Рішення № 96783930, 15.04.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/1548/20

№ 2/183/622/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Новомосковську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в :

16 березня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого, з урахуванням уточнених позовних вимог посилалася на те, що їй на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 серпня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, за реєстрованого в реєстрі за № 658, належить квартира АДРЕСА_1 .

Позивач ОСОБА_1 зазначила, що в квартирі зареєстрована як член сім`ї колишнього власника ОСОБА_3 - відповідач ОСОБА_2 , яка з 2007 року не проживає в житловому приміщенні.

Реєстрація відповідача перешкоджає реалізації прав позивача як власника.

В зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 , посилаючись на вимоги ст. 317, 319 ЦК України, ст. 150,156 ЖК України, просила суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 01 квітня 2020 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 26 січня 2021 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не з`явилися, згідно заяви представника позивача, остання просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити позов, у разі повторної неявки відповідача не заперечувала проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином,причин неявки суду не повідомила, клопотання про відкладення розгляду справи та відзиву на позовну заяву суду не подавала.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлена, повторно не з`явилася в судове засідання, суд за згодою представника позивача ухвалив провести заочний розгляд справи.

Представник третьої особи - виконавчого комітету Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи належним чином повідомлений.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані позивачем докази, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 32705254), що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 176489895 від 06 серпня 2019 року.

Право власності ОСОБА_1 набула у відповідності до договору купівлі-продажу від 06 серпня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу Дніпропетровської області, за реєстрованого в реєстрі за № 658, відповідно до якого ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з абз. 1 п. 6 Договору купівлі-продажу, на момент відчуження спірної квартири, покупцеві, тобто позивачу ОСОБА_1 було відомо, що в ній зареєстрована відповідач ОСОБА_2 , 1972 року народження.

Факт реєстрації відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 як члена колишнього власника квартири ОСОБА_3 підтверджується довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 13 березня 2020 року за № 1086, виданої виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області.

Згідно акту № 1087від 13 березня 2020 року, складеного старшим інспектором відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Новомосковської міської ради Бутко Т.Г. в присутності жителів будинку АДРЕСА_1 , відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в квартирі АДРЕСА_1 за вказаною адресою зареєстрована, але з 2007 року в житловому приміщенні не проживає.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно)і яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На підставі ст. 391 ЦК України, власник має права вимагати усунення перешкод його права, хоч вони і не поєднані з позбавленням володіння.

В зв`язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 має право вимагати усунення порушень її прав, як власника нерухомого майна.

На підставі ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно вимог ст. 156 ЖК України, члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Таким чином, право користування спірним житловим приміщенням у ОСОБА_2 , як члена сім`ї власника квартири, було похідним від права власності ОСОБА_3 на квартиру.

Розпорядившись нерухомим майном (продавши квартиру позивачу), ОСОБА_3 втратив право власності на неї, а отже і право користування зазначеним житловим приміщенням, в зв`язку з чим і відповідач ОСОБА_2 , як член колишнього власника втратила право користування житловою квартирою.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі, зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Тобто спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», підзаконними нормативними актами, визначено позасудовий порядок вирішення і оформлення питань зняття з реєстрації місця проживання особи, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій, притаманній юрисдикційній діяльності судів та інших органів державної влади.

Таким чином, рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, є підставою для зняття з реєстрації місця проживання особи, що відноситься до компетенції органів Державної міграційної служби України.

В зв`язку з наведеним, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладено та керуючись ст.ст. 317, 319, 391 ЦКУкраїни, ст. 150, 156 ЖК України, ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - виконавчий комітет Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,- задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 такою, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- третя особа: виконавчий комітет Новомосковської міської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04052206, місцезнаходження за адресою: 51200, Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Повне судове рішення складене 15 квітня 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький