оренду для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруїочих підприємств.

На адресу відповідача з метою досудового врегулювання спору та для можливості сплатити збитки у добровільному порядку була направлена претензія № 752/02 від 25.02.2020 р., що підтверджується фіскальним чеком AT «Укрпошта» від 25.02.2020 р.

Оскільки, добровільно вказану суму збитків, що становить 17 006,22 грн. відповідач не відшкодовує, виникла необхідність стягнення вказаної суми у судовому порядку.

Заперечення проти позовних вимог відповідачем викладено у відзиві на позовну заяву, де останнім зазначається, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області при здійсненні позапланової перевірки АТ «ДТЕК Західенерго» не дотримано вимоги Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», що свідчить про протиправність дій позивача.

Крім того вказує, що відповідно до пункту 2 припису відповідач має: «Ліквідувати на території основного проммайданчика за адресою вул. Наконечного, 173, м. Ладижин засмічення виробничими відходами (шлак паливний IV класу небезпеки) земельної ділянки площею 20,16 м2. При цьому відповідач зазначає, що за вказаною в приписі адресою знаходиться не тільки підприємство Ладижинська ТЕС, а й інші підприємства, а територія не має огорожі, що не перешкоджає будь – кому розмістити речовину (матеріал або предмет) на відкритій ділянці грунту.

Водночас зазначає, про відсутність доказів того, що виявлена позивачем речовина (матеріал або предмет) є відходом; що позивачем не проведено дослідження впливу хімічних властивостей виявленої сировини на земельну ділянку, не проведено інструментально-лабораторне дослідження ґрунту, не встановлено факту негативного та екологонебезпечного впливу на земельну ділянку, зміну якісного складу ґрунту.

Позивач проти доводів представника відповідача заперечує, про що зазначив у відповіді на відзив, де зокрема вказав, що згідно з актом обстеження засміченої земельної ділянки від 11.02.2020 р., Інспекцією - було проведено обстеження земельних ділянок, які знаходяться за адресою вул. Наконечного, 173, кадастровий номер 0510600000:07:001:0304. Згідно договору оренди земельної ділянки від 17.01.2020 р., Ладижинська міська рада та Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» уклали договір оренди земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Кадастровий номер земельної ділянки 0510600000:07:001:0304. З врахуванням викладеного, виробничі відходи знаходились на території відповідача, на нього покладена відповідальність за їх зберігання.

Позивач зазначає, що відповідач у відзиві стверджує що позивачем під час проведення перевірки не проведено відбір проб виробничих відходів, не проведено санітарно-хімічних та токсиколого-гігієнічних досліджень, якими б було встановлено, що відходи мають ознаки шлаку паливного IV класу небезпеки.

Відносно даних доводів позивачем зазначається, що обстеження засміченої земельної ділянки проводилось у присутності начальника відділу екології ВП «Ладижинська ТЕС». У акті обстеження стоїть відповідна відмітка, а також підпис начальника відділу про отримання другого акту обстеження, що свідчить про згоду зі змістом акту. У акті вказаний вид засмічення, а саме шлак паливний IV класу небезпеки. Тобто шлак паливний, який утворюється під час господарської діяльності, належить до IV класу небезпеки.

Причиною виникнення спору у дійсній справі стало питання щодо наявності чи відсутності підстав стягнення 17 006,22 грн шкоди, спричиненої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

Вирішуючи спір по суті суд враховує таке.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст.ст. 66, 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища та інші державні органи, до компетенції яких законами України віднесено здійснення зазначених функцій.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, належить, зокрема контроль за додержанням органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами вимог законодавства України про охорону земель.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань, згідно з пп. 8, 9 п. 4 даного Положення, пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області, яке було чинним на момент виникнення спірних відносин, Інспекція є територіальним органом Державної екологічної інспекції України.

За змістом ч. 1 ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище, як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. (ч. 6 ст. 7 вказаного Закону).

Статтею 38 (ч.ч. 1, 3) даного Закону передбачено, що використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з приписами ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 167 ЗК України господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється. Нормативи гранично допустимих концентрацій небезпечних речовин у ґрунтах, а також перелік цих речовин затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону України «Про охорону земель» господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і ґрунтів понад установлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до пункту "б" статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища.

Згідно статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За приписами ст. 46 Закону України "Про охорону земель" при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної із зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням і захороненням відходів, забезпечуються, зокрема, виконання заходів щодо запобігання або зменшення обсягів утворення відходів та екологічно безпечне поводження з ними.

