Ухвала суду № 96783501, 22.03.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 932/2021/21

Провадження № 2-з/932/44/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., розглянувши в приміщенні суду в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», про забезпечення позову, –

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась 11 березня 2021 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про захист прав споживача, та просить визнати дії відповідача щодо проведення донарахування природного газу по особовому рахунку протиправними, скасувати акт про порушення № 15 від 18.02.2021 р., зобов`язати відповідача скасувати донараховану вартість необлікованого об`єму газу, зобов`язати відповідача встановити новий газовий лічильник за рахунок власних коштів.

Одночасно із пред`явленням позову, позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» припиняти газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування поданої заяви вказує, що за час вирішення справи судом може сформуватись заборгованість за послуги з постачання природного газу, якої насправді не існує, що може стати підставою та призвести до незаконного відключення її від газопостачання, що завдасть незручності у побутовому житті, призведе до душевних хвилювань, тому просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони АТ «Оператор газорозподільної системи» припиняти газопостачання будинку АДРЕСА_1 .

Відповідно до вимог, викладених у ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Отже, з урахуванням вимог вищевказаної статті, суд дійшов висновку про здійснення розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та долучені до неї документи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Згідно з Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст.1) високі Договірні Сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, права і свободи, визначені у розділі 1 цієї конвенції.

Стаття 6 Конвенції гарантує кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків право на справедливий і відкритий розгляд у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження виникнення у подальшому потенційних труднощів при виконанні такого рішення.

Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Згідно з пунктом 5 частини першої та частиною третьою статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 та п. 5 роз`яснень постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач вважає дії Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» про проведення донарахування природного газу по особовому рахунку незаконними, а отже між сторонами дійсно виник спір з приводу розміру та порядку нарахування заборгованості за спожитий газ.

При цьому згідно п. 1 розділу 7 Кодексу газорозподільних систем, оператор ГРМ має право припинити/обмежити газопостачання (розподіл природного газу) на об`єкт споживача (у тому числі побутового споживача) з дотриманням ПБСГ та нормативних документів, що визначають порядок обмеження/припинення природного газу у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати послуг згідно з умовами договору розподілу природного газу.

Отже, наявність поточної заборгованості споживача за природний газ, яка нарахована відповідачем за нормативами споживання, надає право АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» припинити газопостачання споживачу, однак це в майбутньому може ускладнити ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд вбачає наявність правових підстав для вжиття відповідних заходів у вигляді заборони АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» вчиняти певні дії, а саме здійснювати припинення чи обмеження газопостачання на об`єкт споживача за адресою: АДРЕСА_1 .

На переконання суду, вжиття заходів забезпечення позову в даному випадку є обґрунтованим, оскільки позивач наголошує на тому, що протиправними діями АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» порушені її майнові права, що полягає у донарахуванні їй об`єму газу за нормативами споживання у зв`язку із виявленням непридатності лічильника газу. Проте в подальшому несплата позивачем спірної суми боргу може бути підставою для відключення газопостачання, що у разі задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ускладнить виконання можливого судового рішення.

При вирішення питання про забезпечення позову суд враховує інтереси не лише позивача, а й відповідача – АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз». Проте встановлення заборони припиняти газопостачання абоненту ОСОБА_1 є найменш обтяжливим заходом та не свідчить про порушення прав відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що для захисту прав споживача та з метою недопущення незаконного відключення постачання природного газу до будинку абонента, що є необхідним для забезпечення нормальних умов життя позивача та членів його сім`ї, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 158, 258, 260, 264, 261 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз», про забезпечення позову, задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49029, м. Дніпро, вул. Олександра Кониського, буд. 5, код ЄДРПОУ 20262860) припиняти газопостачання будинку АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ), що перебуває у власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) – до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 932/2021/21.

Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду безпосередньо або через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали не був вручений в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому її копії.

Ухвала складена та підписана в нарадчій кімнаті 22 березня 2021 року о 14 год. 00 хв.

Суддя І.А. Кондрашов