Ухвала суду № 96785213, 11.05.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/7632/20

Провадження № 1-кп/645/428/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року місто Харків

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Федорової О.В.

за участю секретаря судового засідання - Синьогуб А.Ю.

прокурора - Бабанян Г.Л.,

захисника обвинуваченого - Плотнікової І.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання обвинуваченого про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Портнівка, Полтавського району, Полтавської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз 18.11.2016 року Фрунзенським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців, 07.03.2018 року звільненого від відбуття строку покарання,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходяться матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 посилаючись на те, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Плотнікова І.Ю. в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши думку осіб, які беруть участь у справі, суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою необхідно продовжити.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід, строк якого спливає 13.05.2021 року.

Згідно з ч. 1 ст. 115 КПК України, строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

У відповідності до вимогам ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд, вислухавши учасників процесу, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, вирішуючи питання про продовження обвинуваченій строку тримання під вартою, виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків та вчинити інші кримінальне правопорушення.

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 125 КК України.

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Сторона захисту у своїх запереченнях не надала достатніх доводів для суду для скасування запобіжного заходу та нових доказів, які перешкоджають або унеможливлюють перебування обвинуваченого під вартою.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, для застосування обвинуваченій більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні також не встановлено. Твердження щодо недоведеності існування ризиків, суд вважає безпідставними, оскільки існування ризиків об`єктивно вбачається з відомостей,що є наявними у кримінальному провадженні.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 не має стійких соціальних зв`язків, не має сім`ї та утриманців, без постійного джерела доходу, офіційно не працевлаштований та обвинувачується, в тому числі, у вчиненні за короткий проміжок часу декількох кримінальних правопорушень з метою матеріального збагачення, тому у зв`язку з відсутністю легальних джерел доходу у обвинуваченого ризик втечі та вчинення ним іншого кримінального правопорушення на цей час існує.

З урахуванням конкретних обставин вчинення кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , суд вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, так і потерпілих, тому застосування інших, більш м`яких альтернативних запобіжних заходів не зможе забезпечити виконання обвинуваченим його процесуальних прав та обов`язків, що безпосередньо впливає на дотримання розумних строків судового розгляду.

На думку суду, зміна запобіжного заходу обвинуваченому на більш м`який запобіжний захід, в тому числі на домашній арешт, про що просить сторона захисту, на даній стадії розгляду справи, не забезпечить належної поведінки та виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків.

Дані про особу обвинуваченого та обставини, встановлені під час кримінального провадження, не свідчать про наявність виняткових підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 на непов`язаний з триманням під вартою.

Таким чином обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, на даний час, які є перешкодою для продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає, в зв`язку з викладеним, суд, вважає ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, доведеними.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, судом не встановлено, у зв`язку з чим клопотання обвинуваченого та його захисника про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задоволенню не підлягає.

Виходячи з принципу правової визначеності з урахуванням часу, потрібного для судового розгляду кримінального провадження в розумні строки, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів та продовжує обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 09 липня 2021 року включно.

Виходячи з принципів, закріплених в ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, суд вважає за необхідне періодично, але не рідше, ніж раз на два місяці, переглядати питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Разом з тим, стосовно клопотання прокурора не визначати обвинуваченому розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає необхідним зазначити, що ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено право, а не обов`язок суду не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Виходячи із обставин та ризиків, суд визначає ОСОБА_1 відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 183, 196, 197, 199, 309 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 задовольнити частково.

Продовжити строк запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів - до 09 липня 2021 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 суму застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45400,00 грн. (2270,00 грн. x 20 = 45400,00 грн.).

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_1 , з-під варти звільнити.

У разі внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи фактично проживає, без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, заставодавцю, що у разі невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України, та до обвинуваченого може бути застосовано інший запобіжний захід.

В решті клопотання відмовити

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про обрання відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту - відмовити.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому ОСОБА_1 та направити до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для долучення до матеріалів особової справи ув`язненого.

Ухвала може бути оскаржена в частині обрання запобіжного заходу до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя О.В. Федорова