Статтею 56 вказаного Закону визначено, що юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Частиною 4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до п. «в» ч. 1 ст. 211 ЗК України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: псування сільськогосподарських угідь та інших земель, їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами.

Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 № 171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (надалі - Методика).

Методика встановлює порядок розрахунку розмірів відшкодування шкоди органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання та фізичними особами, через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, допущеного внаслідок дії чи бездіяльності і поширюється на всі землі України незалежно від їх категорії та форм власності (п. 1.2).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4, 4.1 Методики землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх гранично допустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель. Визначення обсягу забруднення земельних ресурсів у кожному випадку є самостійним завданням через різноманітність геоморфологічних, геологічних та гідрологічних умов. За наявності інформації про кількість (об`єм, маса) забруднюючої речовини, яка проникла у певний шар землі, визначаються площа, глибина просочування. Розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, протягом шести місяців з дня виявлення порушення.

Згідно з п. 4.6 Методики розмір шкоди від забруднення земель визначається за формулою (1): Р Ш = А ? Г ОЗ ? П Д ? КЗ ? К Н ? КЕГ, де

Рш - розмір шкоди від забруднення земель, грн.;

А - питомі витрати на ліквідацію наслідків забруднення земельної ділянки, значення якого дорівнює 0,5;

Гоз - нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що зазнала забруднення (засмічення), грн./кв.м.;

Пд - площа забрудненої земельної ділянки, м2;

Кз - коефіцієнт забруднення земельної ділянки, що характеризує кількість забруднюючої речовини в об`ємі забрудненої землі залежно від глибини просочування;

Кн - коефіцієнт небезпечності забруднюючої речовини, значення якого визначається за додатком 1;

Кег - коефіцієнт еколого-господарського значення земель визначається за додатком 2.

Відповідно до п. 8.4.2 Методики, якщо вміст забруднюючої речовини встановлювався за результатами інструментально-лабораторного контролю, Кз визначається за формулою 4 Методики: Кз = ( Сзр х Гп ) / ( Тзш х Іп х Кроз ), (4), де:

Сзр - концентрація (масова частка) забруднюючої речовини за результатами інструментально-лабораторного контролю, мг/кг;

Гп - товща земельного шару (глибина), на яку зафіксовано просочування забруднюючої речовини, м;

Тзш - товща земельного шару, що є розмірною одиницею для розрахунку витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування і дорівнює 0,2 м;

Іп - індекс поправки до витрат на ліквідацію забруднення залежно від глибини просочування забруднюючої речовини (додаток 3);

Кроз - розрахунковий коефіцієнт, що дорівнює 1000000 мг/кг.

Загальний розмір відшкодування при одночасному забрудненні земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами (але одним суб`єктом господарювання чи фізичною особою) визначається за формулою (5) (п. 4.11 Методики):

Р ш.заг = Р ш.макс + 0.5 х (Рші + Рш2 + Ршп), (5), де:

Р ш.заг - загальний розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами, грн;

Р ш. макс - максимальний з усіх розрахованих окремо для кожної забруднюючої речовини розмірів шкоди від забруднення земельної ділянки, грн;

Рш1, Рш2 та Ршп - розраховані розміри шкоди від забруднення земельної ділянки іншими забруднюючими речовинами, грн.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Підстави відповідальності за заподіяння шкоди, у тому числі пов`язаної з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, передбачені статтею 1166 ЦК України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК України необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною є будь-яка поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав або інтересів іншої особи, внаслідок якої завдано шкоду, б) наявність шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових або немайнових благ, що охороняються законом, в) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, г) вина заподіювача шкоди. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань. При цьому, необхідно виходити з презумпції вини правопорушника, тобто позивач не повинен доводити наявність вини відповідача, навпаки, відповідач повинен довести, що збитки завдано не з його вини.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області у період з 10.02.2020 р. по 21.02.2020 р. було проведено перевірку дотримання Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» акціонерного товариства («ДТЕК Західенерго»-05470928) вимог природоохоронного законодавства.

За результатами перевірки Акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» акціонерного товариства («ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО»-05470928) (місце здійснення діяльності – 24321, Вінницька область, м. Ладижин, вул. Наконечного,173) складено Акт перевірки, дотримання вимог природоохоронного законодавства №125/ВН від 21.02.2020 р.

В ході перевірки було встановлено, що відповідачем в ході здійснення господарської діяльності розміщено виробничі відходи (шлак паливний IV класу небезпеки) на відкритому ґрунті у несанкціонованому місці, що призвело до засмічення земельної ділянки площею 20,16 м2, яка розташована на території основного проммайданчика за адресою вул. Наконечного, 173 м. Ладижин, відходи розміщені суцільним шаром товщиною 0,2 м.

Суд зауважує, що господарська діяльність відповідача здійснювалась на земельній ділянці за кадастровим номером 0510600000:07:001:0304. Підставами здійснення господарської діяльності є договір оренди земельної ділянки від 17.01.2020 р., де Ладижинська міська рада та Акціонерне товариство «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» уклали договір оренди земельної ділянки для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій. Тобто виробничі відходи знаходились на території відповідача, на нього покладена відповідальність за їх зберігання.

За результатами перевірки складено Протокол про адміністративне правопорушення № 011435 від 13.02.2020 р.

Згідно протоколу винесена постанова № 02/006 від 24.02.2020 р. про накладення адміністративного стягнення, якою визнано начальника відділу екології ВП «Ладижинська ТЕС» АТ «ДТЕК Західенерго» ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 52 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Суд зауважує, що суму штрафу правопорушником сплачено у добровільному порядку, що підтверджується квитанцією № 25896381 від 13.03.2020 р., чим фактично підтвердив протиправність своїх дій.

Суд зазначає, що в провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа № 380/3873/20 за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Західненерго» до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними дії Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в частині проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ДТЕК ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС АТ «ДТЕК Західенерго» у період з 10.02.2020 р. по 21.02.2020 р. протиправними; визнання протиправними та скасувати пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області № 751/05 від 25.02.2020 р. Вимоги позивач обґрунтовує незаконністю оскаржуваного припису, яким встановлено строк для його виконання окремо по кожному пункту. АТ «ДТЕК Західенерго» окрім іншого зазначає, що Акт перевірки на підставі якого винесено припис не містить інформації про вчинення позивачем системних порушень норм природоохоронного законодавства та/або настання події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави. Вказує, що відповідачем досліджено необмежене коло питань під час проведення перевірки, що свідчить про перевищення наданих законом повноважень державного органу. А тому, на переконання позивача, дії відповідача в частині проведення перевірки є протиправними, у зв`язку з чим акт складений за результатами перевірки складений з порушенням вимог, і як наслідок припис є незаконним.

У даній справі винесено рішення 06.10.2020 р., яким адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної екологічної інспекції у Вінницькій області в частині проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) ВП «ЛАДИЖИНСЬКА ТЕС» АТ «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» у період з 10.02.2020 р. по 21.02.2020 р. протиправними. Визнано протиправними та скасовано пункти 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 припису Державної екологічної інспекції у Вінницькій області №751/05 від 25.02.2020 р.

Восьмим апеляційним адміністративним судом 15.02.2021 р. у справі №380/3873/20 прийнято постанову, якою апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області задоволено, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 р. в справі № 380/3873/20 скасовано та прийняти нове, яким в задоволенні позову Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» до Державної екологічної інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними дій, скасування припису відмовлено.

Дана постанова набрала законної сили 15.02.2021р.

Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами відсутності вини у заподіянні шкоди.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст.74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи доведено факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, заподіяння відповідачем шкоди, її розмір, причинно-наслідковий зв`язок між ними. Суд враховує, що вина відповідача у вчиненні правопорушення доведена та підтверджується наявними у справі доказами у сукупності.

Перерахування шкоди у розмірі 17 006,22 грн відповідач суду не надав.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

Позовні вимоги задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 226, 231, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Ладижииська теплова електрична станція» на рахунок держави (УК у м. Ладижині/ м. Ладижин, 24062100, Код ЄДРПОУ 35878997, Казначейство України (ЕАП) UA848999980333169331000002008 (призначення платежу: за порушення природоохоронного законодавства) суму збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства 17 006,22 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК ЗАХІДЕНЕРГО» в особі відокремленого підрозділу «Ладижинська теплова електрична станція» на рахунок Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (отримувач: Держекоінспекція у Вінницькій області, Код ЄДРПОУ 37979894, Казначейство України (ЕАП) UA638201720343120003000081122, в Держказначейській службі України, м. Київ МФО 820172) відшкодування витрат за оплату судового збору у розмірі 2102,00 грн.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 11 травня 2021 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21100)

3 - відповідачу (вул. Козельницька, 15, м. Львів, Львівська обл., 79026)