Ухвала суду № 96784009, 11.05.2021, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/114/21

1-кп/0187/158/21

УХВАЛА

"11" травня 2021 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Іщенко І.М., за участю секретаря судового засідання Клисак Н.Г., прокурора Усатого О.П., захисника Попова В.А., розглянувши у підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020040520000618 від 22.12.2020 року відносно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, 309 ч.1 КК України,

В с т а н о в и в

В провадженні Петриківського районного суду Дніпропетровської області знаходяться кримінальні провадження відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, 309 ч.1 КК України.

В підготовчому засіданні надійшло клопотання прокурора Усатого О.П. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з посиланням на те, що органами досудового слідства обвинувачується ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднаному з проникненням у житло.

Відповідно реєстру матеріалів досудового розслідування 20.01.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Під час досудового розслідування 21.01.2021 року на підставі ухвали слідчого судді Петриківського районного суду ОСОБА_1 обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 21.03.2021 року.

Ухвалою Петриківського районного суду від 18.03.2021 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 16.05.2021 року.

Посилаючись на доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 6 років, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення і скоїв злочин в період іспитового строку за попереднім вироком , не працює, не має стійких соціальних зв`язків, офіційного джерела доходу, у зв`язку з чим перебуваючи на волі останній може незаконно впливати на відомих потерпілих та свідків, або знищити, сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, прокурор просить продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб.

Захисник Попов В.А. та обвинувачений ОСОБА_1 заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просивши суд обрати домашній арешт по АДРЕСА_1 , майнова шкода потерпілим не відшкодована.

Потерпіла ОСОБА_2 надала заяву про слухання справи у її відсутність.

Потерпілий ОСОБА_3 надав заяву про проведення попереднього засідання у його відсутність, наполягав на триманні обвинуваченого під вартою, має намір на початку суду заявити позов про стягнення матеріальної шкоди.

Заслухавши прокурора, захисника та обвинуваченого, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається із обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні умисних двох кримінальних правопорушень по ст. 185 ч.3 і по ст. 309 ч.1 КК України, які відносяться до категорії тяжких злочинів і середньої тяжкості.

Умисні злочини обвинувачений ОСОБА_1 скоїв у період відбування покарання та іспитового строку за вироком Дніпровського райсуду м. дніпродзержинська від 07.08.2019 року, що не заперечувалось обвинуваченим в підготовчому засіданні, майнова шкода потерпілому ОСОБА_3 не відшкодована.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених

ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено. Також, суд оцінює суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_1 , імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому та можливість впливати на потерпілих і свідків. Обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 не припинили існувати і обвинувачений може переховуватись від суду.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суду необхідно враховувати вимоги дотримання розумного строку як для застосування такого запобіжного заходу, так і продовження строку тримання під вартою. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п.79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України»).

Відповідно до положень ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законне, тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.

Обставини, що враховувалися судом при обранні раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не має.

При цьому, суд також враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, наслідки злочину, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні умисних тяжких злочинів та кримінального проступку.

Суд вважає, що суспільний інтерес у завершенні неупередженого розгляду даного кримінального провадження слід визнати виключними обставинами, згідно з якими лише продовження строку дії застосованого раніше запобіжного заходу зможе запобігти ризикам продовження вчинення злочинів, переховування від суду, що дає підстави для застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, особу обвинуваченого, а також те, що строк тримання під вартою у ОСОБА_1 спливає 16.05.2021 року, необхідно допитати обвинуваченого, свідків, потерпілих, дослідити матеріали кримінального провадження, а тому суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 09 липня 2021 року.

Керуючись статтями 131, 132, 176-178, 369, 372 КПК України, суд

П о с т а н о в и в

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 11 травня 2021 року до 09 липня 2021 року.

Для утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_1 підлягає направленню до слідчого ізолятора ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№ 4)» МЮ України.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя І. М. Іщенко