Ухвала суду № 96784748, 07.05.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1223/21

провадження №1-кп/619/210/21

УХВАЛА

07 травня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Кононихіної Н.Ю.

при секретарі Мєщан І.О.

за участю прокурора Солодкої О.В.

обвинуваченої ОСОБА_1

захисника Яковлєвої Л.І

представника Александрової Т.В.

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дергачі кримінальне провадження №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Свинець Тимського району, Курської області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України,

встановив:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходиться на розгляді вищезазначене кримінальне провадження.

В судовому засіданні з боку представника Александрової Т. В. було заявлено клопотання про визнання ОСОБА_2 потерпілою та цивільним позивачем по кримінальному провадженню у справі №619/1223/21, так як у квітні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про зобов`язання ОСОБА_1 засипати вигрібну яму, яка знаходиться у її домоволодінні біля будинку по АДРЕСА_2 та стягнути з відповідача ОСОБА_1 10000 грн моральної шкоди, т.я. дана вигрібна яма збудована з порушенням правил та стандартів і санітарних норм, приводила до руйнування льоху та сараю, а також забрудненні питної води у колонці у домобудуванні позивача ОСОБА_3 , внаслідок чого і спричинялась моральна шкода власнику домоволодіння. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 19.12.2018 у задоволенні позову по цивільній справі № 619/1488/18 було відмовлено. Постановою Харківського апеляційного суду від 02.04.2019 рішення суду першої інстанції було скасовано та постановлено нове рішення, яким позов було частково задоволено та зобов`язано ОСОБА_1 перенести розташування присадибної вигрібної ями у домоволодіння по АДРЕСА_2 , обладнати її відповідно вимог чинних санітарних норм, правил та стандартів. Ухвалою Верховного Суду від 20.05.2019 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ОСОБА_1 , т.я. скарга подана на судове рішення у малозначній справі. Таким чином, Постанова Харківського апеляційного суду від 02.04.2019 по цивільній справі № 619/1488/18 набрала законної сили. Однак, до цього часу судове рішення умисно не виконане з боку відповідача ОСОБА_1 , що призвело до порушення прав ОСОБА_3 , яка визнана потерпілою по кримінальній справі №619/1223/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.1 ст.382 КК України - як умисне невиконання судового рішення. Однак, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Отже потерпілою по кримінальній справі повинна бути визнана дочка потерпілої ОСОБА_2 , яка проживала разом з матір`ю у домоволодінні по АДРЕСА_2 . Також ОСОБА_2 повинна бути визнана цивільним позивачем по справі, т.я. незаконними діями обвинуваченої їй спричинена моральна шкода 20000 грн., що може бути доведено комплексною будівельно-технічною експертизою. З цього приводу ОСОБА_2 відчуває стрес, тривогу і безпомічність.

В судовому засіданні прокурор Солодка О. В. заперечувала щодо заявленого клопотання. Вважала його неправомірним.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Яковлєва Л. І. в судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та заяву, вважає,що дане клопотання не може бути задоволено з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, потерпілим по справі за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 382 КК України визнана ОСОБА_3 , яка проживала у АДРЕСА_2 .

Однак, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим ВК Малоданилівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 11.03.2021.

ОСОБА_2 , яка є дочкою потерпілої (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Малоданилівської сільрадою 04.01.1954), звернулась до суду з клопотанням про залучення її до кримінального провадження як потерпілої та цивільного позивача.

Відповідно до ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв`язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді.

Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.

Згідно ст. 61 КПК України - цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення.

У даному разі з тексту позовної заяви не вбачається підстав, у зв`язку з чим ОСОБА_2 , яка зазначена стороною обвинувачення як свідок - вважає себе цивільним позивачем та потерпілою у справі.

Будучи свідком у кримінальному провадженні, ОСОБА_2 , погодилась зі своїм процесуальним статусом свідка і жодних заяв про визнання її потерпілою у справі до органу досудового розслідування не подавала. ОСОБА_2 зверталась до органу досудового розслідування виключно як представник своєї матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що дає підстави стверджувати, що ОСОБА_2 у кримінальному провадженні діяла виключно в інтересах своєї матері ОСОБА_3 , а не у власних інтересах.

Слід зазначити, що дані Реєстру матеріалів кримінального провадження №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року не містять інформації про наявність постанови про визнання ОСОБА_3 - потерпілою у справі. Матеріали долучені до позовної заяви також не містять таких даних. Водночас матеріали Реєстру матеріалів кримінального провадження №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року містять інформацію про наявність постанови слідчого від 29.10.2019 про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 , яка скасована постановою керівника Дергачівської місцевої прокуратури 22.11.2019, інші постанови про визнання ОСОБА_3 потерпілою в реєстрі матеріалів кримінального провадження - відсутні.

При цьому суд ураховує, що предметом злочину за ч.1 ст. 382 КК України є судовий акт органів правосуддя будь-якої категорії судових справ, будь-яким судом,будь-якою судовою інстанцією. Склад злочину за ч.1 ст. 382 КК України - є формальним і полягає в невиконанні судового акту або перешкоджанні його виконанню. Згідно формального складу злочину за ч.1 ст. 382 КК України не потрібно встановлювати істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб. Недотримання принципу обов`язковості виконання усіх судових рішень по всій території України порушує нормальну діяльність органів правосуддя в державі.

Таким чином в даному кримінальному провадженні взагалі відсутні особи, які мають право на звернення до суду з цивільним позовом.

Суд також враховує, якщо припустити той факт, що ОСОБА_3 дійсно була визнана потерпілою у кримінальному провадженні №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року, та норми кримінально-процесуального права не містять положень про правонаступництво сторони потерпілого у кримінальному провадженні.

Слід зазначити, що відповідно до ст.128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Однак, рішення суду, невиконання якого слугувало підставою для внесення запису до ЄРДР №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року - постановлено на користь ОСОБА_3 , яка померла. Доказів зміни сторони у цивільній справі її правонаступником до позову не додано. Отже в даному випадку ОСОБА_2 не є особою, якій кримінальним правопорушенням завдано шкоди.

Щодо подання цивільного позову ОСОБА_2 , як правонаступником потерпілої, то слід зазначити, що цивільний позов у кримінальному провадженні, та додатки до позовної заяви не містять жодного доказу про оформлення ОСОБА_2 спадкових прав після смерті своєї матері. Факт родинних стосунків та факт наявності заповіту ще не є доказом права прийняття та оформлення спадщини. Норми чинного законодавства не містять обов`язку приймати спадщину безумовно. Спадкоємці мають право прийняти спадщину чи відмовитись від її прийняття протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини. Як вбачається з додатків до цивільного позову - ОСОБА_3 померла в ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто не закінчився шестимісячний строк, передбачений ст. 1268-1270 ЦК України для прийняття спадщини, отже коло спадкоємців після смерті ОСОБА_3 є не визначеним.

Тому суд вважає не можливим визнання ОСОБА_2 потерпілою у кримінальному провадженні за №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року, а також цивільним позивачем. А тому вважає необхідним відмовити у розгляді цивільного позову ОСОБА_2 одночасно з розглядом кримінального провадження за №12019220280001323 від 03 жовтня 2019 року, що не позбавляє її права на звернення до суду з цивільним позовом в порядку цивільного судочинства в разі набуття спадкових прав після смерті свої матері.

Керуючись статтями 55, 61, 128, 315 КПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у визнанні ОСОБА_2 потерпілою та цивільним позивачем по кримінальному провадженню у справі №619/1223/21, повернувши позов заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н. Ю. Кононихіна